про залишення позовної заяви без руху
02 лютого 2026 року м. Київ Справа № 320/63204/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., отримавши та розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах сина ОСОБА_2 до Національної академії внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 в інтересах сина ОСОБА_2 з позовом до Національної академії внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України , в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати Наказ Національної академії внутрішніх справ № 98-ст 18.10.2025р. «Про застосування дисциплінарного стягнення».
2. Визнати протиправним та скасувати Наказ національної академії внутрішніх справ № 468 о/с від 20.10.2025р. «Про особовий склад».
3. Поновити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на службі в поліції на посаді рядового поліції курсанта 1-то курсу Національної академії внутрішніх справ навчально-наукового інституту поліцейської діяльності, здобувача ступеня вищої освіти бакалавра за спеціальністю К9 «Правоохоронна діяльність» з 23.10.2025 року.
4. Стягнути з Національної академії внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08751177, адреса: 03035, м. Київ, п. Солом?янська, 1) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.10.2025 року по дату прийняття рішення судом.
5. Допустити до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі стягнення за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Питання строків звернення до адміністративного суду врегульовано приписами статті 122 КАС України, згідно із частиною першою якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами частини 1 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 цього Кодексу).
Предметом розгляду в даній справі, зокрема, є правомірність наказу №98-ст від 18.10.2025 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким було застосовано до куранта 1-го курсу ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказу № 468 о/с від 20.10.2025 «Про особовий склад», яким було звільнено від служби в поліції, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» та пп.8 п.1 розділу ІІ Порядку відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів і слухачів, які навчаються в закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що належить до сфери управління МВС України
Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII Про Дисциплінарний статут Національної поліції України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Суддя зазначає, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут НП України.
При цьому, при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29 січня 2019 року у справі №807/257/14.
Тобто у контексті цьому судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут НП України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Згідно із статтею 13 Дисциплінарного статуту НП України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Законодавцем внесено зміни до Дисциплінарного статуту НП України в період дії воєнного стану, зокрема, абзацом 1 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП України визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Тобто цим пунктом охоплено такі види дисциплінарних стягнень, як зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність.
Абзацом 2 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП України визначено, що у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Суддя зазначає, що такі види дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби мають бути реалізовані шляхом видання наказу по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення, як це передбачено частиною третьою статті 22 Дисциплінарного статуту НП України.
Відповідно до матеріалів справи, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Строк звернення з позовними вимогами про оскарження наказу про застосування дисциплінарного стягнення становить 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Представник позивача подав позовну заяву до суду 19.12.2025.
Згідно з частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Представником позивача не подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, але у позовній заяві зазначено причини пропуску такого строку та прохання поновити такий.
Слід зазначити, що в обґрунтування поважності причин пропуску строк звернення до суду, установленого статтею 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, представник позивача вказує про те, що необхідно було отримати всі можливі документи та відомості, що стали підставою для прийняття оскаржуваних наказів. Оскільки, із отриманих документів та відомостей формуються підстави позову та визначається предмет спору, без яких неможливо ефективно захистити порушені права та інтереси позивача.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, у межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вжите у частині другій статті 122 КАС твердження «особа повинна була дізнатися» слід розуміти як презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
Як вказано у позовній заяві Наказ НАВС № 468 о/с від 20.10.2025 ОСОБА_2 отримав 22.10.2025 у НАВС під час вручення йому повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі.
Строк звернення до суду з цим позовом сплив 06.11.2025.
Відтак, звернувшись до суду з цим позовом 19.12.2025, позивач пропустив строк звернення до суду.
Поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Суд критично оцінює наведені доводи представника позивача щодо необхідності збору додаткових документів та відомостей, оскільки необхідність збору доказів не є об'єктивною та непереборною перешкодою для своєчасного звернення до суду з адміністративним позовом. Позивач не був позбавлений можливості подати позов у межах установленого законом строку, а отримання додаткових документів та доказів могло здійснюватися вже в процесі судового розгляду шляхом подання відповідних клопотань та витребування доказів судом.
Таким чином, наведені позивачем обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду, оскільки вони не свідчать про наявність об'єктивних, незалежних від волі позивача перешкод для реалізації права на судовий захист у встановлений процесуальним законом строк.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з іншими обґрунтованими обставинами та доказами на підтвердження вказаних обставин.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 243, 248 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах сина ОСОБА_2 до Національної академії внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Войтович І. І.