про відмову в забезпеченні позову
22 травня 2024 року 320/10928/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Державної аудиторської служби України
про визнання протиправною та скасування вимоги в частині, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" із позовом до Державної аудиторської служби України про визнання протиправною та скасування вимоги від 22.01.2024 №000500-14/797-2024 в частині пункту 4, пункту 6 висновків про встановленні порушення законодавства та пунктів 1,5,7 вимог про усунення таких порушень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву.
Через систему «Електронний суд» 19.02.2024 до суду надійшла заява Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії вимоги від 22.01.2024 №000500/-14/797-2024 «Про усунення виявлених порушень» в частині пункту 4, пункту 6 висновків про встановлені порушення законодавства та пунктів 1, 5, 7 вимог (резолютивної частини вимоги) ДАСУ про усунення таких порушень.
Заяву про забезпечення позову передано 21.05.2024 до розгляду судді Колесніковій І.С.
Вказане клопотання мотивоване тим, що в силу норм абзацу 2 статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб Держаудитслужби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються. Невиконання вимог Держаудитслужби має наслідком притягнення до кримінальної відповідальності - в силу часини 1 статті 351-1 Кримінального кодексу України: невиконання службовою особою законних вимог органу державного фінансового контролю, Рахункової палати, члена Рахункової палати, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації - караються штрафом від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Відповідно до Вимоги про виконання останньої має бути повідомлено Держаудитслужбу до 21 лютого 2024 року.
Притягнення керівника НАК «Нафтогаз України» до кримінальної відповідальності за невиконання вимоги ДАСУ (накладення штрафу/арешт/обмеження волі) матиме незворотні наслідки, усунення яких буде неможливим або вкрай ускладненим, навіть у разі визнання судом такої вимоги протиправною та її скасування. Притягнення до відповідальності за невиконання вимог ДАСУ, законність яких підлягає перевірці судом, матиме негативний вплив на ділову репутацію Компанії та її керівника.
Виконання вимоги (вчинення конкретних дій та настання наслідків їх вчинення) до вирішення питання її законності у судовому порядку, унеможливить виконання судового рішення та призведе до істотних складнощів та неефективності поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Вирішуючи клопотання позивача про забезпечення позову, суд враховує таке.
Статтею 154 частиною 1 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статті 154 частини 1 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами статті 154 частин 2, 3 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Розглянувши заяву, дослідивши необхідні для розгляду заяви, матеріали адміністративної справи, суд вважає, що у задоволенні такої необхідно відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Відтак, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Як встановлено судом, позивач, аргументуючи підстави для вжиття заходів забезпечення позову, посилається на очевидну протиправність вимоги Державної аудиторської служби України від 22.01.2024 №000500-14/797-2024 в частині пункту 4, пункту 6 висновків про встановленні порушення законодавства та пунктів 1,5,7 вимог про усунення таких порушень.
При цьому, з навних матеріалів, які долучено до заяви про забезпечення позову, судом не виявлено існування обставин, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
Суд звертає увагу заявника, що встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваної вимоги Державної аудиторської служби України, на аргументах протиправності якої ґрунтується мотивувальна частина поданої заявником заяви про забезпечення позову, можливо на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, під час розгляду судової справи по суті.
Суд зауважує, що підстави вважати, що оскаржувана вимога, дію якої заявник просить зупинити в межах даної заяви, має очевидні ознаки протиправності, на даний час відсутні, оскільки такі обставини підлягають з'ясуванню саме в ході розгляду адміністративної справи з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які учасники справи надають суду.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 висловлено правовий висновок, згідно із яким позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №640/10883/22.
Суд зазначає, що незгода заявника з рішенням суб'єкта владних повноважень, зокрема, з вимогою від 22.01.2024 №000500-14/797-2024 в частині пункту 4, пункту 6 висновків про встановленні порушення законодавства та пунктів 1,5,7 вимог про усунення таких порушень та оскарження її до суду не є підставою для застосування заходів забезпечення позову відповідно до статті 150 КАС України.
Заявником не наведено достатньої обґрунтованості доводів очевидності небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам. Посилання, без належного обґрунтування, на те, що не вжиття обраного заходу забезпечення позову ускладнить ефективний захист та поновлення прав позивача, нічим не підтверджене, не є достатнім обґрунтуванням даної заяви, та не може свідчити про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову в майбутньому може призвести до неможливості поновлення прав позивача.
Виходячи з аналізу матеріалів заяви про забезпечення позову, суд звертає увагу, що заявником до заяви про забезпечення позову не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Беручи до уваги вищевикладене, суд підсумовує, що заявником жодними належними та допустимими доказами не доведено та необґрунтовано необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, а тому суд доходить висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.
Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про забезпечення позову.
2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Колеснікова І.С.