ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" лютого 2026 р. справа № 640/9653/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - відповідач-1), Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - відповідач-2), за змістом якого просить суд:
- визнати протиправною бездіяльності Головного управління Державної служби України у Луганській області щодо не оформлення і неподання висновку до Державної служби з надзвичайних ситуацій України про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, передбаченої статтею 118 Кодексу цивільного захисту України;
- зобов'язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, передбаченої статтею 118 Кодексу цивільного захисту України у розмірі 54-місячного грошового забезпечення виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займав позивач на день звільнення зі служби.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 1983 по 2010 роки проходив службу цивільного захисту. Згідно наказу Міністра надзвичайних ситуацій України № 89 від 16.10.2010 ОСОБА_1 звільнено зі служби у відставку за підпунктом 3 пункту 99 Порядку проходження служби особами рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №629 від 21.07.2005 (за станом здоров'я). У травні 2011 року позивач направлений на огляд медико-соціальної експертної комісії та 27.05.2011 останньому встановлено II групу інвалідності. Причиною інвалідності визначена травма та її наслідки пов'язані з виконанням обов'язків військової служби. В подальшому, позивач звернувся до спеціальної комісії Міністерства надзвичайних ситуацій з заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок виконання службових обов'язків, передбаченої статтею 56 Закону України "Про правові засади цивільного захисту" в порядку передбаченому Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 908. Оскільки жодних дій відповідачем не було здійснено, позивач у лютому 2020 року повторно направив заяву до ДСНС для вирішення питання про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, долучивши до заяви усі необхідні документи, передбачені пунктом 5 Порядку. Однак, листом від 06.03.2020 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області повідомило позивача, що оскільки його було звільнено у 2010 році, групу інвалідності встановлено у 2011 році, то у останнього немає права на отримання оскаржуваної одноразової допомоги відповідно до чинного законодавства.
По справі здійснювався ряд наступних процесуальних дій.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі № 640/9653/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.16).
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, судову справу №640/9653/20 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа № 640/9653/20 зареєстрована 10.03.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2025, справу № 640/9653/20 передано судді Панікару І.В.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 прийняти до провадження адміністративну справу № 640/9653/20 за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) сторін (а.с.121).
Державна служба України з надзвичайних ситуацій скористалася правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 17.06.2020 (а.с.32-42) та повторно 02.04.2025 (а.с.125-129), згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Вказав, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2008 р. № 908 (у редакції на момент встановлення позивачу інвалідності та виплати йому одноразової грошової допомоги). Зазначено, що відповідно до витягу з наказу МНС від 16.12.2010 № 89 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління цивільного захисту Головного управління МНС України в Луганській області 16 грудня 2010 року, розмір посадового окладу ОСОБА_1 становив 1450 гривень. У травні 2011 року позивач звернувся до ГУ МНС України у Луганській області із заявою про виплату грошової допомоги на підставі Порядку КМУ № 908. ГУ МНС України у Луганській області відповідно до пункту 6 Порядку № 908 направило відповідні документи позивача до МНС на розгляд комісії з призначення грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту. За результатами розгляду заяви позивача та доданих до неї документів у грудні 2011 року на засіданні Комісії МНС прийнято рішення стосовно виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у сумі 78 300,00 грн., визначеної відповідно до розміру грошового забезпечення (посадового окладу) за останньою посадою, яку ОСОБА_1 займав на день звільнення. В подальшому, ГУ МНС України у Луганській області виплачено ОСОБА_1 оскаржену допомогу у розмірі 78 300,00 грн., однак, докази виплати позивачу зазначених коштів ДСНС не може надати, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин, у зв'язку із проведенням антитерористичної операції на території України, відповідно до наказу ДСНС від 09.10.2014 № 566 «Про встановлення місць дислокації апарату та підрозділів Головного управління ДСНС України у Луганській області та здійснення організаційно-штатних заходів» Головне управління було передислоковане з міста Луганська до міста Сєвєродонецька. Звернуто увагу суду, що у рамках № 802/1730/16-а ОСОБА_1 та його представник не заперечували факт того, що у грудні 2011 року йому виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 78 300,00 грн.
Відповідач-2 правом на подання відзиву на позов, у встановлений судом строк, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.
Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
Судом встановлено, що в період з 1983 по 2010 роки ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту.
Згідно наказу Міністра надзвичайних ситуацій України № 89 від 16.10.2010 ОСОБА_1 звільнено зі служби у відставку за підпунктом 3 пункту 99 (за станом здоров'я) Порядку проходження служби особами рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 629 від 21.07.2005 (а.с.8).
Відповідно до Свідоцтва про хворобу за № 3548 позивачу у 2010 році встановлено II групу інвалідності, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків (а.с.10-11).
В подальшому, у грудні 2011 року позивач звернувся до спеціальної комісії Міністерства надзвичайних ситуацій із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок виконання службових обов'язків, передбаченої статтею 56 Закону України «Про правові засади цивільного захисту».
Не отримавши належної відповіді, 12.12.2019 позивач надіслав на адресу Державної служби України з надзвичайних ситуацій запит на інформацію, відповідно до якої просив повідомити про рішення, прийняте спеціальною комісією Міністерства надзвичайний ситуацій України за результатами розгляду заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності (а.с.16).
26.12.2019 Державна служба України з надзвичайних ситуацій листом за № 03-18867/201 повідомила позивача про те, що від Головного управління ДСНС України у Луганській області документи щодо виплати одноразової допомоги не надходили. Після надходження належно оформленого пакету документів Комісією з призначення одноразової грошової допомоги буде розглянуто їх у встановленому порядку (а.с.17).
17.01.2020 позивач надіслав на адресу Головного управління ДСНС України у Луганській області запит на інформацію, відповідно до якої просив повідомити про рішення, прийняте спеціальною комісією Міністерства з надзвичайних ситуацій України за результатами розгляду заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності (а.с.18).
29.01.2020 Головне управління ДСНС України у Луганській області листом за № 01-503/23 повідомило позивача про те, що матеріали облікової групи, архівні матеріали Головного управління до жовтня 2014 року знаходяться на території тимчасово не контрольованій Урядом України, у місті Луганську, у зв'язку з чим Головне управління не має можливості надати запитувану інформацію (а.с.19).
06.02.2020 позивач надіслав на адресу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, через Головне управління ДСНС України у Луганській області, заяву на виплату одноразової грошової допомоги (а.с.20-21), відповідно до якої просив призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену частиною 2 статті 118 Кодексу цивільного захисту у зв'язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок виконання службових обов'язків в органах цивільного захисту.
За результатами розгляду вказаної заяви Головне управління ДСНС України у Луганській області листом від 06.03.2020 № 01-1218/23 повідомило позивача, що оскільки йому встановлено II другу групу інвалідності у 2010 році, то у нього немає права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до чинного законодавства (а.с.22).
Не погоджуючись із бездіяльністю Головного управління Державної служби України у Луганській області щодо не оформлення і неподання висновку до Державної служби з надзвичайних ситуацій України про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, передбаченої статтею 118 Кодексу цивільного захисту України, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі -одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
На момент подання первинної заяви позивача про виплату оскаржуваної винагороди правові та організаційні засади у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру, повноваження органів виконавчої влади та інших органів управління, порядок створення і застосування сил, їх комплектування, проходження служби, а також гарантії соціального і правового захисту особового складу органів та підрозділів цивільного захисту здійснював Закон України «Про правові засади цивільного захисту», яким передбачено, що служба цивільного захисту - державна служба особливого характеру, пов'язана із забезпеченням пожежної безпеки, запобіганням і реагуванням на інші надзвичайні ситуації техногенного, природного та військового характеру, ліквідацією їх наслідків, захистом населення і територій від їх негативного впливу.
Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 56 Закону України «Про правові засади цивільного захисту» вказано, що у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту під час виконання службових обов'язків сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою, яку він займав, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України (908-2007-п). За сім'єю загиблого (померлого) зберігається право на одержання жилого приміщення.
У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного особі рядового чи начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту в період проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
В подальшому, Закон України «Про правові засади цивільного захисту» втратив чинність на підставі Кодексу цивільного захисту України за № 5403-VI (5403-17) від 02.10.2012, ВВР, 2013, N 34-35, ст.458.
При цьому, частинами першою та другою статті 101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини другої статті 118 Кодексу цивільного захисту України у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 908 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Порядок № 908).
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Порядку № 908 - грошова допомога виплачується: особам рядового і начальницького складу у разі травми або поранення, захворювання без настання інвалідності, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, у розмірі, який визначається з урахуванням ступеня втрати працездатності у відсотках трирічного грошового забезпечення.
Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 908 передбачено, що грошова допомога виплачується: особам рядового і начальницького складу та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання службових обов'язків у розмірі:
60-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи;
54-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи;
48-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 908 розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.
Відповідно до пунктом 5 Порядку № 908 для виплати одноразової грошової допомоги у разі травми або поранення, захворювання чи інвалідності особи, зазначені у пункті 2 вказаного Порядку, подають до підрозділу або його правонаступника такі документи:
- заяву про виплату одноразової грошової допомоги;
- довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або ступінь втрати працездатності разом з рішенням відповідної військово-медичної установи про визнання травми або поранення, захворювання;
- постанову центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про придатність до служби і причинно-наслідковий зв'язок травми або поранення, захворювання з виконанням службових обов'язків або проходженням служби;
- копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації;
- довідку про те, що їм не провадилися інші передбачені законами виплати у разі травми або поранення, захворювання чи настання інвалідності;
- копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 908 підрозділ подає ДСНС висновок щодо можливості виплати грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 4 і 5 вказаного Порядку, а також довідку про грошове забезпечення та копію документа, що свідчить про обставини загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, захворювання чи нещасного випадку, який трапився з особою рядового або начальницького складу.
Служба приймає на підставі поданих документів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та надсилає його разом із зазначеними документами підрозділу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога виплачується не пізніше ніж протягом двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі, шляхом її перерахування на рахунок в установі банку, відкритий отримувачем допомоги.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 908 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги можуть звернутися до підрозділу для її виплати протягом трьох років з дня загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи настання інвалідності; за наявності підстав для здійснення також інших передбачених законами виплат у зв'язку із загибеллю (смертю), травмою або пораненням, захворюванням чи інвалідністю осіб рядового або начальницького складу мають право лише на одну з таких виплат за їх вибором.
Суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин Порядок № 908 зі змінами та доповненнями був чинним. Зазначені правові норми є нормами прямої дії і поширюються на всіх осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
Суд встановив, що у грудні 2011 року позивач вперше звернувся до спеціальної комісії Міністерства надзвичайних ситуацій із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок виконання службових обов'язків, передбаченої статтею 56 Закону України «Про правові засади цивільного захисту».
Саме зазначені норми матеріального права регулювали підстави, порядок та розмір виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту на момент виникнення відповідних правовідносин, тобто на момент встановлення позивачу інвалідності та звернення з первинною заявою.
Не отримавши належної відповіді, 12.12.2019 позивач надіслав на адресу Державної служби України з надзвичайних ситуацій запит на інформацію, відповідно до якої просив повідомити про рішення, прийняте спеціальною комісією Міністерства надзвичайний ситуацій України за результатами розгляду заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності (а.с.16).
26.12.2019 Державна служба України з надзвичайних ситуацій листом за № 03-18867/201 повідомила позивача про те, що від Головного управління ДСНС України у Луганській області документи щодо виплати одноразової допомоги не надходили. Після надходження належно оформленого пакету документів Комісією з призначення одноразової грошової допомоги буде розглянуто їх у встановленому порядку (а.с.17).
17.01.2020 позивач надіслав на адресу Головного управління ДСНС України у Луганській області запит на інформацію, відповідно до якої просив повідомити про рішення, прийняте спеціальною комісією Міністерства надзвичайний ситуацій України за результатами розгляду заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності (а.с.18).
29.01.2020 Головне управління ДСНС України у Луганській області листом за № 01-503/23 повідомило позивача про те, що матеріали облікової групи, архівні матеріали Головного управління до жовтня 2014 року знаходяться на території тимчасово не контрольованій Урядом України, у місті Луганську, у зв'язку з чим Головне управління не має можливості надати запитувану інформацію (а.с.19).
06.02.2020 позивач надіслав на адресу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, через Головне управління ДСНС України у Луганській області, заяву на виплату одноразової грошової допомоги (а.с.20-21), відповідно до змісту якої вказав:
« 16.12.2010 наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України №89 мене було звільнено зі служби у відставку відповідно до пп. 3 п. 99 Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 629 за станом здоров'я.
Після звільнення, у травні 2011 року я був направлений на огляд медико-соціальної експертної комісії. 27.05.2011 МСЕК мені встановила II групу інвалідності внаслідок виконання службових обов'язків в органах цивільного захисту.
У травні 2011 року у зв'язку із встановленням мені інвалідності, відповідно ч.2 ст. 56 Закону України «Про правові засади цивільного захисту» я звернувся із заявою до спеціальної комісії Міністерства надзвичайних ситуацій України про призначення та виплату мені одноразової грошової допомоги. Проте, станом на сьогоднішній день жодного рішення за результатами розгляду моєї заяви я не отримував.
У зв'язку із викладеним, повторно прошу Вас:
розглянути мою заяву;
призначити та виплатити мені одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 2 ст. 118 Кодексу цивільного захисту у зв'язку з встановленням мені II групи інвалідності внаслідок виконання службових обов'язків в органах цивільного захисту».
За результатами розгляду вказаної заяви Головне управління ДСНС України у Луганській області листом від 06.03.2020 № 01-1218/23 повідомило позивача, що оскільки йому встановлено II другу групу інвалідності у 2010 році, то у нього немає права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до чинного законодавства (а.с.22).
З аналізу отриманих на звернення позивача відповідей, позивач дійшов висновку, що заява належним чином не розглядалась і рішення щодо виплати позивачу зазначеної допомоги не приймалось, оскільки рішення із зазначенням конкретного розміру допомоги відсутнє, внаслідок чого звернувся до суду.
Водночас, з матеріалів справи, долучених відповідачем-1 до відзиву на позовну заяву, судом встановлено, що у грудні 2011 року за результатами розгляду заяви позивача та поданих ним документів Комісією Міністерства надзвичайних ситуацій України прийнято рішення, оформлене протоколом № 10, яким ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 78 300,00 грн., визначену відповідно до розміру грошового забезпечення за останньою займаною посадою на день звільнення (а.с.43).
Таким чином, суд доходить висновку про те, що рішення щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги фактично прийнято ще у 2011 році, а звернення позивача у 2020 році за своїм змістом стосується тієї ж самої грошової виплати, право на яку вже було реалізовано шляхом прийняття відповідного рішення уповноваженим органом.
Неповідомлення позивача про прийняте у 2011 році рішення або неможливість ознайомлення з ним у подальшому, у тому числі з причин втрати архівних матеріалів у зв'язку з бойовими діями, не змінює факту прийняття такого рішення та не породжує нового права на повторне отримання одноразової грошової допомоги.
Подальше звернення позивача у 2020 році із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, вже з посиланням на частину другу статті 118 Кодексу цивільного захисту України, за своїм змістом стосується того ж юридичного факту, а саме встановлення II групи інвалідності внаслідок виконання службових обов'язків, право на компенсацію за який вже було реалізовано.
Суд зазначає, що зміна законодавства після виникнення правовідносин та після реалізації особою свого суб'єктивного права не створює нових правових підстав для повторного призначення одноразової грошової допомоги за тим самим фактом, оскільки відповідно до загальновизнаного принципу дії закону в часі, права та обов'язки сторін визначаються законом, чинним на момент виникнення відповідних правовідносин.
За таких обставин суд доходить висновку, що відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 118 Кодексу цивільного захисту України, а також для визнання протиправною бездіяльності відповідачів чи зобов'язання їх повторно призначити та виплатити одноразову грошову допомогу.
Водночас, позивачем не надано до суду доказів визнання протиправними та скасування Витягу з Протоколу № 10 засідання комісії з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
У суду також відсутні зауваження до визначення позивачу одноразової грошової допомоги у сумі 78 300,00 грн.
За наведених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної служба України у Луганській області щодо не оформлення і неподання висновку до Державної служби з надзвичайних ситуацій України про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, передбаченої статтею 118 Кодексу цивільного захисту України та зобов'язання Державної служби України з надзвичайних ситуацій призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, передбаченої статтею 118 Кодексу цивільного захисту України у розмірі 54-місячного грошового забезпечення виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займав позивач на день звільнення зі служби.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів у повному об'ємі правомірність своїх дій.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, внаслідок чого, в задоволенні позову слід відмовити.
З огляду на висновок суду про відмову у задоволенні позову, підстав для розподілу судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України, суд не вбачає.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідачі:
Державна служба України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 38516849, вул. Олеся Гончара, 55, м. Київ, 01030).
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (код ЄДРПОУ 38617137, вул. Б. Ліщини, 29, м. Сєвєродонецьк, Луганська област, 93400).
Суддя /підпис/ Панікар І.В.