ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"03" лютого 2026 р. Справа № 300/7837/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 відповідно до змісту якого просить: визнати протиправними дії щодо неналежного розгляду рапорту від 13.09.2025 про звільнення з військової служби на підставі абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (підпункту «г» пункту 3 частини п'ятої статті 26), через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком з числа осіб з інвалідністю II групи (відповідь від 15.09.2025 № 1472/2/1071); зобов'язати прийняти рішення про звільнення з військової служби на підставі абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (підпункту «г» пункту з частини п'ятої статті 26), через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком з числа осіб з інвалідністю II групи.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому Військова частина НОМЕР_1 зазначає про пропущення позивачем місячного строку звернення до суду з цим позовом. Відповідач стверджує, що листом від 15.09.2025 № 1472/2/1071 ним було надано письмову відповідь про відмову у звільненні позивача з військової служби, яку ОСОБА_1 отримав 16.09.2025, однак до суду він звернувся лише 29.10.2025. У зв'язку з цим відповідач просить залишити позов без розгляду.
Судом, після відкриття провадження у справі, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Згідно із пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
В прохальній частині позову позивач просить суд, зокрема прийняти рішення про звільнення з військової служби на підставі абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (підпункту «г» пункту з частини п'ятої статті 26), через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком з числа осіб з інвалідністю II групи.
Зі змісту доданих до відзиву документів видно, що позивач звернувся до відповідача із рапортом 13.09.2025 (зареєстровано 13.09.2025 за №10899).
Військова частина листом від 15.09.2025 № 1472/2/1071 відмовила ОСОБА_1 у звільненні з військової служби. Зазначений лист був отриманий позивачем 16.09.2025, що підтверджується його підписом на цьому документі.
Також на рапорті міститься резолюція командира про його непогодження, а на зворотному боці рапорту - підпис позивача про ознайомлення з таким рішенням саме 16.09.2025.
Однак, до суду за захистом своїх прав із позовною заявою позивач звернувся 25.10.2025, тобто поза межами місячного строку, встановленого частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Місячний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Беручи до уваги вказане, позовну заяву подано без додержання вимог частини 6 статті 161, частини 1 статті 123 КАС України.
При цьому суд враховує, що згідно із правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2025 в справі №990/98/25, в постанові Верховного Суду від 19.12.2025 в справі №560/6166/24, лише факт проходження військової служби особою, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, не є самостійною та достатньою підставою для поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За змістом частини 15 статті 171, частини 3 статті 123 КАС України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, позовна заява залишається без розгляду.
Таким чином, з огляду на зміст вимог частини 13 статті 171 КАС України позовну заяву належить залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 171, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, - залишити без руху.
Надати позивачу з дня вручення цієї ухвали п'ятиденний строк для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.