03 лютого 2026 року Справа № 280/190/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження по справі в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область; вул. Надії Алексеєнко, 106, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49008, ЄДРПОУ 13486010) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16 травня 2025 року № 084050016229 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату основної пенсії згідно із статтею 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, установлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум та виплачувати ОСОБА_1 основну пенсію у розмірі не нижчому шести мінімальних пенсій за віком, з 04 серпня 2023 року.
Ухвалою суду від 14 січня 2026 року відкрито спрощене провадження у справі, розгляд справи призначено без виклику сторін.
29 січня 2026 року представником відповідача до суду подано клопотання про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження по справі, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду із вказаним позовом в частині позовних вимог з 04 серпня 2023 року з метою подальшого залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування заяви вказує, що про порушення своїх прав позивачу мало бути відомо ще у серпні 2023 року, натомість до суду із позовом позивач звернувся лише у січні 20206 року.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
При цьому, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Верховний Суд неодноразово зазначав (для прикладу, в постанові від 01 червня 2022 року у справі № 640/4086/20, від 21 лютого 2020 року у справі №340/1019/19), що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Позивач заявляє про відновлення свого порушеного права відповідачем з 03 серпня 2023 року, при цьому, позов подано до суду 08 січня 2026 року (подано через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд»).
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі №816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі №640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
У даній справі спірним є питання проведення перерахунку пенсії позивача згідно із статтею 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, установлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому пенсія є періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує.
Отже, про факт нарахування та виплати позивачу пенсії у розмірі, меншому шести мінімальних пенсій за віком, установлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, позивачу було відомо принаймні у вересні 2023 року, під час отримання відповідної пенсійної виплати внаслідок призначення пенсії.
Додані до позову матеріали не містять відомостей про те, що, отримуючи пенсійні виплати у розмірі, який позивач вважає неналежним, позивачем без зволікань та протягом розумного строку вчинялись будь-які активні дії, спрямовані на з'ясування інформації щодо підстав визначення розміру такої виплати, водночас, вперше позивач звернувся до відповідача щодо спірного питання лише у травні 2025 року, що не може бути визнано як розумний строк для пошуку шляхів захисту порушеного права.
Окрім того, позивачем також заявлено вимогу про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16 травня 2025 року № 084050016229 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Не погоджуючись з таким рішенням, строк оскарження якого з урахуванням положень статті 122 КАС України, сплив 17 листопада 2025 року, позивач звернувся до суду з цим позовом 09 січня 2026 року.
Вказане, також свідчить про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону в частині строку звернення до суду, що в свою чергу унеможливлює належний розгляд даної справи судом.
Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відтак, оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом після закінчення строку, установленого частиною другою статті 122 КАС України, та без подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, чим не дотримав приписи частини шостої статті 161 КАС України, тому на підставі частини першої статті 169 та частини 13 статті 171 КАС України позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви, шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску, або ж заяви про уточнення позовних вимог з урахуванням строку звернення до суду.
З огляду на вказане, клопотання представника відповідача підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 160, 161, 169, частиною тринадцятою статті 171 КАС України, суддя, -
Клопотання представника позивача про залишення позовної заяви без руху задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення позивачу копії даної ухвали суду шляхом звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску, або ж заяви про уточнення позовних вимог з урахуванням строку звернення до суду.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунені у встановлений судом строк, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду у відповідності до пункту 7 частини 4 статті 240 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Д.В. Татаринов