про повернення позовної заяви в частині заявлених позовних вимог
03 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/2419/26
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій позивачка просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача, оформлену листом від 08 грудня 2025 року № БЕ-06001-О-25-31624, у перерахунку та виплаті додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції 1996 року);
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо здійснення перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції 1996 року);
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції 1996 року):
• у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком за період з 18 липня 2023 року по 19 листопада 2024 року;
• у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 20 листопада 2024 року по теперішній час та надалі.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачці десятиденного строку для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду в частині заявлених вимог за період з 18 липня 2023 року по 21 липня 2025 року, у якій вказати підстави для поновлення строку та надати докази поважності причин пропуску цього строку, або уточнення позовних вимог у межах строку звернення до суду з цим позовом.
30 січня 2026 року через підсистему "Електронний суд" позивачка подала заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій поважною причиною пропуску шестимісячного строку звернення до суду із заявленими вимогами вказує зміну судової практики у вирішенні спорів такої категорії з ухваленням постанови Верховного Суду від 04 листопада 2025 року у справі № 580/5022/24. З таких підстав просить поновити цей строк.
Дослідивши матеріали позовної заяви та проаналізувавши доводи позивачки суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватись лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Як встановлено у частині другій статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вирішуючи питання дотримання строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 18 липня 2023 року по 21 липня 2025 року суд застосовує правові висновки, що були викладені у постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19:
- для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
У цій же постанові судова палата відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18).
Суд звертає увагу позивачки, що у постанові від 14 листопада 2024 року у справі № 990/226/24 Велика Палата Верховного Суду висловилася про те, що подальша зміна судової практики, яка є тлумаченням, на перебіг строків звернення до суду не впливає, оскільки не є правовою підставою заявленого позову.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки позивачкою не подано жодних належних доказів на підтвердження обставин, які б утворювали поважні причини пропуску встановленого законом строку звернення до суду у розумінні процесуального закону з позовними вимогами за період з 18 липня 2023 року по 21 липня 2025 року, позовну заяву у цій частині, застосовуючи процесуальні наслідки згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України у взаємозв'язку з положеннями частини другої статті 123 КАС України, слід повернути позивачці без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 171, 243, 248, 256 КАС України, суд,
ухвалив:
Визнати неповажними підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду та позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в частині заявлених позовних вимог за період з 18 липня 2023 року по 21 липня 2025 року повернути позивачці.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.Г. Приходько