про повернення позовної заяви
03 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/1220/26
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
12.01.2026 до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при нарахуванні та виплаті пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", без обмеження пенсії максимальним розміром з урахуванням раніше проведених виплат.
15.01.2026 ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків шляхом надання до суду окремої заяви відповідно до вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску строку на звернення до суду із даним позовом та доказами поважності причин його пропуску.
23.01.2026 на виконання вимог ухвали суду позивачем надіслано заяву про поновлення строку вх. №5281/26. У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач просив поновити пропущений строк звернення до суду. В обґрунтування заяви позивач посилався на те, що згідно положень статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Крім того, позивач посилається на неможливість обмеження шестимісячним строк обов'язку держави Україна забезпечити реалізацію громадянином свого права на належний соціальний захист, позивач посилається на норми статей 256 та 257 Цивільного кодексу України, які встановлюють трирічний строк позовної давності в межах якого особа може звернутися з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. В цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов'язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз'яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Зазначений правовий висновок неодноразово знаходив своє застосування у справах, що стосувалися визначення моменту виникнення у особи права на перерахунок пенсії та початку нарахування відповідних виплат, зокрема, у постановах Верховного Суду:
від 29 березня 2024 року у справі №460/17904/23 щодо нарахування доплати до пенсії за статтею 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
від 22 січня 2025 року у справі №460/8956/24 щодо перерахунку пенсії за статтею 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
від 01 липня 2025 року у справі №420/23756/24 щодо перерахунку пенсії за віком згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням іншого показника показник середньої заробітної плати по Україні;
від 08 жовтня 2025 року у справі № 560/12997/24 щодо перерахунку пенсії, призначеної за Законом України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи із грошового забезпечення зазначеного у новій довідці для перерахунку пенсії.
Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 у справі №420/19263/24 у пунктах 53-55 постанови зазначив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових (п. 53 постанови).
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву (п. 54 постанови).
Посилання позивачки на лист відповідача не змінює моменту, з якого вона повинна була дізнатися про можливе порушення своїх прав. Такий лист лише фіксує дату початку активних дій щодо з'ясування порядку нарахувань, тоді як перша виплата пенсії за віком була здійснена за два роки до отримання листа, що надає позивачці об'єктивну можливість знати про розмір виплати та її склад (п. 55 постанови).
Верховний Суд у постановах від 29 березня 2024 року у справі №460/17904/23, від 22 січня 2025 року у справі №460/8956/24, від 01 липня 2025 року у справі №420/23756/24, від 08 жовтня 2025 року у справі № 560/12997/24, від 28 жовтня 2025 року у справі №420/19263/24 дійшов до висновку про відсутність правових підстав для відступу від правової позиції, сформульованої Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, щодо тлумачення положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, що стосуються, перерахунку пенсій.
За частинами 1, 6 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Судом, при вирішені питання щодо строків звернення до суду, враховано висновки Верховного Суду у постанові від 25.02.2025 у справі №580/7961/24 щодо того, що право громадян на пенсію не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів (пункт 60 постанови).
Наслідки пропуску строку звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд, враховуючи судову практику Верховного Суду наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Соціальні виплати у вигляді підвищення до пенсії та додаткової пенсії, також носять щомісячний характер. Тому визначаючи початок перебігу строку звернення до суду суд враховує, що про порушення свого права на пенсійні виплати пенсіонер обізнаний щомісячно, або з дня отримання відповіді на звернення до пенсійного коли зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) пенсії пенсіонер звернувся до пенсійного органу із заявою про надання відповідної інформації.
Суд не вбачає правових підстав відступати від запропонованого Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 підходу до розуміння положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України у справах з питань обчислення та перерахунку пенсій.
Предметом спору у цій справі є застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою КМУ №1 від 03.01.2025 до пенсії позивача за період з 01.01.2025, при цьому позивач звертався до відповідача із заявами 14.11.2025 та 25.11.2025, тобто майже через рік після отримання виплати пенсії за січень 2025 року. На звернення позивач отримав відповіді 14.12.2025, а з позовом до суду звернувся 12.01.2026.
Посилання позивача на висновки у постанові Верховного Суду від 24.11.2020 №815/460/18 суд не бере до уваги, оскільки постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.11.2020 ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року скасовано та направлено справу до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій в частині проведення перерахунку та виплати пенсії за період з 01.04.2012 по 30.08.2017 та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, визначених ІНФОРМАЦІЯ_2 в довідці від 21.05.2012 №11027, зі сплатою суми недоотриманого пенсійного забезпечення відмовлено. Вказане рішення суду набрало законної сили 11.03.2021.
Стосовно посилання позивача на статті 256 та 257 Цивільного кодексу України, які встановлюють трирічний строк позовної давності, а не шестимісячний строк для позовів про обов'язок держави Україна забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного права на соціальний захист, суд вважає за необхідне зауважити позивачу, що позивач звернувся до адміністративного суду, а не цивільного, позовна заява розглядається у порядку норм Кодексу адміністративного судочинства України, а не Цивільного кодексу України, а отже до даного виду правовідносин мають застосовуватись строки подання адміністративного позову до суду встановлені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не Цивільним кодексом України.
Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом 10 днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Зважаючи на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позивач не довів, що не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законодавством строк, позивач пропустив строк звернення з цим адміністративним позовом до суду в частині позовних вимог за період з 01.01.2025 по 11.07.2025 включно, при цьому не навів поважних причин пропуску строку звернення з позовом до суду.
Таким чином, позовна заява в частині позовних вимог щодо перерахунку та виплати пенсії за період з 01.01.2025 по 11.07.2025 включно, підлягає поверненню позивачу на підставі пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду від 23.01.2026 вх. №5281/26.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 01.01.2025 по 11.07.2025 включно - повернути особі яка її подала.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Д.М. Гурін