про залишення позовної заяви без руху
02 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/2597/26
категорія 113050000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", Комунального підприємства "Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка" Житомирської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
23.01.2026 до Житомирського окружного адміністративного суду звернулась з позовом ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального підприємства «Лікарня №2 ім.В.П.Павлусенка» Житомирської міської ради №181/25/2371/Р від 03.06.2025 про відмову у встановленні групи інвалідності ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи №1808/25/3646 від 11.12.2025, щодо відмови у встановленні групи інвалідності ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Центр оцінювання функціонального стану особи повторно розглянути питання щодо встановлення групи інвалідності ОСОБА_1 за результатами перегляду рішення №181/25/2371/Р від 03.06.2025 з урахуванням: п.86 Додатку до Критеріїв встановлення інвалідності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024 та п.21 Розділу VІІІ. Рідкісні хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини Переліку рідкісних (орфанних) захворювань, що призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації та для яких існують визнані методи лікування, затвердженого наказом МОЗ України від 27.10.2014 №778.
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Згідно з п.5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Перевіривши дотримання позивачем процесуальних строків на звернення з даним позовом до суду, суд встановив наступне.
Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Таким чином, дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Згідно з абзацом першим частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 встановлено, що предметом спірних правовідносин є зокрема рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального підприємства «Лікарня №2 ім.В.П.Павлусенка» Житомирської міської ради №181/25/2371/Р від 03.06.2025 про відмову у встановленні групи інвалідності ОСОБА_1 .
Таким чином, правовідносини з приводу яких позивач звернулась до суду виникли у червні 2025 року, водночас даний позов позивач подала до суду 23.01.2026 через систему "Електронний суд", тобто з пропуском визначеного в статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено передбачений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк на звернення з даним позовом до суду в частині позовних вимог, які стосуються оскарження рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального підприємства «Лікарня №2 ім.В.П.Павлусенка» Житомирської міської ради №181/25/2371/Р від 03.06.2025 про відмову у встановленні групи інвалідності ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, в порушення вимог ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску до суду не надала.
Частинами 1 та 2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім того, згідно матеріалів позовної заяви позивач визначає, як третю особу - Університетську лікарню Вінницького національного медичного університету ім.М.І. Пирогова, при цьому не надавши обґрунтованого клопотання про залучення вказаної особи до участі в справі, не вказавши на яких підставах зазначену третю особу належить залучити до участі у справі.
Так, в силу частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
Частиною 4 даної норми визначено, що у заявах про залучення третіх осіб зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Отже, як слідує із зазначених норм, позивач має подати відповідне клопотання/заяву, обґрунтувавши та вказавши підстави для залучення третьої особи до участі в справі. При цьому вказати її статус, оскільки треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, за приписами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть вступати у справу як на стороні позивача, так і на стороні відповідача.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду:
- окремої заяви відповідно до вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням інших причин пропуску строку на звернення до суду із даним позовом та доказами поважності причин його пропуску;
- обґрунтованого клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Д.М. Гурін