Справа № 624/1007/25
провадження №2/624/26/26
03 лютого 2026 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Кегичівка, Берестинського району, Харківській області питання про виправлення описки в рішенні суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
В провадженні суду перебувала за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 02 лютого 2026 року позовну заяву було задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29 жовтня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок та витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 3000 (три тисячі) гривень на користь ОСОБА_1 .
Після ухвалення рішення судом було встановлено описку в цьому рішенні.
У відповідності до ч. 2 ст. 269 ЦПК України, питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що в тексті рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 02 лютого 2026 року допущена технічна описка, а саме в резолютивній частині рішення не зазначено особу на користь якої стягнуто витрати на оплату правничої допомоги, що створює помилкове враження, що ці витрати стягуються на користь держави.
В мотивувальній частині рішення судом зазначено, що ці витрати були понесені позивачем та підлягають відшкодуванню саме позивачу.
Згідно з ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.
Виходячи з правової позиції Верховного Суду України, суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.
З огляду на вищенаведене, враховуючи, що допущена описка в рішенні суду є технічною, її виправлення не впливає на зміст судового рішення та не погіршує становище сторін у справі, проте її наявність перешкоджає виконанню рішення, суд вважає, що допущена описка підлягають виправленню.
Керуючись ст.ст. 260-261, 269 ЦПК України, суд
Виправити описку в рішенні Кегичівського районного суду Харківської області від 02 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, а саме в резолютивній частині рішення зазначити, що витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 3000 гривень стягуються на користь позивача ОСОБА_1 .
У зв'язку з цим абзац четвертий резолютивної частини рішення викласти у такій редакції:
«Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок та витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 3000 (три тисячі) гривень на користь ОСОБА_1 .».
Ухвала є невід'ємною частиною рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 02 лютого 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення (підписання).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.В. Богачова