Справа № 638/23905/25
Провадження № 1-кп/638/1184/26
03 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участі секратеря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши матеріали кримінального провадження № 42025222060000113 від 27.05.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ворожба Сумської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, інвалідності, хронічні захворювання спростовує, військовозобов'язаного, працюючого КП « Благоустрій», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, мешкає з батьками, офіційно не працевлаштованого, інвалідності, хронічні захворювання спростовує, військовозобов'язаного, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3
у скоєнні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -
встановив:
В провадження Шевченківського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Прокурорка ОСОБА_9 02 лютого 2026 року у судовому засіданні звернулась до суду з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби стосовно ОСОБА_7 .
Клопотання прокурорка обґрунтовує тим, що 15.08.2025 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Харкова застосовано відносно ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_2 , на строк до 06 жовтня 2025 року. Покладено на ОСОБА_7 у строк до 06 жовтня 2025 року наступні обов'язки: заборонено цілодобово залишати місце фактичного проживання АДРЕСА_2 , зобов'язано прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 02.09.2025 ухвалу слідчого судді від 15.08.2025 скасовано, постановлено нову ухвалу, якою клопотання начальника відділення СВ ХРУП №3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , залишено без задоволення. Застосовано стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного проживання АДРЕСА_2 на строк до 06.10.205. Покладено на ОСОБА_7 у строк до 06.10.2025 наступні обов'язки: заборонити цілодобово залишати місце фактичного проживання, зобов'язано прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 03.10.2025 продовжено цілодобовойи домашній арешт підозрюваного ОСОБА_7 до 06.11.2025.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 04 листопада 2025 року запобіжний захід ОСОБА_7 змінено на домашній арешт у певний час доби.
В клопотанні прокурор ставить питання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби, оскільки наявні обґрунтовані ризики, передбачені п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримали повністю, просив його задовольнити, з підстав на які посилається в своєму клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував проти клопотання, просив відмовити у його задоволенні.
Обвинувачений ОСОБА_8 заперечував проти клопотання, просив відмовити у його задовленні.
Захисник ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні клопотання. Вказав, що підстав не має, ризики не доведені. Тяжкість покарання не може бути підставою для обрання запобіжного заходу. Звернув увагу суду, що клопотання носить формальний характер, прокурор не надав до клопотання додатків, які б підтверджували наявність ризиків.Сторона обвинувачення не мотивувала та не довела, що ризики не змінилися. Позиція сторони обвинувачення-це припущення, які не доведені. Не досліджено майнового стану обвинувачених, наявність майна за межами України, наявність підстав покинути територію держави. Клопотання не відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, оскільки відсутня обґрунтована підозра. Зазначив, що звернення до суду з вказаним клопотанням -є ритуальним, тому вважає відсутніми підстави для задовлення клопотання. Захисник ОСОБА_4 надав до суду письмові заперечення стосовно клопотань. Зазначені у клопотання ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України не є новими ризиками, оскільки у клопотанні прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим вже зазначалося про їх існування. Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Харкова вже було встановлено недоведеність слідчим наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. Не встановлено жодного факту, який би міг свідчить про наявність ризику, оскільки обвинувачений протягом цього часу не телефонував будь-якому свідкові, а також іншому обвинуваченому, не вчиняв заходів направлених на контактування з будь-якими особами з колишнього місця роботи. Прокурором не наведено жодних аргументів та доказів, які б свідчили про наявність у обвинуваченого реальних можливостей впливу на свідків чи учасників кримінального провадження, прокурором не надано жодних об'єктивних даних на підтвердження існування цього ризику. ОСОБА_7 раніше не притягався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, проживає разом з матір'ю ОСОБА_10 , 1947 року народження, яка є особою похилого віку та через стан свого здоров'я потребує достатнього догляду, веде лежачий спосіб життя. Застосування домашнього арешту у певний час доби фактично унеможливлює здійснення догляду за матір'ю, здійснення догляду іншими особами неможливо через відсутність таких осіб. Сторона захисту не заперечує проти необхідності застосування запобіжного заходу, але вважає, що домашній арешт ставить у скрутне положення не тільки обвинуваченого, який окрім матері не має близьких, а й людину похилого віку, яка залежить від обвинуваченого та не має жодного стосунку до обставин справи. У зв'язку з чим просив відмовити у задоволені клопотання прокурора, змінити запобіжний захід з домашнього арешту у певний час доби на особисте зобов'язання. Зазначив, що обрання та продовження дії запобіжного заходу носить динамічний характер та сторона обвинувачення повинна кожного разу змінювати підстави та докази ризиків при запобіжному заході. Посилався на практику ЄСПЛ. Також наголошував, що слідчі дії проведені, обшуки проведені, експертні дослідження виготовлені. Не надана оцінка обранню альтернативного запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, підтримав заперечення захисника ОСОБА_4 . Також звернув увагу на те, що прокурор у своєму клопотанні не довів ризику щодо впливу на свідків та експертів. Також повідомив, що обмеження обвинуваченого ОСОБА_7 в пересуванні в ночі у випадку необхідності відвідування центру незламності для обігріву чи порятунку життя- є невиправданим, бо може нести пряму загрозу життю оювинуваченого. Також вважав, що ризики переховування не доведені. Просив відмовити у задоволенні клопотанняі прокурора.
Представник потерпілого у судове засідання не з'явилась, надала до суду лист, де просила справу розглядати за її відсутності.
Суд заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає клопотання таким, що підлягає задовленню.
Судом встановлено, що 15.08.2025 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Харкова застосовано відносно ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_2 , на строк до 06 жовтня 2025 року. Покладено на ОСОБА_7 у строк до 06 жовтня 2025 року наступні обов'язки: заборонено цілодобово залишати місце фактичного проживання АДРЕСА_2 , зобов'язано прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 02.09.2025 ухвалу слідчого судді від 15.08.2025 скасовано, постановлено нову ухвалу, якою клопотання начальника відділення СВ ХРУП №3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , залишено без задоволення. Застосовано стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного проживання АДРЕСА_2 на строк до 06.10.205. Покладено на ОСОБА_7 у строк до 06.10.2025 наступні обов'язки: заборонити цілодобово залишати місце фактичного проживання, зобов'язано прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 03.10.2025 продовжено цілодобовий домашній арешт підозрюваному ОСОБА_7 , який обрано ухвалою Харківського апеляційного суду від 02.09.2025, у межах строку досудового розслідування. Тобто до 06.11.2025, з продовженням обов'язків, визначених ухвалою Харківського апеляційного суду від 02.09.2025 на визначений строк.
Ухвалою від 16 грудня 2025 року стосовно обвинувачених обрано запобіжний захід домашній арешт у певний час доби на стадії судового розгляду.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Приписами ч. 6 ст. 181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
За правилами ч. 7 ст. 199 КПК України - обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються
Відповідно до приписів ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити :
виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
За висновком Конституційного Суду України, викладеним в рішенні від 23.11.2017 № 1-р/2017, продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов'язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність (ч.2 ст. 29 Конституції України).
Відповідно до практики ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 ЄСПЛ вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
У якості ризиків, передбачених п.п. 1,3 ст. 177 КПК України, прокурорм зазначено, що підозрюваний ОСОБА_7 , може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Так, в судовому засіданні встановлено, що після обрання ухвалою слідчого судді Шевченківського райсуду м. Харкова від 15.08.2025 у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням відповідних обов"язків, останній 19.08.2025, в добровільному порядку, здав на збереження до ГУ ДМС у Харківської області наявний у нього паспорт громадянина України на виїзд за кордон, що свідчить про відсутність у ОСОБА_7 наміру переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.
Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що на теперішній час ОСОБА_7 звільнений з посади начальника Управління містобудування, архітектури та земельних відносин Куп'янської міської ради Харківської області з 06.08.2025 за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП, що підтверджується, наданою стороною захисту, копією наказу Куп'янської міської ради №201/КП від 06.08.2025.
Судом встановлено, що на теперішній час ОСОБА_7 працює в КП « Благоустрій».
Разом з тим, при обранні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту Харківським апеляційним судом було встановлено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Прокурор у своєму клопотанні посилається на вказаний ризик.
Заявлений ризик не зменшився, доказів протилежного стороною захисту не надано.
Отже, на теперішній час підстав вважати про те, що цей ризик зник, у суду немає, тому суд дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні прокурора, а також не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Беручи до уваги наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, характер інкримінованого кримінального правопорушення- тяжкого злочину, дані про особу обвинувачвеного, а також те, що при непродовженні строку покладених на нього зобов'язань, обвинувачений буде мати можливість незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вказане свідчить про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_7 у разі не продовження строку покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 205, 309,314,315 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_9 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 42025222060000113 від 27.05.2025 за ч. 2 ст. 364 КК України стосовно ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити стосовно ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби, а саме у період часу з 22-00 год. до 06-00 год. наступної доби строком на два місяці до 03 квітня 2026 року включно, з продовженням обов'язків, визначених ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 14.08.2025 на визначений строк.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, в порядку передбаченого главою 18 КПК України.
Повний текст ухвали складено 03.02.2026.
Суддя ОСОБА_11