Справа № 615/2502/25
Провадження № 1-кп/615/36/26
02 лютого 2026 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання начальника Валківського відділу Богодухівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12015220000000740 від 18.09.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
19.09.2025 року до суду надійшло клопотання начальника Валківського відділу Богодухівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12015220000000740 від 18.09.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні СВ відділення поліції № 1 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12015220000000740 від 18.09.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
З метою встановлення особи, яка скоїла кримінальне правопорушення, слідчими, оперативно-розшуковими заходами, однак за результатами проведених дій, встановити особу, яка вчинила дане кримінальне правопорушення, так і не вдалось.
Враховуючи викладене та те, що строки давності в рамках даного кримінального провадження закінчились, вжитими слідчими діями та оперативними заходами особу, яка вчинила дане кримінальне правопорушення так і не встановлено, прокурор просить вказане кримінальне провадження закрити на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні клопотання підтримала та просила задовольнити.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, суд дійшов до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про кримінальне правопорушення за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 286 КК України за № 12015220000000740 від 18.09.2015 року, за фактом того, що 17.09.2015 приблизно о 20.10 год в районі 440 км+500 м автошляху «Київ-Харків-Довжанський» в с. Шарівка, Богодухівського району, Харківської області, стався наїзд невстановленим автомобілем під керуванням невстановленого водія на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкав за адресою: АДРЕСА_1 . Внаслідок ДТП ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.
Статтею 9 Конституції України передбачено: чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції» Верховна рада України ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., підписану від імені України 9 листопада 1995 р. (далі Конвенція).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язаний всебічно, і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Як зазначив Європейський суд з прав людини по справі «Євген Петренко проти України» (заява №55749/08 від 29.01.2015р.) п. 65 «…для того, щоб розслідування могло вважатися «ефективним», воно має в принципі призвести до встановлення фактів у справі та встановлення і покарання винних. Державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для збереження доказів, що стосуються події, включаючи показання свідків, висновки судових експертиз тощо. Будь-які недоліки розслідування, які підривають його здатність до встановлення причин заподіяння ушкоджень або винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту та вимог оперативності й розумної швидкості». Як вбачається з п. 40 рішення Європейського суду з прав людини «Юрій Іларіонович Щокін проти України» від 03.10.2013 року, заява № 4299/03 «…державні органи мають вживати усіх заходів, які було б розумно від них очікувати, для зібрання доказів щодо ходу подій. Якщо розслідування містить недоліки, які не дозволяють встановити причину смерті або визначити винних осіб, які є безпосередніми виконавцями злочину або особами, які його фінансували чи організовували, то таке розслідування може не відповідати вимозі ефективності (див. вищезгадані рішення у справах «Начова та інші проти Болгарії» (Natchova et autres c. Bulgarie), пункт 113, та «Рамсахай та інші проти Нідерландів» (Ramsahai et autres c. Pays-Bas), пункт 324).
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час досудового слідства проведено трасологічну та автотоварознавчу експертизу №9524/9552 за результатами проведення якої експерт дійшов висновку про те, вилучені в ході огляду місці події деталі автомобіля, є частинами автомобіля Renault Dokker. При цьому, з дослідницької частини висновку експерта вбачається, що виявлені в ході огляду місця події деталі були виготовлені у листопаді 2014 та лютому 2015 року. При цьому, згідно маркувань, нанесеним на складові частини корпусу дзеркала автомобіль був виготовлений після 01.02.2015 року. Натомість, подія відбуалася 17.09.2015 року.
Згідно наявних в матеріалах справи рапортів працівниками поліції у 2015 році проведено відпрацювання шести автомобілів: Renault Dokker, НОМЕР_1 , Renault Dokker НОМЕР_2 , Renault Dokker 2015 НОМЕР_3 , Renault Dokker НОМЕР_4 , Renault Dokker НОМЕР_5 , Renault Dokker НОМЕР_6 , які не дали результату.
Водночас, матеріали кримінального провадження не містять доказів, що слідчим вживались заходи для встановлення кількості автомобілів Renault Dokker, які могли бути виготовлені або ввезені на митну територію України протягом приблизно 2014-2015 років, не з'ясовано місце їх продажу, власників, користувачів таких автомобілів. Суд вважає, що наявні у розпорядженні досудового розслідування докази не заважають встановити такий траноспртний засіб навіть за спливом десяти років після події.
З огляду на матеріали кримінального провадження які були надані суду, суд вважає, що його розслідування не відповідає вимозі ефективності.
Суд вважає, що використання органами досудового розслідування норми, що була запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» як можливості закінчити досудове розслідування кримінального провадження шляхом закриття судом на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суперечить вимогам ст. 9 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, усталеній практиці Європейського суду з прав людини, завданням та загальним засадам, встановленим чинним КПК України.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні клопотання прокурора слід відмовити, оскільки досудове розслідування проведено поверхнево, без дотриманням вимог ефективності, всебічності та повноти дослідження обставин кримінального провадження, а клопотання прокурора є передчасним та безпідставним.
Керуючись вимогами ст.ст. 284, 314, 369 - 372, 376, 392, 395 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання начальника Валківського відділу Богодухівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12015220000000740 від 18.09.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1