Справа № 636/10002/25
Провадження № 2-а/610/48/2026
02.02.2026 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Феленка Ю.А.,
за участю секретаря судового засідання Афоніної Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
29.12.2025 до Балаклійського районного суду Харківської області на підставі ухвали судді Чугуївського міського суду Харківської області від 21.11.2025 надійшла за підсудністю адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, у якій позивач просить скасувати постанову серії ЕНА № 6181032 від 19.11.2025 про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 5 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в сумі 510 грн та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що оскаржувана постанова була винесена поліцейським Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, старшим сержантом поліції Бєсєдіним С.О. з порушенням вимог матеріального та процесуального права. Позивач стверджує, що з єдиним доказом, на підставі якого його було притягнуто до адміністративної відповідальності - відеозаписом з бодікамери тексар номер 280/328, його не було ознайомлено на його вимогу у передбаченому законом порядку. Крім того, під час зупинки поліцейський порушив вимоги ч. 3 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", не повідомивши його про конкретну причину зупинення транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, а також вимоги ч. 3 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію". Вважає, що у відповідача відсутні належні і допустимі докази вчиненням позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
23.01.2026 представник відповідача через електронний кабінет у системі "Електронний суд" подав відзив на позовну заяву, у якому просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . На обґрунтування відзиву вказав, що підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що 19.11.2025 під час несення служби на блокпосту "ДЖЕРЕЛО", що розташований за адресою: Харківська область, Чугуївський район, траса Київ-Харків-Довжанський, 547 км, поліцейським ВРПП Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 був зупинений автомобіль марки "ГАЗ 3110" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який керував вищезазначеним транспортним засобом, при цьому не був пристебнутий паском безпеки, про що поліцейським ВРПП старшим сержантом поліції ОСОБА_2 було повідомлено водію ОСОБА_1 . Після чого позивачу були роз'яснені його права та обов'язки. Поліцейським ВРПП старшим сержантом поліції Бєсєдіним С.О. була розглянута справа та винесена постанова про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення дорожнього руху за ч. 5 ст. 121 КУпАП, серії ЕНА №6181032, за якою на позивача було накладено стягнення у вигляді 510 грн. Копію постанови було вручено позивачу на місці складання постанови під підпис. Отже, винесення оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідало вимогам закону та посадової інструкції інспектора і було спрямоване на дотримання безпеки дорожнього руху. Під час винесення даної постанови про адміністративне правопорушення велася безперервна відеофіксація на цифровий нагрудний відеореєстратор, але відповідно до наказу МВС України від 18.12.2018 № ф 1026 станція для заряджання та зберігання відеозаписів портативних відеореєстраторів Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, де зберігаються всі відеозаписи портативних відеореєстраторів, налаштована таким чином, що передбачає звільнення пам'яті для нових файлів з портативних відеореєстраторів, які копіюються з носіїв за рахунок тих відеофайлів та зберігаються більше 30-діб. Дана операція на станції для заряджання та зберігання відеозаписів портативних відеореєстраторів виконується в автоматичному режимі. Тому з великою кількістю відеозаписів, які завантажуються на станцію для заряджання та зберігання відеозаписів портативних відеореєстраторів Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, відеозапис з усіма обставинами події, яка мала місце 19.11.2025 о 09:50 год під час винесення постанови стосовно ОСОБА_1 , не зберігся.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, через електронний кабінет в системі "Електронний суд" подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення був повідомлений своєчасно та належним чином, поданий ним 26.01.2026 відзив на позовну заяву містить клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
06.01.2026 вказану вище позовну заяву ОСОБА_1 було прийнято до розгляду Балаклійським районним судом Харківської області, відкрито провадження та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін з урахуванням вимог ст. 286 КАС України (а.с. 29).
Ухвалою судді від 30.01.2026 у задоволенні заяви позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції було відмовлено (а.с. 48).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20).
19.11.2025 поліцейським Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківської області старшим сержантом поліції Бєсєдіним С.О. на автодорозі Київ-Харків-Довжанський, 547 км розглянуто справу та винесено постанову серії ЕНА № 6181032, за якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн (а.с. 5).
Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 19.11.2025 о 09:48 год в Харківській області Чугуївського району на автодорозі Київ-Харків-Довжанський, 547 км, керував транспортним засобом марки "ГАЗ 3110", державний номер НОМЕР_2 , обладнаним засобами пасивної безпеки, був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги пункту 2.3 "в" ПДР. Копію постанови ОСОБА_1 отримав під підпис.
Норми права, які застосував суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (ч. 2 ст. 9 КАС України).
Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 3 статті 288 КУпАП передбачено, що оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно до пунктів 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Нормами КУпАП регламентовано, що відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як визначено ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 5 ст. 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Мотиви суду.
Як було зазначено вище, позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП за порушення п. 2.3 "в" Правил дорожнього руху.
Частиною 5 статті 121 КУпАП передбачено відповідальність за Порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Відповідно до п. 1.1 ПДР ці Правила встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункти 1.3, 1.9 ПДР).
Відповідно до п. 2.3 "в" ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Позивач стверджує, що порушень ПДР не допускав, а оскаржувана постанова винесена поліцейським з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема ч. 3 ст. 18, ч. 3 ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію".
Натомість відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження вини позивача та правомірність оскаржуваної постанови.
Посилаючись на відеозапис з портативного відеореєстратора, відповідач зазначив, що відповідно до наказу МВС України від 18.12.2018 № ф 1026 станція для заряджання та зберігання відеозаписів портативних відеореєстраторів Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, де зберігаються всі відеозаписи портативних відеореєстраторів, налаштована таким чином, що передбачає звільнення пам'яті для нових файлів з портативних відеореєстраторів, які копіюються з носіїв за рахунок тих відеофайлів та зберігаються більше 30-діб. Дана операція на станції для заряджання та зберігання відеозаписів портативних відеореєстраторів виконується в автоматичному режимі, тому у зв'язку з великою кількістю відеозаписів, які завантажуються на вказану станцію, відеозапис з усіма обставинами події, яка мала місце 19.11.2025 о 09:50 год під час винесення постанови стосовно ОСОБА_1 , не зберігся.
При цьому суд зазначає, що позивач уперше звернувся з даним позовом до Чугуївського міського суду Харківської області 20.11.2025, тобто наступного дня після винесення оскаржуваної постанови.
Таким чином, відповідач, якому було відомо про оскарження постанови серії ЕНА № 6181032 від 19.11.2025, розуміючи необхідність пред'явлення в суді вказаного вище відеозапису як доказу на підтвердження вини позивача та правомірності рішення поліцейського, не вжив відповідних заходів задля його збереження.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Недоведена вина прирівнюється до невинуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин суд дійшов висновку, що суду не надано належних і допустимих доказів та не доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Відтак притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах у справі про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням викладених обставин, враховуючи відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова серії ЕНА № 6181032 від 19.11.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Розподіл судових витрат.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, у встановленому ч. 1 ст. 139 КАС України порядку відшкодуванню підлягають витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 19, 20, 139, 159, 160, 241-246, 286 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову поліцейського Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області від 19 листопада 2025 року серії ЕНА № 6181032 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Харківській області, місцезнаходження: 61002, Харківська область, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, буд. 13, код ЄДРПОУ 40108599.
СуддяЮ.А. Феленко