Справа № 404/10155/25
Номер провадження 2/404/3687/25
03 лютого 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі:
головуючої-судді - Іванової Н.Ю.
при секретарі - Коцюбі Т.С.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Кропивницькому клопотання представника Міністерства оборони України про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання батьківства
У вересні 2025 року позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства.
Просила суд визнати громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , № 19 від 23.03.2015 року, складеного Виконавчим комітетом Новенської селищної ради м. Кіровограда Кіровоградської області, виключивши відомості про батька « ОСОБА_5 , громадянин України», ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою судді від 03 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 19 грудня 2025 року залучено до участі у справі правонаступника третьої особи військової частини НОМЕР_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
15 січня 2026 року до суду надійшло клопотання від представника Міністерства оборони України, ОСОБА_6 про зупинення провадження у справі, просила суд провадження у даній цивільній справі зупинити до припинення воєнного стану в Україні або припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Зобов'язати сторони повідомити суд про припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
В обґрунтування поданого клопотання зазначала, що ураховуючи, що відповідач перебуваючи на військовій службі в ході виконання своїх обов'язків щодо захисту Батьківщини, суверенітету та територіальної цілісності України зник безвісті, в той же час ураховуючи, що законом чітко визначено обов'язок суду зупинити провадження у справі за обставин перебування сторони на військовій службі, слід дійти висновку про необхідність зупинення судового провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.
Представник позивача, адвокат Калінка-Бондар О.Б. заперечила проти заявленого клопотання та просила у його задоволенні відмовити.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином.
Дослідивши клопотання представника Міністерство Оборони України, матеріали даної цивільної справи, суд вважає, що заява третьої особи про зупинення провадження у цивільній справі не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: 1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 3) призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених статтею 63 цього Кодексу; 4) надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення; 5) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; 6) об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження по справі - це врегульоване законом й оформлене ухвалою суду тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, викликане наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Зупинення провадження у справі не повинно призводити до необґрунтованого затягування розгляду справи та поставлення учасників справи в стан невизначеності.
Аналіз пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України свідчить про те, що вказана норма покладає на суд імперативний обов'язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони у складі ЗСУ або інших військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення АТО. За такого формулювання процесуального закону суд обмежений у методах для вирішення балансу інтересів при зупиненні провадження, зокрема, і у сімейних справах, де однією зі сторін є військовослужбовець. З огляду на те, що воєнний стан запроваджено на всій території України, за наявності інформації, що учасник справи мобілізований і це підтверджено належними доказами, суди всіх інстанцій зупиняють провадження у справах.
Як зазначає третя особа, відповідач перебуваючи на військовій службі зник безвісти.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд вправі відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження на підставі вказаного пункту за умови недоведеності факту перебування заявника у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення АТО.
При вирішенні питання щодо зупинення провадження, суд враховує, що Указом Президента України № 1153/2008 від 10 грудня 2008 року затверджено Порядок про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Відповідно до пункту 12 Порядку встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Продовження дії контрактів із військовослужбовцями, які звільняються, у випадках, визначених законодавством, затвердження військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, призупинення військової служби або звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, переведення військовослужбовців строкової військової служби на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, оформлюється письмовими наказами по стройовій частині. Також наказами по стройовій частині в особливий період оформлюється продовження військової служби та дії контракту понад встановлені строки до термінів, визначених частиною 9 статті 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Отже, встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що належним письмовим доказом для зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст.251 ЦПК України є наказ по особовому складу щодо заявника, виданий відповідно до пункту 12 вказаного Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20, від 16 листопада 2023 року справі № 756/13371/20, від 14 лютого 2024 року справі № 466/8799/22.
Водночас, варто зауважити, що додані до матеріалів справи документи не містять інформації про те, що відповідач перебуває на військовій службі у військовій частині, переведеній на воєнний стан або залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військовою частиною, в якій перебуває відповідач на військовій службі, не надано підтвердження перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Зокрема, суд зазначає про те, що у відповідності до ч.ч.2-3 ст. 252 ЦПК України не зупиняється провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство (материнство), визначення місця проживання дитини, про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про залишення клопотання представника третьої особи про зупинення провадження у справі без задоволення.
Керуючись ст.250-252, 260 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника Міністерства оборони України про зупинення провадження у справі, - відмовити.
Ухвала окремо від рішення суду апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 03.02.2026 року.
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Н. Ю. Іванова