Справа № 354/146/26
Провадження № 2-а/354/6/26
03 лютого 2026 року м. Яремче
Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Ковалюк О.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви адвоката Зачепіло З.Я., яка діє в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відділення поліції №1 (м. Яремче) Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП у Івано-Франківській області (вул. Воїнів УПА, буд. №13, м. Яремче Надвірнянського району Івано-Франківська області, 78501) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
02.02.2026 до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 (м. Яремче) Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП у Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, у якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 3117613 від 23.09.2024 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Ознайомившись з вищезазначеним позовом, в якому також міститься прохання визнати пропущений строк звернення з цим позовом поважним, суддя дійшла висновку, що позов слід повернути позивачу, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана позивачем постанова серії ЕНА № 3117613 від 23.09.2024 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП була прийнята 23.09.2024, водночас позивачем подано дану позовну заяву про скасування постанови про адміністративне правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі лише 03.07.2025, яку він надіслав поштою до суду лише 30.12.2025.
У позовній заяві позивач вказав, що пропустив десятиденний строк звернення до суду з позовом щодо оскарження даної постанови, оскільки про вищезазначену постанову він дізнався тільки в березні 2025 року, тому що були відкриті провадження виконавчою службою відносно нього та заблоковані всі його банківські рахунки. Це зумовило його звернення до АО «Захист» за наданням правової допомоги. Однак через постійні повітряні тривоги та ракетні обстріли, напруженою ситуацією в країні, пов'язаною з військовою агресією росії на території України, неможливо було вчасно підготувати юридичну позицію для позову, тому вважає поважною причиною для поновлення строку на звернення за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку доводам представника позивача щодо наявності поважних причин пропуску строків звернення до суду, суддя зазначає наступне.
Предметом спору є постанова серії ЕНА № 3117613 від 23.09.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
Статтею 286 КАС України, передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки
дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Суд зауважує, що причини пропуску строку на оскарження постанови у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому процесуальним законом, з урахуванням особливостей визначених ст. 286 КАС України, і суд не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав, з урахуванням визначених цією статтею строків оскарження.
Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Пунктом 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, зокрема, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Так, за приписами частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
При цьому поновлення строку не є обов'язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін. У разі подання позивачем клопотання про поновлення строку суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
У постановах від 28.11.2022 у справі № 140/11951/21, від 21.11.2025 у справі № 500/7006/24 Верховний Суд вказав, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Тож саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку.
Представник позивача 30.12.2025 подав позов, в якому зокрема вказав, що йому стало відомо про оскаржувану постанову в березні 2025 року, а тому саме з цього часу на переконання
судді розпочався строк на її оскарження. Доказів, які б підтверджували цю обставину чи інші причини, які б перешкоджали вчасному зверненню до суду позивачем до позовної заяви не додано.
Відтак позивачем не долучено доказів поважності пропущення строку звернення до суду та не наведено підстав для поновлення строку звернення до суду та у зв'язку з чим звернення до суду з позовною заявою стало можливим лише 30.12.2025.
Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє її права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 (м. Яремче) Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП у Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 3117613 від 23.09.2024 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права позивачку повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Оксана КОВАЛЮК