Справа № 191/1061/25
Провадження № 2/191/504/25
Іменем України
14 січня 2026 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Порошиної О.О.,
за участі секретаря судового засідання Будакової Х.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До суду звернувся позивач із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 61346,49 грн.
Позовні вимоги ТОВ «Санфорд Капітал» обґрунтовані наступним.
24.06.2020 року між Акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4/3663845, відповідно до умов якого, відповідачу були надані кредитні кошти в розмірі 76293,00 грн. Строком до 23.06.2025 року. Свої зобов'язання кредитор виконав, надавши грошові кошти позичальникові. Позичальник частково виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту. У відповідача станом на 23.01.2024 р. сформувалася заборгованість перед банком за кредитним договором у розмірі 61376,49 грн.:
- строкова заборгованість за тілом кредиту в сумі 28892,97 грн.;
- простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 11002,90 грн.,
- заборгованість по простроченим відсоткам в сумі 3995,69 грн.,
- заборгованості по комісії в сумі 1518,23 грн.,
- заборгованість по простроченій комісії в сумі 15468,00 грн.,
18.01.2024 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» був укладений договір про відступлення прав вимоги №1-2024, згідно з умовами якого відступлено право грошової вимоги за вказаним кредитним договором.
22.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» був укладений договір про відступлення прав вимоги №2-2024, згідно з умовами якого відступлено право грошової вимоги за вказаним кредитним договором.
На підставі наведеного, просить суд стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість у сумі 61376,49 грн., судові витрати по сплаті судового збору 2422,40 грн. та витрати пов'язані з оплатою на правничу допомогу в розмірі 7200,00 грн.
В судове засідання позивач не з'явився, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти заочного розгляду не заперечують.
Відповідач до судового засідання повторно не з'явився, причину неявки та своїх зауважень суду не повідомив, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши подані докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 24.06.2020 р. Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №4/3663845 від 24.06.2020 р., відповідно до умов Кредитного договору банк зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі 76293,00 грн., строком до 23.06.2025 р., процентна ставка за користування кредитом 15% річних, а також щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,99 % від суми кредиту.
Згідно з розрахунком заборгованості від 23.01.2024 року відповідач ОСОБА_1 зобов'язання щодо погашення кредиту у повному обсязі не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість: у розмірі 61376,49 грн.:
- строкова заборгованість за тілом кредиту в сумі 28892,97 грн.;
- простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 11002,90 грн.,
- заборгованість по простроченим відсоткам в сумі 3995,69 грн.,
- заборгованості по комісії в сумі 1518,23 грн.,
- заборгованість по простроченій комісії в сумі 15468,00 грн.
18.01.2024 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» був укладений договір про відступлення прав вимоги №1-2024, згідно з умовами якого відступлено право грошової вимоги за вказаним кредитним договором.
22.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» був укладений договір про відступлення прав вимоги №2-2024, згідно з умовами якого відступлено право грошової вимоги за вказаним кредитним договором.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 512, ч.1 ст. 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.516ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Право кредитора, в даному випадку, вимагати від боржника повернення кредиту, передбачене ст. 1050 ЦК України.
За вказаних обставин судом встановлено, що відповідачем отримано кошти в сумі 76293,00 грн., які останнім повернуто не в повному обсязі, а тому кошти у розмірі 43891,56 грн. (строкова заборгованість за тілом кредиту в сумі 28892,97 грн.; - простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 11002,90 грн., - заборгованість по простроченим відсоткам в сумі 3995,69 грн.) підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Санфорд Капітал», яке набуло права стягнення.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 610, 612ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості по комісії в сумі 1518,23 грн. та заборгованості по простроченій комісії в сумі 15468,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
При цьому, Закон України«Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України«Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи те, що відповідачу встановлено плати за послуги банку щодо обслуговування кредиту, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку про те, що положення кредитного договору щодо сплати комісії, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.
Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
З урахуванням викладеного, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 року в справі № 444/9519/12, оскільки відповідач умови за вказаними кредитним договором належним чином не виконував, право вимоги за цими договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Санфорд Капітал» заборгованість: за кредитним договором №4/3663845 від 24.06.2020 у розмірі 43891,56 грн. (строкова заборгованість за тілом кредиту в сумі 28892,97 грн.; - простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 11002,90 грн., - заборгованість по простроченим відсоткам в сумі 3995,69 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст.133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представник позивача надав копію договору про надання правової допомоги від 01.04.2024 № 1/04, відповідно до якого правова допомога ТОВ «Санфорд Капітал» надавалась Адвокатським об'єднанням «Альянс ДЛС» згідно з ордером на надання правничої (правової) допомоги, безпосередньо адвокатом Маслюженко М.П.; акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги від 05.02.2025 № 1 АО «Альянс ДЛС» надало ТОВ «Санфорд Капітал» такі послуги: проведення юридичного та фінансового аналізу боржника 1 200,00 грн. складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з боржника 6 000,00 грн., а всього на суму 7200,00 грн.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь ТОВ «Санфорд Капітал» підлягають стягненню витрати на правову допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 5148,86 гривень.
Крім того, оскільки позовні вимоги ТОВ «Санфорд Капітал» підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, які в даному випадку складають 1732,31 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 509, 525-527, 530, 551, 610-612, 629, 634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 19, 43, 44, 49, 76-83, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (ідентифікаційний код 43575686, адреса: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69) заборгованість за кредитним договором №4/3663845 від 24.06.2020 року в розмірі 43891,56 грн. (строкова заборгованість за тілом кредиту в сумі 28892,97 грн.; - простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 11002,90 грн., - заборгованість по простроченим відсоткам в сумі 3995,69 грн.), а також в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 1732,31 грн. та понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5148,86 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Суддя О. О. Порошина