Єдиний унікальний номер 205/13663/25
Номер провадження 2/205/2328/26
03 лютого 2026 року місто Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Дорошенко Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Гузь Є.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м.Дніпра цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, в обґрунтування якого зазначено, що між нею та відповідачем 14.02.2015 року було зареєстровано шлюб в Жовтневому відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №63. Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 02.06.2017 року шлюб між ними розірвано, рішення набрало законної сили 13.06.2017 року. Від шлюбу вони мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею та перебуває на її утриманні, вона займається вихованням дочки та доглядає за нею. Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 18.08.2017 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.07.2017 року і до досягнення дитиною повноліття, які відповідач частково виплачує. ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.07.2025 року у розмірі 119518,16 грн. Протягом тривалого часу відповідач участі у вихованні дочки не приймає, інтересу до спілкування з нею не проявляє, інформацію про її стан здоров'я отримати не намагається. Інших дітей відповідач ОСОБА_2 не має, аліментів, крім вищезазначених, нікому не виплачує. З 06.07.2021 року дочка ОСОБА_3 є дитиною-інвалідом з дитинства в віці до 18 років, захворювання (патологічний стан) цукровий діабет І тип в стані декомпенсації, що підтверджується медичним висновком №489 від 06.07.2021 року і корінцем медичного висновку №489 від 06.07.2021 року та посвідченням серія НОМЕР_1 на ім?я дитини з інвалідністю ОСОБА_3 від 19.08.2021 року. Вказане захворювання має хронічний характер з тяжкими наслідками для здоров?я. Лікування при такому діагнозі потребує значних грошових коштів, яких вона не має можливості заробити, оскільки виховує дитину, доглядає за нею та займається її лікуванням, навчанням, дочка є ученицею 5-В класу гімназії №5 м. Дніпра, розвитком та утриманням сама, має скрутне матеріальне становище. Оскільки відповідач ОСОБА_2 добровільно не бере участі у додаткових витратах на малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є дитиною-інвалідом з дитинства в віці до 18 років, що викликані особливими обставинами, наявними у її житті, а саме розвитком здібностей дитини та її хронічною хворобою, вона постійно несе додаткові витрати на дочку і її власних грошових коштів для цього недостатньо, вона вимушена звернутися до суду з даною позовною заявою. Всього нею на лікування та розвиток дочки ОСОБА_3 було витрачено 37941,65 грн, ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які вона отримує від відповідача на утримання малолітньої дочки за рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 18.08.2017 року про стягнення аліментів і повинні ділитися між двома батьками. Вважає, що половина вже понесених нею додаткових витрат, а саме в розмірі 18970,83 грн підлягають стягненню одноразово з відповідача на її користь. З розрахунку розміру передбачуваних додаткових витрат на дитину на місяць у зв'язку із хронічним захворюванням малолітньої дочки на цукровий діабет І типу з діабетичною кардіоміопатією, яка є дитиною-інвалідом з дитинства у віці до 18 років, що складається з вартості продуктів для спеціального харчування та вартості її лікування, у середньому на місяць складає 11839,94 грн. Таким чином, вважає, що передбачувані додаткові витрати на малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 5919,97 грн підлягають щомісячно стягненню з відповідача ОСОБА_2 на її користь. На підставі зазначеного просить суд стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 5919,97 грн до досягнення дочкою повноліття, починаючи з дня подання до суду позовної заяви, та стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на малолітню дочку одноразово у розмірі 18970,83 грн.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 20.10.2025 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні, яке відбулося 10.12.2025 року та 28.01.2026 року, підтримала позовні вимоги, просила задовольнити у повному обсязі, надала пояснення аналогічні змісту позову. Доповнила, що держава повністю не забезпечує необхідними лікарськими засобами, тому вона несе додаткові витрати на дитину.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні, яке було призначене на 10.12.2025 року заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що витрати, зазначені у позові необґрунтовані, він наразі не працює, проживає з батьками, які його забезпечують. Вважає, що 3700 грн аліментів, які наразі він сплачує, покривають додаткові витрати на дитину.
Представник відповідача адвокат Карлаш І.А. в судовому засіданні 10.12.2025 року та 28.01.2026 року заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість. Щодо харчування дитини, то у матеріалах немає жодних даних, підтверджуючих його специфічність, а тому є базовими і покриваються аліментами, ліки забезпечуються державою, доплату за санаторне лікування заперечував, посилаючись на відсутність доказів її необхідності. При ухваленні рішення просив врахувати долучені до матеріалів справи письмові пояснення, довідку про стан здоров'я відповідача, а також відомості про його доходи.
Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що з 14.02.2015 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Ленінським районним судом м.Дніпропетровська від 02.06.2017 року (а.с.17 - 17 зворот).
У шлюбі в сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 15.07.2015 року (а.с.18).
Дитина проживає разом із матір'ю позивачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відміткою у паспорті позивача (а.с.13 зворот), витягами з реєстру територіальної громади №2025/010131290 та №2025/010131247 від 24.07.2025 року (а.с.15, 20).
Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 18.08.2017 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 28.04.2017 року по 07.07.2017 року, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а починаючи з 08.07.2017 року - не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ОСОБА_3 (а.с.19 - 19 зворот).
У відповідача наявна заборгованість по сплаті аліментів, що підтверджується довідкою головного державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) №89097/6 від 03.07.2025 року, та становить станом на 01.07.2025 року 119518,16 грн (а.с.21).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю з дитинства та отримує державну соціальну допомогу, яка призначена з 20.07.2021 року по 10.07.2033 року, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.24).
З копії медичного висновку та корінця медичного висновку № 489 про дитину інваліда віком до 18 років, виданого 06.07.2021 року, вбачається, що ОСОБА_3 , має захворювання цукровий діабет 1 типу в стані декомпенсації (а.с.22, 23).
Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у дитячого ендокринолога з діагнозом цукровий діабет І тип, знаходиться на замісній терапії Новорапідом та Тресібою. Захворювання є хронічним та потребує щоденного самоконтролю та інсулінотерапії. Дитина потребує контролю глікемії крові за допомогою глюкометру та тест-смужок або за допомогою приладів для безперервного моніторингу глюкози у крові (із забезпечення кількості на місяць). Для контролю глікемії використовуються - тест-смужки (від 4-10 шт. на добу). Ланцети, витратні матеріали до шприц-ручок. Дитина потребує постійної індивідуальної дієти з урахуванням кількості вуглеводів, що вимагає окремого приготування страв та додаткових фінансових витрат на харчування. Для оцінки компенсації цукрового діабету контроль глікованого гемоглобіну проводиться щоквартально, що підтверджується довідкою лікаря ендокринолога ОСОБА_4 від 24.07.2025 року (а.с.25).
Згідно з консультаційним висновком спеціаліста №874577547 від 01.08.2025 року лікаря ендокринолога ОСОБА_4 . Дніпровського центру первинної медико-санітарної допомоги №6 ДМР відносно пацієнта ОСОБА_3 встановлений діагноз: Е10.69 Цукровий діабет типу І з іншими уточненими ускладненнями, рекомендації: суворе дотримання режиму дня, харчування, дієти з обмеженням жирної, смаженої, гострої їжі, легкозасвоюваних вуглеводів. Контроль цукру крові і сечі. Суворий самоконтроль діабету. Цільові показники глікемії натще перед їжею 4,0-8,0 ммоль/л, в до обстеження: -НвА1с, аналіз сечі на МАУ, біохімічний аналіз крові(печінковий комплекс) (а.с.26).
Згідно з консультаційним висновком спеціаліста №874580694 від 22.08.2025 року лікаря ендокринолога ОСОБА_4 КНП «МБКМД РУДНЄВА» ДМР відносно пацієнта ОСОБА_3 рекомендації: суворе дотримання режиму дня, харчування, дієти з обмеженням жирної, смаженої, гострої їжі, легкозасвоюваних вуглеводів. Контроль цукру крові і сечі. Суворий самоконтроль діабету. (а.с.27).
Згідно з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 24.07.2025 року амбулаторії №3 Дніпровського центру первинної медико-санітарної допомоги №6 ДМР відносно ОСОБА_3 повний діагноз Цукровий діабет І типу з діабетичною кардіоміопатією, надлишкова вага. На обліку з 2021 року, постійно отримує інсулінотерапію, лікувальні і трудові рекомендації: спостереження, обстеження, лікування амбулаторне та стаціонарне, постійна інсулінотерапія. Дотримання дієти з використанням: нежирного м?яса, риби, свіжі чи тушковані, несолодкі фрукти та овочі, стевія, цільнозернові крупи; з виключенням з раціону солодощів, цукру, соків та напоїв, смажених, жирних страв (а.с.28).
Згідно з довідкою №73 від 01.09.2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ученицею 5-В класу Дніпровської гімназії №5 Дніпровської міської ради (а.с.34).
Відповідно до індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда №12 від 14.04.2024 року, наданої КП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №6» ДМР, дитині ОСОБА_3 визначена індивідуальна програма реабілітації, якою підтверджується вищевказаний діагноз, зазначено види та форми реабілітаційних заходів, зокрема рекомендовано відвідувати санаторно-курортне лікування на території України (а.с.39-40).
Відповідно до довідки №137 від 01.07.2025 року ОСОБА_3 знаходилась на лікуванні в ТОВ «Санаторій «Поляна» по путівці №038423 з 12.06.2025 року по 02.07.2025 року (а.с.35)
Згідно з договором №394 про відшкодування вартості путівок санаторно-курортним закладом шляхом безготівкового перерахування коштів за санаторно-курортне лікування осіб з інвалідністю із супроводжуючим від 26.05.2025 року, укладеного між Департаментом соціальної політики Дніпровської міської ради, ТОВ «Санаторій «Поляна» та ОСОБА_1 , предметом договору є відносини сторін щодо відшкодування вартості путівок закладу шляхом безготівкового перерахування коштів за санаторно-курортне лікування дітей з інвалідністю або осіб з інвалідністю із супроводжуючими та послуг без лікування супроводжуючої особи у закладі. Сума договору становила 26838 грн у т.ч. ПДВ 2075,50 грн (а.с.36-38).
Позивач сплатила на рахунок ТОВ «Санаторій «Поляна» вартості санаторно-курортного лікування ОСОБА_3 2100 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №1180 від 12.06.2025 року (а.с.35а).
Згідно з випискою з медичної карти стаціонарного хворого №58/3а відділення виписки: Ендокринологічне відділення для дітей підрозділу №3 хворого ОСОБА_3 від 14.01.2025 року їй було рекомендовано: аналіз крові на антитіла lg до тканинної трансглутаминази та ендомізію, контроль цукру крові і сечі, еластазу кала і копроцитограмму, біохімічну гепатограму, дослідження НвАІс щоквартально, у зв?язку позивачем ОСОБА_1 за власні кошти була сплачена вартість вищезазначених аналізів, які були призначені дочці що підтверджується чеком ТОВ «СВЛАБ» Байєр медичний кабінет від 21.01.2025 року на суму 1095,00 грн та чеком відділення діагностичного центру ТОВ «Сінево Схід» Лабораторія Дніпро від 03.01.2025 року на суму 2086,00 грн, всього на суму 3181,00 грн (а.с.42-45, 46-48).
Згідно з Консультаційним висновком спеціаліста №874577547 від 01.08.2025 року дитячого ендокринолога ОСОБА_4 рекомендовано дообстеження НвА1с, аналіз сечі на МАУ, біохімічний аналіз крові(печінковий комплекс) у зв?язку з чим позивачем ОСОБА_1 , за свої власні кошти була сплачено вартість вищезазначених аналізів, які були рекомендовані дочці, що підтверджується чеком №373aS--auFA від 20.08.2025 року центру ТОВ «Сінево Схід» Лабораторія Дніпро на суму 1880,00 грн (а.с.49-52).
Відповідно до товарних чеків аптеки №2 ТОВ «Фармопостач» від 27.07.2025 року, аптеки №38 ТОВ «Дніпрофарма» від 27.07.2025 року, аптеки №7 ТОВ «Аптека Медичної Академії» від 18.07.2025 року та товарно-транспортною накладної Нової пошти від 30.07.2025 року на мед.техніку у липні 2025 року із розрахунку на один місяць позивачем було придбано за власні кошти придбано супутні товари для лікування дитини: ланцети для системи визначення цукру в крові (50 штук) вартістю 176,00 грн, голку на шприц-ручку (100 штук) вартістю 1252,00 грн, септил-100 мл вартістю 75,00 грн, тест смужки Longevita Femili 100 штук вартістю 517,34 грн, вата медична вартістю 19,00 грн, сенсор для виміру цукру в крові вартістю 2500,00 грн, на загальну суму 4539,34 грн (а.с.78).
В серпні 2025 року із розрахунку на один місяць (серпень 2025 року) позивачем було придбано за власні кошти: ланцети для системи визначення цукру в крові (50штук) вартістю всього 176,00 грн, голку на шприц-ручку (100 штук) вартістю всього 1450,00 грн, септил-100мл вартістю 67,00 грн, тест смужки Longevita Femili 100 штук вартістю 517,34 грн, вата медична вартістю 26,00 грн, сенсор для виміру цукру в крові вартістю 2500,00 грн, а всього на суму 4736,34 грн, що підтверджується двома чеками аптеки №2 ТОВ «Фармопостач» від 18.08.2025 року, чеком аптеки №38 ТОВ «Дніпрофарма» від 18.08.2025 року, чеком та товаро-транспортною накладною Нової пошти від 19.08.2025 року (а.с.79).
Позивач ОСОБА_1 працює у ДП КБ «Південне» імені М.К.Янгеля» на посаді інженера-випробувача 2-ї категорії відділу 81, згідно з наказом №3049 від 31.12.2024 року їй оголошено простій з 02.01.2025 року до видання окремого наказу про завершення простою та відновлення роботи підрозділів комплексу. З 01.04.2025 року ОСОБА_1 як працівнику, який перебуває в простої, встановлено одноденний робочий тиждень (згідно наказу №396 від 21.03.2025 року), що підтверджується довідкою ДП КБ «Південне» імені М.К.Янгеля» №35/343 (а.с.29-31).
Розглядаючи пред'явлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених додаткових витрат на утримання дитини, суд зазначає наступне.
Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено у статті 7 СК України, згідно з якою жінка та чоловік мають рівні права й обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим у рахуванням інтересів дитини непрацездатних членів сім'ї.
Статтею 51 Конституції України та статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону).
Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно зі статтею 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину у разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватись наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 роз'яснено, що до передбаченої статтею 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо.
До особливих обставин, викладених у статті 185 СК України, закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, навчання дитини відповідно до навиків та здібностей дитини, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат (на лікування, на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Разом з тим, додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення.
Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема у зв'язку з хронічною хворобою дитини, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.
Верховний Суду постанові від 26 серпня 2020 року у справі № 336/1488/19 зазначив, що відповідно до частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Аналіз указаних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу, тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
У постанові від 4 грудня 2019 року у справі № 320/383/19 Верховний Суд виснував, що доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які підтверджують, зокрема, витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг, витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 зроблено висновок, що СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.
У судовому засіданні у присутності представника відповідача позивачем надано суду пояснення щодо щомісячної кількості використання сенсорів та супутніх препаратів, зокрема нею зазначено, що окрім інсуліну та смужок нічого безкоштовно не видається, смужок не вистачає, тому судом, з урахуванням таких пояснень позивача та вартості вказаних препаратів у товарних чеках, було розраховано, що в місяць додаткові витрати позивача для лікування дитини становлять в середньому за один місяць 4786,34 грн.
Представником відповідача не спростовано доказів позивача, що нею витрачається щомісячно додатково кошти на доньку з урахуванням її хвороби саме у зазначеному розмірі, а також не надано доказів того, що відповідач, окрім аліментів, які визначені за рішенням суду, додатково надає грошову допомогу позивачу, у зв'язку із хворобою дитини.
Також суд відхиляє доводи представника відповідача щодо того, що призначені дитині інсулін та тест-смужки включені до переліку лікарських засобів і медичних виробів, які підлягають повному відшкодуванню за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення відповідно до Наказу МОЗ України № 1409 та Постанови Кабінету Міністрів України № 1303, а тому, на думку відповідача, додаткові витрати на лікування дитини відсутні. Сам по собі факт включення лікарських засобів та медичних виробів до програм реімбурсації або державного забезпечення не свідчить про фактичну відсутність додаткових витрат та не звільняє відповідача від обов'язку брати участь у їх покритті. Суд враховує, що програми державного забезпечення не гарантують безперебійної наявності необхідних лікарських засобів у відповідних закладах, не забезпечують покриття всіх потреб дитини з урахуванням індивідуальних медичних призначень, а також не охоплюють усіх витрат, пов'язаних із щоденним контролем перебігу хронічного захворювання. Цукровий діабет є хронічним захворюванням, яке потребує постійного та регулярного медичного контролю, щоденного вимірювання рівня глюкози крові та використання значної кількості тест-смужок і витратних матеріалів. Надані позивачем докази підтверджують, що з метою забезпечення належного лікування та збереження здоров'я дитини вона змушена здійснювати витрати за власний рахунок.
Також позивачем на підтвердження передбачуваних додаткових витрат на дитину надано чеки на придбання продуктів харчування для спеціального харчування дочки (постійної індивідуальної дієти з урахуванням кількості вуглеводів), з яких вбачається, що середня вартість продуктів для спеціального харчування дочки на один місяць 7 202,10 грн.
Оцінюючи зазначені доводи та надані докази, суд виходить з того, що відповідно до положень статті 185 Сімейного кодексу України додатковими визнаються лише ті витрати на дитину, які мають винятковий характер, обумовлені, зокрема, її хворобою, та виходять за межі звичайних витрат на утримання дитини.
Надані позивачем чеки підтверджують придбання продуктів харчування, однак самі по собі не свідчать про те, що такі продукти є спеціальними або лікувальними, потребують окремого режиму харчування чи істотно відрізняються від звичайного, збалансованого та корисного харчування, рекомендованого для дітей відповідного віку.
При цьому позивачем не доведено, що придбані продукти спричиняють додаткові витрати, які не є типовими витратами на забезпечення повсякденних потреб дитини.
За таких обставин суд дійшов висновку, що витрати на придбання продуктів харчування, на які посилається позивач, не доведені як додаткові витрати у розумінні статті 185 Сімейного кодексу України, а тому не підлягають врахуванню при вирішенні питання про їх стягнення з відповідача.
Стосовно витрат, пов'язаних з відвідуванням дитиною сторін занять у студії хореографії «Dance Art Aquvaralle» з вересня 2024 року, що викликом розвитком її особливих здібностей, які відмічені грамотами, які проводяться за рахунок добровільних внесків, суд зазначає, що такі витрати не можуть бути віднесені до додаткових, позаяк позивач не надала суду доказів існування у дитини особливого хисту до вказаних напрямків розвитку, відноситься до загального розвитку дитини, і є не обов'язковим, а добровільним волевиявленням одного із батьків, у даному випадку матері, і зумовлені із розвитком здібностей дитини в цьому.
При цьому, як зазначає відповідач, заняття в студії організовуються та проводяться за рахунок добровільних благодійних внесків батьків, які не є фіксованими та незмінними, а відтак не можуть враховуватись при визначенні щомісячного розміру очікуваних та прогнозованих додаткових витрат.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 14 січня 2019 у справі № 751/4312/16-ц, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Отже, крім обов'язку обох батьків брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, суд також враховує стан здоров'я, матеріальне становище сторін, а також інші обставини, які мають значення для вирішення спору.
Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В своїй заяві відповідач зазначив, що обізнаний про те, що його донька має хронічне захворювання, яке передбачає понесення додаткових витрат на придбання ліків, а також витрат на спеціальне харчування, яке рекомендоване лікарем з урахуванням основного захворювання, проте, у пред'явленому розмірі він позбавлений можливості нести додаткові витрати на дочку через недостатність доходів.
На підтвердження заперечень проти позову відповідач зазначив, що він не працює, надав суду відомості про доходи та довідку ТОВ «Здорова нація плюс» від 11.11.2025 року про стан здоров'я.
Оцінюючи надані відповідачем докази, суд дійшов висновку, що матеріальне становище відповідача є недостатнім для того, щоб нести додаткові витрати на дитину у визначеному позивачем розмірі з урахуванням відсутності у нього постійного доходу, наявності аліментних зобов'язань. Проте, суд бере до уваги, що відповідач є працездатною особою, доказів наявності обставин, які об'єктивно позбавляються його працювати та отримувати дохід суду не надано. Сам по собі факт відсутності офіційного працевлаштування не звільняє відповідача від виконання покладеного на нього законом обов'язку щодо утримання дитини та участі у додаткових витратах.
Визначаючи розмір участі відповідача у додаткових витратах на дитину, суд також враховує, що позивач отримує державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю у розмірі 2361 грн щомісячно, що не звільняє відповідача від виконання батьківського обов'язку, однак підлягає врахуванню при визначенні співмірного та справедливого розміру стягнення.
Таким чином, враховуючи, що позивач довела понесення додаткових витрат на дочку і відповідач, в свою чергу, зобов'язаний брати участь в додаткових витратах на її утримання, а також той факт що додаткові витрати не покриваються за рахунок аліментів, з урахуванням характеру захворювання дитини, обсягу фактично понесених витрат, матеріального становища сторін, а також принципів розумності, справедливості та балансу інтересів дитини і батьків, суд вважає, що позов ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача додаткових витрат на малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 1000 грн та одноразово у розмірі 2000 грн.
Відповідно до частини третьої статті 80 СК України розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно зі ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за звернення до суду з вимогою про стягнення аліментів, відповідно до положень п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за дану вимогу у розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 141, 258-259, 263-266, 268, 273, 354 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1000 гривень, щомісячно починаючи з 08.09.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразово у розмірі 2000 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ;
представник відповідача адвокат Карлаш Іван Анатолійович, РНОКПП НОМЕР_5 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4464 від 29.08.2012 року, ордер на надання правничої допомоги серії АН №1823632 від 21.11.2025 року, адреса: АДРЕСА_4 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_6
Суддя Г.В. Дорошенко