Справа № 204/811/26
Провадження № 1-кп/204/698/26
30 січня 2026 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника (ВКЗ) - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження №42025132610000299, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 листопада 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 2 ст. 190 КК України, -
В підготовчому судовому засіданні прокурором подано до суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 . Клопотання прокурора обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч. 4 ст. 407 КК України, останнє з яких є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років. З урахуванням тих обставин, що ОСОБА_5 не має стійких соціальних зв'язків та офіційного джерела доходу, існує ризик, що обвинувачений з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від суду. Крім того існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_5 на свідків у кримінальному провадженні, оскільки останні проходять військову службу в одній військовій частині з обвинуваченим. Також прокурор вказує на існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України щодо вчинення іншого кримінального правопорушення. На підставі викладеного, прокурор вважає, що на даний час зазначені ризики не зменшилися, відтак жоден з більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, не зможе їм запобігти. Крім того, прокурор зазначив, що згідно з ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_4 підтримав думку свого підзахисного.
Вислухавши клопотання прокурора, думку учасників процесу, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 05 грудня 2025 року щодо ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01 лютого 2026 року без визначення розміру застави.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Так, відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч.2 ст.177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Суд виходить з вірогідності причетності обвинуваченого до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Оцінюючи ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зазначає, що обвинувачений може переховуватися від суду, окрім цього існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, може вдатися до відповідних дій.
На користь реального існування вказаного ризику слід віднести те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч. 5 ст.407 КК України, а тому з великою ймовірністю обвинувачений може вчинити дії щодо уникнення покарання за вчинені кримінальні правопорушення, враховує, що така оцінка стосується перспективних фактів, тому суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Судом також береться до уваги й той факт, що на території України, починаючи, з 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан, а тому у ОСОБА_6 збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об'єктивних причин відсутні можливості в повному обсязі виконувати органами влади свої повноваження на певних територіях, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого.
Крім того, перевіряючи наявність ризику впливу ОСОБА_5 на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст.224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Ризик впливу на свідків існує не лише під час зібрання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.
Оскільки, судовий розгляд по кримінальному провадженню ще не розпочато, свідки залишаються не допитаними, а тому існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченого ОСОБА_5 на свідків, вони можуть надавати неправдиві свідчення або ж відмовитись від їх надання, а тому існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Існування ризику передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, за обвинувальним актом йому інкримінується вчинення кримінального правопорушення в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, а отже з високою імовірністю, з метою забезпечення своєї життєдіяльності, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд вважає, що обраний та продовжений щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Таким чином, суд вважає, що ризики, визначені прокурором, як підстава для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час продовжують існувати і саме такий запобіжний захід може їм запобігти. Підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який не встановлено.
Таким чином, суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 належить продовжити, згідно ст. 197 КПК України, без визначення розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 193-194, 197, 314, 315, 369- 372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 30 березня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4», для виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1