Справа № 201/1204/26
Провадження № 2-з/201/32/2026
про забезпечення позову
02 лютого 2026 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра Наумова О.С., розглянувши заяву позивача Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
29.01.2026р. до Соборного районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
29.01.2026р. протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Наумовій О.С.
Разом із позовною заявою представником позивача - Лозіною О.Ю. подано заяву, в якій остання просить вжити заходи забезпечення позову шляхом
Накладення арешту на майно, належне відповідачці, а саме на квартиру загальною площею 49,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявленого представник позивача посилалася на те, що позивач і відповідачка уклали Заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредит карткою» № 010-MR-82-1747311858270-13840226 від 15.05.2025р.
Відповідач зобов'язався використати кредит відповідно до умов, повернути його, сплатити проценти та виконати інші зобов'язання відповідно до договору та тарифів Банку.
Банк виконав свої зобов'язання щодо надання кредиту у повному обсязі у відповідності до умов укладеного кредитного договору. Поточний ліміт встановлюється в межах максимального ліміту кредиту, який складає п'ятсот тисяч гривень (далі - Максимальний ліміт). Максимальний та Поточний ліміт далі по тексту Заяви - Ліміти. Розмір Поточного ліміту на дату початку кредитування - 300 000,00 гривень.
Станом на 04.12.2025р. заборгованість відповідачки перед позивачем за кредитом складає 374 888,90 грн., яка складається з заборгованості за відсотками, дозволеного та недозволеного овердрафту, у тому числі прострочена заборгованість з обов'язкового щомісячного внеску 35 512,34 гривень.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідачки, яка може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином, усуваються утруднення і неможливості виконання рішення
Враховуючи вищевикладене, співмірними із заявленими позивачем вимогами заходами забезпечення позову буде накладення арешту на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Ознайомившись із заявою, розглянувши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006р. № 9 унормовано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Положеннями ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України..
За змістом ст. 151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов'язково зазначаються: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, захід забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Встановлено судом з матеріалів справи, що позивач АТ «Райффайзен Банк», звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що позивач і відповідачка уклали Заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредит карткою» № 010-MR-82-1747311858270-13840226 від 15.05.2025р.
Відповідач зобов'язався використати кредит відповідно до умов, повернути його, сплатити проценти та виконати інші зобов'язання відповідно до договору та тарифів Банку.
Банк виконав свої зобов'язання щодо надання кредиту у повному обсязі у відповідності до умов укладеного кредитного договору. Поточний ліміт встановлюється в межах максимального ліміту кредиту, який складає п'ятсот тисяч гривень (далі - Максимальний ліміт). Максимальний та Поточний ліміт далі по тексту Заяви - Ліміти. Розмір Поточного ліміту на дату початку кредитування - 300 000,00 гривень.
Станом на 04.12.2025р. заборгованість відповідачки перед позивачем за кредитом складає 374 888,90 грн., яка складається з заборгованості за відсотками, дозволеного та недозволеного овердрафту, у тому числі прострочена заборгованість з обов'язкового щомісячного внеску 35 512,34 гривень..
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, не порушує речове право володіння особи майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачам.
Цивільній процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів.
Процесуальний порядок арешту майна полягає у виявленні майна, його опису, опечатуванні та передачі його на зберігання.
Заявником не обґрунтовано необхідність обрання саме арешту, як виду забезпечення позову, оскільки застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне майно може призвести до негативних незворотних наслідків для власника цього майна.
Арешт є крайнім заходом забезпечення позову та полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, обмеженні права користування майном або його вилученні у власника.
За викладеного, суд дійшов висновку про неспівмірність заявлених вимог про накладення арешту на майно, як заходу забезпечення позову, позовним вимогам.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку, що існує реальна загроза невиконання судового рішення у випадку прийняття його на користь позивача, тому вважаю за доцільним вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження будь-яким способом квартири загальною площею 49,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 149,150, 151,153 ЦПК України,
Заяву позивача Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Заборонити будь-яким державним реєстраторам та/або будь-яким іншим реєстраторам речових прав на нерухоме майно здійснювати будь-які дії щодо внесення (виключення, припинення) записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також заборонити будь-яким особам вчиняти правочини щодо відчуження, передання в іпотеку, оренду, вносити зміни вже до укладених правочинів, а також вчиняти інші дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна, а саме, квартири загальною площею 49,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2925282812020.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Згідно ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, але може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
В залежності від результатів вирішення спору по суті, ухвала про вжиття заходів забезпечення позову діє у строки, встановлені ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України.
Копії ухвали надіслати сторонам для відома та для виконання відповідним органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами, в тому числі щодо внесення записів до відповідних реєстрів.
Строк пред'явлення ухвали до виконання, як виконавчого листа, три роки.
Адреси та анкетні дані сторін:
Позивач:
Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (ЄДРПОУ 14305909, 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А).
Відповідачка:
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).
Суддя О.С. Наумова