Справа №592/1603/26
Провадження №1-кс/592/965/26
03 лютого 2026 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , без фіксації процесуальної дії технічними засобами, розглянув клопотання слідчого ВП № 4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026200600000080 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.01.2026 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
Слідчий своє клопотання мотивує тим, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.12.2025 р. № 196-РС солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 призначено на посаду стрільця 1 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 .
26.01.2026 р. близько 18.00 год. точного часу досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , рухаючись з м. Суми в сторону с - ша Краснопілля Сумського району, на узбіччі дороги за с. Стінки Сумського району Сумської області, виявив автомобіль «Nissan Х-Trail», номерний знак НОМЕР_2 , сірого кольору, який був технічно несправний, а саме пошкоджене переднє колесо і самостійно рухатися не міг. У зв'язку із чим, у ОСОБА_4 виник умисел на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом з метою використання його в особистих цілях.
Після чого ОСОБА_4 о 18.15 год., з метою реалізації свого умислу, по телефону домовився про послуги евакуатора, з метою переміщення вказаного автомобіля у визначене ним місце для подальшого зберігання.
Реалізуючи свій протиправний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_4 усвідомлюючи, що його дії носять злочинний характер, скориставшись відсутністю власника автомобіля та сторонніх осіб, 26.01.2026 р. близько 22 год. 00 хв. приїхавши до місця, де знаходився автомобіль металевим прикладом власної зброї розбив водійське скло автомобіля, відчинив дверцята та здійснював дії по керуванню, з метою завантаження автомобіля на прибувший за викликом евакуатор. Після цього ОСОБА_4 , без дозволу власника автомобіля на право користування ним, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, погрузивши автомобіль на евакуатор, сплативши послуги останнього і відправив автомобіль у м. Суми на вказану ним адресу після чого залишив місце вчинення злочину.
Таким чином, ОСОБА_4 незаконно заволодів автомобілем «Nissan Х-Trail», номерний знак НОМЕР_2 , сірого кольору, 2005 року випуску, що на підставі акту приймання-передачі гуманітарної допомоги від 16.07.2025, переданий у користування ОСОБА_5 . Після цього, ОСОБА_4 , розпорядився вказаним автомобілем на власний розсуд, а саме залишив його біля будинку № 75 по вул. Герасима Кондратьева м. Суми для подальшого користування.
Так, 27.01.2026 р. о 19:36 год. ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 України по факту незаконного заволодіння транспортним засобом.
Під час особистого обшуку у ОСОБА_4 виявлено та вилучено: змиви з правої та лівої долонь ОСОБА_4 , що вилучені та поміщені до паперового пакету № 1; мобільний телефон марки Iphone 13 Pro зеленого кольору в чохлі чорного кольору з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» (маркування НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ), що вилучені та поміщені до полімерного сейф-пакету № PSP 1314480.
Постановою від 28.01.2026 р. вказані речі визнані речовими доказами.
Так, змиви з долонь підозрюваного мають значення для досудового розслідування, оскільки в сукупності з іншими доказами при здійсненні відповідних судових експертиз дають змогу підтвердити причетність ОСОБА_4 до керування та незаконного заволодіння транспортним засобом.
У свою чергу мобільний телефон з сім-картою можуть містити докази щодо підготовки та реалізації злочинного умислу, спрямованого на заволодіння транспортним засобом шляхом здійснення телефонних дзвінків, листування щодо транспортування автомобіля тощо.
В ході досудового розслідування встановлено, що вилучені та вищезазначені предмети можуть містити відомості та інформацію, що стосується вчинення даного кримінального правопорушення, а таким чином все вище зазначене майно є речовими доказами та відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 167 КПК України.
У судове засідання слідчий не з'явився.
Перевіривши клопотання та додані матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що 27.01.2026 р. у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12026200600000080 зареєстровано кримінальне провадження за ч. 1 ст. 289 КК України, досудове розслідування у якому здійснює ВП № 4 (м. Суми) Сумський РУП ГУНП в Сумській області.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України. Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно ч. ч. 1 - 3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину та є можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, суд,
Клопотання слідчого ВП № 4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026200600000080 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.01.2026 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно: змиви з правої та лівої долонь ОСОБА_4 ;
мобільний телефон марки Iphone 13 Pro, зеленого кольору в чохлі чорного кольору з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» (маркування НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_6