02 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 624/57/24
провадження № 51-350 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 30 жовтня 2025 року щодо виправданого ОСОБА_4 ,
встановив:
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про перегляд вказаного судового рішення у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху із наданням строку для усунення недоліку, з огляду на таке.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх.
У вступній частині касаційної скарги вказано, що вона подана лише на ухвалу Харківського апеляційного суду від 30 жовтня 2025 року, однак зі змісту касаційної скарги убачається, що прокурор також наводить доводи, які за своїм змістом стосуються незаконності вироку суду першої інстанції, однак у своїх вимогах до суду касаційної інстанції порушує питання лише щодо скасування ухвали суду апеляційної інстанції, що позбавляє Суд можливості однозначно визначити предмет та межі касаційного оскарження.
Наявність вказаного недоліку унеможливлює відкриття провадження за даною касаційною скаргою.
У зв'язку із зазначеним, керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, касаційну скаргу прокурора слід залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначеного недоліку.
Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Харківського апеляційного судувід 30 жовтня 2025 року щодо виправданого ОСОБА_4 залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаного недоліку.
У разі неусунення в установлений строк недоліку касаційної скарги, залишеної без руху, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3