02 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 688/5173/23
провадження № 51-337 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 квітня 2025 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року,
установив:
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області вироком від 01 квітня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудив за частиною другою статті 186 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі строком на строк 4 роки; за частиною першою статті 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк на 3 роки; за частиною першою статті 309 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі частини першої статті 70, статті 72 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань визначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
Відповідно до частини п'ятої статті 72 КК зараховано у строк покарання ОСОБА_5 строк тримання під вартою з 29 вересня по 22 листопада 2023 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
На підставі частини сьомої статті 72 КК зараховано у строк покарання ОСОБА_5 строк цілодобового домашнього арешту з 23 листопада 2023 року по 10 липня 2024 року включно, у співвідношенні три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
Також цим вироком засуджено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за частиною другою статті 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі частини п'ятої статті 72 КК зараховано у строк покарання ОСОБА_6 строк тримання під вартою з 11 по 12 грудня 2018 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Відповідно до частини сьомої статті 72 КК зараховано у строк покарання ОСОБА_6 строк цілодобового домашнього арешту з 11 січня 2024 року по 06 березня 2025 року включно у співвідношенні три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
Крім того, ОСОБА_6 засуджено цим вироком за частиною другою статті 146 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за частиною першою статті 357 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік; за частиною третьою статті 357 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі частини першої статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Відповідно до частини п'ятої статті 74 КК ОСОБА_6 звільнено від призначеного покарання на підставі статті 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 29 жовтня 2025 року апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_4 залишив без задоволення. Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 задовольнив, а вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 квітня 2025 року стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 змінив в частині призначеного ОСОБА_6 покарання за частиною другою статті 146, частиною першою статті 357, частиною третьою статті 357 КК. Постановив вважати ОСОБА_6 засудженим за частиною другою статті 146 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки та на підставі частини п'ятої статті 74, статті 49 КК звільнив від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Також постановлено вважати ОСОБА_6 засудженим за частиною першою статті 357 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік та на підставі частини п'ятої статті 74, статті 49 КК звільнено від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Постановлено вважати ОСОБА_6 засудженим за частиною третьою статті 357 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки та на підставі частини п'ятої статті 74, статті 49 КК звільнено від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Виключено з резолютивної частини вироку суду першої інстанції посилання на призначення остаточного покарання ОСОБА_6 на підставі частини першої статті 70 КК.
В іншій частині вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишено без змін.
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд вказаних судових рішень в касаційному порядку.
Суд, перевіривши касаційну скаргу, яка надійшла електронною поштою, дійшов висновку про необхідність залишення скарги без руху із наданням захиснику строку для усунення недоліків на таких підставах.
Відповідно до вимог частини 2 статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення з урахуванням підстав для його скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК.
Відповідно до частини шостої статті 427 КПК до касаційної скарги додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
У частині першій статті 433 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції, відповідно до яких суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з частиною першою статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що можуть бути підставами для їх скасування, які, на її думку, були допущені судами під час ухвалення судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Однак наведених вимог кримінального процесуального закону захисник не дотримався.
Так, у касаційній скарзі захисник не зазначає, у чому полягає недодержання судом апеляційної інстанції норм права при здійсненні провадження в цій конкретній справі та не наводить обґрунтування незаконності оскаржуваної ухвали апеляційного суду з огляду на положення статей 404, 405, 412, 419 КПК.
Крім того, відповідно до пункту 3 частини першої статті 425 КПК касаційну скаргу має право подати, зокрема, підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник.
Разом з тим, захисник, ставлячи вимогу про скасування оскаржуваних судових рішень, постановлених стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , не звернув уваги на те, що згідно з положеннями статті 425 КПК він має право оскаржити ухвалені судові рішення лише в частині, що стосуються інтересів засудженого ОСОБА_5 , як убачається з угоди про надання правничої допомоги, а також щодо якого і ставити вимоги до суду касаційної інстанції.
До того ж, відповідно до вимог статті 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
змінити судове рішення.
Водночас захисник просить скасувати оскаржувані судові рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, тоді як одночасне скасування вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду є підставою для призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
Крім того, за приписами частини шостої 6 статті 427 КПК, до касаційної скарги додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
Однак, всупереч наведеним положенням закону, до касаційної скарги захисником не долучено її копій з додатками у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження й усім учасникам судового провадження.
Також захисник просить проводити касаційний розгляд кримінального провадження за участі засудженого ОСОБА_5 , проте в розумінні частини четвертої статті 430 КПК таке клопотання має заявляти засуджений особисто.
Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
За правилами статті 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху та надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.
Недоліки касаційної скарги, пов'язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.
Керуючись частиною першою статті 429 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 квітня 2025 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3