03 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 754/6902/25
провадження № 61-12117ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Пархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 07 травня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Шиповича Володимира Петровича, Осіяна Олексія Миколайовича, ОСОБА_2 ,
постановив ухвалу про таке:
1. Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 07 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до суддів Касаційного цивільного суду Шиповича В., Осіяна О., Синельникова Є. передано для розгляду до Печерського районного суду міста Києва.
2. Не погодившись із вказаною ухвалою суду, 08 травня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
3. Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 07 травня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до суддів Касаційного цивільного суду Шиповича В. П., Осіяна О.М., Синельникова Є. В. визнано неподаною та повернуто скаржнику.
4. 29 вересня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року у справі № 754/6902/25.
5. Ухвалою Верховного Суду від 14 жовтня 2025 року зазначену касаційну скаргу було залишено без руху та встановлено строк для усунення наявних у ній недоліків. ОСОБА_1 слід було уточнити прохальну частину касаційної скарги, уточнити, яке саме судове рішення він оскаржує, з урахуванням роз'яснень, викладених у цій ухвалі, а також сформулювати своє клопотання (процесуальну вимогу) з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
6. 20 жовтня 2025 року позивач подав до Верховного Суду клопотання про усунення недоліків, в якому просить скасувати судові рішення судів першої від 07 травня 2025 року та апеляційної інстанцій повністю (ухвала суду першої інстанції не була переглянута в апеляційній інстанції) і передати справу на новий розгляд у Київський апеляційний суд для продовження розгляду.
7. Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що усунув недоліки апеляційної скарги, проте суд апеляційної інстанції її повернув.
Щодо оскарження ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 07 травня 2025 року
8. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.
9. В такому випадку Суд звертає увагу на те, що згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
10. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК).
11. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
12. За змістом вказаної норми ЦПК (пункт 11) рішення суду першої інстанції може бути оскаржене у касаційному порядку лише після апеляційного перегляду справи.
13. Згідно з даними з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала Деснянського районного суду міста Києва від 07 травня 2025 року у справі № 754/6902/25 в апеляційному порядку по суті не переглядалась.
14. Оскільки рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не було переглянуте, це виключає можливість його перегляду у касаційному порядку. Тому у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 07 травня 2025 року слід відмовити.
Щодо оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року
15. Верховний Суд робить висновки, що касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року є необґрунтованою, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК.
16. Вказаною нормою ЦПК (див. пункт 15) передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
17. Мотивами, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, є наступне.
18. Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги закріплені в статі 356 ЦПК.
19. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (частина друга статі 357 ЦПК).
20. Згідно з абзацом першим частини першої статті 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
21. За змістом частини третьої статті 185 ЦПК якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
22. Встановлено, що ухвалою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року апеляційну скаргу позивача визнано неподаною та повернуто.
23. Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу позивачу, виходив з такого:
- до апеляційної скарги не долучено доказів на підтвердження того, що позивач має пільги щодо сплати судового збору, передбачені Законом України «Про судовий збір»;
- враховуючи те, що такі докази відсутні і в матеріалах цивільної справи №754/6902/25 з додатками до неї, яка надійшла на адресу суду апеляційної інстанції з Деснянського районного суду м. Києва, ухвалою Київського апеляційного суду від 19 червня 2025 року подану апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху й роз'яснено скаржнику право протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду усунути виявлені недоліки;
- вказана ухвала була направлена ОСОБА_1 на поштову адресу, наявну в матеріалах справи, яка отримана ним особисто 06 липня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення;
- протягом визначеного строку скаржник не цікавився результатом розгляду апеляційної скарги, недоліки, зазначені в ухвалі апеляційного суду від 19 червня 2025 року, не усунув.
24. Оскільки ОСОБА_1 у встановлений судом строк вимоги ухвали не виконав і наявні у заяві недоліки не усунув, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав заяву неподаною та повернув особі, яка її подала.
25. Колегія суддів погоджується із тим, що суд апеляційної інстанції правильно застосував приписи статті 185 ЦПК та дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
26. Суд апеляційної інстанцій встановив, що ОСОБА_1 не надав доказів, на підтвердження того, що позивач має пільги щодо сплати судового збору, передбачені Законом України «Про судовий збір». Тому доводи ОСОБА_1 про необґрунтованість вимоги суду про сплату судового збору та упередженого ставлення до нього як інваліда армії ІІ групи є безпідставними.
27. Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що питання про повернення заяви охоплюється змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд.
28. Так, стосовно питання доступу до суду Європейський Суд з прав людини в своїй прецедентній практиці звертає увагу на те, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Європейський Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «МПП «Голуб» проти України» від 18 жовтня 2005 року).
29. В даній ситуації встановлення цивільним процесуальним законодавством вимог до заяви та підстав для її повернення у зв'язку із невідповідністю формі, передбачені законом, ґрунтуються на його нормах і слугують меті здійснення правосуддя, що не є протиправним обмеженням доступу до суду.
30. Повернення апеляційної скарги не перешкоджає можливості звернення до суду з дотриманням встановленої ЦПК процедури та форми.
31. Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди ОСОБА_1 з таким висновком апеляційного суду, проте вони не спростовують правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
32. З огляду на наведене у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року слід відмовити, оскільки скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, наведені у скарзі доводи висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 258-261, 394 ЦПК, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 07 травня 2025 року та на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року у справі № 754/6902/25.
2. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: П. І. Пархоменко
Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков