28 січня 2026року
м. Київ
справа № 501/14/15-ц
провадження № 61-15538св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який здійснює безпосереднє виведення з ринку Публічного акціонерного товариства«Дельта Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
особа, яка подала касаційну скаргу,- ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Комлевої О. С.,
Описова частина
Історія справи
У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило в рахунок виконання основного зобов'язання ОСОБА_1 щодо оплати заборгованості в розмірі 4 594 268,67 грн за договором про надання споживчого кредиту № 11219432000 від 20 вересня 2007 року, з яких: сума заборгованості за кредитом - 2 159 189,57 грн, сума заборгованості за відсотками - 2 435 079,10 грн, звернути стягнення заборгованості за договором іпотеки № б/н від 20 вересня 2007 року шляхом передачі іпотекодержателю предмета іпотеки у власність та визнання права власності за іпотекодержателем ПАТ «Дельта банк» на предмет іпотеки, а саме: двоповерхову будівлю магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з одної блочної двоповерхової будівлі магазину, загальною площею 150,5 кв.м, торгівельною площею - 75,3 кв.м., розташованої на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0054 га.
Позов мотивований тим, що 20 вересня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту № 11219432000, на підставі якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 200 000,00 дол. США зі сплатою 12,9 % річних, строком з 20 вересня 2007 року до 20 вересня 2014 року.
З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором, 20 вересня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та відповідачем було укладено договір іпотеки нерухомого майна, згідно якого ОСОБА_1 передав в іпотеку належне йому нерухоме майно, а саме - двоповерхову будівлю магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з одної блочної двоповерхової будівлі магазину, загальною площею 150,5 кв.м, торгівельною площею - 75,3 кв.м., розташованої на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0054 га.
Позичальник умови кредитного договору №11219432000 належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 01 жовтня 2014 року за відповідачем наявна заборгованість у сумі 4 594 268,67 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом - 2 159 189,57 грн, сума заборгованості за відсотками - 2 435 079,10 грн.
Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 14 квітня 2015 року позов ПАТ «Дельта банк» задоволено.
В рахунок погашення основного зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту № 11219432000 від 20 вересня 2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю предмета іпотеки у власність та визнання на нього права власності за ПАТ «Дельта Банк», а саме - на двоповерхову будівлю магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з одної блочної двоповерхової будівлі магазину, загальною площею 150,5 кв.м., торгівельною площею - 75,3 кв.м., розташованої на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0054 га.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської областівід 25 червня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Головка Д. В. про перегляд заочного рішення суду від 14 квітня 2015 року у цивільній справі №501/14/15-ц за позовом ПАТ«Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Не погодившись із заочним рішенням судупершої інстанції від 14 квітня 2015 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Головко Д. В. 05 серпня 2020 року подав апеляційну скаргу на нього.
Ухвалою Одеського апеляційного судувід 05 жовтня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 14 квітня 2020 року.
Ухвалою Одеського апеляційного судувід 17 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
14 травня 2021 року позивач ПАТ «Дельта Банк» подав до суду апеляційної інстанції заяву про процесуальне правонаступництво, у якій просив залучити до участі у справі правонаступника ПАТ«Дельта Банк» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал»).
Заява обґрунтована тим, що 30 липня 2020 року між ПАТ«Дельта Банк»та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 2298/К про відступлення прав вимоги, за яким ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги, зокрема, за договором кредиту № 11219432000 від 20 вересня 2007 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 травня 2021 року заяву ПАТ «Дельта Банк» про залучення правонаступника позивача задоволено. Залучено до участі у справі ТОВ «Вердикт Капітал» замість ПАТ «Дельта Банк» в якості процесуального правонаступника.
10 листопада 2021 року до Одеського апеляційного суду від ТОВ «Вердикт Капітал» надійшло клопотання про залучення у справі належного позивача, у якому вказане Товариство просило залучити ПАТ «Дельта Банк» до участі у справі замість ТОВ «Вердикт Капітал».
Клопотання мотивоване тим, що ТОВ «Вердикт Капітал» не є і не може бути правонаступником ПАТ «Дельта Банк» у цій справі з тих підстав, що ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 з позовними вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки, яка виникла на підставі іпотечного договору, укладеного 20 вересня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_1 , який, в свою чергу, виступає забезпеченням виконань зобов'язань останнього за договором про надання споживчого кредиту № 11219432000, укладеним 20 вересня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1
30 липня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 2298/К про відступлення права вимоги. Із додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги № 2298/К вбачається, що ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги лише за договорами про надання споживчого кредиту № 11219432000, № 10607792000 (258-08МК). При цьому ПАТ «Дельта Банк» не відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за іпотечним договором, укладеним 20 вересня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_1 . Відтак ТОВ «Вердикт Капітал» не є правонаступником ПАТ «Дельта Банк» за вказаним іпотечним договором.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року залучено до участі у справі замість ТОВ«Вердикт Капітал» в якості процесуального правонаступника сторони стягувача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що не відбулося правонаступництво прав та обов'язків ПАТ «Дельта Банк» внаслідок відступлення права вимоги, а тому має місце заміна ТОВ «Вердикт Капітал» у зобов'язаннях, які є предметом спору у даній справі, а ПАТ «Дельта Банк» підлягає залученню до участі у справі в якості процесуального правонаступника сторони стягувача.
При цьому апеляційним судом встановлено, що ПАТ «Дельта Банк» перебуває в процесі припинення, а ліквідація АТ «Дельта Банк» здійснюється безпосередньо Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі замість ТОВ «Вердикт Капітал» в якості процесуального правонаступника сторони стягувача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки саме він здійснює безпосередню ліквідацію ПАТ «Дельта Банк».
26 травня 2025 року до Одеського апеляційного суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла заява, сформована в системі «Електронний суд», у якій заявник просив:
залучити до участі у справі № 501/14/15-ц (апеляційне провадження № 22-ц/813/77/25) у якості правонаступника позивача ПАТ «Дельта Банк», безпосереднє виведення з ринку якого здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, фізичну особу - ОСОБА_2 ;
замінити у справі Одеського апеляційного суду № 501/14/15-ц позивача ПАТ «Дельта Банк», безпосереднє виведення з ринку якого здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, його правонаступником ОСОБА_2 .
Заява обґрунтована тим, що 13 липня 2018 року, в рамках здійснення процедури ліквідації неплатоспроможного ПАТ «Дельта Банк» було проведено продаж належного банку на підставі заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 14 квітня 2015 року у даній цивільній справі нерухомого майна. Переможцем вказаного аукціону було визначено ОСОБА_2 (протокол електронного аукціону № UA-EA-2018-06-23-000028-b від 13 липня 2018 року).
06 серпня 2018 року на підставі вказаного протоколу між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. зареєстрований за № 794, у відповідності з умовами якого ПАТ «Дельта Банк» як продавець передав у власність покупця ОСОБА_2 як переможця відкритого електронного аукціону зазначене вище нерухоме майно.
У зв'язку з укладанням вказаного договору купівлі-продажу між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 було складено акт приймання-передачі нерухомого майна від 06 серпня 2018 року.
Отже, на думку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з 06 серпня 2018 року правонаступником ПАТ «Дельта Банк» є ОСОБА_2 , який підлягає залученню до участі у справі № 501/14/15-ц (апеляційне провадження № 22-ц/813/77/25) у якості правонаступника позивача.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про залучення правонаступника задоволено частково.
Залучено до участі у справі № 501/14/15-ц у якості правонаступника позивача ПАТ «Дельта Банк», безпосереднє виведення з ринку якого здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 .
В іншій частині заяву залишено без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що 06 серпня 2018 року, відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформленних протоколом електронних торгів № UA-EA-2018-06-23-000028-b від 13 липня 2018 року, між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу двоповерхової будівлі магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 150,5 кв.м, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л., зареєстрований за № 794.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 вказаного договору право власності на нерухоме майно переходить від продавця до покупця з моменту державної реєстрації права власності. Передача нерухомого майна здійснюється за актом приймання-передачі в день укладення (підписання) сторонами та нотаріального посвідчення цього договору із одночасною передачею покупцю технічної документації на нерухоме майно, зокрема, технічного паспорту.
Враховуючи заміну особи у відносинах, щодо яких виник спір, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 підлягає залученню до участі у справі в якості процесуального правонаступника ПАТ «Дельта Банк».
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
05 грудня 2025 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року, у якій просить скасувати вказанесудове рішення та ухвалити нове, яким відмовити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у задоволенні заяви про залучення правонаступника.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом апеляційної інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного дослідження обставин справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
16 січня 2026 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2026 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що 20 вересня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11219432000, згідно з умовами якого банк надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 200 000,00 дол. США, що дорівнює 1 010 000 грн. за курсом Національного банку України, зі сплатою 12.9% річних строком з 20 вересня 2007 року до 20 вересня 2014 року.
20 вересня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, за яким ОСОБА_1 передав в іпотеку двоповерхову будівлю магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з одної блочної двоповерхової будівлі магазину, загальною площею 150,5 кв.м, торгівельною площею - 75,3 кв.м., розташованої на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0054га.
08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» передало, а ПАТ «Дельта Банк» прийняло право вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 .
У січні 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило в рахунок виконання основного зобов'язання відповідача щодо оплати заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11219432000 від 20 вересня 2007 року звернути стягнення заборгованості за договором іпотеки № б/н від 20 вересня 2007 року шляхом передачі іпотекодержателю предмета іпотеки у власність та визнання права власності за іпотекодержателем ПАТ «Дельта банк» на предмет іпотеки, а саме: двоповерхову будівлю магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з одної блочної двоповерхової будівлі магазину, загальною площею 150,5 кв.м, торгівельною площею - 75,3 кв.м, розташованої на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0054 га.
Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 14 квітня 2015 року позов ПАТ «Дельта банк» задоволено.
В рахунок погашення основного зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту № 11219432000 від 20 вересня 2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю предмета іпотеки у власність та визнання на нього права власності за ПАТ «Дельта Банк», а саме - на двоповерхову будівлю магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з одної блочної двоповерхової будівлі магазину, загальною площею 150,5 кв.м, торгівельною площею - 75,3 кв.м, розташованої на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0054 га.
29 червня 2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підставі заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 14 квітня 2015 року у справі № 501/14/15-ц, за ПАТ «Дельта Банк» було зареєстровано право власності на двоповерхову будівлю магазину, загальною площею 150,50 кв.м, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 21198493, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1290229651108.
Також встановлено, що 06 серпня 2018 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформленних протоколом електронних торгів № UA-EA-2018-06-23-000028-b від 13 липня 2018 року, між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу двоповерхової будівлі магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 150,5 кв.м.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 вказаного договору право власності на нерухоме майно переходить від продавця до покупця з моменту державної реєстрації права власності. Передача нерухомого майна здійснюється за актом приймання-передачі в день укладення (підписання) сторонами та нотаріального посвідчення цього договору із одночасною передачею покупцю технічної документації на нерухоме майно, зокрема, технічного паспорту.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала апеляційного суду не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми прав
Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках заміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Водночас, відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, апеляційний суд встановив, що 06 серпня 2018 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформленних протоколом електронних торгів № UA-EA-2018-06-23-000028-b від 13 липня 2018 року, між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу двоповерхової будівлі магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 150,5 кв.м, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л., зареєстрований за № 794.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 вказаного договору право власності на нерухоме майно переходить від продавця до покупця з моменту державної реєстрації права власності. Передача нерухомого майна здійснюється за актом приймання-передачі в день укладення (підписання) сторонами та нотаріального посвідчення цього договору із одночасною передачею покупцю технічної документації на нерухоме майно, зокрема, технічного паспорту.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для залучення ОСОБА_2 до участі у справі в якості процесуального правонаступника позивача ПАТ «Дельта Банк».
Разом із тим, зміст договору купівлі-продажувід 06 серпня 2018 року,укладеного між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 , свідчить про передачу банком у власність покупця ОСОБА_2 як переможця відкритих торгів (аукціону) нерухомого майна у вигляді двоповерхової будівлі магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 150,5 кв.м.
У зазначеному договорі, як і в будь-якому іншому договорі, відсутні положення щодо відступлення права вимоги за кредитним договором про надання споживчого кредиту № 11219432000 або за іпотечним договором, укладеними 20 вересня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_1 .
Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції на вказане уваги не звернув, питання щодо переходу права вимоги належним чином не дослідив, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залучення ОСОБА_2 до участі у справі № 501/14/15-ц у якості правонаступника позивача ПАТ «Дельта Банк», безпосереднє виведення з ринку якого здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Згідно з частинами першою-третьою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
У зв'язку з викладеним вище Верховний Суд вважає за необхідне оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про залучення ОСОБА_2 до участі у справі № 501/14/15-ц у якості правонаступника позивача ПАТ «Дельта Банк», безпосереднє виведення з ринку якого здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Одеського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про залучення ОСОБА_2 до участі у справі № 501/14/15-ц у якості правонаступника позивача Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», безпосереднє виведення з ринку якого здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов