Ухвала
13 січня 2026 року
м. Київ
справа № 757/27707/17-ц
провадження № 61-16264ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року у справі за позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 Ігнатенка Владислава Юрійовича в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради, Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про витребування майна,
24 грудня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу
на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року, повний текст якої складено 12 грудня 2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу
(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове
рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження ухвали Київського апеляційного суду
від 10 грудня 2025 року заявник вказує порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме, статей 17, 18, 352, 362, 367, 372, 263 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.
Також підставою касаційного оскарження судового рішення заявник визначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, оскільки застосовано норми права без урахування висновків
щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2024 року
у справі № 523/14489/15-ц, у постановах Верховного Суду від 15 липня 2020 року
у справі № 524/10054/16, від 27 серпня 2020 року у справі № 127/26512/16-ц,
від 17 січня 2024 року у справі № 759/14906/18 (пункт 1 частини другої
статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Касаційна скарга містить клопотання про зупинення дії ухвали Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Зупинення дії судового рішення мотивовано тим, що у господарському суді перебувають на розгляді справи № 910/2908/25, № 910/5496/25, у яких предметом спору є витребування майна, яке є спільною сумісною власністю ОСОБА_1
та ОСОБА_2 , тому незупинення дії оскаржуваної ухвали про закриття апеляційного провадження призведе до позбавлення права власності
ОСОБА_1 на нерухоме майно.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вивчивши доводи клопотання та зміст оскаржуваного судового рішення, касаційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на наступне.
Верховний Суд виходить із того, що клопотання (заява) про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені доказами.
Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Руж-Косметик», ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 9 вересня 2020 року у справі за позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 Ігнатенка В. Ю. в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради, Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про витребування майна закрито.
Ураховуючи те, що обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію оскаржуваного судового рішення у клопотанні не наведено і ухвала апеляційного суду про закриття апеляційного провадження не підлягає виконанню, наслідки закриття провадження у справі не порушують прав, свобод
та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу, а лише перешкоджають розгляду справи, тому підстав для зупинення дії ухвали Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року до закінчення її перегляду
в касаційному порядку немає.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року.
Витребувати з Печерського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 757/27707/17-ц за позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 Ігнатенка Владислава Юрійовича в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради, Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про витребування майна.
Роз'яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії ухвали Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року
до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська