"03" лютого 2026 р. м. Чернігів справа №927/68/26
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,
перевіривши матеріали позовної заяви №б/н від 30.01.2026
за позовом: Фермерського господарства «Полісся-Агро», код ЄДРПОУ 36956138
вул. Яблунева, 39А, с. Авдіївка, Новгород-Сіверський р-н, Чернігівська область, 16110
до відповідача: Понорницької селищної ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ: 04412567,
вул. Довженка, 18, с. Понорниця, Новгород-Сіверський р-н, Чернігівська область, 16220,
предмет спору: про визнання укладеними додаткових угод
Фермерським господарством «Полісся-Агро» подано позов до Понорницької селищної ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про:
-визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі (кадастровий номер 7424980500:06:001:1504) від 23.01.20219, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та Фермерським господарством «Полісся-Агро» та
-визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі (кадастровий номер 7424980500:06:001:1505) від 23.01.20219, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та Фермерським господарством «Полісся-Агро».
За приписами ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Пов'язаними позовними вимогами є вимоги, які випливають або виникають одна щодо іншої.
Отже, кожний із зазначених вище договорів є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені при виконанні відповідного договору, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками.
Виходячи зі змісту позовної заяви, а також доданих до неї документів, заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою, ні підставами виникнення, ні поданими доказами. Вказані договори є самостійними правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. Заявлені позовні вимоги нічим іншим, ніж способом захисту, не пов'язані, проте аналогічність підстав, тобто один і той же спосіб захисту, свідчить про певну однорідність, але не пов'язаність.
Отже, кожна із вимог є самостійною вимогою, безпосередньо між собою не пов'язаною та не є основними і похідними одна стосовно одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
Критерій аналогічності договорів, не є достатнім для застосування правил об'єднання позовів у розумінні ст. 173 ГПК України.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2019 року у справі №910/11811/18.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд вважає, що сумісний розгляд позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених договорів та правової природи кожного з них, встановити інші обставини спірних правовідносин. Зазначене свідчить про те, що по кожному з договорів, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру, з визначенням та дослідженням доказів, пов'язаних з встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, що також суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем при поданні позову було порушено правила ст. 173 ГПК України щодо об'єднання позовних вимог, оскільки у даному випадку було укладено два окремі договори, які є різними за предметом, обсягом зобов'язань, що має наслідком дослідження окремо кожного договору.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Враховуючи вимоги ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні підстави для застосування положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України щодо самостійного роз'єднання позовних вимог.
За наведених підстав, суд дійшов висновку, що подана позовна заява підлягає поверненню, у зв'язку з порушенням позивачем правил об'єднання позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст. 162, 164, 173, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовну заяву і додані до неї документи повернути без розгляду Фермерському господарству «Полісся-Агро».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала складена та підписана 03 лютого 2026 року.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/