"21" січня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3826/24
Господарський суд Харківської області у складі судді Ольшанченка В.І.
за участю секретаря судового засідання Красовського В.С.
та представників:
позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) - Заболотного А.М.,
відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) - Андрощука Б.М.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за первісним позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 17)
про та за зустрічним позовом до про стягнення 1954395,00 грн, Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 17) Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) стягнення 12797732,22 грн,
28.10.2024 через систему "Електронний суд" Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" (відповідач) про стягнення штрафних санкцій у сумі 1954395,00 грн, а також витрат зі сплати судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив строки поставки товару за договором договору поставки №23Т-078 від 22.05.2023, що стало підставою для нарахування на підставі пункту 7.8 договору за прострочення поставки товару штрафних санкцій в сумі 13447047,00 грн. У зв'язку з несплатою штрафних санкцій на підставі п. 7.11 договору позивач утримав кошти, які мав сплатити за поставлений товар в сумі 11492652,00 грн. Таким чином, пред'явленою до стягнення є сума 1954395,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3826/24. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
31.12.2024 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в позові повністю. Заперечуючи проти позову ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" зазначає про необґрунтованість нарахованих штрафних санкцій, оскільки порушення відповідачем строку на поставку товару викликано настанням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), що в силу положень п. 8.1 договору та ч. 1 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України звільняє відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за цим договором. В підтвердження наведених обставин відповідач надає докази, зокрема, сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий 25.12.2023 Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою. Крім цього, у відзиві на позов відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій.
Також 31.12.2024 відповідач за первісним позовом надав зустрічний позов до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 12797732,22 грн, з яких: 11492652,00 грн - основного боргу, 29274,18 грн - пені, 239952,24 грн - 3% річних, 1035853,80 грн - інфляційних втрат.
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що Акціонерним товариством "Укргазвидобування" безпідставно застосовано п. 7.11 договору поставки №23Т-078 від 22.05.2023 та отримано грошові кошти у розмірі 11492652,00 грн, оскільки позивач (за зустрічним позовом) направив повідомлення про настання форс-мажорних обставин 18.10.2024. Обставини щодо неможливості поставити агрегати насосні дозуючі в асортименті згідно специфікації №1 від 22.05.2023 (додаток №1 до договору): насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 40/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 100/250, насосний, агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/400, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/700, у термін: протягом 150 календарних днів з дати підписання договору, за договором поставки (графік поставки) №23Т-078 від 22.05.2023 ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" підтверджені Сертифікатом №3200-23-4858 від 25.12.2023.
Ухвалою від 06.01.2025 суд прийняв зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, а вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
02.01.2025 позивач надав відповідь на відзив, в якій посилається на невиконання відповідачем умов договору щодо строку поставки товару та зазначає, що договір поставки №23Т-078 від 22.05.2023 було укладено сторонами більше, ніж через рік після введення в Україні воєнного стану. Крім цього, вказує, що укладення договору під час дії воєнного стану більше як рік, факт виконання відповідачем зобов'язань з поставки товару по договору, оцінюється позивачем як такий, що свідчить про відсутність виключного випадку в даному разі. Акціонерне товариство "Укргазвидобування" вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" не доведено наявність виняткових обставин саме для спірного випадку невиконання господарського зобов'язання.
07.01.2025 відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, в яких наполягає на наявності обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), які діяли з 18.10.2023 по 26.02.2024, внаслідок яких ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" було обмежене в можливості виконати зобов'язання з поставки товару у межах обумовлених строків. Також, відповідач вказує на те, що сторонами було укладено додаткову угоду, якою було продовжено строк дії договору, при цьому підставою зміни істотних умов договору стало "виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили".
17.01.2025 відповідач за зустрічним позовом надав відзив на зустрічний позов, в якому зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" не здійснило своєчасну поставку товару в обумовлені договором строки, а саме до 19.10.2023, у зв'язку з чим ним, нараховано штрафні санкції у загальному сумі 13447047,00 грн і на підставі п. 7.11 договору, із суми, що підлягала сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" за поставлений товар - 11492652,00 грн було утримано нараховані штрафні санкції за несвоєчасно поставлений товар в сумі 11492652,00 грн. Таким чином, позивач за первісним позовом вважає, що у нього відсутня заборгованість за несвоєчасно поставлений товар. Також, позивачем за первісним позовом зазначено про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання, адже постачальник повинен був здійснити поставку товару до 19.10.2023, окрім того, здійснення поставки товару 24.11.2023, 04.12.2023, 10.01.2024, 05.02.2024 спростовує неможливість виконання зобов'язання постачальником в цей період.
22.01.2025 позивач за зустрічним позовом надав відповідь на відзив на зустрічний позов, в якому зазначає, що утримання позивачем за первісним позовом належних до сплати за поставлений товар коштів у сумі 11492652,00 грн, в якості оперативно-господарської санкції за порушення відповідачем за первісним позовом строку на поставку товару, є необґрунтованим та протиправним, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" звільняється від відповідальності за порушення строку на поставку товару у зв'язку з виникненням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), а сума правомірно нарахованої пені за порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" строку поставки товару за договором, яка становить 210076,65 грн, вже заявлена відповідачем до стягнення в первісному позові, а тому заборгованість з оплати за поставлений товар в сумі 11492652,00 грн підлягає стягненню з відповідача.
22.01.2025 позивач за зустрічним позовом надав заяву про зміну предмету позову, в якій просить:
- скасувати оперативно-господарську санкцію, яку було застосовано Акціонерним товариством "Укргазвидобування" на підставі повідомлення вих. №305.4-305-2-3746 від 27.05.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" за договором поставки (графік поставки) №23Т-078 від 22.05.2023, яка полягає в отриманні суми нарахованих штрафних санкцій із суми, що підлягає сплаті постачальнику, яка становить 11492652,00 грн;
- стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" грошові кошти в розмірі 12797732,22 грн, з яких: 11492652,00 грн - основного боргу, 29274,18 грн - пені, 239952,24 грн - 3% річних, 1035853,80 грн - інфляційних втрат.
В обґрунтування вказаної заяви зазначає, що Акціонерним товариством "Укргазвидобування" безпідставно утримано належні до сплати за поставлений товар кошти у сумі 11492652,00 грн, в якості оперативно-господарської санкції, та ці кошти підлягають стягненню з позивача за первісним позовом.
До заяви про зміну предмету позову позивач за зустрічним позовом додав копію платіжної інструкції №6741 від 22.01.2025 про сплату судового збору в сумі 3028,00 грн.
Протокольною ухвалою від 28.01.2025 суд прийняв до розгляду заяву ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" про зміну предмету зустрічного позову.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 (суддя Мужичук Ю. Ю.) у справі №922/3826/24 первісний позов задоволено частково:
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" штрафні санкції у розмірі 210076,65 грн.
Зустрічний позов задоволено частково. Скасовано оперативно-господарську санкцію, яку було застосовано Акціонерним товариством "Укргазвидобування" на підставі повідомлення вих. №305.4-305-2-3746 від 27.05.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" за договором поставки (графік поставки) №23Т-078 від 22.05.2023, яка полягає в отриманні суми нарахованих штрафних санкцій із суми, що підлягає сплаті постачальнику, яка становить 11492652,00 грн.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" грошові кошти в розмірі 12789604,50 грн, з яких: 11492652,00 грн основного боргу, 21146,48 грн - пені, 239952,24 грн - 3% річних, 1035853,80 грн - інфляційних втрат за невиконання обов'язку щодо сплати поставленого товару.
В іншій частині позовних вимог за первісним та зустрічним позовом відмовлено.
Здійснено зустрічне зарахування стягуваних сум на підставі ч. 11 ст. 238 ГПК України шляхом стягнення різниці між задоволеними сумами первісного та зустрічного позову та стягнута з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" грошові кошти в сумі 12579527,85 грн, з яких 11282575,35 грн боргу, 21146,48 грн - пені, 239952,24 грн - 3% річних, 1035853,80 грн - інфляційних втрат.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 у справі №922/3826/24 залишено без змін.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.09.2025 рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 у справі №922/3826/24 скасовані, справу №922/3826/24 направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2025 справу №922/3826/24 призначено головуючому судді (судді-доповідачу) Ольшанченку В. І.
Ухвалою від 29.09.2025 суд прийняв до свого провадження на новий розгляд справу, постановив розглядати її за правилами загального провадження зі стадії підготовчого провадження, призначив підготовче засідання на 15.10.2025 о 14:30 год, у яке викликав учасників справи.
13.10.2025 позивач надав заяву про поворот рішення суду від 01.04.2025 у справі №922/3826/24, в якій просить суд при ухваленні рішення вирішити питання про поворот виконання рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 у справі №922/3826/24, посилаючись на ч. 2 ст. 333 ГПК України. На підтвердження виконання рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 у справі №922/3826/24 в загальній сумі 12730482,20 грн позивач додав копії платіжних інструкцій №1000163401 від 16.07.2025 на суму 21146,48 грн, №1000163402 від 16.07.2025 на суму 239952,24 грн, №1000163403 від 16.07.2025 на суму 1035853,80 грн, №1000163404 від 16.07.2025 на суму 11282575,35 грн, №1000164514 від 22.07.2025 на суму 150954,33 грн.
14.10.2025 позивач надав додаткові пояснення у справі.
15.10.2025 відповідач надав додаткові письмові пояснення з питань, що викладені в постанові Верховного Суду від 11.09.2025 по справі №922/3826/24.
Також 15.10.2025 відповідач надав клопотання про відкладення підготовчого засідання та продовження процесуальних строків на подання письмових пояснень та доказів з усіх питань, що викладені в постанові Верховного Суду від 11.09.2025, а також заяв чи клопотань, пов'язаних з розглядом справи, на 10 днів - до 27.10.2025.
Протокольною ухвалою від 15.10.2025 суд відхилив заяву позивача про поворот рішення суду як передчасну, відхилив клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та продовження процесуальних строків, відклав підготовче засідання на 29.10.2025 о 15:00 год.
Після судового засідання 15.10.2025 відповідач надав клопотання про продовження процесуальних строків на подання письмових пояснень та доказів з усіх питань, що викладені в постанові Верховного Суду від 11.09.2025, а також заяв чи клопотань, пов'язаних з розглядом справи, на 10 днів - до 27.10.2025.
Ухвалою від 21.10.2025 суд відмовив відповідачу у продовженні процесуальних строків на подання суду письмових пояснень та доказів з усіх питань, що викладені в постанові Верховного Суду від 11.09.2025, а також заяв чи клопотань, пов'язаних з розглядом справи, на 10 днів - до 27.10.2025.
28.10.2025 позивач надав повноваження т.в.о. генерального директора товариства.
29.10.2025 відповідач надав клопотання про долучення доказів, в якому просить суд поновити строк на подання та долучити до справи докази: листа-відповіді №01-25/3570 від 15.10.2025 Департаменту оборонної, мобілізаційної роботи та взаємодії з правоохоронними органами; листа-відповіді від 14.10.2025 №03-02-02/2712 від департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної (військової) адміністрації, розписки про отримання відповіді на адвокатський запит, лінійну діаграму із динамікою зміни тривалості повітряних тривог в м. Харкові, документів, які підтверджують відправку клопотання позивачу.
Також 29.10.2025 відповідач надав клопотання про поновлення строку на подачу доказів та долучення їх до матеріалів справи: копії штатного розпису відповідача станом на 01.10.2025, довідки відповідача №458 від 28.10.2025.
Протокольною ухвалою від 29.10.2025 суд поновив відповідачу строк на подачу доказів, приєднав їх до справи та відклав підготовче засідання на 12.11.2025 о 14:30 год.
05.11.2025 позивач надав клопотання про долучення до матеріалів справи копії витягу з ЄДРПОУ.
Протокольною ухвалою від 12.11.2025 суд задовольнив клопотання позивача про долучення до матеріалів справи копії витягу з ЄДРПОУ та відклав підготовче засідання на 26.11.2025 о 14:30 год.
19.11.2025 позивач надав клопотання про долучення до матеріалів справи копії довіреності на особу, що підписала договір поставки №23Е-078 від 22.05.2023, рішення акціонера, виписки з ЄДРПОУ.
Протокольною ухвалою від 26.11.2025 суд задовольнив клопотання позивача про долучення до матеріалів справи копії довіреності на особу, що підписала договір поставки №23Е-078 від 22.05.2023, рішення акціонера, виписки з ЄДРПОУ, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.12.2025 о 14:00 год.
У судовому засіданні 10.12.2025 була оголошена перерва до 17.12.2025 о 15:00 год та 17.12.2025 до 24.12.2025 о 14:00 год, а також 24.12.2025 до 05.01.2026 о 14:00 год.
29.12.2025 відповідач надав додаткові пояснення по справі.
05.01.2026 судове засідання не відбулося через у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Ухвалою від 12.01.2026 суд призначив судове засідання на 21.01.2026 о 15:30 год.
У судовому засіданні 21.01.2026 були оголошені вступна та резолютивні частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач у позовній заяві, за результатами проведеної процедури відкритих торгів з особливостями 23Т-078_42120000-6 - Насоси та компресори (Агрегати насосні дозуючі в асортименті) ідентифікатор закупівлі UA-2023-03-09-002558-a між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" (постачальник) та Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (покупець) 22.05.2023 був укладений договір поставки №23Т-078 (надалі - договір), за яким постачальник зобов'язується поставити покупцеві агрегати насосні дозуючі в асортименті, зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар. Під поставкою сторони розуміють передачу товару постачальником для прийняття покупцем.
Пунктом 1.2 договору визначено, що найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується у специфікації (далі - специфікація), яка є додатком №1 до договору та є його невід'ємною частиною. Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є додатком №3 до договору та є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 3.2 договору загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього договору та становить 78699444,00 грн з ПДВ.
Згідно з п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати покупцем вартості прийнятого товару з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної на відповідний обсяг товару, та пред'явлення постачальником рахунку (інвойсу) на оплату товару, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника, на умовах, зазначених у специфікації.
Відповідно до п. 4.2 договору до рахунка додаються: підписаний уповноваженими представниками сторін акт приймання-передачі товару або видаткова накладна.
Покупець не здійснює оплату за прийнятий товар, та така несплата не є порушенням строку оплати зі сторони покупця у випадку ненадання постачальником рахунку на оплату (інвойсу) чи його неналежного оформлення.
Постачальник зобов'язаний в документі, на підставі якого здійснюється оплата, вказувати номер замовлення з системи SAP, у випадку надання такого номеру замовлення покупцем. Номер такого замовлення є десяти значним та починається з 45 (п. 4.3 договору).
Згідно з п. 5.1 договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації та графіку поставки до цього договору. Здійснення поставки товару не потребує будь-яких додаткових погоджень, крім тих, що передбачені договором.
Пунктом 5.2 договору визначено, що датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, форма якого наведена в додатку №4 до цього договору який є невід'ємною частиною (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом України) або видаткової накладної. Датою передачі постачальником товару для прийняття покупцем є дата прибуття товару до місця поставки зазначена у відповідному товаро-транспортному документі або дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару, якщо покупець за допомогою товаротранспортних документів не може визначити дату їх передачі для прийняття. Право власності на товар, ризик випадкового знищення/ пошкодження переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).
У випадку, якщо покупець виявить помилки в документах, що передбачені п. 5.4., 5.5.1. - 5.5.4. та/або відсутність одного з документів, передбачених п. 5.4., 5.5.1. - 5.5.4., постачальник зобов'язаний виправити такі помилки та/або надати відсутні документ/-ти. (застосовується якщо постачальник є нерезидентом в Україні) строк поставки не буде подовжено на час виправлення помилок та/або надання відсутніх документів.
Відповідно до п. 6.3.1 договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.
Згідно з п. 7.8 договору у разі прострочення постачальником виконання зобов'язань з поставки товару, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання постачальником порушеного зобов'язання.
Відповідно до п. 7.10 договору за порушення оплати покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. На вимогу постачальника покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Згідно з п. 7.11 договору при нарахуванні будь-яких штрафних санкцій та/або збитків, передбачених даним договором покупець має право направити постачальнику письмову вимогу про нарахування штрафних санкцій (із розрахунком нарахування штрафних санкцій) та збитків (із наданням документально підтверджуючих документів або копій таких документів про нанесені збитки). У такому випадку постачальник зобов'язаний перерахувати покупцю суму нарахованих штрафних санкцій та/або збитків протягом 7 робочих днів з дати направлення відповідної письмової вимоги. Датою направлення вимоги про сплату штрафних санкцій та/або збитків є дата відправлення, зазначена в документах (фіскальний чек, накладна, опис вкладення в цінний лист) підприємства зв'язку, через яке надсилалась така вимога. При несплаті постачальником штрафних санкцій та/або збитків протягом строку, вказаного у цьому п. 7.11 договору покупець має право застосувати до постачальника оперативно-господарську санкцію, а саме отримати суму нарахованих штрафних санкцій та/або збитків, спричинених невиконанням та/або несвоєчасним виконанням договору та/або порушенням умов договору із суми, що підлягає сплаті постачальнику. Про застосування оперативно-господарської санкції покупець зобов'язаний письмово повідомити постачальника. Датою направлення такого повідомлення є дата відправлення, зазначена в документах (фіскальний чек, накладна, опис вкладення в цінний лист) підприємства зв'язку, через яке надсилається таке повідомлення.
Положеннями пункту 8.1 договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, (форс-мажорних обставин), які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін. Обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання стороною зобов'язань, передбачених умовами договору (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Не вважаються обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), зокрема, порушення зобов'язань контрагентами сторони - правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у сторони - боржника необхідних коштів, фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, тощо.
Відповідно до п. 8.2 договору сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити у письмовій формі або листом на електронну пошту про це іншу сторону. В такому повідомленні повинні бути вказана наступна інформація: конкретні обставини непереборної сили, дата та місце виникнення таких обставин, їх очікувану тривалість (якщо таку можна визначити), та реквізити цього договору (номер та дату).
Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) або відсутність інформації, яку повинно мати таке повідомлення, є втрата права такої сторони посилатися на дії обставин непереборної сили, (форс-мажорні обставини), як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов'язань.
Згідно з п. 8.3 договору доказом виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим на це органом країни розташування сторони, яка постраждала внаслідок таких обставин, та/або країни у якій виникли такі обставини, внаслідок чого постраждала сторона.
З такого документу повинно вбачатися, що він стосується неможливості виконання стороною, яка посилається на обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), конкретних зобов'язань по договору внаслідок дії таких обставин, із зазначенням конкретної обставини та тим, що така обставина є обставиною непереборної сили (форс-мажорними обставинами), місце, початок виникнення і строк дії такої обставини непереборної сили (форс-мажорної обставини), а також причинно-наслідковий зв'язок між обставиною непереборної сили (форс-мажорними обставинами) і неможливістю виконання такою стороною своїх зобов'язань за цим договором.
Пунктом 8.5 договору сторони визначили, що у разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 днів, кожна із стороні має право розірвати цей договір. Договір припиняє свою дію з дати направлення повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку якою вважається дата відправлення, зазначена в документі (в тому числі, але не виключно фіскальний чек, квитанція, накладна, опис вкладення в цінний лист, декларація) підприємства зв'язку, через яке надсилається таке повідомлення.
Відповідно до п. 10.1 договору договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань по договору які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2 цього договору і діє до 31.12.2023 (включно).
Згідно з п. 10.2 договору вимоги забезпечення виконання зобов'язань по договору постачальником: забезпечення виконання зобов'язань по договору здійснюється до укладання договору в один із способів: надання банківської гарантії або стендбай акредитив повинна/ен відповідати вимогам, вказаним у Типовій формі банківської гарантії/стендбай акредитиву виконання зобов'язань постачальником за договором, яка є додатком №6 до договору та її/його сума повинна бути 5% від загальної вартості (ціни) договору.
Пунктом 11.13 договору сторони визначили, що якщо договором передбачено направлення листів, повідомлень в електронному вигляді на електронні адреси сторін, такі листи, повідомлення вважаються належним чином направленими, якщо вони направлені в електронному вигляді на всі електронні адреси одночасно, вказані в розділі ХІV даного договору.
Постачальником у забезпечення виконання зобов'язань за договором була надана безвідклична та безумовна банківська гарантія Акціонерного товариства "Акціонерний Банк "РАДАБАНК" №5523/15Г-Вз/0 від 19.05.2023 на суму 3934972,20 грн.
Відповідно до специфікації №1 від 22.05.2023 (додаток №1 до договору) ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" зобов'язалось поставити та Акціонерному товариству "Укргазвидобування" наступний товар:
- насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 40/250 у кількості 10 шт, вартістю 4956952,80 грн (у тому числі ПДВ 826158,80 грн);
- насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/250 у кількості 39 шт, вартістю 33174180,00 грн (у тому числі ПДВ 5529030,00 грн);
- насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 100/250 у кількості 4 шт вартістю 3836140,80 грн (у тому числі ПДВ 639356,80 грн);
- насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/400 у кількості 17 шт, вартістю 31074136,80 грн (у тому числі ПДВ 5179022,80 грн);
- насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/700 у кількості 3 шт, вартістю 5658033,60 грн (у тому числі ПДВ 943005,60 грн).
Загальна вартість товару, що постачається за цією специфікацією, складає: 78699444,00 грн, у т.ч. ПДВ 13116574,00 грн.
Пунктами 2 - 4 специфікації (додаток №1 до договору) визначені умови поставки товару: DDP (для резидентів) склад вантажоотримувача. Транспортні витрати по доставці товару до місця призначення включені в ціну товару (предмету закупівлі).
Строк поставки товару: відповідно до графіка поставки товару.
Умови та строки оплати: поетапна оплата покупцем вартості прийнятого товару з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної на відповідний обсяг товару, та пред'явлення постачальником рахунку (інвойсу) на оплату товару, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника протягом 30 календарних днів.
Згідно з графіком поставки від 22.05.2023 (додаток №3 до договору) поставка товару здійснюється за адресою: 63011, Харківська область, смт Старий Мерчик, склад №3, ГПУ "Шебелинкагазвидобування", та встановлено строк поставки - протягом 150 календарних днів з дати підписання договору.
Отже, кінцевою датою поставки відповідачем позивачу товару є 19.10.2023.
У встановлений договором строк відповідач товар не поставив, посилається на форс-мажорні обставини, що сталися 18.10.2023.
Як убачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню 22023220000001437, зареєстрованого 18.10.2023, близько 11:40 18.10.2023 встановлено порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил чи інших відомств російської федерації, що полягали у здійсненні обстрілів із використанням невстановленого типу озброєння снарядами дальньої дії ураження невстановленого калібру по території за адресою: Харківська обл, м. Харків, Немишлянський район, вул. Даниленка, буд. 22, внаслідок чого пошкоджено високовольтні лінії електропередач, а також вилучено фрагменти, ймовірно ракети 9М723 ОТРК "Іскандер-К". Поранена ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також відповідно до матеріалів ЖЄО №12988, що надійшли з ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області встановлено, що внаслідок вказаного обстрілу по домоволодінню за адресою: Харківська обл, м. Харків, Немишлянський район, вул. Даниленка, буд. 5 пошкоджено будинок.
18.10.2023 директор ТОВ "Завод НГО" видав розпорядження №18/10/23-1 "Про встановлення форс-мажорних обставин на підприємстві та зменшення обсягів виготовлення продукції", яким затвердив, що Товариство починаючи з 18.10.2023 перебуває під впливом обставин непереборної сили (форс-мажору) пов'язаного з непередбаченим відключенням в системі електромереж, до яких відключені виробничі потужності ТОВ "Завод НГО", постійних обстрілів та сповіщень про сигнал «Повітряної тривоги». Що позбавляє можливості безперебійно проводити господарську діяльність та має наслідком неможливість виконання своїх зобов'язань перед контрагентами. А також затвердив допустиму можливість зменшення виготовлення виробничими потужностями Товариства обладнання не більше ніж 20% (двадцять відсотків) від загального плану/потреб виробництва на 2023/2024 рік.
18.10.2023 ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" електронною поштою надіслало АТ "Укргазвидобування" листа №400 від 18.10.2023 про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), в якому на виконання п. 8.2 договору повідомило, що 18 жовтня 2023 року виникло непередбачене відключення в системі електромереж, які розміщені у місті Харкові, та до яких підключені виробничі потужності ТОВ "Завод НГО", внаслідок чого відсутнє електропостачання, що унеможливлює проведення робіт по збірці, комплектації та випробувань насосних агрегатів, які є предметом договору поставки (графік поставки) №23Т-078 від 22.05.2023 та зміщує терміни їх постачання покупцю. Очікуваний термін усунення зазначеної аварійної ситуації в системі електромереж (очікувана тривалість зазначених вище форс-мажорних обставин) - 21 - 30 календарних днів.
19.10.2023 ТОВ "Завод НГО" (замовник) уклало з фізичною особою-підприємцем Федорченком О.М. (підрядник) договір підряду №161/2023, за яким підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати електромонтажні роботи з ремонту силового трансформатору ТМГ-1000 та обладнання розподільчого пристрою 6кВ (ввідна комірка №17) за адресою: вул. Індустріальна, буд. 17, м. Харків, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Виконання робіт за договором підряду №161/2023 від 19.10.2023 завершено 01.12.2023, що підтверджується копією акту №49 виконаних будівельних робіт від 01.12.2023.
20.10.2023 АТ "Укргазвидобування" у відповіді №ШГВ7869/003.1.1-05 на повідомлення ТОВ "Завод НГО" №400 від 18.10.2023 про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) вказало, що станом на 20.10.2023 не отримано офіційне підтвердження доказів виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), у зв'язку з чим просило до 24.10.2023 надати листа із зазначенням дати надання підтвердження доказів виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
25.10.2023 ТОВ "Завод НГО" на лист АТ "Укргазвидобування" №ШГВ7869/003.1.1-05 від 20.10.2023 направило електронною поштою свого листа №412 від 25.10.2023, в якому зазначило, що на виконання вимог п. 8.3 договору ТОВ "Завод НГО" формує необхідний пакет документів для звернення до ТПП для отримання відповідних документів, які засвідчують настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які будуть надані одразу після отримання.
15.12.2023 ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" направило електронною поштою Акціонерному товариству "Укргазвидобування" листа №500 від 15.12.2023, в якому повідомило про те, що не дивлячись на наявність форс-мажорних обставин, насосні агрегати фактично виготовлені та будуть поставлені після успішного проведення параметричних випробувань, що орієнтовно займе до 30 календарних днів. У зв'язку із наявністю об'єктивних обставин, що зумовлюють необхідність продовження строку дії договору просило укласти відповідну додаткову угоду щодо зменшення ціни не поставленого товару (без зміни кількості (обсягу) та якості) та продовження строку дії договору до 15.03.2024.
У довідці ТОВ "Завод НГО" №511/1 від 21.12.2023 щодо тривалості робочого часу, наданій Київській обласній ТТП, зазначило, що тривалість робочого часу на підприємстві істотно зменшилась, а в певний час було неможлива і сягала до 20/25 годин на тиждень, наразі через постійні повітряні тривоги тривалість робочого часу може сягати до 30 годин на тиждень.
У звіті щодо зупинки виробництва товариства від 21.12.2023 начальник виробництва ТОВ "Завод НГО" заступнику директора вказав, що внаслідок оголошених повітряних тривог у Харківській області в період дії договору поставки (графік поставки) №231-078 від 22 травня 2023 року господарська виробнича діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод НГО" (далі - Товариство), що розташоване у м. Харків не здійснювалась була призупинена, через оголошення повітряних тривог (згідно даних сайту https://alerts.in.ua/ та https://alarmmap.online) з дати укладення договору що складає 1031 раз у сукупності це 801 година 36 хв. З моменту настання форс-мажорних обставин 18 жовтня 2023 року до 21 грудня 2023 року повітряна тривога лунала 299 разів у сукупності це 255 годин 01 хв. Кількість оголошених повітряних тривог у робочий час з моменту з моменту настання форс-мажору складає 36 разів, середньої тривалості 41 хвилина у жовтні 2023 року, 74 рази, середньої тривалості 52 хвилини у листопаді 2023 року, 51 раз, середньої тривалості 48 хвилини у грудні 2023 року. В загальному повітряна тривога у робочий час пролунала 161 раз, а враховуючи середню тривалість тривала більше 129 годин. Враховуючи зазначене, тривалість зупинки господарської/виробничої діяльність Товариства, з моменту настання форс-мажорних обставин, з урахуванням часу потрібного для поновлення виробництва (повернення працівників з укриття, ввімкнення обладнання, перевірка функціонування та працездатності, прогрівання/запуск/прогрузка обладнання і т.д.) після припинення кожної повітряної тривоги в середньому складає близько 1 (однієї) години. Відтак, тривалість зупинки виробництва господарської виробничої діяльності Товариства можна підрахувати за наступною формулою: Тривалість повітряної тривоги + (Кількість повітряних тривог, Тривалість зупинки господарської виробничої діяльності Товариства) = 129 год 00 хв + (161*1) = 290 год 00 хв.
Відповідно до технічного висновку Приватного акціонерного товариства "Миколаївський експертно-технічний центр" від 21.12.2023 в результаті аварійних комутацій розриву електропередачі внаслідок ліквідації несиметричного к.з., що виник у результаті неуспішного/успішного АПВ або спрацьовування релейних захистів, скидання навантаження та аварійних комутацій у мережах АТ "Харківобленерго" в наслідок ворожих обстрілів утворилося підвищення напруги з величиною, небезпечною для ізоляції електроустановки, розрахованої на робочу напругу 6-10 кВ. Внаслідок чого вийшло з ладу електрообладнання ввідної комірки. Підвищення напруги внаслідок послідовного включення індуктивних опорів намагнічування фаз трансформатора та ємності обірваної фази лінії привело до виведення з ладу ізоляторів та можливе пошкодження ізоляції обмоток силового трансформатора.
АТ "Харківобленерго" у листі №03-47/8376 від 21.12.2023 до ТОВ "Завод НГО" щодо причини відключення в системі електромереж, до яких приєднані виробничі потужності ТОВ "Завод НГО" за адресою: вул. Індустріальна, буд. 17, м. Харків, зазначило, що 18.10.2023 об 11:47 год унаслідок ракетного обстрілу рф були пошкоджені високовольтні лінії АТ "Харківобленерго", у зв'язку з чим відбулося їх автоматичне відключення з неуспішним автоматичним повторним включенням та стрибки напруги в мережах м. Харкова.
Зазначені короткочасні стрибки напруги у мережі є можливою причиною виходу з ладу силового трансформатора ТМГ-1000 і обладнання розподільчого пристрою 6 кВ (ввідна комірка №17), до яких приєднані виробничі потужності ТОВ "Завод НГО" за адресою: вул. Індустріальна, буд. 17, м. Харків. Пошкоджене обладнання не знаходиться на балансі АТ "Харківобленерго", відповідно, обов'язок з обслуговування та ремонту зазначеного технологічного обладнання покладено на споживача.
Вищевказані короткочасні стрибки напруги не позначились на виконанні договірних зобов'язань АТ "Харківобленерго" щодо розподілу електроенергії, оскільки дотримувались граничні показники якості електричної енергії, визначені державними стандартами.
25.12.2023 ТОВ "Завод НГО" направило АТ "Укргазвидобування" електронною поштою листа №512 від 25.12.2023, до якого додало сертифікат №3200-23-4858 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою 25.12.2023 (вих. №811/03.23), яким засвідчено настання форс-мажорних обставин з 18.10.2023 та які тривали станом на 25.12.2023.
Київська обласна (Регіональна) торгово-промислова палата на підставі ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 №44(5), із змінами та доповненнями, сертифікатом №3200-23-4858 (вих. №811/03.23) від 25.12.2023 засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): ракетні обстріли та повітряні тривоги в зв'язку з цим, як наслідок унеможливлення виконання роботи тривалий час, вихід з ладу технологічного електричного обладнання у зв'язку із короткочасними скачками напруги у електромережі через пошкодження високовольтних ліній електропередач внаслідок ракетного обстрілу РФ, що стало перешкодою для здійснення виробничих процесів, сповільнення здійснення господарської діяльності, зрив термінів постачання сировини і обладнання; Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: поставити агрегати насосні дозуючі в асортименті згідно специфікації №1 від 22.05.2023 (додаток №1 до договору): насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 40/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 100/250 насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/400, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/700, у термін: протягом 150 календарних днів з дати підписання договору за договором поставки (графік поставки) №231-078 від 22.05.2023, укладеним з Акціонерним товариством "Укргазвидобування".
У вказаному сертифікаті зазначено, що період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): - дата настання: 18 жовтня 2023 року; - дата закінчення: тривають на 25 грудня 2023 року.
29.12.2023 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, якою пункт 3.2 договору виклали в наступній редакції: "Загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього договору та становить до 77744565,60 грн у т.ч. ПДВ 12957427,60 грн.".
Також вказаною додатковою угодою стopoни погодили змінити п. 10.1 дoгoвopу поставки (гpaфiк пoстaвки) №23Т-078 від 22.05.2023 тa викласти йoгo в нaстyпнiй peдaкції: "10.1. Дoгoвip нaбиpaє чиннocтi з дати йoгo пiдпиcaння уповноваженими пpeдcтaвникaми cтopiн тa скpiплeння пeчaткaми cтopiн (за нaявнoстi), за умови нaдaння постачальником забeзпeчeння виконання cвoїх зoбoв'язань пo договору, які відповідають вимогам у п. 10.2 цього договору і діє до 15.03.2024 (включно).".
Як вбачається з оголошення UA-2023-03-09-002558-a-b1, зміни у договір вносились у зв'язку зі зміною ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); продовженням строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили.
Таким чином, строк дії договору був продовжений сторонами до 15.03.2024.
26.02.2024 ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" звернулось до АТ "Укргазвидобування" з листом №48 від 26.02.2024, яким повідомило про те, що станом на 25.12.2023 форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) ще тривали та ТОВ "Завод НГО" буде додатково надано відповідний документ про закінчення дії форс-мажорних обставин для коректного розрахунку строку затримки постачання товару.
05.03.2024 ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" направило АТ "Укргазвидобування" лист №58 від 05.03.2024, в якому зазначило, що сертифікатом №3200-24-0456 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою 29.02.2024 (вих. №126/03.23) засвідчено період дії форс-мажорних обставин з 18.10.2023 до 26.02.2024.
Київська обласна (Регіональна) торгово-промислова палата на підставі ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 №44(5), із змінами та доповненнями, сертифікатом №3200-24-0456 (вих. №126/03.23) від 29.02.2024 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): ракетні обстріли та повітряні тривоги в зв'язку з цим, як наслідок унеможливлення виконання роботи тривалий час, вихід з ладу технологічного електричного обладнання у зв'язку із короткочасними скачками напруги у електромережі через пошкодження високовольтних ліній електропередач внаслідок ракетного обстрілу РФ, що стало перешкодою для здійснення виробничих процесів, сповільнення здійснення господарської діяльності, зрив термінів постачання сировини і обладнання; Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання", щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: поставити агрегати насосні дозуючі в асортименті згідно специфікації №1 від 22.05.2023 (додаток №1 до договору): насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 40/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 100/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/400, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/700, у термін: протягом 150 календарних днів з дати підписання договору за договором поставки (графік поставки) №231-078 від 22.05.2023 укладеним з Акціонерним товариством "Укргазвидобування". Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 18 жовтня 2023 року; - дата закінчення: 26 лютого 2024 року.
15.05.2024 АТ "Укргазвидобування" направило ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" вимогу №305.4-305-2-3447 від 15.05.2025, в якій на підставі п. 7.11 договору вимагало перерахувати на поточний рахунок АТ "Укргазвидобування" 15269783,16 грн штрафних санкцій.
27.05.2024 АТ "Укргазвидобування" направило ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" повідомлення №305.4-305-2-3746 від 27.05.2025 про те, що y зв'язку несплатою штрафних санкцій відповідно до вимог АТ "Укргазвидобування" вимушене застосувати відносно ТОВ "Завод НГО" оперативно-господарську санкцію, а саме отримати суму нарахованих штрафних санкцій із суми що підлягає сплаті.
Таким чином АТ "Укргазвидобування" застосувало оперативно-господарську санкцію у вигляді отримання суми нарахованих штрафних санкцій за порушення умов договору із суми, що підлягала сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод НГО", у зв'язку з чим здійснено утримання грошових коштів у сумі 11492652,00 грн, які фактично нараховані за період з 20.10.2023 на підставі повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції - 27.05.2024.
Зі змісту листа АТ "Харківобленерго" №42/4464 від 20.06.2024 вбачається, що у результаті масованого ракетного обстрілу по критичній інфраструктурі о 04:08 год 10.02.2023 пошкоджено енергетичне обладнання, яким володіє та яке експлуатує та обслуговує оператор системи передачі ПрАТ "НЕК "Укренерго". Електроживлення ТОВ "Завод НГО" у період з 11.11.2023 по 26.05.2024 по основному джерелу живлення відсутнє.
По другому резервному джерелу живлення КЛ 6 кВ електрична енергія розподіляється через технологічні мережі основного споживача ПАТ "ХЕМ-ІРЕС". ТОВ "ТВК НГО" є субспоживачем ПАТ "ХЕМЗ-ПРЕС".
Відключення основного споживача ПАТ "ХЕМЗ-ПРЕС" у період з 11.11.2023 по 26.05.2024 за адресою: вул. Індустріальна, буд. 17, м. Харків, відбувалися: 12.02.2024 3 09:00 до 16:20, 22.03.2024 з 04:40 до 15:00, 22.03.2024 з 18:00 до 14:40 31.03.2024. 05.04.2024 з 08:00 до 17:00 08.04.2024, 14.04.2024 3 01:00 до 02:00, 16.04.2024 з 15:00 до 17:00, 17.04.2024 з 15:00 до 17:00.
З листа Департаменту цивільного захисту Харківської обласної військової адміністрації №03-02-03/1816 від 15.07.2024 вбачається, що за період з 11.11.2023 по 26.05.2024 за інформацією, яка знаходиться на інтерактивній мапі тривог України та відображає повітряні тривоги та інші загрози в Україні вказаний було оголошено 1122 (https://alerts.in.ua/), в місті Харкові за період повітряні тривоги загальною тривалістю 1099 годин 14 хвилин.
На виконання умов договору ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" поставило АТ "Укргазвидобування" товар на загальну суму на 77744565,60 грн за наступними видатковими накладними:
- №НГ-000000062 від 24.11.2023 частково, а саме: насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 100/250 у кількості 4 шт на загальну суму 3836140,80 грн (разом з ПДВ);
- №НГ-000000063 від 04.12.2023 частково: насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 40/250 у кількості 10 шт, вартістю 4956952,80 грн на загальну суму 4956952,80 грн (разом з ПДВ);
- №НГ-000000001 від 10.01.2024 частково, а саме: насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/250 у кількості 12 шт на загальну суму 10079784,00 грн (разом з ПДВ);
- №НГ-000000005 від 05.02.2024 частково, а саме: насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/250 у кількості 20 шт та насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/400 у кількості 17 шт на загальну суму 47379036,00 грн (разом з ПДВ);
- №НГ-000000009 від 05.03.2024 частково, а саме: насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/250 у кількості 7 шт на загальну суму 5879874,00 грн разом з ПДВ, фактична дата поставки - 07.03.2024, про що свідчить дата підписання накладної покупцем.
- №НГ-000000010 від 14.03.2024 частково, а саме: насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/700 у кількості 3 шт на загальну суму 5612778,00 грн (разом з ПДВ), фактична дата поставки - 26.03.2024, про що свідчить дата підписання накладної покупцем.
Таким чином відповідач поставив товар на всю суму договору, визначену додатковою угодою.
АТ "Укргазвидобування" оплатило товар на загальну суму 66251913,60 грн платіжними інструкціями:
- №696483 від 28.12.2023 в сумі 4956952,80 грн, призначення платежу "Оплата за устаткування дог.№23Т-078 22.05.23, н.№РН-000000063 04.12.23, в т. ч. ПДВ 826158,80 грн №ТП UA-2023-03-09-002558-A";
- №704417 від 19.01.2024 в сумі 3836140,80 грн, призначення платежу "Оплата за устаткування дог.№23Т-078 22.05.23, н.№РН-000000062 24.11.23, в т. ч. ПДВ 639356,80 грн №ТП UA-2023-03-09-002558-A";
- №1000004345 від 16.02.2024 в сумі 10079784,00 грн, призначення платежу: "Оплата за устаткування дог.№23Т-078 22.05.23, н.№НГ-000000001 10.01.24, в т. ч. ПДВ 1679964,00 грн №ТП UA-2023-03-09-002558-A";
- №1000008348 від 01.03.2024 в сумі 47379036,00 грн, призначення платежу: "Оплата за устаткування дог.№23Т-078 22.05.23, н.№НГ-000000005 05.02.24, в т. ч. ПДВ 7896506,00 грн №ТП UA-2023-03-09-002558-A".
На дату звернення АТ "Укргазвидобування" з позовом лишився неоплаченим товар на суму 11492652,00 грн.
Як вбачається з опису вкладення до накладної №423691 та накладної №423691, рахунок-фактура №НГ-000000012 від 05.03.2024 та видаткова накладна №НГ000000009 від 05.03.2024 були направлені АТ "Укргазвидобування" 05.03.2024.
Як вбачається з опису вкладення до накладної №4236409 та накладної №423691, рахунок-фактура №НГ-000000013 від 14.03.2024 та видаткова накладна №НГ000000010 від 14.03.2024 були направлені АТ "Укргазвидобування" 14.03.2024.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, заперечень проти них та доказам, які надані у справі, суд виходить з наступного:
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (стаття 611 ЦК України).
Приписами частин 1, 2 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частин першої, другої статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За частиною першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі №904/6463/14).
Згідно з положеннями ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК України та ГК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" ТПП та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за конкретних умов господарської діяльності.
Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (подібні за змістом висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі №910/7495/16, на яку посилається скаржник).
У постанові Верховного Суду від 02 квітня 2024 року у справі №910/9226/23 сформульовано такі загальні висновки щодо застосування положень статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні":
"8.72. Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
8.73. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (аналогічний висновок викладено в пункті 38 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2021 у справі №912/3323/20).
8.74. Разом з тим форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.
8.75. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (схожий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 30 листопада 2021 року у справі №913/785/17, від 25 січня 2022 року в справі №904/3886/21, від 30 травня 2022 року у справі №922/2475/21, від 31 серпня 2022 року у справі №910/15264/21).
8.76. При цьому, в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
8.77. У постанові від 31 серпня 2022 року у справі №910/15264/21 Верховний Суд виснував, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
8.78. Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов'язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15 червня 2018 року у справі №915/531/17, від 26 травня 2020 року у справі №918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі №913/785/17, від 30 листопада 2021 року у справі №913/785/17, від 07 червня 2023 року у справі №906/540/22).
8.80. Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу".
Схожі за змістом правові висновки викладено також у постанові Верховного Суду від 25 червня 2024 року у справі №904/4103/23 (на яку посилається скаржник).
Суд вважає за необхідне також зазначити, що у пунктах 75 - 77 постанови від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала таке:
"Тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.
Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.
Звідси Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №926/2343/16, від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18 та від 25 листопада 2021 року у справі №905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу".
Аналогічні за змістом висновки щодо оцінки судом сертифіката торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, містяться також у постанові Верховного Суду від 25 червня 2024 року у справі №904/4103/23.
Тобто умовами договору сторонами, які консолідуються з нормами чинного законодавства, обумовлено можливість звільнення сторони від відповідальності, в тому числі і за неналежне виконання зобов'язання, у випадку настання форс-мажорних обставин. При цьому визначено, що про настання таких обставин сторона повинна повідомити не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити у письмовій формі або листом на електронну пошту. В свою чергу таке повідомлення повинно містити конкретні обставини непереборної сили, дата та місце виникнення таких обставин, їх очікувану тривалість (якщо таку можна визначити), та реквізити цього договору (номер та дату).
Водночас у постановах від 20 травня 2025 року у справі №904/685/24, від 09 липня 2025 року у справі №904/975/24, від 27 травня 2025 року у справі №904/1147/24, які ухвалені Верховним Судом у подібних правовідносинах, Верховний Суд уже звертав увагу на те, що за змістом положень частини другої статті 218 ГК України непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (що відповідає висновку Верховного Суду, зробленому у пункті 38 постанови від 21 липня 2021 року у справі №912/3323/20).
Натомість за обставинами цієї справи відповідач виконав свої зобов'язання перед позивачем за договором у період дії для відповідача "форс-мажорних" обставин.
Виходячи із встановлених обставин, суд враховує, що договір укладався сторонами вже під час дії воєнного стану, отже, відповідач під час узгодження строків поставки товару за цим договором мав враховувати ризики, пов'язані із частими ракетними обстрілами міста Харкова, тривалими повітряними тривогами та перебоями з електропостачанням.
Згідно з умовами договору відповідач зобов'язався поставити позивачу агрегати насосні дозуючі в асортименті, зазначеному в специфікації, загальною кількістю 73 штуки протягом 150 календарних днів з дати укладення договору.
Отже, строк поставки вказаного товару закінчувався 19 жовтня 2023 року.
Сертифікатами ТПП відповідач підтверджував виникнення форс-мажорних обставин, які, крім іншого, були пов'язані з виходом з ладу технологічного обладнання через пошкодження високовольтних ліній електропередач внаслідок ракетного обстрілу рф та тривалою відсутністю електропостачання на виробничих потужностях відповідача, з 18 жовтня 2023 року. Тобто, форс-мажорні обставини тривали лише 2 дні із узгодженого сторонами 150-денного строку поставки.
Відповідач не зазначив, з якої причини він не міг виконати або почати виконувати поставки товару до 18 жовтня 2023 року.
Також відповідач не довів, що за умови належного електропостачання протягом 18 та 19 жовтня 2023 року він би виконав свій обов'язок стосовно поставки позивачу 73 насосних агрегатів.
У Звіті відповідача від 21 грудня 2023 року щодо зупинки виробництва товариства зазначено, зокрема, про те, що параметричні випробування та виробничі операції на заводі у зв'язку з відсутністю електричної енергії не виконувалися до моменту виконання ремонту силового трансформатора та ввідної комірки - 20 листопада 2023 року.
Судом встановлено, що відповідач почав здійснювати часткові поставки товару за договором, починаючи з 24 листопада 2023 року, зокрема, 24 листопада 2023 року поставив 4 насосні агрегати, 04 грудня 2023 року - ще 10, 10 січня 2024 року - 12, 05 лютого 2024 року - 37 та закінчив поставку обумовленого договором товару у березні 2024 року.
При цьому матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що у період дії форс-мажорних обставин, засвідчених сертифікатами ТПП (у тому числі, з 20 листопада 2023 року по 26 лютого 2024 року) повітряні тривоги у місті Харкові в загальному підсумку тривали суттєво довше, ніж у попередній чи наступний часові періоди (або були більш часті ракетні обстріли/відключення електропостачання чи інші фактори, зазначені як форс-мажорні обставини, у відповідний період проявлялися більш негативно).
Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.
Сторони додатковою угодою продовжили строк дії договору, проте строк виконання зобов'язань щодо поставки відповідачем товару не продовжувався сторонами.
Як вбачається з оголошення UA-2023-03-09-002558-a-b1, зміни у договір вносились у зв'язку зі зміною ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); продовження строку дії договору про закупівлю у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили.
Інших обставин, визначених у ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", на підставі яких було внесено зміни до договору додатковою угодою №1 під час розгляду справи сторонами не зазначено, доказів на підтвердження їх існування не надано.
Згідно зі ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
Положення частини 1 статті 236 ГК України містять такі види оперативно-господарських санкцій, які сторони можуть передбачати у господарських договорах: 1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною; відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; 2) відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); 3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; 4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.
Водночас частина 2 статті 236 ГК України передбачає, що перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у ч. 1 цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.12.2019 у справі №905/174/19 при розгляді оперативно-господарської санкції необхідно встановити момент виникнення у відповідача права на застосування такої санкції та чи відповідає мета застосування відповідачем цієї санкції меті застосування оперативно-господарських санкцій, передбаченій статтею 235 ГК України, а саме: припинення або запобігання повторенню порушень зобов'язання. Також, необхідно встановити чи виконані сторонами свої зобов'язання за договором і відповідно чи не є ці зобов'язання припиненими станом на момент застосування оперативно-господарської санкції, задля встановлення можливості застосування такої санкції взагалі.
За своїм змістом оперативно-господарська санкція, нерозривно пов'язана із штрафними санкціями, передбаченими договору та має похідний характер, однак, вона взагалі може бути застосована лише за умови того, що на момент її застосування зобов'язання за договором лишилися не виконаними.
Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 01.07.2020 у справі №914/2285/17 оперативно-господарські санкції можуть полягати в односторонній відмові від господарського зобов'язання (повністю або частково) або в односторонній зміні його умов. Оперативно-господарські санкції застосовуються відповідною особою - стороною зобов'язання в односторонньому порядку, а їх перелік та порядок вжиття визначаються виключно положеннями договору укладеного між сторонами. Мета застосування зазначених санкцій - припинення або запобігання повторенню порушень зобов'язання шляхом оперативного впливу на правопорушника. Оперативно-господарські санкції застосовуються виключно за рішенням управненої сторони й спрямовані на корегування подальшої поведінки порушника господарського зобов'язання в майбутньому.
Наведене зумовлює висновок, що оперативно-господарські санкції можуть бути застосовані стороною в односторонньому порядку за наявності одночасно наступних умов: 1) якщо має місце порушення господарських зобов'язань; 2) відповідні оперативно-господарські санкції передбачені договором; 3) метою їх застосування є припинення або попередження повторення порушень зобов'язання.
З аналізу положень статті 237 ГК України вбачається, що особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних санкцій, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб'єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов'язання - це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором (постанова Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №905/2336/18).
Штрафними санкціями, за приписами статті 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як встановлено судом, пунктом 7.11 договору передбачено застосування оперативно-господарської санкції, яка не входить до переліку частини 1 статті 236 ГК України, а саме: під оперативно-господарською санкцією розуміється право покупця утримати суму нарахованих штрафних санкцій із суми що підлягає сплаті постачальнику.
За висновками Верховного Суду у постанові від 01.07.2020 у справі №914/2285/17 оперативно-господарські санкції можуть полягати в односторонній відмові від господарського зобов'язання (повністю або частково) або в односторонній зміні його умов. Оперативно-господарські санкції застосовуються відповідною особою - стороною зобов'язання в односторонньому порядку, а їх перелік та порядок вжиття визначаються виключно положеннями договору, укладеного між сторонами. Мета застосування зазначених санкцій - припинення або запобігання повторенню порушень зобов'язання шляхом оперативного впливу на правопорушника. Оперативно-господарські санкції застосовуються виключно за рішенням управненої сторони й спрямовані на корегування подальшої поведінки порушника господарського зобов'язання в майбутньому.
Наведене зумовлює висновок, що оперативно-господарські санкції можуть бути застосовані стороною в односторонньому порядку за наявності одночасно наступних умов: 1) якщо має місце порушення господарських зобов'язань; 2) відповідні оперативно-господарські санкції передбачені договором; 3) метою їх застосування є припинення або попередження повторення порушень зобов'язання.
Зазначені чинники фактично виключають можливість застосування оперативно-господарських санкцій як ефективного способу впливу на порушника зобов'язання після того, як воно вже фактично виконано, а відносини між сторонами є припиненими.
З матеріалів справи убачається, що кінцевий строк поставки товару відбувся 26.03.2024.
В той же час, позивач звернувся до відповідача з вимогою №305.4-305-2-3447, в якій на підставі п. 7.11 договору вимагав перерахувати на поточний рахунок АТ "Укргазвидобування" 15269783,16 грн штрафних санкцій лише 15.05.2024.
Крім того, 27.05.2024 Акціонерне товариство "Укргазвидобування" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" повідомлення №305.4-305-2-3746 від 27.05.2025 про те що, y зв'язку несплатою штрафних санкцій відповідно до вимог, АТ "Укргазвидобування", вимушене застосувати відносно ТОВ "Завод НГО" оперативно-господарську санкцію, а саме отримати суму нарахованих штрафних санкцій із суми що підлягає сплаті.
Таким чином, позивач застосував оперативну господарську санкцію до відповідача після повного постачання товару.
Виходячи із основних засад цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність, контрагент має бути повідомлений про застосування оперативно-господарської санкції у розумний строк.
Це обумовлюється також тим, що позивачу, як особі, до якої застосовується оперативно-господарська санкція, надано право не погодитися із санкцією та оскаржити її до суду, а отже позивач має бути обізнаний з рішенням відповідача про її застосування у розумний строк.
При цьому, на момент прийняття позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) рішення про застосування оперативно-господарської санкції, відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) виконані умови договору
Суд звертає увагу, що в силу положень статті 235 ГК України оперативно-господарські санкції за своєю суттю носять превентивний характер для спонукання сторін до належного виконання зобов'язань за договором.
Безпосередня мета застосування оперативно-господарських санкцій полягає не у відновленні майнової бази кредитора (його втрат майнового характеру, що сталися внаслідок порушення зобов'язання контрагентом), і навіть не у заходах організаційного характеру, а, насамперед, у запобіганні виникненню та/або мінімізації втрат (збитків) кредитора шляхом припинення правопорушень з боку контрагента та їх подальшу превенцію.
Оскільки на момент направлення відповідачем повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції у вигляді права покупця утримати суму нарахованих штрафних санкцій із суми, що підлягає сплаті позивачу зобов'язання з поставки товару виконані у повному обсязі, вказане свідчить про те, що мета застосування позивачем такого заходу не відповідає меті оперативно-господарської санкції, передбаченої ст. 235 ГК України, а саме: припинення або запобігання повторенню порушення зобов'язання.
З огляду на наведене, зустрічні позовні вимоги про скасування оперативно-господарської санкції, яка полягає в отриманні суми нарахованих штрафних санкцій із суми, що підлягає сплаті постачальнику, яка становить 11492652,00 грн, суд вважає обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню.
15.12.2023 ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" звернулось до АТ "Укргазвидобування" з листом №500 від 15.12.2023, в якому повідомило про те, що не дивлячись на наявність форс-мажорних обставин, насосні агрегати фактично виготовлені та будуть поставлені після успішного проведення параметричних випробувань, що орієнтовно займе до 30 календарних днів. У зв'язку із наявністю об'єктивних обставин, що зумовлюють необхідність продовження строку дії договору просили укласти відповідну додаткову угоду щодо зменшення ціни не поставленого товару (без зміни кількості (обсягу) та якості) та продовження строку дії договору до 15.03.2024.
Верховний Суд у постанові зауважує, що оцінюючи сертифікати в якості підтвердження форс-мажорних обставин суду необхідно перевірити, чи були ці обставини форс-мажорними для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання, який час, коли оголошувалися повітряні тривоги в області, припадав на робочий, у який працівники позивача виконували роботи за договором, слід з'ясувати, чи є ці періоди значними, чи могли вплинути на реальні строки виконання робіт.
В свою чергу, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься лист Департаменту цивільного захисту Харківської обласної військової адміністрації №03-02-03/1816 від 15.07.2024, згідно з яким за період з 11.11.2023 по 26.05.2024 за інформацією, яка знаходиться на інтерактивній мапі тривог України і яка відображає повітряні тривоги та інші загрози в Україні вказаний було оголошено 1122 (https://alerts.in.ua/), в місті Харкові за вказаний період повітряні тривоги були загальною тривалістю 1099 годин 14 хвилин.
Крім цього, у листі АТ "Харківобленерго" №42/4464 від 20.06.2024 зазначило, що у результаті масованого ракетного обстрілу по критичній інфраструктурі о 04:08 год 10.02.2023 пошкоджено енергетичне обладнання, яким володіє та яке експлуатує та обслуговує оператор системи передачі ПрАТ "НЕК "Укренерго". Електроживлення ТОВ "Завод НГО" у період з 11.11.2023 по 26.05.2024 по основному джерелу живлення відсутнє. По другому резервному джерелу живлення КЛ 6 кВ електрична енергія розподіляється через технологічні мережі основного споживача ПАТ "ХЕМ-ІРЕС". ТОВ "ТВК НГО" є субспоживачем ПАТ "ХЕМЗ-ПРЕС".
Також, як убачається з розпорядження керівника ТОВ "Завод НГО" №18/10/23 від 18.10.2023 "Про встановлення форс-мажорних обставин на підприємстві та зменшення обсягів виготовлення продукції", внаслідок фактичного посилання обстрілів у цей період затверджено допустиму можливість зменшення виготовлення виробничими потужностями Товариства обладнання не більше ніж 20% (двадцять відсотків) від загального плану/потреб виробництва на 2023/2024 рік.
Також, у наявній в матеріалах справи довідці №511/1 від 21.12.2023 вказується, що тривалість робочого часу на підприємстві істотно зменшилась, а в певний час було неможлива і сягала до 20/25 годин на тиждень, наразі через постійні повітряні тривоги тривалість робочого часу може сягати до 30 годин на тиждень.
У звіті щодо зупинки виробництва внаслідок оголошених повітряних тривог у Харківській області в період дії договору поставки (графік поставки) №231-078 від 22 травня 2023 року зазначено, що господарська виробнича діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод НГО" (далі - Товариство), що розташоване у м. Харків не здійснювалась була призупинена, через оголошення повітряних тривог (згідно даних сайту https://alerts.in.ua/ та https://alarmmap.online) з дати укладення договору що складає 1031 раз у сукупності це 801 година 36 хв. З моменту настання форс-мажорних обставин 18 жовтня 2023 року до 21 грудня 2023 року повітряна тривога лунала 299 разів у сукупності це 255 годин 01 хв. Кількість оголошених повітряних тривог у робочий час з моменту з моменту настання форс-мажору складає 36 разів, середньої тривалості 41 хвилина у жовтні 2023 року, 74 рази, середньої тривалості 52 хвилини у листопаді 2023 року, 51 раз, середньої тривалості 48 хвилини у грудні 2023 року. В загальному повітряна тривога у робочий час пролунала 161 раз, а враховуючи середню тривалість тривала більше 129 годин. Враховуючи зазначене, тривалість зупинки господарської/виробничої діяльність Товариства, з моменту настання форс-мажорних обставин, з урахуванням часу потрібного для поновлення виробництва (повернення працівників з укриття, ввімкнення обладнання, перевірка функціонування та працездатності, прогрівання/запуск/прогрузка обладнання і т.д.) після припинення кожної повітряної тривоги в середньому складає близько 1 (однієї) години. Відтак, тривалість зупинки виробництва господарської виробничої діяльності Товариства можна підрахувати за наступною формулою: Тривалість повітряної тривоги + (Кількість повітряних тривог, Тривалість зупинки господарської виробничої діяльності Товариства) = 129 год 00 хв + (161*1) = 290 год 00 хв.
Згідно з технічним висновком від 21.12.2023 в результаті аварійних комутацій розриву електропередачі внаслідок ліквідації несиметричного к.з., що виник у результаті неуспішного/успішного АПВ або спрацьовування релейних захистів, скидання навантаження та аварійних комутацій у мережах АТ "Харківобленерго" в наслідок ворожих обстрілів утворилося підвищення напруги з величиною, небезпечною для ізоляції електроустановки, розрахованої на робочу напругу 6-10 кВ. В наслідок чого вийшло з ладу електрообладнання ввідної комірки. Підвищення напруги внаслідок послідовного включення індуктивних опорів намагнічування фаз трансформатора та ємності обірваної фази лінії привело до виведення з ладу ізоляторів та можливе пошкодження ізоляції обмоток силового трансформатора.
Виходячи з наведених доказів, суд зазначає, що за спірний період повітряна тривога у м. Харків тривала безперервно понад 45 діб, внаслідок чого Товариством відповідача було обмежено робочий час працівників, в свою чергу, внаслідок ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури у спірний період існували постійні відключення/перебої з електропостачанням, які, зокрема, припадали на робочий час, крім цього, такі перебої з електропостачання мали наслідком виведення з ладу устаткування необхідного для виготовлення та комплектації товару, що вплинуло на своєчасність виконання відповідачем зобов'язань за договором.
Товар за видатковою накладною №НГ-000000009 від 05.03.2024 на загальну суму 5879874,00 грн разом з ПДВ був фактично поставлений 07.03.2024, про що свідчить дата підписання накладної покупцем, а товар згідно видаткової накладної №НГ-000000010 від 14.03.2024 на загальну суму 5612778,00 грн фактично поставлений - 26.03.2024, про що свідчить дата підписання накладної покупцем.
Тобто вказаний товар поставлений з порушенням строків встановлених договором, а також поза межами терміну дії обставин форс-мажору.
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Відповідач посилається на вищевказані обставини як на форс-мажорні, натомість з огляду на те, що:
- виконання електромонтажних робіт з ремонту силового трансформатору ТМГ-1000 та обладнання розподільчого пристрою 6 кВ (ввідна комірка №17) за адресою: м. Харків, вул. Індустріальна, 17, - згідно з актом виконаних робіт за договором підряду було завершено 01 грудня 2023 року; за інформацією відповідача, наведеною у Звіті від 21 грудня 2023 року, ремонт силового трансформатора та ввідної комірки виконано 20 листопада 2023 року;
- сертифікати ТПП засвідчують дію форс-мажорних обставин відповідачу стосовно виконання договору у період з 18 жовтня 2023 року до 26 лютого 2024 року, в той час як останнім днем виконання відповідачем зобов'язань з поставки товару за договором було 19 жовтня 2023 року;
- поставки товару за договором почалися 24 листопада 2023 року та завершилися 26 березня 2024 року під час дії форс-мажорних обставин;
такі дії відповідача суперечить принципу доброї совісті та доктрині venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки).
Аналізуючи зміну обставин, на які посилається відповідач як на форс-мажорні, суд доходить висновку, що вони не мають необхідної ознаки абсолютності, надзвичайності, непередбачуваності та невідворотності в контексті зумовленої ними неможливості виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару в установлені договором строки, зважаючи на визначений сторонами строк поставки з 22.05.2023 до 19.10.2023.
Більшість наведених відповідачем доказів на підтвердження обставин невиконання своїх зобов'язань за договором фактично стосуються обставин, які виникли після 19 жовтня 2023 року (кінцевого строку виконання зобов'язань з поставки товару).
Відтак, причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання відповідачем зобов'язання за договором відсутня. Неможливість виконання цього зобов'язання викликана не обставинами непереборної сили, а обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Наведена відповідачем зміна обставин не могла вплинути на можливість виконувати ним свої договірні зобов'язання, оскільки відсутній прямий причинно-наслідковий зв'язок між наявними у справі доказами та обставинами, на які посилався відповідач, як на форс-мажорні. Наведені відповідачем обставини свідчать про те, що відповідач не розпочав своєчасно роботу або виконував її настільки повільно, що закінчення її у строк стало явно неможливим, через що він і не виконав свої зобов'язання у встановлений договором строк.
Виходячи з вищевикладеного, проаналізувавши розрахунок АТ "Укргазвидобування", дослідивши наявні в матеріалах справи розрахунки та контрозрахунки, перевіривши їх на відповідність чинному законодавству та враховуючи часткове визнання ТОВ "Завод НГО" позовних вимог в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 210076,65 грн, суд вважає позовні вимоги позивача про стягненню на підставі п. 7.8 договору штрафу за порушення строків поставки товару у сумі 1954395,00 грн обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню.
Водночас, вирішуючи клопотання ТОВ "Завод НГО" щодо зменшення штрафних санкцій до 100000,00 грн зазначає наступне.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Розглянувши вищенаведене клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, суд, зважаючи на відсутність у АТ "Укргазвидобування" збитків пов'язаних з неналежним виконанням зобов'язань, майновим станом ТОВ "Завод НГО", ступенем виконання основного зобов'язання, значний розмір штрафних санкцій та їх неспівмірність, поставку товару відповідача під час дії форс-мажорних обставин, а також враховуючи те, що наявність значного розміру дебіторської заборгованості ТОВ "Завод НГО" не свідчить про скрутне фінансове становище останнього, вважає за можливе задовольнити його частково - зменшив суму штрафу на 100000,00 грн.
Щодо зустрічних позовних вимог ТОВ "Завод НГО" суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вже встановлено судом, ТОВ "Завод НГО" виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, поставивши АТ "Укргазвидобування" товар на загальну суму 77744565,60 грн.
Натомість АТ "Укргазвидобування" не в повному обсязі виконав свої зобов'язання, сплативши частково за отриманий товар в загальній сумі 66251913,60 грн.
Таким чином, сума заборгованості за поставлений товар становить 11492652,00 грн, а саме по видатковим накладним: №НГ-000000009 від 05.03.2024 на суму 5879874,00 грн та №НГ-000000010 від 14.03.2024 на суму 5612778,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що товар за вказаними накладними був фактично поставлений 07.03.2024 та 26.03.2024.
Як убачається з опису вкладення до накладної №423691 та накладної №423691, рахунок-фактура №НГ-000000012 від 05.03.2024 та видаткова накладна №НГ000000009 від 05.03.2024 були направлені АТ "Укргазвидобування" 05.03.2024.
А як убачається з опису вкладення до накладної №4236409 та накладної №423691, рахунок-фактура №НГ-000000013 від 14.03.2024 та видаткова накладна №НГ000000010 від 14.03.2024 були направлені АТ "Укргазвидобування" 14.03.2024.
Враховуючи наведене, АТ "Укргазвидобування" зобов'язано було у відповідності до п. 4.1 договору, п. 4 специфікації здійснити оплату за поставлений товар з урахуванням дати фактичної поставки товару, згідно з видатковими накладними: №НГ-000000009 від 05.03.2024 на загальну суму 5879874,00 грн до 06.04.2024 та №НГ-000000010 від 14.03.2024 на загальну суму 5612778,00 грн до 25.04.2024.
ТОВ "Завод НГО" на виконання п. 9.1 договору направило АТ "Укргазвидобування" листи вих. №104 від 09.04.2024, вих. №136 від 17.04.2024, в яких повідомляло про наявність заборгованості з оплати за товар за договором та просив повідомити дату здійснення відповідного платежу, а також направляв вимогу про сплату заборгованості вих. №161 від 08.05.2024, однак вказані листи були залишені без відповіді.
Посилання АТ "Укргазвидобування" на те, що ТОВ "Завод НГО" не було пред'явлено відповідні рахунки, суд вважає неспроможними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема, доказами направлення вказаних рахунків, а також наявними підписаними АТ "Укргазвидобування" видатковими накладними.
ТОВ "Завод НГО" на підставі п. 7.10 договору та ст. 625 ЦК України нарахувало АТ "Укргазвидобування" 29274,18 грн - пені, 239952,24 грн - 3% річних, 1035853,80 грн - інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Водночас, частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як убачається з наданих ТОВ "Завод НГО" розрахунків, останнім здійснено нарахування пені в загальній сумі 29274,18 грн наступним чином:
- за видатковою накладною №НГ-000000009 від 05.03.2024 на суму 5879874,00 грн за період прострочення з 07.04.2024 по 26.12.2024 нараховано 15522,87 грн;
- за видатковою накладною №НГ-000000010 від 14.03.2024 на суму 5612778,00 грн за період прострочення з 26.04.2024 по 26.12.2024 нараховано 13751,31 грн.
Проаналізувавши вказаний розрахунок пені та перевіривши його на відповідність вимогам чинного законодавства, суд зазначає, що він здійснений без врахування обмежень щодо строку нарахування пені, передбачених ч. 6 ст. 232 ГК України.
Таким чином, провівши власні розрахунки пені, суд зазначає, що стягнення підлягає пеня у загальній сумі 21146,48 грн, а саме:
- за видатковою накладною №НГ-000000009 від 05.03.2024 на суму 5879874,00 грн за період прострочення з 07.04.2024 по 07.10.2024 у сумі 10818,97 грн;
- за видатковою накладною №НГ-000000010 від 14.03.2024 на суму 5612778,00 грн за період прострочення з 26.04.2024 по 26.10.2024 у сумі 10327,51 грн.
Водночас, аналізуючи розрахунки 3% річних на суму 239952,24 грн та інфляційних втрат у сумі 1035853,80 грн, суд зазначає, що вони розраховані вірно, а отже підлягають стягненню повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
АТ "Укргазвидобування" не надало господарському суду доказів сплати заборгованості за договором, пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Приймаючи до уваги, що судом скасовано застосування АТ "Укргазвидобування" до ТОВ "Завод НГО" оперативно-господарської санкції у вигляді отримання грошових коштів у сумі 11492652,00 грн, а в матеріалах справи відсутні докази сплати вказаних коштів у встановлений договором строк, зустрічні позовні вимоги ТОВ "Завод НГО" про стягнення з АТ "Укргазвидобування" заборгованості за отриманий за договором товар у сумі 11492652,00 грн підлягають задоволенню повністю.
За таких обставин, зустрічні позовні вимоги в частині стягнення з АТ "Укргазвидобування" пені за період з 07.04.2024 по 26.12.2024 у сумі 29274,18 грн, інфляційних втрат за період за період з квітня 2024 року по листопад 2024 року в сумі 1035853,80 грн та 3% річних за період з 07.04.2024 по 15.12.2024 у сумі 239952,24 грн підлягають частковому задоволенню - пеня за період з 07.04.2024 по 26.10.2024 у сумі 21146,48 грн, 3% річних за період з 07.04.2024 по 15.12.2024 у сумі 239952,24 грн, інфляційні втрати за період з квітня 2024 року по листопад 2024 року в сумі 1035853,80 грн.
Після ратифікації Верховною Радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, згідно зі ст. 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується українськими судами як джерело права.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини зокрема згідно рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" (Заява №63566/00) п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23).
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що судом частково задоволено первісний позов, враховуючи правила розподілу судових витрат, визначених статтею 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що з відповідача за первісним позовом належить стягнути судовий збір сплачений за подання первісного позову, апеляційної та касаційної скарг пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 609488,65 грн.
Водночас, беручи до уваги, що судом частково задоволений зустрічний позов, з урахуванням приписів статті 129 ГПК України, з відповідача за зустрічним позовом належить стягнути судовий збір за подання зустрічного позову пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 156501,32 грн.
Згідно з ч. 11 ст. 238 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Приймаючи до уваги часткове задоволення судом первісного позову та зустрічного позовів, суд дійшов висновку про наявність підстав для зустрічного зарахування грошових сум та стягненню за результатом зустрічного зарахування з АТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Завод НГО" заборгованості за договором у сумі 1048222,15 грн.
Керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст. 193, 216, 218, 232, 233, 235 - 237 ГК України, ст. 3, 11, 525, 526, 530, 551, 610 - 612, 614, 617, 629, 712 ЦК України, ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 233, 237, 238, 247, 248 ГПК України,
1. В первісному позові відмовити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 17. Код ЄДРПОУ 38509297) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28. Код ЄДРПОУ 30019775) штраф за договором поставки (графік поставки) №23Т-078 від 22.05.2023 в сумі 1854395,00 грн та судовий збір у сумі 609488,65 грн.
2. У зустрічному позові відмовити частково.
Скасувати повністю оперативно-господарську санкцію, яка була застосована Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28. Код ЄДРПОУ 30019775) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 17. Код ЄДРПОУ 38509297) за договором поставки (графік поставки) №23Т-078 від 22.05.2023 на підставі повідомлення вих. №305.4-305-2-3746 від 27.05.2024 про зарахування нарахованих штрафних санкцій у сумі 11492652,00 грн в рахунок оплати заборгованості за вказаним договором.
Стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28. Код ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 17. Код ЄДРПОУ 38509297) заборгованість за договором поставки (графік поставки) №23Т-078 від 22.05.2023 у сумі 11492652,00 грн, пеню за період з 07.04.2024 по 26.10.2024 у сумі 21146,48 грн, 3% річних за період з 07.04.2024 по 15.12.2024 у сумі 239952,24 грн, інфляційні втрати за період з квітня 2024 року по листопад 2024 року в сумі 1035853,80 грн та судовий збір у сумі 156501,32 грн.
3. Здійснити зустрічне зарахування стягуваних сум на за первісним та зустрічним позовами. Внаслідок чого стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28. Код ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 17. Код ЄДРПОУ 38509297) заборгованість за договором поставки (графік поставки) №23Т-078 від 22.05.2023 у сумі 1048222,15 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційного скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено "31" січня 2026 р.
СуддяВ.І. Ольшанченко