вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
про вирішення заяви про відвід
03 лютого 2026 р. м. Рівне Справа №5019/592/12(918/916/25)
Господарський суд Рівненської області у складі судді Мовчуна А.І., розглянувши клопотання представника позивача Зражевської Я.О. щодо відводу судді у справі
за позовом фізичної особи - підприємця Ніколаєва Давида Борисовича
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, Приватне підприємство "Кольортех"
про визнання недійсними та скасування рішень державного реєстратора
у межах справи № 5019/592/12 за заявою боржника Приватного підприємства "Кольортех" про банкрутство
Без виклику учасників справи
До Господарського суду Рівненської області 01.10.2025 надійшла позовна фізичної особи - підприємця Ніколаєва Давида Борисовича до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко" про визнання недійсними та скасування рішень державного реєстратора.
При цьому, суд враховує, що в провадженні Господарського суду Рівненської області знаходиться справа № 5019/592/12 (суддя Мовчун А.І.) про банкрутство Приватного підприємства "Кольортех".
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.10.2025 справу № 5019/592/12(918/916/25) передано на розгляд судді Мовчуну А.І. на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства з мотивів перебування у провадженні судді справи № 5019/592/12 (суддя Мовчун А.І.) про банкрутство Приватного підприємства "Кольортех".
02.10.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення позовної заяви з додатками третій особі.
Ухвалою суду від 02.10.2025 позовну заяву представника фізичної особи - підприємця Ніколаєва Давида Борисовича залишено без руху. Встановлено представнику фізичної особи - підприємця Ніколаєва Давида Борисовича строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів доплати суми судового збору у розмірі 11 506,40 грн. Представнику фізичної особи - підприємця Ніколаєва Давида Борисовича надати суду пояснення, яким чином рішення суду у цій справі може вплинути на права та обов'язки ліквідатора у справі про банкрутство арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича та Приватного підприємства "Кольортех", а також, чи мають самостійні вимоги і на чиїй стороні (позивача чи відповідача) слід їх залучити.
06.10.2025 до суду від фізичної особи - підприємця Ніколаєва Давида Борисовича надійшла заява щодо усунення недоліків та надання доказів сплати судового збору.
Ухвалою суду від 09.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 05.11.2025. Зобов'язано фізичну особу - підприємця Ніколаєва Давида Борисовича надати суду пояснення, яким чином рішення суду у цій справі може вплинути на права та обов'язки ліквідатора у справі про банкрутство арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича та Приватного підприємства "Кольортех", а також, чи мають самостійні вимоги і на чиїй стороні (позивача чи відповідача) слід їх залучити.
27.10.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 05.11.2025 розгляд справи відкладено на 19.11.2025.
18.11.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, та розгляд справи за правилами загального провадження.
Ухвалою суду від 19.11.2025 заяву представника позивача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, та розгляд справи за правилами загального провадження задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Приватне підприємство "Кольортех". Зобов'язано позивача направити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, не пізніше п'яти днів з дня вручення копії ухвали суду від 19.11.2025 позовну заяву з додатками, докази надіслання надати суду. Запропоновано третій особі, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, в десятиденний строк з дня вручення даної ухвали, подати суду: письмові пояснення та наявні докази, відповідно до ст.168 ГПК України щодо предмету спору в даній справі. Подальший розгляд справи № 5019/592/12(918/916/25) здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.12.2025.
24.11.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення позовної заяви з додатками третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.
Ухвалою суду від 11.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.01.2026.
Ухвалою суду від 08.01.2026 розгляд справи відкладено на 15.01.2026.
Ухвалою суду від 15.01.2026 розгляд справи відкладено на 23.01.2026.
23.01.2026 до суду від представника позивача надійшло клопотання щодо визнання обов'язкової явки та участі в судовому засіданні третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, ліквідатора Михайловського Сергія Володимировича, оскільки його відсутність в судовому засіданні по даній справі може призвести в подальшому до скасування рішення суду першої інстанції через не повне з'ясування всіх фактичних обставин у справі, відповіді на які може дати як для суду так і для інших учасників процесу ліквідатор Михайловський С.В., який володіє всією інформацією у справі щодо спірного майна, яке є в тому числі предметом спору.
Ухвалою суду від 23.01.2026 у задоволенні клопотання представника позивача щодо визнання обов'язкової явки та участі в судовому засіданні третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, ліквідатора Михайловського Сергія Володимировича відмовлено. Розгляд справи відкладено на 05.02.2026.
02.02.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача Шендери О.М. надійшло клопотання, у якому повідомляє суд про укладення між АБ "Шендера та партнери" та Ніколаєвим Д.Б. додаткової угоди № 1 до договору № 10/09 від 26.09.2025 про надання правничої допомоги згідно якої сторони припинили співпрацю у справі № 5019/592/12 (918/916/25).
03.02.2026 до суду від представника позивача Зражевської Я.О. надійшло клопотання щодо відводу судді.
Вказане клопотання обгрунтоване тим, що 23.01.2026 позивачем було заявлено клопотання щодо визнання обов'язкової явки та участі в судовому засіданні третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, ліквідатора Михайловського Сергія Володимировича, оскільки його відсутність в судовому засіданні по даній справі може призвести в подальшому до скасування рішення суду першої інстанції через не повне з'ясування всіх фактичних обставин у справі, відповіді на які може дати як для суду так і для інших учасників процесу ліквідатор Михайловський С.В., який володіє всією інформацією у справі щодо спірного майна, яке є в тому числі предметом спору.
Однак, суддя Мовчун А.І. доводів позивача до уваги не взяв, у задоволенні клопотання відмовив.
Відтак, позивач вважає, що суддя Мовчун А.І., маючи особисту зацікавленість у результатах розгляду справи, з огляду на те, що справа розглядається поверхнево, без з'ясування повноти та всебічності всіх фактичних обставин справи, що має істотне значення, не може брати участь у розгляді вказаної справи і підлягає відводу, оскільки є упередженим до позивача.
Згідно з ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Оскільки клопотання щодо відводу судді надійшло до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання (судове засідання призначено на 05.02.2026, а клопотання щодо відводу судді надійшло 03.02.2026), таке клопотання не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно з положеннями ч. 8 ст. 39 ГПК України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Відповідно до п.п. 3, 5, ч. 1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Пунктом 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Пунктами 80, 81 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" визначено, що навіть зовнішні ознаки мають певне значення для вирішення питання довіри, яке суди в демократичному суспільстві повинні вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Для забезпечення існування неупередженості суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі Газета Україна-Центр проти України).
Розглянувши клопотання позивача про відвід судді Мовчуна А.І., суд дійшов висновку, що дане клопотання є необґрунтованим та безпідставним. При цьому господарський суд керувався наступним.
Згідно з положеннями ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Проте, наведені заявником обґрунтування за своєю суттю є незгодою з процесуальними рішеннями та діями судді Мовчуна А.І. Сама по собі незгода учасника справи із процесуальними рішеннями судді в інших справах, автоматично не свідчить про його упередженість, необ'єктивність чи заінтересованість у справі, рішення по якій ще не прийняте, та не є підставою для відводу відповідно до діючих норм Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 36 цього Кодексу.
За нормами ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у ст. ст. 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у ст. ст. 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
З огляду на те, що підставою для відводу судді Мовчуна А.І. заявник, серед іншого, зазначає незгоду з процесуальним рішенням судді, яке пов'язане із постановленням ухвали суду від 23.01.2026, якою у задоволенні клопотання представника позивача щодо визнання обов'язкової явки та участі в судовому засіданні третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, ліквідатора Михайловського Сергія Володимировича відмовлено, - відтак відвід 03.03.2026 не може були заявлений з даних підстав і не може ґрунтуватися на таких доводах, адже заявником у даному випадку пропущено процесуальний імперативний строк для заявлення відводу - не пізніше двох днів з дня (ухвала у справі від 23.01.2026), коли заявник дізнався про таку підставу.
З огляду на викладене, аргументи та доводи заявника, що викладені у клопотанні щодо відводу судді Мовчуна А.І. є необґрунтованими.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах.
Отже, особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Судовою практикою Європейського суду з прав людини встановлено, що у цієї вимоги (вимога щодо "незалежності") є два аспекти, суб'єктивний та об'єктивний.
Так, у рішенні у справі "Кііскінен проти Фінляндії" Європейський суд з прав людини наводить наступні стандарти.
По-перше, суд має бути суб'єктивно незалежним, тобто у жодного із членів трибуналу не має бути персональних упереджень або необ'єктивності. Персональна неупередженість презюмується, якщо немає доказів про протилежне. По-друге, трибунал має також бути неупередженим із об'єктивної точки зору, тобто ним мають надаватися достатні гарантії відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у цьому відношенні (рішення у справі "Кііскінен проти Фінляндії").
Згідно із об'єктивним критерієм, особливо необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви у неупередженості суддів (рішення у справах "Клейн та інші проти Нідерландів", "Агрокомплекс проти України").
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії").
Тобто, у кожній окремій справі необхідно з'ясовувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справах "Пуллар проти Сполученого Королівства", "Газета "Україна-центр" проти України").
Разом з тим, як вбачається зі змісту клопотання заявлений відвід пов'язаний із незгодою із процесуальними діями та рішеннями судді Мовчуна А.І., та припущенням про ймовірну упередженість судді, що відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України, є неприпустимим.
Суд проаналізувавши доводи наведені заявником у клопотанні щодо відводу судді, дійшов висновку про їх безпідставність, адже такі доводи ґрунтуються виключно на припущеннях заявника, підтвердження власних сумнівів у неупередженості та об'єктивності заявник не навів, а суд не встановив.
В той час, саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді.
Заявлений відвід судді від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника, а на доказовій базі.
Обґрунтованих обставин, які би свідчили про упередженість судді стосовно заявника, зацікавленість складу суду в певному рішенні у цій справі чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі заявник не навів, а суд не встановив.
Згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак, приймаючи до уваги те, що клопотання щодо відводу мотивоване по-суті незгодою сторони з процесуальними рішеннями судді, суд вважає його необґрунтованим, та відповідно до положень частини 4 статті 35 ГПК України таким, що не може бути підставою для відводу.
Суд наголошує, що суддя відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
Так, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.
При цьому, розглядаючи дане клопотання суд відзначає, що у відповідності до положень процесуального закону, право на оцінку процесуальних рішень судді віднесено до компетенції судів апеляційної та касаційної інстанцій при розгляді відповідно апеляційної та касаційної скарг на оскаржувані судові рішення, разом з тим, як зазначено судом, заявником не надано суду доказів наявності безумовних обставин для відводу судді у випадках, що передбачені статтею 35 ГПК України.
Згідно з ч. 11 ст. 39 ГПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
У зв'язку з вищенаведеним, в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 35, 39, 234, 235 ГПК України, суд -
У задоволенні клопотання представника позивача Зражевської Я.О. щодо відводу судді Мовчуна А.І. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 03.02.2026 та оскарженню не підлягає.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя А.І.Мовчун