вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" січня 2026 р. Справа № 911/2573/24
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Рженецької М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного підприємства "Зірка"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський пекарний дім"
про зобов'язання повернути майно
за участю представника позивача Петрика С. А. (ордер серії АІ №1710699 від 23.09.2024) та представника відповідача Симбірцева Є.В. (довіреність б/н від 02.04.2024)
Через канцелярію Господарського суду Київської області від Приватного підприємства "Зірка" (далі - ПП "Зірка"/позивач) надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський пекарний дім" (далі - ТОВ "Київський пекарний дім"/відповідач) про зобов'язання останнього повернути A3 Xerox PH5550DN сн KNB005751 вартістю 33000,00 грн.
Господарський суд Київської області ухвалою від 01.10.2024 у справі №911/2573/24 прийняв позовну заяву ПП "Зірка" до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, а також:
- зобов'язав позивача на виконання вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України надати відомості про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви;
- зобов'язав відповідача, у порядку ч. 2 ст. 74 ГПК України, надати суду докази повернення позивачу майна - A3 Xerox PH5550DN сн KNB005751 вартістю 33000,00 грн;
- поставновив, що протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідач вправі надати суду у письмовій формі, зокрема, відзив на позов та додаткові докази по справі (за наявності) разом з доказами направлення копій відзиву і вказаних доказів іншій стороні.
15.10.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ "Київський пекарний дім" надійшов відзив на позовну заяву разом з доданими до такого відзиву документами.
Господарський суд Київської області ухвалою від 22.10.2024 у справі №911/2573/24 призначити її розгляд в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 25.11.2024 та викликав у судове засідання представників сторін, а також:
- витребував у відповідача для огляду у судовому засіданні оригінали: журналу охорони, копії сторінок якого додано до відзиву на позов; договору обслуговування обладнання №180201/008 38/18 від 01.02.2018 та додатку №1 до договору №180201/008 від 01.02.2018, копії яких додано до відзиву;
- зобов'язав відповідача до 25.11.2024 надати письмові пояснення стосовно наявності/відсутності додатку №2 до договору обслуговування обладнання №180201/008 38/18 від 01.02.2018 та неможливості подання його до суду, а також стосовно неузгодженості вказаних у відзиві відомостей про номер договору - «№180201/008» та, власне, номером договору, копію якого надано до суду «№180201/008 38/18»;
- зобов'язав позивача до 25.11.2024 виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 01.10.2024 у справі №911/2573/24 в частині необхідності надання відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
31.10.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від ПП "Зірка" надійшла відповідь на відзив.
01.11.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від ПП "Зірка" надійшла заява, відповідно до якої позивач уточнив зміст відповіді на відзив та просив долучити до матеріалів справи додаток №2 до договору №180201/008 від 01.02.2018.
22.11.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ "Київський пекарний дім" надійшли пояснення, зокрема і з метою виконання вимог ухвали від 22.10.2024 у цій справі.
До вказаних пояснень додано копію додатку №2 до договору №180201/008 від 01.02.2018.
Господарський суд Київської області занесеною до протоколу судового засідання від 25.11.2024 ухвалою у цій справі відклав її розгляд на 16.12.2024.
25.11.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від ПП "Зірка" надійшли додаткові пояснення стосовно поданих 22.11.2024 відповідачем пояснень. До вказаних пояснень позивачем додано копію акта від 17.05.2019.
16.12.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ "Київський пекарний дім" надійшли пояснення стосовно витрат позивача на правничу допомогу.
Господарський суд Київської області ухвалою від 16.12.2024 постановив перейти до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, а також:
- призначив підготовче засідання на 13.01.2025;
- надав сторонам строк до 13.01.2025: для подання додаткових доказів по справі (за наявності); заяв та клопотань, які відповідно до ст. 182 Господарського процесуального кодексу України мають бути вирішені у підготовчому засіданні (за наявності).
13.01.2025 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ "Київський пекарний дім" надійшли додаткові пояснення по суті спору разом з доданими до таких пояснень документами.
Вказані додаткові пояснення з доданими до них документами суд прийняв до розгляду у підготовчому засіданні 13.01.2025.
Поряд з тим суд, у тому числі і з метою повного та всебічного розгляду спору, прийняв до розгляду подані обома сторонами з моменту відкриття провадження у цій справі та вказані вище: відзив, відповідь на відзив, заяву, пояснення, додаткові пояснення разом з доданими до них документами.
Надалі підготовче засідання з розгляду цієї справи неодноразово відкладалось, зокрема ухвалою від 10.02.2025 таке засідання відкладено на 10.03.2025.
Господарський суд Київської області занесеною до протоколу судового засідання від 10.03.2025 ухвалою закрив підготовче провадження у цій справі та призначиd її до судового розгляду по суті на 08.04.2025.
08.04.2025, до початку розгляду справи по суті через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ "Київський пекарний дім" надійшло клопотання про долучення до матеріалів цієї справи витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024116130000563.
До вказаного клопотання додано копію сформованого 21.01.2025 витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024116130000563 (дата реєстрації провадження 13.12.2024).
Згідно ч.ч. 3, 4, 8 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Ураховуючи вказані норми процесуального права та наведені представником відповідача пояснення стосовно поважності причин пропуску строку для подання доказів, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду цієї справи, у судовому засіданні 08.04.2025 суд дійшов висновку про задоволення відповідного клопотання відповідача та долучення до матеріалів справи копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024116130000563.
Висновуючи вказане, судом враховано, що:
- процесуальні приписи не передбачають необхідності окремого заявлення клопотання про поновлення строків для подання доказів, а достатньою підставою для їх прийняття судом є наведення причин неможливості подання у строк та надіслання іншому учаснику, у разі відсутності у нього цих доказів;
- поважність причин подання доказів не у строк оцінюється за внутрішнім переконанням під час вчинення відповідної процесуальної дії та реалізації судом дискреційних повноважень щодо прийняття доказів;
- обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Надалі, розпочавши 08.04.2025 розгляд цієї справи по суті, Господарський суд Київської області неодноразово оголошував перерву у судовому засіданні, зокрема занесеною до протоколу судового засідання від 08.12.2025 ухвалою суд оголосив перерву до 12.01.2026.
Водночас 08.12.2025 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від ПП "Зірка" надійшла заява, згідно якої позивач повідомив про допущену у прохальній частині позову описку внаслідок транслітерацію серійного номеру обладання.
Звідси з метою точної ідентифікації заявленого до витребування майна позивач просив викласти пункт 1 прохальної частини позову у наступній (уточненій) редакції: «Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський пекарний дім" (ідентифікаційний код 41576871) повернути на користь Приватного підприємства "Зірка" (ідентифікаційний код 32765826) наступне майно: - принтер марки A3 Xerox PH5550DN SKNB005751 вартістю 33000,00 гривень.».
Судом під час розгляду спору у цій справі враховано вказані позивачем уточнення як такі, що не є зміною позовних вимог та не суперчать процесуальним приписам.
08.01.2026 через канцелярію Господарського суду Київської області від ПП "Зірка" за підписом директора вказаного підприємства - Гончаренка О.І., надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу договору про надання правової допомоги (договору доручення) від 04.09.2024.
До вказаного клопотання додано оригінали як згаданого договору, так і додаткової угоди до нього від 13.12.2025.
12.01.2026 до Господарського суду Київської області через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від ПП "Зірка" за підписом директора вказаного підприємства - Гончаренка О.І., надійшла заява, відповідно до якої вказана особа підтвердила обставини укладення означеного договору про надання правової допомоги та його схвалення з метою усунення будь-яких сумнівів щодо волевиявлення позивача та дійсності повноважень представника
Означені вище клопотання з доданими до нього оригіналами договору про надання правової допомоги (договору доручення) від 04.09.2024 та додаткової угоди від 13.12.2025, а також заяву судом прийнято до розгляду як такі, що подані в межах строків та порядку, встановлених спеціальними нормами процесуального законодавства, оскільки ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачає, що докази понесення судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У судовому засіданні 12.01.2026 після закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів, по завершенні яких перейшов до стадії ухвалення судового рішення та проголосив вступну і резолютивну частини рішення, яким
05.12.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський пекарний дім" (ідентифікаційний код 41576871) як замовником та Приватним підприємством "Зірка" (ідентифікаційний код 32765826) як виконавцем підписано акт №01-1 від 05.12.2018 здачі-прийняття обладнання, згідно зі змістом якого він складений, зокрема, про те, що:
- виконавцем надано в оренду для користування замовнику наступне обладнання: принтер марки A3 Xerox PH5550DN SKNB005751 (1 шт., вартість 33000,00 грн з ПДВ , IP: 10.21.8.56/загальний лічильник 382500 відбитків (далі також - обладнання/принтер Xerox PH5550DN);
- надане обладання є власністю виконавця (далі також - акт від 05.12.2018).
Копію вказаного акта від 05.12.2018 додано до позовної заяви.
Покликаючись на вказане вище та мотивуючи звернення до суду із відповідним позовом, ПП "Зірка" зазначило, що між ним та ТОВ "Київський пекарний дім" укладено усний договір оренди оргтехніки та в якості оплати за користування означеним обладнанням, за домовленістю сторін, позивач здійснював його обслуговування, а відповідач оплачував відповідні послуги з розрахунку кількості виготовлених принтером копій.
Відтак, за доводами позивача, після повномасштабного вторгнення російської федерації 24.02.2022 співробітництво між сторонами зупинилось, попри те відповідач не повернув передане йому у користування обладнання, як і не сплачував жодних компенсацій за користування ним.
У розрізі зазначених обставин позивач вказав, що у червні 2024 року він звернувся до відповідача з листом №8 від 27.06.2024, яким повідомляв про розірвання усного договору користування майном та просив його повернути.
До позовної заяви долучено копію адресованого відповідачу листа-вимоги ПП "Зірка" №8 від 27.06.2024, а також копії опису вкладення у лист рекомендований за №0408609962452, накладної та фіскального чеку АТ «Укррпошта» від 30.06.2024, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за №0408609962452.
Посилаючись на те, що відповідач не надав жодної відповіді на вказаний лист та обладання не повернув, позивач звернувся до суду за цим позовом та вимогою про зобов'язання ТОВ "Київський пекарний дім" (ідентифікаційний код 41576871) повернути на користь ПП "Зірка" (ідентифікаційний код 32765826) наступне майно: принтер марки A3 Xerox PH5550DN SKNB005751 вартістю 33000,00 гривень.
Своєю чергою у відзиві на позов відповідач не погодився із заявленими вимогами з огляду на те, що правочини між юридичними особами згідно зі статтею 208 Цивільного кодексу України вчиняються у письмовій формі, відтак ТОВ "Київський пекарний дім" не укладало з ПП "Зірка" жодних усних договорів оргтехніки
В розрізі вказаних обставин, покликаючись на ч. 2 ст. 206 ЦК України, відповідач зазначив, що він не здійснював жодних орендних платежів на користь ПП "Зірка", що також простовує доводи позивача про існування орендних правовідносин.
Натомість, як зауважив відповідач, правовідносини між сторонами спору існували на підставі договору обслуговування обладнання №180201/008 від 01.02.2018, згідно якого позивач здійснював обслуговування, зокрема, і принтера марки A3 Xerox PH5550DN SKNB005751 вартістю 33000,00 гривень.
До відзиву на позов додано копію договору обслуговування обладнання №180201/008 38/18 від 01.02.2018 (далі також - договір обслуговування від 01.02.2018), а також копію додатку №1 до договору №180201/008 від 01.02.2018, оригінали яких судом оглянуто у судовому засіданні 25.11.2024.
Надалі, під час розгляду цієї справи відповідач надав суду копію додатку №2 до договору №180201/008 від 01.02.2018, а також пояснив, що на оригіналі вказаного ним договору у номері такого правочину цифри « 38/18» дописано від руки невідомою особою, попри те у додатках до такого договору та платіжних документах вказано саме номер «№180201/008».
Покликаючись на вказане та умови договору обслуговування від 01.02.2018, відповідач зауважив, що протягом строку користування обладанням його обслуговування та ремонт здійснював директор ПП "Зірка" Гончаренко О.І. як безпосередньо на території ТОВ "Київський пекарний дім", так і за її межами.
Тобто, за твердженнями відповідача, правовідносини між сторонами складалися саме на основі згаданого договору та жодних орендних платежів ТОВ «Київський пекарний дім» на рахунок ПП «Зірка» не здійснювалося, а оплата відбувалася виключно при умові, що принтери, як наявні у власності у відповідача, так і передані позивачем, виготовляють необхідні копії і у відповідності до кількості виготовлених копій відбувалася оплата.
Відтак, за доводами відповідача, 28.07.2021 директор позивача вивіз з території товариства принтер для ремонту і такі обставини підтверджуються журналом охорони, копії сторінок якого додано до відзиву на позов.
Оригінали доданих до відзиву сторінок журналу охорони судом оглянуто у судовому засіданні 25.11.2024 та, нададі, у судових засіданнях 08.04.2025, 25.11.2025 та 08.12.2025 судом оглянуто оригінал такого журналу.
Водночас відповідач зазначив, що:
- між сторонами сформувалась така ділова практика оформлення господарських відносин - ПП «Зірка» складало всі первинні документи, зокрема рахунки-акти до договору обслуговування обладнання та специфікації до відповідних рахунків-актів;
- після вивезення 28.07.2021 Xerox PH 5550DN позивач не виставляв жодних рахунків за обслуговування обладнання, а тому оплати як за користування Xerox PH 5550DN, так й за його обслуговування не проводилась і вказане свідчить про вчинення позивачем конклюдентних дій щодо припинення договірних відносин з обслуговування обладання;
- чинне законодавство України не передбачає порядку оформлення приймання-передачі майна у користування та при передачі Xerox PH 5550DN у користування ТОВ «Київський пекарний дім» сторони також самостійно не погодили порядок оформлення його повернення з користування.
Покликаючись на зазначене та те, що директор ПП "Зірка" Гончаренко О.І. вивіз принтер для ремонту та не повернув його, ТОВ "Київський пекарний дім" вважає неможливою до виконання заявлену позивачем вимогу.
Крім того відповідач не погодився і з вартістю принтера з огляду на те, що вартість такого обладнання станом на 2018 рік та після 7 років експлуатації не можуть бути тотожними.
З огляду на вказане, посилаючись на пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України, відповідач зазначив, що мінімально допустимий строк амортизації основних засобів становить 2 роки, а тому, навіть за умови передачі принтеру в користування, за 6 років його вартість якщо і не дорівнює нулю, то безперечно доходить до такого показника.
Отже, відповідач вважає вимоги позивача безпідставними та просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
У відповіді на відзив позивач не заперечив обставин укладення з відповідачем договору обслуговування обладнання №180201/008 від 01.02.2018, за яким обслуговувалась належна відповідачу копіювальна техніка.
Водночас, як зауважив позивач, предметом вказаного договору не передбачено передачу позивачем відповідачу в оренду техніки, а зміст додатку №2 до договору №180201/008 від 01.02.2018, на який посилається відповідач, не місить відомостей про спірне майно.
Предметом же спору у цій справі, за доводами позивача, є не відносини з обслуговування оргтехніки, а відносини з повернення майна, яке позивач передав відповідачу у тимчасове користування.
Тобто, за доводами позивача, акт від 05.12.2018 та договір обслуговування від 01.02.2018 є двома окремими правочинами, які регулюють різні правовідносини сторін, зокрема жодних обов'язків з ремонтних робіт принтера марки A3 Xerox PH5550DN SKNB005751 згідно з договором обслуговування від 01.02.2018 у позивача не виникало.
Також позивач заперечив вказані відповідачем обставини про те, що 28.07.2021 директор ПП «Зірка» заїжджав на територію ТОВ "Київський пекарний дім", оскільки відносини між сторонами фактично припинились з травня 2021 року.
Позивач зазначив, що після передачі відповідачу принтеру на підставі акту №01-1 від 05.12.2018 ані директор позивача, ані будь-який інший його представник не вивозив принтер A3 Xerox PH5550DN SKNB005751 з території ТОВ "Київський пекарний дім" та будь-яких первинних бухгалтерських документів про повернення принтеру сторони не складали і не підписували.
Посилаючись на Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та надане ним визначення терміну «господарська операція», позивач вказав, що за своєю природою переміщення товарно-матеріальних цінностей між підприємствами є господарською операцією, оскільки таке переміщення змінює як структуру активів двох підприємств, так і їх зобов'язань один перед одним.
З огляду на зазначене позивач звернув увагу на те, що з наданої відповідачем копії сторінки журналу охорони неможливо встановити який саме Гончаренко заїжджав на територію підприємства, в якому році та з метою ремонту якого саме принтеру він заїжджав і що саме він вивіз.
Отже, позивач вважає, що додані відповідачем до відзиву копії сторінки книги реєстрації (журналу охорони), як і сам журнал не відповідають вимогам чинного законодавства до первинних документів, а тому такий документ не може підтверджувати ані виникнення, ані припинення певних зобов'язань між двома юридичними особами, в тому числі не підтверджує він і повернення позивачу спірного майна.
Звідси, на переконання позивача, згаданий документ не є допустимим доказом в розумінні статті 77 ГПК України, тоді як, до прикладу, передача інших, належних відповідачу принтерів на ремонт здійснювалась за підписаними двома сторонами актами.
На підтвердження вказано позивач надав копію акта на вивіз від 17.05.2019.
Крім того позивач зауважив, що приписи Податкового кодексу України не мають відношення до спірних відносин у цій справі, заснованих на передачі майна в оренду однією особою іншій.
Відповідач заперечив проти зазначених доводів позивача, оскільки вони протирічать як правовідносинам сторін, які між ними існували, так і наявним у відповідача доказам.
Так, подаючи до суду копії платіжних доручень та виставлених ПП «Зірка» рахунків-актів за період з січня 2019 року по травень 2021 року, відповідач зазначив, що у таких документах відображено нарахування оплати згідно договору обслугування за належний позивачу принтер Xerox PH5550DN так само, як і за належне ТОВ «Київський пекарний дім» обладнання.
Відповідач звернув увагу, що у журналі охорони ТОВ «Київський пекарний дім» зафіксовано наступні заїзди директора ПП «Зірка» для проведення ремонтних робіт, зокрема: 06.01.2020, 09.01.2020, 18.01.2020 - вивіз ремонт пристрою СВ532А, 08.08.2020, 06.05.2020, 21.05.2020, 27.07.2020, 05.01.2021, 28.02.2021, 18.03.2021, 21.05.2021, 28.07.2021 (ремонт та вивіз принтера PH 5550DN).
Отже, за доводами відповідача, вивіз з території ТОВ «Київський пекарний дім» пристроїв для ремонту є усталеною діловою практикою відносин між сторонами.
До того ж відповідач вказав, що укладений між ПП «Зірка» та ТОВ «Київський пекарний дім» договір має реальний характер, оскільки правовідносини між сторонами виникли саме з моменту передачі Xerox PH 5550DN , відтак права та обов'язки сторін відповідно виникають у момент передачі речі та, відповідно, припиняються, якщо річ не передано наймачеві.
Додатково відповідач зазначив про наявність досудового розслідування щодо директор ПП «Зірка» Гончаренка Олексія Ігоровича за ознаками статті 190 КК України.
Відтак, подаючи до суду копії ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області справа №361/12231/24 (провадження №1-кс/361/2370/24 від 11.12.2024) та сформованого 21.01.2025 витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024116130000563 (дата реєстрації провадження 13.12.2024), відповідач зазначив про те, що за результатами звернення до поліції щодо шахрайських дій позивача порушено кримінальне провадження.
У судових засіданнях під час розгляду цієї справи по суті представники сторін надали такі пояснення, зокрема на аргументи відповідача стосовно того, що з травня 2021 року рахунки за оренду принтера не виставлялись, представник позивача зауважив, що:
- як і належні відповідачу принтери, переданий у користування принтер позивача теж потрібно було заправляти, тобто фактично обслуговувати;
- розрахунок формувався на підставі отриманих предстником ПП «Зірка» відомостей з лічильників принтерів, що знаходяться на території ТОВ «Київський пекарний дім»;
- за здійсненим у телефонному режимі позивачу повідомленням обслуговування принтерів відповідача у 2021 році здійснювало інше товариство;
- оскільки відповідач перестав викликати майстрів ПП «Зірка» і їх більше не допускали до пристроїв на території ТОВ «Київський пекарний дім», рахунки не виставлялись;
- виставляти рахунки за оренду є правом позивача, а тому невиставлення таких рахунків не свідчить про те, що принтер повернуто.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представників сторін, суд дійшов таких висновків.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202, частинами 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України (в редакції станом на 04.11.2018) визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України (в редакції станом на 04.11.2018), договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 639, частини 2 статті 640 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України (в редакції станом на 04.11.2018) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 760, ч. 1 ст. 762 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Ураховуючи вказані норми права, суд дійшов висновку про те, що підписання акта від 05.12.2018 обома сторонами свідчить про їх погодження з викладеними у такому акті умовами та, власне, про виникнення між позивачем та відповідачем за вказаним актом, як правочином, договірних відносин з орендного користування відповідачем належним позивачу обладнанням: принтером марки A3 Xerox PH5550DN SKNB005751 у кількості 1 шт. вартістю 33000,00 грн з ПДВ.
Висновуючи вказане, судом враховано, що акт від 05.12.2018 свідчить про погоджену дію обох сторін такого двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов'язків, тобто саме означений акт є волевиявленням ПП «Зарка» та ТОВ «Київський пекарний дім» на укладення у спрощений спосіб договору найму (оренди) принтера Xerox PH5550DN.
Також у розрізі зробленого висновку слід зазначити, що укладення правочинів допускається у спрощений спосіб, зокрема шляхом обміну одним документом, у якому зафіксовано зміст волевиявлення сторін, відтак залежно від встановлених обставин конкретної справи, найменований сторонами як "акт приймання-передачі"/"акт здачі обладнання" документ може підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку або ж мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Відтак з огляду на особливість реальних договорів визначена частиною 2 статті 640 Цивільного кодексу України, з метою визначення наявності між сторонами договірних правовідносин, що виникли за актом передачі майна слід виходити з дійсного змісту документа, на підставі якого доказується факт укладення договору у спрощений спосіб та виникнення за ним правовідносин між сторонами.
Схожу позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №909/996/22.
З огляду вказаного вище суд відхиляє аргументи обох сторін стосовно укладення сторонами договору оренди в усній формі, позаяк укладення договору у спрощеній формі не нівелює його письмової форми.
Доводи відповідача про те, що договір обслуговування від 01.02.2018 регулює у цій справі спірні правовідносини сторін стосовно використання відповідачем належного позивачу принтера Xerox PH5550DN суд оцінює критично та відхиляє, оскільки умови означеного договору:
- регулюють права та обов'язки сторін щодо обслуговування позивачем виключно належного відповідачу обладнання, перелік якого визначено додатками №№1,2 до такого договору;
- не містять жодних положень, спрямованих на правовідношення з користування належним позивачу обладнанням.
Також судом враховано, що акт від 05.12.2018 не містить відомостей про надання принтера Xerox PH5550DN відповідачу в замін належного останньому обладнання в період його ремонту, а сторони під час розгляду цієї справи визнали, що позивач надав відповідачу у тимчасове і платне користування означений принтер як додаткове обладнання до вже наявних у відповідача на праві власності принтерів.
Виставлення ж позивачем у рахунках на оплату послуг за договором обслуговування від 01.02.2018 також і сум за користування принтером Xerox PH5550DN і за його обслуговування жодним чином не змінює правової природи відносин з користування відповідачем власністю позивача.
Так, означені рахунки містять розрахунок плати за користування належним позивачу принтером та примітку про те, що вартість послуг для такого принтера обрахована як додаткова за межами пакету обслуговування.
З огляду на вказане суд висновує, що означені документи, зокрема виставлені позивачем рахунки на оплату згідно з договором обслуговування від 01.02.2018 та платіжні інструкції як окремо, так і у сукупності з актом від 05.12.2018 не свідчать про те, що договір обслуговування від 01.02.2018 разом з додатками №1,2 до нього поширює свою дію на спірні правовідносини сторін стосовно використання відповідачем належного позивачу принтера Xerox PH5550DN.
Отже, посилання відповідача на договір обслуговування від 01.02.2018, у тому числі і пункти 3.2.,3.3. такого договору, як і його додатки №№1, 2 суд відхиляє як неспроможні.
У розрізі відповідно зроблених висновків та посилань відповідача суд звертає увагу, що відносини з надання послуг (обслуговування належного відповідачу майна) за своєю специфікою не є тотожними відносинам з користування відповідачем майном, яке належить позивачу, на правах найму (оренди), які у цьому спорі регулюються як двостороннім правочином сторін у формі акта, так і спеціальним розділом Цивілького кодексу України та об'єднаними у ньому нормами щодо оренди (найму).
Відповідно до частин 1, 2 статті 763, частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.
Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці.
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зі змісту наявної в матеріалах цієї справи копії адресованого відповідачу листа №8 від 27.06.2024 слідує, що позивач повідомив про відмову від договору про передачу у користування принтера A3 Xerox PH5550DN SKNB005751 вартістю 33000,00 грн з ПДВ та просив, зокрема, повернути обладнання.
Обставини отримання такого листа відповідач не заперечив та не спростував, а тому, з урахуванням наведених вище норм права, суд висновує про наявність передбачених законом підстав для виникнення у відповідача обов'язку по поверненню позивачу обладнання - принтера A3 Xerox PH5550DN SKNB005751 вартістю 33000,00 грн з ПДВ, у розумний та мінімально необхідний для передачі такого майна строк.
Приписами статей 73, 74, 76, 78, 79, 86 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду зазначених вище норм процесуального права суд вважає за необхідне вказати, що судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, тоді як обов'язок доказування в силу вимог процесуального закону покладено безпосередньо на сторонни.
Надання ж оцінки доказам є виключною компетенцією суду та здійснюється за унормованими процесуальними нормами правилами і принципами/стандартами, з урахуванням того, що належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини, тобто під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання.
Застосовуючи вказані процесуальні норми і принцими та надаючи оцінку наявним в матеріалах справи доказам у їх сукупності, суд встановив таке.
За змістом спору у цій справі, підтверджуючи власні доводи про належне виконання обов'язку з повернення позивачу принтера PH5550DN, відповідач надав суду як копії сторінок журналу охорони, так і його оригінальний примірник для огляду у судових засіданнях.
Натомість позивач заперечив обставини повернення відповідачем такого принтера та, власне, і отримання його директором ПП "Зірка", у тому числі і 28.07.2021 шляхом вивезення з території ТОВ "Київський пекарний дім".
Оцінюючи зміст наявних в матерівлвх справи копій сторінок журналу охорони у сукупності з оглянутим оригінальним примірником такого журналу, судом встановлено, що такий документ не є належним та достовірним доказом передачі позивачу з володіння та користування відповідача принтера PH5550DN.
У розрізі зазначеного суд звертає увагу на те, що:
- під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання;
- достовірність - властивість інформації бути правильно сприйнятою, ймовірність відсутності помилок, безсумнівна вірність наведених відомостей, які сприймає людина; відомості можуть бути достовірними або недостовірними для того, хто їх сприймає, а не взагалі.
Так, вказані у відповідному журналі відомості, внесені послідовно у графі як: « 28.07», «Гончаренко», « 3094», « 14:10», «рем прінтера», « 14:45», «вивіз» не свідчать про безпосередній і достовірний зв'язок із обставинами передання уповноваженою особою ТОВ "Київський пекарний дім" уповноваженій особі ПП "Зірка" такої товарно-матеріальної цінності як принтер PH5550DN, зокрема відповідний журнал та згадана графа не містять:
- жодної ідентифікуючої вказаний принтер відомості, як-то: PH5550DN та/або A3 Xerox PH5550DN SKNB005751;
- підписів уповноваженої особи ТОВ "Київський пекарний дім" та/або уповноваженої особи ПП "Зірка" та відміток про передачу та/або отримання принтера безпосередньо уповноваженою особою позивача.
Сам же запис «рем прінтера» відповідного обладнання не ідентифікує, як і не ідентифікують інші, вказані вище записи, зокрема запис «вивіз» господарської операції з передачі однією уповноваженою особою іншій особі у розпорядження принтера PH5550DN.
Звідси суд висновує, що належно та достовірно не можуть засвідчувати обставини передачі позивачу з володіння та користування відповідача принтера PH5550DN також і всі інші, наявні у журналі охорони та продемонстровані суду під час огляду його оригнілу записи про заїзд на територію ТОВ "Київський пекарний дім" у різний час особи, яку відповідач ідентифікував як директора ПП "Зірка".
Незаперечені сторонами обставини відвідування директором ПП "Зірка" території ТОВ "Київський пекарний дім" з метою ремонту обладнання (принтерів) та зняття з них показників лічильників жодним чином не підтверджує обставини передачі позивачу з володіння та користування відповідача принтера PH5550DN у будь-який час, у тому числі і у стверджувану відповідачем дату - 28.07.2021.
Суд звертає увагу, що записи у вказаному журналі, у тому числі і згаданий вище запис вносено працівниками охорони, які не є уповноваженими особами на розпорядження товарно-матеріальними цінностями, що перебувають у володінні та користуванні ТОВ "Київський пекарний дім".
Вказаного відповідач під час розгляду цієї справи не заперечив, зокрема представник відповідача згідно наданих у судових засіданнях пояснень вказав про те, що охорона не перевіряє наявність повноважень особи під час вивезення матеріальних цінностей з території ТОВ "Київський пекарний дім".
Посилання ж відповідача на те, що відсутність документального оформлення операцій з вивезення матеріальних цінностей з території ТОВ "Київський пекарний дім" обумовлена практикою взаємодії сторін та тим, що принтер PH5550DN є власністю позивача, який може забрати належне йому майно у будь-який час без підписання актів та/або інших документів на підтвердження такої події суд визнає неспроможними, позаяк обставини передачі майна між юридичними особами можуть підтверджуватись не тільки первинними документами, а також іншими доказами, попри те ці докази мають переконливо свідчити про фактичні обставини руху матеріальних цінностей між особами, що не обмежується самим лише вибуттям речі (майна) із володіння та користування однієї особи, а й достовірно має фіксувати передачу/вручення цього товару у розпорядження іншої особи.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, тоді як обставини вибуття неідентифікованого майна із володіння та користування однієї особи самі по собі не є беззаперечним та достовірним свідченням передачі певної, визначеної індивідуальними ознаками речі у розпорядження іншої особи.
Судом взято до уваги, що сама по собі відсутність погодженого законом та/або договором порядку повернення відповідачем принтера PH5550DN з користування не звільняє наймача (орендаря) реалізувати такі дії у будь-який явно очевидний для обох сторін спосіб, який би належно та достовірно фіксував те, що матеріальна цінність як вибула з володіння та користування, так і передана уповноваженій на її отримання особі.
Такий висновок суду ґрунтується і на тому, що поведінка суб'єктів господарювання має узгоджуватися із визначеними статтею 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства, зокрема засадами добросовісності та розумності.
Звідси, ураховуючи дії сторін спірних правовідносин щодо передачі у користування відповідачу належного позивачу принтера і, власне, укладення договору оренду шляхом підписання акта від 05.12.2018, суд зауважує, що відповідач прийняв такий принтер у користування на власній території, тобто у фактичне володіння, а тому мав проявити логічну послідовність у власних діях та розумну обачність стосовно ризиків утримання цього майна у себе та/або розпорядження його юридичною долею.
Жодних інших засобів доказування (речові, електронні, письмові докази, показання свідків), які б містили у собі відомості про стверджувані відповідачем обставини повернення та передачі позивачу із користування та володіння принтера PH5550DN суду не надано.
Суд звертає увагу на те, що процес доказування у господарському судочинстві полягає у безпосередньому поданні до суду, у передбаченому процесуальним законом порядку, наявних у сторони доказів, а не лише у зазначенні нею про наявність певних обставин.
Процесуальні права та обов'язки стосовно доказування обставин не можуть бути здійснені самим лише ствердженням про існування тієї чи іншої обставини, оскільки згідно неодноразово висловленою Великою Палатою Верховного Суду позицією сторони не можуть будувати власну точку зору на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Підсумовуючи все наведене, з огляду на заперечення позивача про отримання ним від ТОВ "Київський пекарний дім" принтера PH5550DN, суд висновує, що надані останнім документи, з огляду на процесуальні приписи та передбачені ними принципи доказування, формують у суду розумний сумнів стосовно відповідних обставин, про які стверджує відповідач, та не приймаються судом як належні і достовірні докази на підтвердження виконання відповідачем зобов'язання та повернення з користування належного позивачу майна.
У розрізі зазначеного суд звертає увагу на те, що принцип оцінки доказів "поза розумним сумнівом" полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає із справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Крім того, з'ясовуючи обставини та здійснюючи їх перевірку наданим доказами, судом враховано, що первинно неналежні та недостовірні докази не можуть оцінюватись за принципом "вірогідність доказів", тобто надані відповідачем копії сторінок журналу охорони відхилено як неналежні та недостовірні, що виключає можливість надання їм оцінки у розрізі вірогідності.
Решта наведених в описовій частині зазначеного рішення аргументів та доводів відповідача, зокрема про вчинення кримінального правопорушення судом відхиляються як доказово непідтверджені, оскільки:
- у розумінні приписів ч. 6 ст. 75 ГПК України, зокрема, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений такий вирок, та лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою;
- господарський суд не є тим судом, до повноважень якого, в межах предмету та підстав позову у зазначеній справі, віднесено питання дослідження та встановлення обставин, що можуть бути підставами для притягнення особи до кримінальної відповідальності.
З огляду на вказане надані відповідачем копії ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області справа №361/12231/24 (провадження №1-кс/361/2370/24 від 11.12.2024) та сформованого 21.01.2025 витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024116130000563 (дата реєстрації провадження 13.12.2024) жодним чином не підтверджують обставин передачі позивачу з володіння та користування відповідача принтера PH5550DN, як і не спростовують порушення такого зобов'язання з боку відповідача.
Заперечення ж відповідача стосовно вартості належного до повернення ним принтера PH5550DN судом відхиляються як доказово неспроможні і такі, що ґрунтуються на суб'єктивних міркуваннях про втрату таким майном цінності внаслідок зносу, який у розумінні ч. 1 ст. 785 ЦК України не є кваліфікуючим для визначення вартості майна.
Звідси суд відхиляє і посилання відповідача на норми Податкового кодексу України як такі, що не регулюють спірні у цій справі правовідносини.
За таких обставин, ураховуючи відмову позивача від укладеного з відповідачем шляхом підписання акта від 05.12.2018 договору найму (оренди) принтера PH5550DN та порушення відповідачем зобов'язання з повернення цього майна після такої відмови, суд висновує про задоволення позову та, відповідно, зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський пекарний дім" (ідентифікаційний код 41576871) повернути на користь Приватного підприємства "Зірка" (ідентифікаційний код 32765826) принтер марки A3 Xerox PH5550DN SKNB005751 вартістю 33000,00 гривень.
При ухваленні відповідного рішення враховано те, що:
- саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору;
- суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію спірних відносин та застосовує при прийнятті рішення саме такі норми матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини;
- самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Стосовно ж судових витрат позивача суд дійшов таких висновків.
Приписами ч.ч. 1, 3 ст. 123, ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, у змісті позовної заяви Приватного підприємства "Зірка" вказано витрати на сплату судового збору у сумі 3028,00 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн.
У змісті ж прохальної частини позову витрати по сплаті судового збору та на правничу допомогу позивачем заявлено покласти на відповідача.
Щодо розміру судових витрат по сплаті судового збору слід зазначити таке.
Приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2024 року в розмірі 3028,00 гривень.
З огляду наведених вище норм закону та встановлених статтею 4 Закону України "Про судовий збір" ставок судового збору слідує, що за подання у 2025 році до господарського суду судовий збір справляється:
- з позовної заяви майнового характеру, згідно підпункту 1 пункту 2 частини другої вказаної статті - у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3 028,00 гривень;
- з позовної заяви немайнового характеру, згідно підпункту 2 пункту 2 частини другої вказаної статті - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3028,00 гривень.
Так, позов про зобов'язання повернути майно вартістю 33 000,00 грн у цій справі ПП «Зірка» подано в електронній формі шляхом формування позовної заяви у підсистемі ЄСІТС «Електронний Суд», а тому необхідний до сплати розмір судового збору склав 2 422,40 грн (3 028,00 грн Х 0,8).
З доданої ж до позовної заяви ПП «Зірка» платіжної інструкції №607 від 12.09.2024 слідує, що, звертаючись до суду із відповідним позовом, позивач сплатив судовий збір у сумі 3 028,00 грн.
Щодо розміру судових витрат позивача на правничу допомогу слід зазначити таке.
Приписами ч.ч. 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що для цілей розподілу судових витрат, зокрема, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З огляду наведеного суд вважає за необхідне звернутися до послідовної правової позиції Верховного Суду у питанні витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що зводиться до такого:
- для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача згідно ст. 126 ГПК України має бути установлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим, тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою;
- адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, а вказані дві форми відрізняються порядком обчислення, зокрема фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку;
- у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Подібну позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, у додаткових постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №915/517/21 та від 16.02.2023 у справі №911/1779/21.
Так, до позовної заяви ПП «Зірка» додано копію договору-доручення від 04.09.2024, укладеного між ПП «Зірка» як клієнтом та адвокатом Петриком С.А.
Надалі ж під час розгляду цієї справи, до закінчення судових дебатів позивачем подано до суду оригінали укладених між ПП «Зірка» як клієнтом та адвокатом Петриком С.А. договору-доручення від 04.09.2024 та додаткової угоди до нього від 13.12.2025.
Пунктами 2.1., 4.2. та 4.3. означеного договору погоджено таке:
- адвокат зобов'язується, зокрема, надавати правову допомогу щодо захисту прав та інтересів клієнта щодо підготовки та подання до Господарського суду Київської області позовної заяви до ТОВ "Київський пекарний дім" щодо повернення обладнання на загальну суму 33 000,00 грн; складати та подавати позовну заяву та інші необхідні процесуальні документи, представляти права і законні інтереси клієнта в судових засіданнях;
- гонорар адвоката погоджений сторонами складає фіксовану суму - 20 000,00 грн;
- в момент підписання даного договору клієнт сплатив адвокату гонорар в сумі 20 000,00 грн.
Відповідач заперечив проти витрат позивача на правничу допомогу з огляду на наявність сумнівів щодо обставин перебування на території України директора ПП «Зірка» та, власне, підписання ним договору-доручення з адвокатом Петриком С.А.
Також відповідач зробив посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) та зроблені у такій постанові висновки, відтак зауважив на відсутності доказів понесення (оплати) наданої правничої допомоги.
З огляду на вказане, за ствердженнями відповідача, до позовної заяви не додано доказів, які б підтверджували оплату наданої правової допомоги, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
За таких обставин, виходячи з наведених вище критеріїв розподілу судових витрат, враховуючи погоджений між адвокатом Петриком СА. та позивачем фіксований розмір гонорару, суд дійшов висновку, що заявлені ПП «Зірка» до стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн є обґрунтованими у повному обсязі, а також співмірними та розумними.
Судом відхиляються викладені відповідачем доводи про наявні у нього сумніви стосовно підписання позивачем та адвокатом договору-доручення з огляду на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Позивачем же у передбаченому процесуальним законом порядку подано до суду відповідний договір, оригінал якого також оглянуто і відповідачем у судовому засіданні 12.01.2026.
Відсутність же на договорі-доручення, копію якого долученого до позовної заяви, відбитків печатки ПП «Зірка» не спростовує дійсності такого правочину, позаяк такий договір відповідно до змісту його пункту 6.1. складено у двох оригінальних примірнках, а відсутність печаток на одному з таких примірників не тягне юридичну дефектність означеного правочину.
Також відхиляються судом і аргументи відповідача про відсутність доказів оплати позивачем гонорару оскільки умовами договору-доручення погоджено те, що вказані кошти вже сплачено, тоді як згідно з пунктом 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України підлягає відшкодуванню вартість витрат на правничу допомогу адвоката як уже сплачена, так і та, що підлягає сплаті відповідною стороною.
Посилання відповідача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду не спростовують зроблених судом вище висновків, оскільки визначення розміру судових витрат, належних до розподілу, з огляду наданих ч.ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України дискреційних повноважень, здійснюється судом у кожному випадку окремо, з урахуванням обставин у кожній судовій справі.
Прохаючи ж відмовити у відшкодуванні витрат на правничу допомогу повністю, відповідач не обґрунтував та не надав суду доказів, які свідчили б про неспівмірність та/або нерозумність заявлених до стягнення витрат.
Будь-яких змістовно обґрунтованих доводів на підтвердження неспівмірності заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу у цій справі та/або наявності підстав для їх зменшення відповідачем відповідачем не наведено.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається, у спорах, що виникають при вокнанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.
Підсумовуючи вказане вище, суд дішов висновку, що відповідно до статей 126, 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору, арифметично правильна сума якого складає 2 422,40 грн, а також доказово обґрунтовані витрати позивача на правничу допомогу адвоката у сумі 20 000,00 грн покладаються на відповідача у повному обсязі.
З огляду на те, що позивачем при зверненні до суду із цим позовом сплачено 3028,00 грн судового збору суд звертає увагу на те, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський пекарний дім" (07400, Київська обл., місто Бровари, вулиця МЕТАЛУРГІВ, будинок 27, ідентифікаційний код 41576871) повернути на користь Приватного підприємства "Зірка" (04060, м. Київ, Олени Теліги буд. 27 кв. 27, ідентифікаційний код 32765826) принтер марки A3 Xerox PH5550DN SKNB005751 вартістю 33000,00 гривень.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський пекарний дім" (07400, Київська обл., місто Бровари, вулиця МЕТАЛУРГІВ, будинок 27, ідентифікаційний код 41576871) на користь Приватного підприємства "Зірка" (04060, м. Київ, Олени Теліги буд. 27 кв. 27, ідентифікаційний код 32765826):
- 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору;
- 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 03.02.2026.
Суддя В.А. Ярема