Ширяївський районний суд Одеської області
03.02.2026 Справа №: 518/1873/25 Провадження № 1-кп/518/28/2026
03 лютого 2026 року
Ширяївський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ширяєве кримінальне провадження № 12025168260000051 від 05.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Жовтень, Ширяївського району, Одеської області, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
04.09.2025 року, біля 21:00 год, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вживали алкогольні напої, в ході застілля між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виникла сварка.
В ході вказаної сварки у ОСОБА_4 раптово виник умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , при цьому, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання можливих суспільно небезпечних наслідків та свідомо бажаючи цього, в порушення вимог ст. 28 «Конституції України», згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 , вийшли з будинку та навпроти металевої огорожі домоволодіння продовжили сварку в ході якої ОСОБА_4 , своїм кулаком лівої руки завдав два удари в область обличчя ОСОБА_6 ..
В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи своє протиправне діяння, кулаком лівої руки завдав ще три удари в область тулубу ОСОБА_6 , в наслідок чого останній втратив свідомість.
Вказаними умисними діями ОСОБА_4 , спричинив потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді рани ділянки правого крила спинки носу, забій грудної клітини справа та нижньої щелепи із саднами обличчя і грудей, які відповідно п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р., відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю підтвердив обставини обвинувачення та визнав вину у вчиненні кримінального проступку, що йому інкриміновано органом досудового розслідування, шкодує за вчинене.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а наслідки позбавлення права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку їм зрозумілі, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Суд, дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Відповідно до частини 1 статті 1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, суд враховує, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його відношення до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення злочинних дій, приходить до висновку про обрання відносно ОСОБА_4 міри покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України.
За таких обставин справи, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у вигляді громадських робіт строком на сто п'ятдесят годин, вважаючи, що таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.
Підстави, передбачені ч. 3 ст. 56 КК України, щодо неможливості призначення покарання у вигляді громадських робіт судом не встановлено.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішити, згідно положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 150 (сто п'ятдесят) годин.
Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту початку виконання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадських робіт.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя ОСОБА_7