Справа № 517/96/26
Провадження № 3/517/51/2026
03 лютого 2026 року с-ще Захарівка Одеської області
Захарівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Тростенюка В.А., секретаря судових засідань Грабової І.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, одруженого, не судимого, не працюючого, військовослужбовця ЗСУ, стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони батальйону охорони в/ч НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Згідно протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 30 січня 2026 року, 29.01.2026 року, близько 19 години 30 хилин командуванням військової частини НОМЕР_1 було виявлено солдата ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння на території тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 . В подальшому солдата ОСОБА_1 було доставлено до Подільської міської лікарні, де було встановлено факт перебування солдата ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння (висновок №32 від 29.01.2026 року об 21:47 год., 2.31 проміле).
Таким чином, солдат ОСОБА_1 , у порушення вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 29.01.2026 року об 19 годині 30 хвилин виконував обов'язки військової служби на території розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 в стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду, тобто вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, проте до справи про адміністративне правопорушення долучено письмову заяву ОСОБА_1 в якій останній свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП визнав в повному обсязі, просить суворо не карати та розглянути вказану справу без його участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОД № 136 від 30 січня 2026 року, з якого вбачаються дані про його особу, дату, час, місце та обставини скоєного ним правопорушення; висновком № 32 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння (результат 2,31%); поясненням командира відділення батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , відповідно до якого 29 січня 2026 року біля 19 год 30 хв., він виявив військовослужбовця ОСОБА_1 , який перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився в його присутності; копією військового квитка серії НОМЕР_3 від 05 грудня 2024 року, який виданий на ім'я ОСОБА_1 , , згідно якого вбачається, що він із 06.12.2024 року зарахований на військову службу до військової частини НОМЕР_1 ; копією витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06 грудня 2024 року № 155, відповідно до якого, солдата ОСОБА_1 призначено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06 грудня 2024 року № 155 на вище вказану посаду; службової характеристики у відповідності до якої ОСОБА_1 характеризується негативно.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У судді відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів вчинене в умовах особливого періоду.
Згідно статті 9КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 172-20 КУпАП розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів вчинене в умовах особливого періоду - тягне за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Наведені висновки, що містяться в рішеннях ЄСПЛ є частиною національного законодавства, а тому суд вважає за необхідне їх застосувати при розгляді даної справи, вбачаючи на наявність таких самих випадків, про які йдеться у вищенаведених рішеннях суду міжнародної юрисдикції.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, характеризуючі дані, ступінь вини, його майновий стан та запобігання вчинення нових правопорушень, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 665, 60 грн., сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ч. 1 ст. 51, ст.ст. 245, 251, 278, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, одруженого, не судимого, не працюючого, військовослужбовця ЗСУ, стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони батальйону охорони в/ч НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, одруженого, не судимого, не працюючого, військовослужбовця ЗСУ, стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони батальйону охорони в/ч НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня винесення постанови, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У випадку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, накладеного на нього, тобто 34000 грн., що передбачено ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання на протязі трьох місяців з дня її винесення.
Суддя: