Тарутинський районний суд Одеської області
Справа №497/2279/25
Провадження по справі № 2/514/299/26
14 січня 2026 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кирилюк І.М.,
при секретарі Куруч І.П.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Представник ОСОБА_1 - адвокат Селезньов М.В. (діє на підставі ордеру серія АВ № 1210507, договору про надання правничої допомоги та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю) звернувся до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування вимог у позові зазначено, що сторони у 2013 році уклали шлюб. У подружжя народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте спільне життя позивачки з відповідачем не склалось, зберегти шлюб неможливо, продовження шлюбу суперечить інтересам позивача. Тому позивач звернулась з позовом про припинення шлюбу у судовому порядку.
Ухвалою суду від 31.10.2025 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, у прохальній частині позову зазначили про розгляд справи без їх присутності, позовні вимоги підтримують, не заперечують проти заочного розгляду справи.
Відповідач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, повідомив суд, що з позовними вимогами згоден.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
У статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
Такі положення національного законодавства України відповідають ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Чоловік та жінка користуються однаковими правами щодо укладення шлюбу та його розірвання.
Згідно з ч.3 ст. 105, ч.1 ст. 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. (ч.2 ст. 112 СК України).
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано 12.11.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №119, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 (а.с.5).
У шлюбі у подружжя народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 ( а.с. 7 зв.б.).
Позивач зазначила, що подружнє життя у сторін не склалося, у зв'язку з чим між ними відсутнє взаєморозуміння, сторони припинили спільне проживання. Спору щодо місця проживання спільної дитини немає.
Відповідач не скористався правом подати відзив на позов, у поданій до суду заяві зазначив, що згоден з позовом.
Суд, керуючись ст. 82 ЦПК України, дійшов висновку, що наведені у позовній заяві обставини визнаються сторонами, а тому не підлягають доказуванню.
Вирішуючи відповідно до ст. 111 СК України необхідність вжиття заходів щодо примирення подружжя, суд ураховує, що закріплена у цій статті норма є диспозитивною.
У разі виявлення під час розгляду справи обставин або фактів, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та інтересів подружжя, їх дітей, суд може не застосовувати цю норму СК України.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов'язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Сторони не надали суду заяв про перенесення розгляду справи з наданням можливості врегулювати стосунки з метою збереження сім'ї. З огляду на позицію сторін у справі суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до примирення подружжя.
Дослідивши письмові докази, вимоги та обґрунтування позовної заяви, з'ясувавши думку сторін, мотиви розірвання шлюбу, беручи до уваги, що сторони є батьками неповнолітньої дитини, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, а тому суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами може бути припиненим шляхом його розірвання.
За змістом ч. 2 ст. 114, ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 13, 259, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладений та зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 119 - розірвати.
Надіслати рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили до Арцизького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Роз'яснити, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.М. Кирилюк