Справа №523/1104/26
Провадження №1-кс/523/1283/26
22 січня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши винесене в кримінальному провадженні №62026150020000107 від 10.01.2026 року старшим слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Микалаєві клопотання про арешт майна,
Як вбачається з клопотання старшого слідчого про арешт майна, в провадженні Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Микалаєві перебувають матеріали кримінального провадження №62026150020000107 від 10.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, в якому нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.
Так, органами досудового розслідування встановлено, що 09.01.2026 року о 22 год. 31 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (інспектор прикордонної служби 2 прикордонного загону ДПСУ, молодший сержант), перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (1.61 %о), керуючи автомобілем марки "ВАЗ 21063", р/н НОМЕР_2 , рухаючись за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюючи маневр з'їзду з вул. Котовського здійснив наїзд на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження.
За результатом огляду місця ДТП, для подальшого дослідження вилучено автомобіль марки "ВАЗ 21063", р/н НОМЕР_2 , vin: НОМЕР_3 , жовтого кольору та транспортовано на територію майданчика тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою: Одеська область, м. Роздільна, вул. Ярослава Мудрого,5.
16.01.2026 року до Пересипського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого вищезазначеного правоохоронного органу про арешт вищезазначеного автомобіля в рамках кримінального провадження №62026150020000107 від 10.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України.
Дослідивши клопотання та додані матеріали в його обґрунтування, вислухавши думку прокурора, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до пп.1,2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно частини 2 вказаної статті, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Слідчий просить накласти на вилучене майно арешт з метою його збереження в якості речових доказів та в подальшому виконання експертиз.
Вивченням клопотання старшого слідчого, слідчий суддя звертає увагу, що з матеріалів клопотання не вбачається жодних даних про наявність статусу підозрюваного, обвинуваченого чи цивільного відповідача у власника вилученого майна ОСОБА_6 , тобто останній може мати лише статус третьої особи.
Так, відповідно до вимог ст.64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Процесуальні права третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Тобто, якщо клопотання про арешт майна стосується третьої особи, то з клопотанням про арешт може звертатися лише прокурор, що відповідає цілям та засадам КПК України.
Всупереч викладеному старший слідчий вищезазначеного правоохоронного органу, за погодженням із прокурором, самостійно звернувся до слідчого судді.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги наведенні в клопотанні старшого слідчого недоліки, слідчий суддя вважає, що останнє підлягає поверненню старшому слідчому для усунення відповідних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.167,171,172 КПК України,-
Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Микалаєві ОСОБА_7 поданого в рамках кримінального провадження №62026150020000107 від 10.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, про арешт - повернути старшому слідчому для усунення наведених недоліків, в строк 72 години з дня фактичного отримання повернутих матеріалів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1