Справа №522/18508/25-Е
Провадження №2/522/1158/26
(ЗАОЧНЕ)
3 лютого 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючої - судді Косіциної В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,-
15 серпня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму надміру виплаченої пенсії у розмірі 111 929,40 грн, а також здійснити розподіл судових витрат.
За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.
Ухвалою суду від 18 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачеві 10-ти денний строку для усунення недоліків.
26 серпня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника ГУ ПФУ в Одеській області про усунення недоліків позовної заяви, якою усі зазначені в ухвалі суду від 18.08.2025 року недоліки - усунуто.
Ухвалою суду від 27 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Копію ухвали суду від 27 серпня 2025 року направлено за зареєстрованим місцем проживання відповідача листом із рекомендованим повідомленням про вручення, та відповідно до сервісу перевірки статусу відправлень АТ «УКРПОШТА», відправлення повернуто відправнику із зазначенням причини: «закінчення встановленого терміну зберігання».
Будь-яких інших заяв або клопотань від учасників справи - не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - не подавав, про відкриття провадження був повідомлений належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст.. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.
Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
24 березня 2025 року відповідачка звернулась до ГУ ПФУ із заявою №3255 про призначення пенсії з віком та заявою від 21.03.2025 про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058.
Відповідно до п. 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення .
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України .
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Головного управління від 31.03.2025 року ГУ ПФУ в Одеській області прийняло рішення про відмову в призначенні грошової допомоги через відсутність необхідного спеціального стажу, що підтверджується витягом.
У позовній заяві ГУ ПФУ в Одеській області зазначає про те, що 15 червня 2025 року до електронної пенсійної справи №155250034036 ОСОБА_1 долучено уточнену довідку від 22.01.2025 №02-09/40 видану Одеською гімназією № 120 Одеської міської ради.
З її змісту вбачається, що ОСОБА_1 дійсно працювала в Одеській середній школі №120 вчителем хімії з 01.09.1995 року по 12.10.2007 року за переводом до Одеської ЗОШ №79 І-ІІІ ступенів ОМР Одеської області на посаду вчителя хімії, п.5 ст.36 КЗпП України (наказ по відділу освіти Малиновської райадміністрації від 10.10.2007 року №486 та наказ по ОЗОШ №120 від 11.10.2007 року №84).
Згідно рішення Головного управління від 15.05.2025 року №155250034036 про призначення пенсії, ОСОБА_1 на підставі акта перевірки від 05.05.2025 року №1500 0902-1/3559 призначена одноразова грошова допомога у розмірі 111 929,40 гривень.
У позовній заяві ГУ ПФУ в Одеській області посилається на те, що перевіркою пенсійної справи встановлено, що згідно трудової книжки Відповідачки серії НОМЕР_1 з датою заповнення 11.10.1982, встановлено, що вона у період з 1992 по 1995 р. р. працювала в Інженерному центрі «Екологія у заварювальному виробництві» при ОДУ на посаді інженера з розподілу, що не відноситься до посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років згідно Переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України від 04.11.1993 № 909. Таким чином, по пенсійній справі №155250034036 у Відповідачки, на думку ГУ ПФУ, виникла переплата пенсії за період 13.03.2025 по 31.03.2025 у сумі 111 929, 40 грн, в зв'язку з чим Головним управлінням прийнято рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 08.07.2025 №2511.
Головним управлінням з метою досудового врегулювання спору направлено лист Відповідачці від 10.07.2025 №1500-0404-8/120675 згідно реєстру відправлених листів від 11.07.2025 про виникнення переплати пенсії, способи її погашення та необхідність повернути її у добровільному порядку. Однак, кошти на рахунок Пенсійного фонду України, Відповідачкою не повернуто.
Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Ч. 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Ч. 2 ст. 1212 ЦК України передбачено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року по справі № 753/15556/15, положеннями ст. 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила:
- по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату;
- по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Аналогічні висновки щодо застосування відповідних положень ст. 1215 ЦК України також містяться у постановах ВС від 25.04.2018 року по справі № 524/2029/17; від 03.05.2018 року по справі № 473/2859/17; від 26.06.2018 року по справі № 174/404/16.
Позивач у позовній заяві зазначає, що у даному випадку має місце рахункова помилка Головного управління Пенсійного фонду України, яка полягала у зарахуванні до спеціального стажу для визначення права періоду роботи за сумісництвом з 07.12.1994 по 28.08.1995, на підставі чого було призначено грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-IV.
Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» до лічильних (рахункових) помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, що має місце по даній справі. Це може бути, наприклад, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних в комп'ютерну програму, які не вимагають правової оцінки. Таким чином, рахункова помилка - це результат неправильного застосування правил арифметики, - не більш того. Різновидом лічильної помилки може бути, наприклад, отримання неправильного результату при додаванні.
Проте, позивачем не обґрунтовано, яким саме чином виплата одноразової грошової допомоги відповідачці є рахунковою помилкою, оскільки, така виплата була здійснена на виконання рішення ГУ ПФУ в Одеській області.
У такому рішенні чітко визначено розмір пенсії, її складові, а також розмір грошової допомоги та її складові.
Позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував ту обставину, що в рішенні від 15.05.2025 року наявна будь-яка лічильна помилка, зокрема, помилка, пов'язана із розрахунком складових пенсії, а також її розміру, складових одноразової грошової допомоги тощо.
Тому, оскільки, виплата одноразової грошової допомоги не зумовлена лічильною помилкою, виключається можливість визнання спірних виплат наслідком рахункової помилки.
Більше того, дії відповідачки не можна вважати такими, що порушують принцип добросовісності з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4. 2 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"» при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку тощо.
Саме тому, ГУ ПФУ в Одеській області та його уповноважені особи повинні були здійснити перевірку наданих ОСОБА_1 документів для призначення пенсії та відповідно одноразової грошової допомоги до моменту прийняття відповідного рішення.
Сам позивач до позову додає акт перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсії від 05.05.2025 року №1500-0902-1/3559, що складений Управлінням контрольно-перевірочної роботи ГУ ПФУ в Одеській області до моменту прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги.
У ньому встановлено, що за результатами перевірки довідки про стаж роботи від 22.01.2025 року №02-09/39Ю розбіжностей з даними первинних документів - не встановлено.
Тобто, сам ГУ ПФУ в Одеській області констатував ту обставину, що довідка надана відповідачкою для призначення пенсії містить дійсну інформацію, а будь-які відомості, які б неправильно висвітлювали інформацію про стаж роботи відповідачки у ній були відсутні.
Також ГУ ПФУ в Одеській області у позовній заяві зазначає, що у період з 1992 по 1995 роки відповідачка працювала в Інженерному центрі «Екологія у зварювальному виробництві» при ОДУ на посаді інженера з розподілу, яка не належить до посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років відповідно до Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909. У зв'язку з тим, що зазначений період роботи передував періоду роботи відповідачки в Одеській середній школі № 120, позивач вважає його основним.
Проте, відповідно до п. 12 ч. 1 с. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі.
Тобто, сам по собі факт передування одного періоду роботи іншому не є підставою для визнання такого періоду основним місцем роботи. Визначення місця роботи як основного здійснюється виключно на підставі трудового договору, заяви працівника або відомостей, що містяться у відповідному державному реєстрі.
Позивач до позовної заяви не надав доказів, які б підтверджували те, що робота Інженерному центрі «Екологія у зварювальному виробництві» при ОДУ на посаді інженера з розподілу є основним місцем роботи згідно відомостей, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі.
Більше того, не зрозуміло яким чином не доводить недобросовісність дій ОСОБА_1 , оскільки, саме ГУ ПФУ в Одеській області є особою, уповноваженою на прийняття рішення про призначення пенсії, в тому числі, визначення складових такої пенсії.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (постанова від 05 липня 2023 року у справі № 912/2797/21.
Пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року встановлено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки № 58, у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії».
Тому, враховуючи те, що у діях працівників ГУ ПФУ в Одеській області відсутні ознаки рахункової помилки, оскільки спірні виплати не є наслідком арифметичних прорахунків чи технічних неточностей, а виникли в результаті неправильного визначення правових підстав для їх призначення, беручи до уваги те, що судом не встановлено недобросовісності з боку відповідачки, яка отримувала пенсійні виплати на підставі рішення уповноваженого органу, якому передувала спеціальна перевірка та за результатами якої було встановлено правдивість поданих документів, не вчиняла дій, спрямованих на введення позивача в оману, та не могла об'єктивно усвідомлювати відсутність підстав для здійснення таких виплат, суд вважає, що у цій справі відсутні винятки, передбачені статтею 1215 Цивільного кодексу України, за яких виплачені пенсійні суми підлягають поверненню відтак правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні, у зв'язку з чим у їх задоволенні слід відмовити.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76, 133, 137, 141, 175, 178, 187, 263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Текст рішення складено та підписано 3 лютого 2026 року.
Суддя Косіцина В.В.