Категорія №6.13
Іменем України
20 грудня 2010 року Справа № 2а-7963/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі :
судді Агевича К.В.
секретаря судового засідання: Ворошило О.Є.
за участю представників сторін від:
прокурора-заявника: Сайтарли І.М.(посвідчення №972 від 15.04.2010),
позивача: Загідулін В.І.(дов. №19765/09-07 від 09.11.2010)
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом прокурора Перевальського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Перевальське гірниче товариство» про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -
21.10.2010 прокурор Перевальського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Перевальське гірниче товариство» зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України Перевальського району Луганської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за №122802-0355.
Згідно ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 вказаного Закону страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.
В порушення вказаних норм Закону відповідач не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 Управлінням Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу №Ю-403У від 05.07.2010 на суму 151925,23 грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач у добровільному порядку суму заборгованості не перерахував. У зв'язку з чим позивач просив стягнути суму заборгованості з відповідача.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали, надали пояснення по суті спору, просили задовольнити позовні вимоги.
Відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив. Від нього на адресу суду надійшли заперечення, згідно яких підприємству незрозуміло з чого складається сума заборгованості та за який період вона утворилась. Також відповідачем зазначено, що у зв'язку з зміною місцезнаходження підприємства Перевальське гірниче товариство не знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Перевальському районі. Просив у позові відмовити.(а.с.30).
Заслухавши прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Перевальське гірниче товариство» зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України Перевальського району Луганської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за №122802-0355.
За змістом ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 відповідач є страхувальником та відповідно до ст.15 вказаного Закону платником страхових внесків.
Згідно з п. 6 ст.20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.
Відповідно до ч.1 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Позивачем згідно з ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу №Ю-372/6 від 01.07.2010 рок., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.(а.с.6).
Як вбачається з матеріалів справи, 12.10.2009 між відповідачем та позивачем укладено договір про розстрочення №13, в п.п. 2.2.1. якого зазначено, що позивач може прийняти рішення про дострокове розірвання договору про розстрочення та пред'явити до сплати нараховані (накладені) суми штрафів та пеня, якщо відповідач не сплачує в повному обсязі поточні платежі. Не сплачує чергову частку розстрочення заборгованості зі штрафів та пеня протягом трьох базових звітних періодів (а.с.16-18).
18.05.2010 позивачем спрямовано на адресу відповідача лист, в якому зазначено, що у зв'язку із не виконанням відповідачем умов п.п. 2.2.1. договору №13 від 12.10.2009 про розстрочення сум штрафів та пені УПФУ в Перевальському районі Луганської області приймає рішення про дострокове розірвання договору з ТОВ «Перевальське гірниче товариство».(а.с15).
Крім того, заборгованість підтверджується розрахунком суми позову, згідно якого сума недоїмки за період з 01.05.10 по 30.06.10, що виникла у зв'язку із розірванням договору розстрочки складає 148162,67 грн., а також відповідачу нараховано страхових внесків за квітень-травень 2010 року у сумі 3762,56 грн.(а.с.13).
Таким чином, на час розгляду справи заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом становить 151925,23 грн.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. №1058-ІV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про обов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до п.п.4, 6 ч.2 ст.17 Закону №1058-ІV до обов'язку страхувальника належить подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду в строки та за формою, встановленою Пенсійним фондом, нараховувати та сплачувати страхові внески в повному обсязі в установленні строки.
Згідно ч.6 ст.20 Закону №1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Частиною 12 ст.20 Закону №1058-ІV встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Частина 2 ст.106 Закону №1058-ІV передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.
Відповідно до п. 14-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV (зі змінами та доповненнями від 05.03.2009р. N 1074-VI), установлено, що суми накладених (нарахованих) штрафів та пені у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року і суми штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, можуть бути за бажанням страхувальника розстрочені на 60 календарних місяців у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України, з відстроченням першого платежу на 90 календарних днів. При цьому не підлягають розстроченню суми накладених (нарахованих) у зазначений період штрафів та пені, що сплачені страхувальником, який станом на 1 січня 2009 року не має заборгованості перед Пенсійним фондом України із сплати страхових внесків, штрафів та пені.
Договір про розстрочення підлягає достроковому розірванню, якщо страхувальник не сплачує в повному обсязі поточні платежі із страхових внесків або не сплачує чергову частку розстроченої заборгованості із штрафів та пені протягом трьох базових звітних періодів.
Згідно із п.п. 1 п. 2 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 21.05.2009 N 15-1 «Про затвердження Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року, і сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року» (далі - Порядок) суми штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року згідно з частинами восьмою та дев'ятою статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому суми штрафів та пені, сплачені та зараховані відповідно до частини п'ятої статті 106 зазначеного Закону, розстрочуються в сумі, що не перевищує суму простроченої заборгованості із сплати страхових внесків (недоїмки) станом на 1 січня 2009 року.
Пунктами 4 та 5 Порядку передбачено, що розстрочення здійснюється за рішенням органів Пенсійного фонду України за заявою страхувальника та після одержання заяви від страхувальника управління Пенсійного фонду України у районі, місті або районі у місті визначає суму штрафів та пені, яка підлягає розстроченню, згідно з картками особових рахунків платників та протягом 10 робочих днів вручає (надсилає) страхувальнику рішення про розстрочення.
Відповідно до п.п. 6-7 Порядку, на підставі рішення про розстрочення управління Пенсійного фонду України у районі, місті або районі у місті укладає з страхувальником договір про розстрочення; сума розстроченого боргу зі сплати штрафів та пені вилучається із картки особового рахунку платника датою укладення договору про розстрочення та обліковується у картці розстрочених сум.
Згідно із п. 8 Порядку, сплата розстрочених сум здійснюється рівними частками у строки, установлені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для місячного базового звітного періоду.
Пунктом 9 Порядку, передбачено, що керівник управління Пенсійного фонду України у районі, місті або районі у місті зобов'язаний прийняти рішення про дострокове розірвання договору про розстрочення, якщо страхувальник:
не сплачує у повному обсязі поточні платежі із сплати страхових внесків;
не сплачує чергову частку розстроченої заборгованості зі сплати штрафів та пені протягом трьох базових звітних періодів.
З дня дострокового розірвання договору про розстрочення страхувальник зобов'язаний сплатити невнесену суму розстроченого боргу зі сплати штрафів та пені. Несплачені суми розстрочених штрафів та пені переносяться із картки розстрочених сум до картки особового рахунку страхувальника днем розірвання договору про розстрочення.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача, що підприємство не знаходиться на обліку в управлінні ПФУ в Перевальському районі, як на підставу відмови у задоволенні адміністративного позову, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, недоїмка по страховим внескам утворилась у період з 01.05.2010 по 30.06.2010. Згідно Акту №15 прийому-передачі залишків, УПФУ в Перевальському районі Луганської області в особі начальника управління О.В. Гусакова передає, а УПФУ в м.Алчевську Луганської області в особі начальника управління Л.І. Данейко приймає залишки по особовому рахунку страхувальника ТОВ «Перевальське гірниче товариство», у зв'язку зі зміною юридичної адреси платника. Підставою є свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 №016021 від 11.10.2010, довідка про перевірку від 12.11.2010 №56, акт звірки до довідки про перевірку, особові рахунки страхувальника.(а.с.54).
Тобто суд зазначає, що у період з 01.05.2010 по 30.06.2010 ТОВ «Перевальське гірниче товариство» було зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України Перевальського району Луганської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.
Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги прокурора Перевальського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Перевальське гірниче товариство» про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Перевальське гірниче товариство» (ЄДРПОУ 31433248) на користь Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області заборгованість по обов'язковим страховим внескам в сумі 151925,23грн.(сто п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот двадцять п'ять грн. 23 коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
СуддяК.В. Агевич