Справа № 504/5123/25
Номер провадження 1-кп/504/419/26
02.02.2026 рокус-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області:
у складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №62025150020003107 від 08.08.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Долинське, Ренійського району, Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 368 КК України,-
до Доброславського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 368 КК України.
Від захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 надійшло клопотання про заміну запобіжного заходу з триманням під вартою з визначенням розміру застави 1500 прожиткових мінімумів на цілодобовий домашній арешт, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 має на утриманні малолітню дитину, батька інваліда ІІІ групи, дружина не працює, займається доглядом за дитиною, батьки проживають в сільській місцевості та потребують постійної допомоги. Зазначена сума застави для нього надмірно велика, тому він не зможе її сплатити. До того ж ризики переховування від суду, впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення прокурором не були доведені.
Від прокурора до суду надійшло клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 992 000 (чотири мільйона дев'ятсот дев'яносто дві тисячі) грн., яке вмотивоване обґрунтованістю підозри останнього та наявності ризиків переховування від суду, впливу на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор в судовому засіданні підтримав вказане клопотання, просив суд його задовольнити та продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 діб з раніше визначеною сумою застави.
Сторона захисту заперечувала, щодо задоволення клопотання прокурора. Захисник послався на недоведеність ризиків, що викладені у клопотанні прокурора та просив змінити обвинуваченому запобіжний захід з триманням під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 позицію свого захисника повністю підтримав.
Суд, заслухавши доводи прокурора, захисника та обвинуваченого, дослідивши клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що на стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси від 22.09.2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено суму застави у розмірі 5002256 грн.
Ухвалою Пересипського районного суду міста Одеси від 17.11.2025 року продовжено відносно ОСОБА_4 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів до 20.12.2025 року включно з правом внесення застави у раніше визначеному розмірі 5002256 грн.
Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 10.12.2025 року продовжено відносно ОСОБА_4 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів до 20.12.2025 року включно з правом внесення застави у розмірі 670 прожиткових мінімумів для працездатної особи, що складає 2028760 (два мільйона двадцять вісім тисяч сімсот шістдесят) гривень.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.01.2026 року ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 10.12.2025 року скасовано та визначено ОСОБА_4 , в якості альтернативного запобіжного заходу заставу у розмірі 1500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 992 000 (чотири мільйони дев'ятсот дев'яносто дві тисячі) грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням, за вчинення якого передбачено можливість застосування покарання у виді позбавлення волі, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, за вчинення якого передбачено можливість застосування покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, та у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням, за вчинення якого також передбачено можливість застосування покарання у виді позбавлення волі.
ОСОБА_4 є раніше не судимим, має вищу освіту, не працює, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину.
Таким чином, враховуючи тяжкість інкримінованих діянь, вчинених ОСОБА_4 , що виключає можливість застосування ст. 75 КК України та подальше звільнення обвинуваченого від можливого покарання із випробуванням, а також те, що під час роботи в Національній поліції України ОСОБА_4 виконував свої службові обов'язки неподалік від державного кордону, в силу службової діяльності міг спілкуватися з діючими військовослужбовцями ДПСУ, у зв'язку із чим обізнаний щодо локацій місць де є можливість здійснити виїзд за кордон, враховуючи його соціальні зв'язки, які не є настільки міцними, щоб нівелювати ризик втечі від правосуддя, ризик переховування від суду є високим.
Ризик незаконного впливу на свідків кримінального провадження є доведеним, оскільки вищезазначені особи у цьому провадженні судом не допитані, а тому вільне пересування обвинуваченого в просторі ставить під загрозу здобуття об'єктивних доказів судом. Обвинувачений ОСОБА_4 , який проходив службу на посаді оперуповноваженого ВКП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, може використовуючи свої зв'язки у правоохоронних та військових органах на території Одеської області, з метою укриття своєї злочинної діяльності, впливати на свідків, які є жителями Одеської області.
На даний час усі свідки та обвинувачений у даному кримінальному провадженні не допитані безпосередньо судом і лише такий допит може бути покладений в основу судового рішення за наслідками розгляду провадження. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).
У зв'язку із викладеним вище суд зазначає, що ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, але й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.
Також, є доведеним ризик перешкоджання ОСОБА_4 кримінальному провадженню, оскільки всіх причетних осіб до даного кримінального провадження не встановлено, тому перебуваючи під запобіжним заходом, не пов'язаним з триманням під вартою ОСОБА_4 може повідомляти вищезазначених фігурантів про хід та форми досудового розслідування, що негативно вплине на досудове розслідування, призведе до ухилення винних осіб від кримінальної відповідальності.
Щодо визначення розміру застави суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З однієї сторони розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншої - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину встановлюється у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, обставини інкримінованих правопорушень, що є тяжкими та особливо тяжким, суд погоджується з прокурором про те, що у цій справі наявний виключний випадок для цілей визначення розміру застави понад встановлені КПК межі.
Орієнтирами для визначення розміру застави може бути майновий стан, розмір майнової шкоди або доходу, в отриманні якого його обвинувачують, сума неправомірної вигоди, тощо.
В контексті справи «Mangouras v. Spain» (рішення від 28.09.2010 р., заява № 12050/04) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.
При визначені застави суд виходить з тяжкості інкримінованих злочинів, кількості епізодів злочинної діяльності, обставин вчинення правопорушень, тяжкості покарання, що загрожує особі у разі визнання його винуватим, а також те, що відповідно до п.5 ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, в якому, в тому числі, обвинувачується ОСОБА_4 .
Враховуючи наведене, справедливим розміром застави обвинуваченому у цьому кримінальному провадженні буде 1500 прожиткових мінімумів для працездатної особи, що складає 4992000,00 гривень. Такий розмір застави з урахуванням усіх обставин справи є пропорційним у даному кримінальному провадженні та здатен забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та застерегти останнього від продовження вчинення кримінальних правопорушень.
З цих підстав, клопотання прокурора слід задовольнити в повному обсязі.
Разом з тим, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів у цьому кримінальному провадженні, не буде здатне запобігти ризикам поза процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому саме запобіжний захід у виді тримання під вартою є найдієвішим запобіжним заходом, щодо обвинуваченого. У зв'язку із чим клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про заміну запобіжного заходу з триманням під вартою з визначенням розміру застави 1500 прожиткових мінімумів на цілодобовий домашній арешт підлягає залишенню без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 27, 176 - 179, 182, 183, 184, 331, 369, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4992000,00 грн. задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах слідчого ізолятору на 60 днів до 02.04.2026 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави 1500 прожиткових мінімумів для працездатної особи, що складає 4992000,00 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Головного управління ДМС в Одеській області вул. Преображенська, 44, м. Одеса, 65045 документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд до України;
- прибувати до прокурора, суду за першою вимогою.
Визначену заставу, необхідно внести у грошовій одиниці України на такі реквізити - отримувач коштів «Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області», код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435, банк отримувача «ДКСУ м. Київ», код банку отримувача 820172.
Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.
Копію ухвали надіслати/вручити учасникам судового провадження.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 03.02.2026 року.
Суддя: ОСОБА_1