Справа № 503/118/26
Провадження №1-кс/503/19/26
03 лютого 2026 року м. Кодима
Слідчий суддя Кодимського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділення №2 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026161180000085 від 30.01.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст. 332 КК України,
встановив:
Слідчий подав до суду вище вказане клопотання, в якому просив накладення арешту та заборонити власнику або третім особам розпоряджатись та користуватись мобільним телефону марки «Redmi 14C», чорного кольору, IMEI 1 - НОМЕР_1 з абонентським номером - НОМЕР_2 ; IMEI 2 - НОМЕР_3 , та мобільний телефон марки «Infinix HOT 30 Play», синього кольору, IMEI 1 - НОМЕР_4 з абонентським номером - НОМЕР_5 , IMEI 2 - НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_6 , які вилучено до ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області.
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 30.01.2026 до ч/ч Подільського РУП зі служби 102 надійшло повідомлення військовослужбовця ДПСУ про те, що ОСОБА_7 разом з невстановленою особою з корисливих мотивів сприяла незаконному перетину групи осіб через Державний кордон України. 30.01.2026 в с. Мала Слобідка, Подільського району, Одеської області, на відстані 70 м від лінії державного кордону України, працівниками ДПСУ здійснено затримання ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які мали намір перетнути кордон та яких привіз автомобіль марки «Opel Vectra», чорного кольору, д/н НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_9 , але користувачем якого є ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 . В подальшому, в ході досудового розслідування, допитаний в якості свідка ОСОБА_6 повідомив, що мав намір перетнути кордон після того, як його привіз водій автомобіля марки «Opel Vectra», чорного кольору, д/н НОМЕР_7 ОСОБА_7 та якому було відомо про його наміри перетину. Покази свідка ОСОБА_8 аналогічні показам свідка ОСОБА_6 31.01.2026 було проведено огляд предмету, а саме мобільного телефону марки «Redmi 14C», чорного кольору, IMEI 1 - НОМЕР_1 з абонентським номером - НОМЕР_2 ; IMEI 2 - НОМЕР_3 , та мобільного телефону марки «Infinix HOT 30 Play», синього кольору, IMEI 1 - НОМЕР_4 з абонентським номером - НОМЕР_5 , IMEI 2 - НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_6 . Вказані об'єкти являються речовими доказами, які визнано постановою про визнання речових доказів від 31.01.2026 і долучені до даного кримінального провадження.
У зв'язку із чим слідчий вважає, що на відповідне майно необхідно накласти арешт, так як відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судове засідання слідчий не з'явився, при цьому слідчий ОСОБА_4 надав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Прокурор в судове засідання не з'явився.
Володілець тимчасово вилученого майна - свідок ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився.
Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_10 в судове засідання не з'явився
Згідно положень другого речення ч.1 ст. 172 КПК України, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Оскільки в судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.
Дослідивши клопотання та додані матеріали слідчий суддя встановив наступне.
1) В клопотанні зазначено, що воно подається старшим слідчим відділення №2 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , але при цьому фактично підписане старшим слідчим відділення №2 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 .
2) Клопотання слідчого обґрунтоване посиланням на те, що майно, на яке необхідно накласти арешт у відповідності до положень ч.2 ст. 170 КПК України, є доказами у кримінальному провадженні, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
У відповідності до першого речення першого абзацу ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч.1-2 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
В свою чергу ч.1 ст. 98 КПК України передбачає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, ч.2 ст. 93 КПК України передбачає, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1-2 ст. 168 КПК України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.
Однак, зі змісту клопотання слідчого та доданих до нього копій документів не вбачається того за наслідком проведення яких саме процесуальних дій (слідчих дій) у даному кримінальному провадження було отримане майно, на яке слідчий просить накласти арешт.
Водночас на при кінці свого клопотання слідчий відзначає, що це майно було саме «вилучене».
Проте, як вже відзначалося вище, до клопотання не додано копій протоколів затримання, огляду, обшуку тощо, які б містили в собі зазначення про виявлення і вилучення згаданого майна.
Водночас зі змісту копії протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 31.01.2026 року здійснення вилучення також не вбачається.
Відповідно до ч.2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до положень абзацу другого ч.2 ст. 171 КПК України, до клопотання про арешт майна також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно ч.6 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. При цьому, згідно пункту 7 ч.2 ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
У зв'язку з чим клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали не містять дійсної підстави відповідно до положень статті 170 цього Кодексу, що є недодержанням вимог пункту 1 ч.2 ст. 171 КПК України.
Згідно вимог ч.3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Ураховуючи зазначене вище слідчий суддя вважає необхідним повернути клопотання слідчого про арешт майна прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків зазначених в даній ухвалі.
Керуючись ст.170-173 КПК України, суддя
постановив:
Клопотання старшого слідчого відділення №2 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) про арешт майна повернути прокурору.
Встановити строк в 72 (сімдесят дві) години для усунення недоліків наявних у клопотанні.
Роз'яснити, що тимчасово вилучене майно підлягає негайному поверненню після спливу вищезазначеного строку, а у разі звернення в межах встановленого строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1