Справа № 490/8495/25
н/п2/490/911/2026
Центральний районний суд м. Миколаєва
про відмову у зупиненні провадження
02 лютого 2026 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Могила Д.І., без участі сторін, розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача про зупинення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : Приватний нотаріус Савченко Ігор Миколайович про встановлення факту не проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання таким, що не прийняв спадщину,
10 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Центрального районного суду м.Миколаєва із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить встановити факт постійного непроживання громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем громадянкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 , визнавши її такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 . 3. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати. 4. Витребувати від приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Савченко І.М. спадкову справу №58/2021, заведену після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Миколаєві Миколаївської області.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 15.10.2025 року справу прийнято до провадження судді Гуденко О.А та витребувано у Приватного ноатріуса Миколаївського міського нотаріального округу Савченка І.М. належним чином засвідчену копію спадкової справи №58/2021, яка відкрита після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В межах підготовчого провадження від представника відповідачки адвоката Бартощук В.О. 02.12.2025 в інтересах ОСОБА_2 подано через систему “Електронний суд ЄСІТС» зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про визначення ОСОБА_2 додаткового строку для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини та про визнання в порядку спадкування по праву представлення за ОСОБА_2 права власності у порядку спадкування на відповідну частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому від представника відповідача надійшло клопотання про прийняття зустірчного позову з урахуванням уточнених позовних вимог та об'єднання вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 23.12.2025 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про надання додаткового строку на прийняття спадщини .
02.02.2026 року від представника відповідачки адвоката Бартощук В.О. в інтересах ОСОБА_2 подано через систему “Електронний суд ЄСІТС» надійшло клополтання про зупинення провадження у справі № 490/8495/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Савченко Ігор Миколайович, про встановлення факту не проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання таким, що не прийняв спадщину - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 490/47/26.
Також просила розгляд справи № 490/8495/25 у підготовчому судовому засіданні, призначеному на 02.02.2026 о 15:00, здійснити без участі представниці відповідачки.
В обгрунтування клопотання посилалася на те, що ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 13.01.2026 у справі № 490/47/26 (суддя Гуденко О.А.) прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 25.02.2026 об 11:00 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення ОСОБА_2 додаткового строку для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини та про визнання в порядку спадкування по праву представлення за ОСОБА_2 права власності у порядку спадкування на 1/2 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В даному випадку позовна заява про встановлення факту не проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання таким, що не прийняв спадщину яка розглядається в межах справи № 490/8495/25, безпосередньо спрямована на визнання того, що ОСОБА_2 на час смерті своєї бабусі фактично не проживала з нею разом, а тому (на переконання позивачки у справі) не прийняла автоматично спадщину після смерті бабусі по праву представлення (частку спадщини, яка належала б батьку ОСОБА_2 , який на момент смерті постійно проживав та був зареєстрованим в одній квартирі з ОСОБА_3 ). У випадку задоволення позовних вимог за вказаним позовом виникне правова невизначеність, а саме, ситуація, коли єдиною особою, яка своєчасно подала нотаріусу заяву про вступ у спадщину та може успадкувати за померлою ОСОБА_3 , є ОСОБА_1 . Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 має на меті встановлення факту, який за своєю суттю змінює статус ОСОБА_2 , як спадкоємця, та прямо впливає на обсяг її майнових прав щодо спадкового майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із тим, у такому випадку ОСОБА_2 має отримати можливість також скористатися своїм правом на подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті бабусі, оскільки зміна її статусу, як спадкоємиці, може відбутися вже після закінчення встановленого законодавством строку на вступ у спадщину.
Таким чином, з огляду на те, що ухвалою суду від 23.12.2025 в даній справі відмовлено у прийнятті зазначеної вище зустрічної позовної заяви, проте в межах справи № 490/47/26 судом мають бути встановленими обставини щодо наявності або відсутності права ОСОБА_2 на спадкування за правом представлення частки у праві власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , на набуття спадкових справ на котру спрямований позов ОСОБА_1 у справі № 490/8495/25 - то в даному випадку наявні підстави для зупинення провадження у справі № 490/8495/25.
Просить суд звернути увагу на те, що в межах справи № 490/47/26 будуть досліджуватися обставини щодо наявності або відсутності факту того, що ОСОБА_2 автоматично прийняла спадщину по праву представлення (частку спадщини, яка належала б батьку ОСОБА_2 ), який на момент смерті постійно проживав та був зареєстрованим в одній квартирі з ОСОБА_3 . При цьому, з огляду на те, що однією з позовних вимог у даній справі є вимога про визнання ОСОБА_2 такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , при цьому ОСОБА_2 з метою доведення свого права на прийняття цієї спадщини заявила позов у справі № 490/47/26 , - розгляд справи № 490/8495/25 до вирішення справи № 490/47/26 є об'єктивно неможливим
Представник позивача клопотання заперечив. Надав заяву про закриття підготовчого провадження у справі за їх відсутності.
Вивчивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 6 ч.1ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що на підставі п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК України, суд зупиняє провадження у справі, лише у тому випадку, коли її неможливо розглянути у зв'язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов'язаний із встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження. Зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Отже підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.
Відповідно до пункту 33постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність передбаченихстаттею 251 ЦПК Українипідстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 6 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
У постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. У справі, яка переглядається, суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності звільнення з роботи позивача. Проте, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог пункту 4 частини першоїстатті 201 ЦПК Українине вказав конкретну іншу справу та обставину, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, у чому саме полягає взаємозв'язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суди взагалі не аналізували та не встановлювали у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі».
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16.
Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з'ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.
Правові висновки щодо необхідності зазначення обґрунтування зупинення провадження у справі та необхідності дотримання розумних строків розгляду справи зазначені у Постанові Верховного Суду у справі № 308/5006/16-ц від 27.02.2019 та у Постанові Верховного Суду у справі № 1522/27468/12 від 07.11.2018.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що: «метою зупинення провадження у справі згідно з п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК Україниє виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Ознайомившись із мотивами викладеними в клопотанні про зупинення провадження в справі, суд вважає, що підстави для обов'язкового зупинення провадження у справі, передбачені положеннями ч.1ст. 251 ЦПК України, відсутні, оскільки зазначені у заяві мотиви неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи в порядку цивліьного судочинства, предметом якої до того ж є визнання права власності ОСОБА_2 на спадкове майно, при тому , що право на спадкування ОСОБА_2 , в цілому оспорюється в межах даної справи - не свідчать про об'єктивну неможливість розгляду справи за цим позовом .
Суд вважає, що зупинення провадження у даній справі без обґрунтованого доведення обставин такого зупинення призведе до порушеннязаконних прав позивача.
Згідно ізстаттею 210 ЦПК Українисуд розглядає справи протягом розумного строку, який із дня відкриття провадження у справі не може перевищувати 60 днів для підготовчого провадження і 30 днів для розгляду по суті. Розумність строків розгляду справи згідностатті 2 ЦПК Україниналежить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявникау справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідллендер проти Франції»).
Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Враховуючи викладені обставини, суд не вбачає правових підстав для зупинення провадження у справі, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.
Керуючись ст.ст.251, 353 ЦПК України, суд-
В задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : Приватний нотаріус Савченко Ігор Миколайович про встановлення факту не проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання таким, що не прийняв спадщину - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Суддя Гуденко О.А.