Справа №490/10584/25
Провадження №1-кп/490/789/2026
про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
03 лютого 2026 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеному 23.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025150000000117, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України,
В провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження №2202515000000011 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.04.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Від прокурора надійшло клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Прокурор обґрунтовує клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 наявністю ризиків, передбачених п. 1, п.4, та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: що обвинувачена може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Тобто, є всі підстави продовжити застосування відносно ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив суд продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без можливості внесення застави, оскільки наявний ризики зазначені в клопотанні та кримінальне правопорушення вчинене із застосуванням насильства.
Обвинувачений ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_7 заперечували, щодо продовження запобіжного заходу вигляді тримання під вартою, просили застосувати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченої, захисника, дослідивши докази при розгляді цього клопотання, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 199 КПК України суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики, враховані при застосуванні запобіжного заходу, не зменшилися.
Відповідно до п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.07.2025р. обрано ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 14.09.2025 року включно, без права несення застави.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.09.2025р. продовжено ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 17.10.2025 року, без права несення застави.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.10.2025р. продовжено ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 13.12.2025 року, без права несення застави.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.12.2025р. продовжено ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 08.02.2026 року, без права несення застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При вирішення питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує, що обставини у справі з часу обрання запобіжного заходу не змінилися, ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України не зменшились.
Суд враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, за яке законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі. Тобто, у разі визнання обвинуваченої винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, їй загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує їй, в разі визнання винуватою у його вчиненні, обвинувачена може переховуватись від суду.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Санкція ч.2 ст. 111 КК України, по якій обвинувачується ОСОБА_6 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
Також судом взято до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що вона вела переписку в особистому чаті додатку «Телеграм», щодо дислокації військових підрозділів ЗС України та функціонування і розташування підприємств оборонно-промислового комплексу та результатів обстрілів. Крім того, дії за якими обвинувачується ОСОБА_6 були припинені за втручанням правоохоронних органів. Вказане свідчить про наявність ризиків передбачених п. 4, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце. Коли попередня поведінка особи дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях, коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи.
Будь - яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п.1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу - не встановлено.
Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
З урахуванням обставин справи та враховуючи те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 111 КК України, суд вважає за можливе не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131, 176-178, 182-183, 194, 196-197, 314-317, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обрану обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження за №22025150000000117 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.04.2025 року, на 60 днів, до 03 квітня 2026 року включно, без права внесення застави.
Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення за кримінальним провадженням.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3