Справа № 483/976/25
Провадження № 2/483/54/2026
Іменем України
03 лютого 2026 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді Шевиріної Т.Д.,
за участю секретаря - Шилінскас О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей Очаківської міської ради, про оспорювання батьківства,-
ОСОБА_1 звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з позовною заявою, предметом якої є: виключення відомостей про його батьківство з актового запису від 06 травня 2020 року за №3, складеного виконавчим комітетом Кам'янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що в період зареєстрованого шлюбу з відповідачкою остання ІНФОРМАЦІЯ_1 народила ОСОБА_3 . Оскільки позивач не вважає себе біологічним батьком дитини, він змушений звернутися до суду.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, остання надала заяву про розгляд справи за їх відсутності, просила задовольнити позовні вимоги.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином.
Представник третьої особи - служби у справах дітей Очаківської міської ради, у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Дослідивши заяви по суті спору та долучені до матеріалів справи докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що з 18 жовтня 2019 року по 26 серпня 2022 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 16, 6).
У період зареєстрованого шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини зазначені на підставі наявного актового запису про шлюб подружжя, тобто на підставі ст. 122 СК України (а.с. 17, 79-83).
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Статтею51 Конституції України гарантовано, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно зі статтею 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
За змістом положень статті 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Згідно з нормами ч. 4 ст. 3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до статті 133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 СК України має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття (стаття 136 СК України).
Передумовою звернення до суду в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.
Для з'ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.
Таким чином, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Водночас, його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
За нормами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За вимогами ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За клопотання позивача у справі було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу.
Згідно з наданим до суду висновком, ДНК-профіль ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить особі, яка є біологічною дитиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ймовірність походження ДНК-профіля від дитини та біологічного батька становить не менше ніж 99,999999999237% (а.с. 114-129).
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», особа, яка записана батьком дитини, має право оспорювати своє батьківство, пред'являти позов про виключення запису про нього, як батька з актового запису про народження дитини. Відповідно до цієї ж Постанови при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Позовні вимоги у даному спорі ґрунтуються на одній підставі, а саме сумніві позивача щодо можливості зачати дитину, однак вказані доводи повністю спростовуються, крім іншого, висновком судової молекулярно-генетичної експертизи.
Оцінивши в сукупності досліджені докази, їх належність, допустимість, достовірність, достатність та взаємний зв'язок, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей Очаківської міської ради, про оспорювання батьківства - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 03 лютого 2026 року.
Головуюча: