Справа № 947/1015/26
Провадження № 1-кс/947/550/26
12.01.2026 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м.Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025160000001302 від 23.12.2025 за ч. 3 ст. 368 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, головним управлінням Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025160000001302 від 23.12.2025 за ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 призначена наказом № 1-к від 01.01.2014 на посаду завідуючої психіатричним хронічним чоловічим відділенням № 21 Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради» (далі - КНП «ООМЦПЗ» ООР»).
Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом тривалого часу ОСОБА_5 , доглядає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має захворювання у вигляді судинної деменції.
18.12.2025 у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 прибули до КНП «ООМЦПЗ» ООР з метою надання ОСОБА_6 кваліфікованої медичної допомоги, так як стан психічного здоров'я останнього погіршився. В ході проведення первинного огляду у відділенні ОСОБА_4 було підтверджено попередній діагноз: судинна деменція, та о 14:20 госпіталізовано ОСОБА_6 до відділення 21 КНП «ООМЦПЗ» ООР».
В цей час у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе за прийняття позитивного рішення щодо перебування ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні ввіреного їй відділення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повідомила ОСОБА_5 , що вона має можливість, з використанням наданих їй повноважень, вчинити дії щодо перебування ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні терміном на місяць, висунувши ОСОБА_5 вимогу у необхідності надати їй неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США, запевнивши останнього, що без надання зазначеної суми грошових коштів ОСОБА_6 буде виписаний зі стаціонарного лікування в ввіреному їй Відділені у найкоротший термін.
В свою чергу ОСОБА_5 , розуміючи, що в інший спосіб допомогти ОСОБА_6 отримати належну медичну допомогу не вдасться, був вимушений погодитись на висунуту ОСОБА_4 вимогу.
Надалі, 08.01.2026, приблизно о 11:30 перебуваючи в салоні автомобіля марки «HUINDAY SONATA» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , припаркованого біля будинку номер 4 по вул.Успенська, у м.Одеса, ОСОБА_4 одержала від ОСОБА_5 неправомірну вигоду для себе у сумі 500 доларів США (що в еквіваленті до курсу гривні, згідно з інформацією Національного банку України, станом на 08.01.2026 складає 42,7155 грн за один долар США, на суму 21 357,75 грн) за продовження терміну перебування ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні терміном в 1 місяць у ввіреному ОСОБА_4 відділенні.
Після цього ОСОБА_4 затримано працівниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України, а її злочинну діяльність припинено.
За підозрою в учиненні кримінального правопорушення 08.01.2026 о 11:33 год. знаходячись у транспортному засобі марки «HUINDAY SONATA» державний номерний знак НОМЕР_1 в кузові сірого кольору за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, буд. 4, в порядку ст. 208 КПК України було фактично затримано громадянку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідно до ч.3 ст.208 КПК України проведено її особистий обшук, в ході якого з правої кишені куртки вилучено предмет неправомірної вигоди: грошові кошти номіналом 100 доларів США в кількості 5 купюр із наступними серією та номерами: HG 24937254A G7, KB 80804788G B2, FB 93104213B B2, KL60112095B L12, HF 19959100D F6, та мобільний телефон марки iPhone 16, модель MYCP 3CH/A, А3294 imei1: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , з наявною сім картою оператора ПрАт «Київстар» НОМЕР_4 у корпусі білого кольору з чохлом прозорого кольору, надано добровільно пароль «121212».
Враховуючи, що вказані грошові кошти були предметом неправомірної вигоди, а вилучений мобільний телефон знаряддям вчинення злочину слідчим з дотриманням вимог ст. 110 КПК України прийнято рішення про визнання його речовим доказом.
Процесуальний керівник звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.
Прокурор в судове засідання не з'явився надав заяву в якій клопотання підтримав, просив розглянути у його відсутності.
Захисник ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_7 надала заяву про розгляд клопотання у її відсутності, заперечувала щодо накладення арешту на вилучене майно.
Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З урахуванням вищевикладеного та з метою дотримання процесуальних строків розгляду такого роду клопотань, вважаю за можливе розглянути останнє у відсутності власника майна та її захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході затримання особи майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, є всі підстави вважати що грошові кошти були предметом неправомірної вигоди, мобільний телефон знаряддям вчинення злочину, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою від 08.01.2026 року про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Накладення арешту на вилучений мобільний телефон підозрюваної потрібно для проведення його детального огляду, який неможливо провести без наявності у органу досудового розслідування вилученого майна, з метою встановлення наявності доказів, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.
Зв'язок даного майна із вчиненням злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.
Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025160000001302 від 23.12.2025 за ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на речі вилучені 08.01.2026 під час затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку ст.208 КПК України, а саме:
-грошові кошти номіналом 100 доларів США в кількості 5 купюр із наступними серією та номерами: HG 24937254A G7, KB 80804788G B2, FB 93104213B B2, KL60112095B L12, HF 19959100D F6;
-мобільний телефон марки iPhone 16, модель MYCP 3CH/A, А3294 imei1: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , з наявною сім картою оператора
ПрАт «Київстар» НОМЕР_4 у корпусі білого кольору з чохлом прозорого кольору.
Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1