Справа № 489/6399/25
Провадження № 1-кс/489/962/26
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
іменем України
03 лютого 2026 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві клопотання слідчого ОСОБА_3 , погоджене з прокурором ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42023152040000034 від 22.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 4 ст. 191 КК України, про арешт майна,
встановив:
Згідно з клопотанням, Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) ТУ ДБР у м. Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за фактом розтрати службовими особами Доманівської селищної ради шляхом зловживання службовим становищем бюджетними коштами в умовах воєнного стану, в якому 23.09.2025 повідомлення про підозру за ч. 1 ст. 366 та ч. 4 ст. 191 КК України вручено ОСОБА_5 . Слідчий просить накласти арешт на житловий будинок по АДРЕСА_1 , що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_5 , з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий та прокурор зазначили в клопотанні про його підтримання та проведення судового розгляду за їх відсутності. Керуючись ч. 6 ст. 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження та закріпленим у ст. 7 КПК України принципом диспозитивності, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання без участі прокурора.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України, розгляд клопотання проводиться без повідомлення підозрюваного, оскільки вирішується питання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, що є необхідним з метою забезпечення арешту такого майна.
Розгляд клопотання проводиться без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Виходячи зі змісту зазначених норм закону, накладення арешту на майно з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), передбачає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою, щодо якої застосовується такий захід забезпечення кримінального провадження, відповідного кримінального правопорушення, заподіяння ним шкоди та пред'явленого позову про її відшкодування підозрюваним.
З досліджених матеріалів клопотання вбачається, що в кримінальному провадженні №42023152040000034 від 22.06.2023, в межах якого подане вказане клопотання, 23.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України за фактом того, що він, будучи Доманівським селищним головою, протягом січня 2021 - жовтня 2023 років видав завідомо неправдиві офіційні документи та вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості про факт роботи на посаді водія селищної ради свого сина ОСОБА_6 , який вказані обов'язки фактично не виконував, а також допустив розтрату шляхом зловживання службовим становищем бюджетних коштів селищної ради в умовах воєнного стану протягом січня 2021 - жовтня 2023 років на загальну суму 186244,83 грн при виплаті заробітної плати та іншого грошового утримання своєму сину ОСОБА_6 за виконання обов'язків водія селищної ради, які той насправді не здійснював.
Відповідно до висновку експерта від 17.09.2025 № СЕ-19/115-25/14682-ЕК, загальний розмір виплачених ОСОБА_6 грошових коштів в якості заробітної плати, премії, іншого призначення становить 186244,83 грн.
З листа-відповіді Доманівської селищної ради від 19.01.2026 № 05/42 слідує, що виплачені ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 186244,83 грн на користь бюджету/територіальної громади не надходили.
02.02.2026 прокурором у даному кримінальному провадженні пред'явлено в інтересах держави в особі Доманівської селищної ради цивільний позов до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, в сумі 186244,83 грн.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.01.2026, за підозрюваним ОСОБА_5 29.01.2007 зареєстрований на праві приватної власності в розмірі 1/1 частки житловий будинок по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 17639238, (на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 29.01.2007).
За такого, оскільки при розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, внаслідок яких було завдано майнову шкоду Доманівській селищній раді в сумі 186244,83 грн, та прокурором в інтересах держави в особі останньої був пред'явлений цивільний позов до ОСОБА_5 про відшкодування вказаної шкоди, яка на час розгляду клопотання не відшкодована, тому зазначене свідчить про наявність достатніх підстав для накладення арешту на належний ОСОБА_5 на праві приватної власності житловий будинок по АДРЕСА_1 з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Таким чином, встановлені обставини вказують на необхідність задоволення клопотання. Керуючись статтями 131-132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання про арешт майна задовольнити.
У кримінальному провадженні №42023152040000034 від 22.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 4 ст. 191 КК України, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, накласти арешт на житловий будинок по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 17639238, право власності на який зареєстроване за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження вказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1