Категорія №6.13
Іменем України
06 грудня 2010 року Справа № 2а-8848/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Солоніченко О.В.
при секретарі: Псоміаді С.І.,
за участю
представника позивача: Ніконов Д.В. (довіреність № 11976/09-п від 27.10.10 р.)
розг?лянувши у відкритому судовом?у засіданні справу за адмініс?тративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в Попаснянському районі Луганської області до Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -
18 листопада 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод», в якому зазначив, що відповідач має заборгованість перед УПФУ в Попаснянському районі Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.06.2010 року по 30.09.2010 року в сумі 648032,50 грн. Тому позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення щодо суті позовних вимог та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. В матеріалах справи є письмові заперечення на позов, в яких відповідач зазначив, що ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод» повністю виконало вимоги УПФУ в Попаснянському районі, заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.06.2010 року по 30.09.2010 року в сумі 648032,50 грн. повністю сплатило. На підтвердження сплати заборгованості відповідач надав суду оригінали платіжних доручень.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод» зареєстроване платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в УПФУ в Попаснянському районі Луганської області.
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно абз. 2 п. 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Підприємства відшкодовують ПФУ витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що встановлено пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року № 64/8663. Зазначеним пунктом встановлений також порядок надіслання підприємствам повідомлень про розрахунок сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підтверджується матеріалами справи, відповідач мав заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.06.2010 року по 30.09.2010 року в сумі 648032,50 грн.
Станом на теперішній час відповідачем сплачено суму заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями № 3198 від 09.07.10, № 3637 від 23.07.10, № 4131 від 10.08.10, № 4484 від 25.08.10, № 4922 від 10.09.10, № 5320 від 24.09.10, № 5703 від 08.10.10, № 6172 від 25.10.10.
Управлінням ПФУ в Попаснянському районі суму в розмірі 648032,50 грн., сплачену відповідачем в рахунок погашення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.06.2010 року по 30.09.2010 року, було зараховано в рахунок погашення заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків за попередні періоди.
В даному випадку позивач керувався п. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якому зазначено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Але стаття 106 зазначеного Закону передбачає відповідальність страхувальників за несплату страхових внесків, а не сум по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - це нарахування на суми фактичних витрат на оплату праці, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», а також на всі суми сукупного оподаткованого доходу застрахованих осіб.
Отже плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками в розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідне роз'яснення містить лист Пенсійного Фонду України № 9180/03-20 від 02.08.2005 року.
Таким чином, позивач неправомірно зарахував в рахунок погашення заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків за попередні періоди суму в розмірі 648032,50 грн., сплачену відповідачем в рахунок погашення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.06.2010 року по 30.09.2010 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Управління Пенсійного Фонду України в Попаснянському районі Луганської області до Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанову в повному обсязі складено 10 грудня 2010 року.
< Резолютивна частина >
< Текст >
Суддя О.В. Солоніченко