ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.01.2026Справа № 910/11491/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участю секретаря судового засідання Котиш П.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей Ді Інвест" (03150, вул. Предславинська, буд.43/2, м. Київ, код ЄДРПОУ 45933309)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МодПромБуд" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 82, офіс 256 ЄДРПОУ 43476845)
про стягнення 2 068 155 грн;
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ей Ді Інвест" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАУС.МІ ЮКРЕЙН" (далі - відповідач) про стягнення 2 068 155 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором купівлі-продажу №082020-2 від 20.08.2020 відповідачем не було здійснено поставку жодної демонстраційної моделі будинку "microOne". 03.09.2025 року між ТОВ "Ей Ді Інвест" та HAUS PRO LLC укладено Договір про відступлення права вимоги, ТОВ "Ей Ді Інвест", як Новий Кредитор отримав від HAUS PRO LLC, як Первісного Кредитора право вимоги від ТОВ "ХАУС.МІ ЮКРЕЙН", як Боржника, сплати грошових коштів в розмірі 50 000 доларів США ( 2 068 155,00 грн) за Договором купівлі-продажу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 суддя Ягічева Н.І. відкрила провадження по справі та призначила підготовче засідання на 28.10.2025.
17.10.2025 в системі "Електронний суд" відповідачем сформовано відзив на позовну заяву, мотивований тим, що відповідача не було повідомлено про укладення його контрагентом HAUS PRO LLC Договору про відступлення права вимоги №1 від 03.09.2025. На думку відповідача, зобов'язання у Постачальника (відповідача) щодо поставки будинку виникало лише після остаточного визначення всіх витрат, пов'язаних з виготовленням та поставкою продукції, а також оплати Покупцем усіх цих витрат на підставі відповідних інвойсів, включаючи також і послуги адаптації проектів та креслень. Позивач не надав жодного документального підтвердження того, що HAUS PRO LLC була здійснена повна оплата саме за Договором купівлі-продажу №082020-2 від 20.08.2020 р. Крім того, права вимоги, яке HAUS PRO LLC нібито відступило до Позивача ТОВ «ЕЙ ДІ ІНВЕСТ» за Договором про відступлення права вимоги №1 від 03.09.2025 р. ніколи і не існувало, тому такий договір не може бути визнаний чинним, а ТОВ «ЕЙ ДІ ІНВЕСТ» належним кредитором у відношенні до Відповідача. Також спірний договір містить третейське застереження.
У судовому засіданні 28.10.2025 оголошено перерву до 18.11.2025.
18.11.2025 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано заяву про збільшення позовних вимог.
У судовому засіданні 18.11.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 09.12.2025.
У судовому засіданні 09.12.2025 відповідачем оголошено клопотання про відкладення з метою подання доказів, суд задовольнив клопотання та оголосив перерву до 16.12.2025.
16.12.2025 в системі "Електронний суд" відповідачем сформовано заяву про залишення позову без розгляду.
У судовому засіданні 16.12.2025 оголошено перерву до 13.01.2026.
13.01.2026 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано клопотання про залишення заяви без розгляду та заперечення на заяву про залишення позову без розгляду.
У судовому засіданні 13.01.2026 протокольною ухвалою залишено без розгляду заяву позивача щодо збільшення позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 закрито підготовче провадження розгляд справи по суті призначено на 27.01.2026.
В судовому засіданні 27.01.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог. Протокольною ухвалою від 27.01.2026 суд відмовив у задоволенні заяви про залишення без розгляду.
У судовому засіданні 27.01.2026 було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
20.08.2020 між ТОВ «Хаус.мі Юкрейн», найменування якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "МодПромБуд" ( надалі - Відповідач, Постачальник) та HAUS PRO LLC (надалі - Первісний Кредитор, Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №082020-2, відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник постачає (надає послуги) Покупцеві: а) один (1) mісrоОne відповідно до специфікацій та деталей, викладених нижче у Розділі 1.2 та доданих до цього Договору як Додаток А («mісrоОne»); б) послуги по адаптації проекту і креслень, консультації з приводу сертифікації mісrоОne. Покупець несе повну відповідальність за будь-які витрати, пов'язані з mісrоОne, включаючи, але не обмежуючись ними, дозвіл, сертифікацію, виготовлення та доставку mісrоОne Покупцеві.
Відповідно до п.1.2. Орієнтовний опис, тип одиниць, вартість, орієнтовні витрати, технічні характеристики та деталі всіх включених компонентів та інші характеристики mісrоОne, включаючи рахунок, упаковку, специфікації та рахунки-фактури додаються до цього Договору як Додаток А. Постачальник заявляє і гарантує, що документи, додані як Додаток А, є повними та точними копіями кожного документа, рахунку-фактури, пов'язаної з кошторисом.
Пунктом 2.1. договору передбачено, ціна договору складається з суми всіх інвойсів які є невід'ємною частиною договору.
Згідно з умовами цього Договору, протягом сорока (40) робочих днів після отримання інвойсів до цього Договору Покупець переказує передоплату в розмірі сто відсотків (100%) Покупної ціни в доларах США на банківський рахунок Постачальника, зазначений нижче. Постачальник прямо погоджується та відмовляється від будь-якого права несплати чи порушення цього Договору за будь-яку неточність у інформації про банківський рахунок, надану Постачальником нижче (п.3.1. договору).
Відповідно до п.4.1. договору, Постачальник за рахунок Покупця відвантажує та доставляє mісrоОne відповідно до Технічних специфікацій протягом трьох-чотирьох (3-4) місяців з дати повного виконання цього Договору та відповідно до умов ЕХW Київ Україна (Інкотермс-2000).
Як вказує позивач, до вказаного Договору купівлі-продажу доданий Інвойс № 082020-2-1 від 20.08.2020 на суму 50 000 доларів CША, акт надання послуг, який підписаний директором ТОВ «ХАУС.МІ ЮКРЕЙН» Тичиною С.О., як представником Виконавця та не підписаний зі сторони Замовника HAUS PRO LLC, з найменуванням виконаних робіт (наданих послуг), яке не співпадає з предметом договорів купівлі-продажу, а саме «Інжинірингові послуги з адаптації проекту дизайну для виробництва згідно Договору», АКТ № 5 від 23 грудня 2020 року на суму 49 040 доларів США.
Відповідно до виписки з банківського рахунку Покупець - HAUS PRO LLC у серпні 2020 перерахував Постачальнику - ТОВ «ХАУС.МІ ЮКРЕЙН» грошові кошти на загальну суму 50 000 доларів США, за договором купівлі-продажу № 082020-2 від 20 серпня 2020 року.
Проте, Постачальником, в порушення умов Договору не було поставлено жодної демонстраційної моделі будинку «microOne».
Отже, загальна сума заборгованості Постачальника перед Покупцем за договором купівлі-продажу № 082020-2 від 20 серпня 2020 року становить 50 000 доларів США, що станом на день укладення цього Договору складає 2 068 155, 00 грн. (два мільйони шістдесят вісім тисяч сто п'ятдесят п'ять гривень) за курсом НБУ 1 (один) долар США дорівнює 41,3631 грн.
Надалі, згідно укладеного 03.09.2025 року між ТОВ «Ей Ді Інвест» та HAUS PRO LLC Договору № 1 про відступлення права вимоги, ТОВ «Ей Ді Інвест», як Новий Кредитор отримав від HAUS PRO LLC, як Первісного Кредитора право вимоги від ТОВ «ХАУС.МІ ЮКРЕЙН», як Боржника, сплати грошових коштів в розмірі 50 000 доларів СІЛА за Договором купівлі-продажу.
За Договором про відступлення до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору, переходять всі права Кредитора у зобов'язаннях, що виникли із Договору купівлі-продажу укладених між HAUS PRO LLC (Покупець) та ТОВ «ХАУС.МІ ЮКРЕЙН» (Постачальник), в обсязі і на умовах, що існують на момент переходу цих прав.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором купівлі-продажу №082020-2 від 20.08.2020 відповідачем не було здійснено поставку жодної демонстраційної моделі будинку "microOne". 03.09.2025 року між ТОВ "Ей Ді Інвест" та HAUS PRO LLC укладено Договір про відступлення права вимоги, ТОВ "Ей Ді Інвест", як Новий Кредитор отримав від HAUS PRO LLC, як Первісного Кредитора право вимоги від ТОВ "ХАУС.МІ ЮКРЕЙН", як Боржника, сплати грошових коштів в розмірі 50 000 доларів США ( 2 068 155,00 грн) за Договором купівлі-продажу.
Заперечуючи проти позову відповідач вказав, що його не було повідомлено про укладення його контрагентом HAUS PRO LLC Договору про відступлення права вимоги №1 від 03.09.2025. На думку відповідача, зобов'язання у Постачальника (відповідача) щодо поставки будинку виникало лише після остаточного визначення всіх витрат, пов'язаних з виготовленням та поставкою продукції, а також оплати Покупцем усіх цих витрат на підставі відповідних інвойсів, включаючи також і послуги адаптації проектів та креслень. Позивач не надав жодного документального підтвердження того, що HAUS PRO LLC була здійснена повна оплата саме за Договором купівлі-продажу №082020-2 від 20.08.2020 р. Крім того, права вимоги, яке HAUS PRO LLC нібито відступило до Позивача ТОВ «ЕЙ ДІ ІНВЕСТ» за Договором про відступлення права вимоги №1 від 03.09.2025 р. ніколи і не існувало, тому такий договір не може бути визнаний чинним, а ТОВ «ЕЙ ДІ ІНВЕСТ» належним кредитором у відношенні до Відповідача. Також спірний договір містить третейське застереження.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з приписами статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні за змістом положення містяться у статті 712 Цивільного кодексу України, відповідно до яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Судом встановлено, в матеріалах наявний Інвойс № 082020-2-1 від 20.08.2020 на суму 50 000 доларів CША, Акт надання послуг №5 від 23.12.2020, який підписаний директором ТОВ «ХАУС.МІ ЮКРЕЙН» Тичиною С.О., як представником Виконавця та не підписаний зі сторони Замовника HAUS PRO LLC, з найменуванням виконаних робіт (наданих послуг) на суму 49 040,00 дол. США.
Матеріалами справи підтверджується, а сторонами не заперечується, що на виконання умов договору Покупець перерахував Постачальнику суму у розмірі 50 000 доларів США.
Проте, Постачальником, в порушення умов Договорів не було поставлено жодної демонстраційної моделі будинку «microOne».
Згідно з умовами цього Договору, протягом сорока (40) робочих днів після отримання інвойсів до цього Договору Покупець переказує передоплату в розмірі сто відсотків (100%) Покупної ціни в доларах США на банківський рахунок Постачальника, зазначений нижче. Постачальник прямо погоджується та відмовляється від будь-якого права несплати чи порушення цього Договору за будь-яку неточність у інформації про банківський рахунок, надану Постачальником нижче (п.3.1. договору).
Відповідно до п.4.1. договору, Постачальник за рахунок Покупця відвантажує та доставляє mісrоОne відповідно до Технічних специфікацій протягом трьох-чотирьох (3-4) місяців з дати повного виконання цього Договору та відповідно до умов ЕХW Київ Україна (Інкотермс-2000).
Твердження відповідача, що Покупець за договором зобов'язувався оплатити Постачальнику не лише вартість товару, що постачається, але й супутні послуги щодо адаптації проекту і креслень, а і всі інші витрати, що пов'язані з відповідною моделлю будинку microOne (його виробництвом, доставкою, встановленням тощо) не приймається судом до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні виставлені останнім інші інвойси.
Відтак, суд дійшов висновку за умовами договору та враховуючи тривалий строк оплати інвойсу, строк поставки товару настав, протилежного суду не надано.
Не передання Продавцем, який одержав суму попередньої оплати, товару у встановлений строк надає Покупцеві право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Питання щодо повернення попередньої оплати у випадку непоставки товару врегульовано статтею 693 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
При цьому, припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Беручи до уваги, що спірні правовідносини врегульовані статтею 693 Цивільного кодексу України, а також зважаючи, що законом не визначено форму пред'явлення відповідної вимоги покупця про повернення передоплати за непоставлений товар, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.
Разом із цим, обмеження у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
Отже, із закінченням строку виконання зобов'язання продавця передати оплачений покупцем товар останньому таке зобов'язання припиняється і відповідно трансформується в зобов'язання з повернення сплаченої покупцем передоплати.
Таким чином, загальна сума заборгованості Постачальника перед Покупцем за договором купівлі-продажу № 082020-2 від 20 серпня 2020 року становить 50 000 доларів США, що станом не день укладення цього Договору складає 2 068 155, 00 грн. (два мільйони шістдесят вісім тисяч сто п'ятдесят п'ять гривень) за курсом НБУ 1 (один) долар США дорівнює 41,3631 грн.
В той час, 03.09.2025 року між ТОВ «Ей Ді Інвест» та HAUS PRO LLC укладено договір про відступлення права вимоги.
Відповідно до розділу 1, за цим Договором Кредитор зобов'язується відступити Новому кредитору, а Новий кредитор прийняти право вимоги, що належить Кредитору, і стати кредитором за:
1.1.1. Договором купівлі-продажу № 082020-2 від 20 серпня 2020 року, укладеним між HAUS PRO LLC (Покупець) та TOB «ХАУС.МІ ЮКРЕЙН» (Постачальник), ідентифікаційний код юридичної особи - 43476845, місцезнаходження: Україна, 03115, місто Київ, пр. Берестейський, будинок 118, (далі - Боржник) предметом якого є постачання (надання послуг) Покупцю:
a) одного «microOne» відповідно до специфікацій та деталей, викладених нижче у Розділі 1.2. та доданих до цього Договору як Додаток А («microOne»);
b) послуги по адаптації проекту і креслень, консультації з приводу сертифікації «microOne».;
1.2. В силу цього Договору до Нового кредитора переходять права Кредитора у зобов'язаннях, що виникли із Договором купівлі-продажу № 082020-2 від 20 серпня 2020 року, в обсязі і на умовах, що існують на момент переходу цих прав.
1.3. Станом на день укладення цього Договору загальна сума заборгованості за Договором купівлі-продажу № 082020-2 від 20 серпня 2020 року становить 50 000 (п'ятдесят) тисяч доларів США, що станом не день укладення цього Договору складає 2 068 155, 00 грн. (два мільйони шістдесят вісім тисяч сто п'ятдесят п'ять гривень) за курсом НБУ 1 (один) долар США дорівнює 41,3631 грн.
1.4. Право вимоги за Договором купівлі-продажу № 082020-2 від 20 серпня 2020 року переходить до Нового кредитора з моменту підписання сторонами цього Договору.
Відповідно до частини 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
За умовами частин 1, 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно із частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на зміст зобов'язання, після підписання договору про відступлення права вимоги до нового кредитора перейшли всі обов'язки первісного кредитора.
Приписами частини 1 статті 518 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суд враховує, що договір відступлення права вимоги у встановленому порядку не оспорено та не визнано недійсним, доказів розірвання договору матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ей ді інвест" набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором купівлі-продажу №082020-2 від 20.08.2020.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги щодо стягнення суми у розмірі 2 068 155 грн 00 коп заборгованості, що є еквівалентом 50 000 дол. США, за курсом НБУ 1 (один) долар США дорівнює 41,3631 грн, підлягають задоволенню.
Твердження відповідача щодо наявності третейського застереження та те, що у Вищому суді Штату Вашингтон, Кінг Каунті (округу Кінг) розглядається справа №22-2-07057-9 КNТ, одним з позивачів у якій є Haus Pro LLC, а одним із Відповідачів - ТОВ «ХАУС.Мі ЮКРЕЙН», судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 6.3. Договору про відступлення права вимоги № 1 від 03 вересня 2025 року, відступлення права вимоги згідно з цим Договором не тягне за собою ніяких змін (окрім сторони-кредитора в зобов'язанні, місця та порядку вирішення спорів) умов Договору купівлі-продажу № 082020-2 від 20 серпня 2020 року.
Отже, до ТОВ «Ей Ді Інвест» не перейшло зобов'язання вирішувати спори та суперечки у Вищому суді штату Вашингтон, Кінг Каунті, тому позивач правомірно, як резидент України, звернувся до суду в межах встановленої чинним законодавством.
Судом встановлено із справи №22-2-07057-9 КNТ, що розглядається у Вищому суді штату Вашингтон, Кінг Каунті не вбачається, що у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до титульної сторінки та змісту документу можна зробити висновок, що сторони спору та зміст заявлених позовних вимог є різними.
За вказаних обставин відсутні підстави для застосування приписів ст. 226 ГПК України.
При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пункт 3 частини другої ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою ст. 77 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1.Позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МодПромБуд" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 82, офіс 256 ЄДРПОУ 43476845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей Ді Інвест" (03150, вул. Предславинська, буд.43/2, м. Київ, код ЄДРПОУ 45933309) 2 068 155 (два мільйони шістдесят вісім тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн 00 коп заборгованості, що є еквівалентом 50 000 (п'ятдесят тисяч) дол. США, за курсом НБУ 1 (один) долар США дорівнює 41,3631 грн та 31 022 (тридцять одна тисяча двадцять дві) грн 33 коп судового збору.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 03.02.2026.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА