вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
03.02.2026м. ДніпроСправа № 904/6824/25
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
розглянувши матеріали справи №904/6824/25
за позовом Криворізької міської ради
до Фізичної особи-підприємця Христофорова Сергія Вікторовича
про стягнення грошових коштів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Криворізька міська рада (далі - позивач) звернулася до господарського суду з позовною заявою від 02.12.2025 за вих. №б/н до Фізичної особи-підприємця Христофорова Сергія Вікторовича (далі - відповідач) про стягнення 975.595,78 грн, з яких: 900.682,15 грн заборгованості за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:037:0001, 67.137,32 грн заборгованості з орендної плати за період 11.09.2024 до 31.12.2024, 7.776,31 грн пені.
Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/6824/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2025.
Ухвалою від 05.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2025 надсилалася відповідачу на адресу: 50049, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ СПАСЬКА, будинок 17, квартира 5, за трек-номером R067054391967.
Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, 30.12.2025 з відміткою "адресат відсутній".
Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, з позначкою "адресат відмовився".
Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому, відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала від 05.12.2025 Господарського суду Дніпропетровської області була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, суд встановив, що ухвала від 05.12.2025 вважається врученою відповідачу 27.12.2025 (день проставлення у поштовому повідомленні відмітки адресат відсутній).
Відповідачу(ам) в ухвалі від 05.12.2025 встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов'язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Крім цього, відповідачу(ам) роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Отже, строк для подачі відзиву тривав до 12.01.2026.
Станом на дату винесення рішення відзив не наданий.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням того, що відповідач не скористався правом на подачу відзиву, господарський суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Таким чином об'єктивних обставин, що не залежали від волевиявлення відповідача, та які могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на подачу відзиву, не вбачається.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. А тому, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позивач наголошує, що спірна земельна ділянка є сформованою, а відповідач у спірний період з 01.01.2022 по 10.09.2024 використовував земельну ділянку без будь-якого договірного врегулювання, а отже безпідставно зберіг у себе грошові кошти, які мали бути внесені до місцевого бюджету в якості орендної плати за використання земельної ділянки. Разом з тим, 10.09.2024 між сторонами був укладений договір оренди спірної земельної ділянки, однак свої договірні зобов'язання відповідач не виконав та у період з 10.09.2024 по 31.12.2024 не сплатив орендну плату, у зв'язку з чим, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач відзив не надав.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входить: визначення фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянкою у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; площа земельної ділянки; сума, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави; укладення/не укладення договору, наявність/відсутність заборгованості за договором оренди; підстави нарахування пені.
Суд встановив, що 02.09.2010 земельна ділянка площею 0,5157 га з кадастровим номером 1211000000:06:037:0001, яка розташована на вулиці Вільна, 22 у місті Кривий Ріг є сформованою з 02.09.2010, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.10.2025 №НВ-0002164642025.
Відповідно до інформації, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 406862212110 право власності на нерухоме майно за Христофоровим Сергієм Вікторовичем 22.12.2010 на праві приватної власності зареєстровано комплекс будівель та споруд тюнінг-центру, за адресою вулиця Вільна, будинок 22, у місті Кривий Ріг (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 8765595).
Як у позові зазначає позивач, у період з 01.01.2022 до 10.09.2024 між Криворізькою міською радою та ФОП Христофоровим С.В. не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:037:0001.
Тобто відповідач у спірний період користувався земельною ділянкою без укладання договору оренди земельної ділянки та не сплачував плату у відповідному розмірі, що у свою чергу позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки відповідний дохід у розмірі орендної плати.
Таким чином, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:037:0001, що без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати за період з 01.01.2022 до 10.09.2024, зобов'язаний повернути ці кошти у розмірі 900.682,15 грн власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Разом з тим, 11.09.2024 між Криворізькою міською радою (далі - орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Христофоровим Сергієм Вікторовичем (далі - орендар, відповідач), був укладений договір оренди земельної ділянки №2024523 (далі-договір оренди).
Відповідно до п.1 договору орендодавець на підставі рішення Криворізької міської ради від 28.08.2024 №3052 «Про надання в оренду земельних ділянок, на яких розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності заявників (користувачів)» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови - за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07) для розміщення комплексу будівель та споруд тюнінг-центру з кадастровим номером 1211000000:06:037:0001, яка розташована на вул. Вільна, 22 у Саксаганському районі м. Кривого Рогу.
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,5157 га (п. 2 договору).
На земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна: нежитлова будівля відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.08.2024 №392853459, право власності зареєстровано 08.07.2014 за №6328991, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 406862212110, а також інші об'єкти інфраструктури (п. 3 договору).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 27.08.2024 №3960/301-24 становить 35.046.043,74 грн (тридцять п'ять мільйонів сорок шість тисяч сорок три грн. 74 коп.) (п. 4 договору).
Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини, відсутні. Земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з дати внесення відомостей в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (п. 5, 6 договору).
Відповідно до п. 7 договору договір укладено строком на 1 рік. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладання. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту його державної ресстрації. Договір поновлюється на умовах, передбачених ст.33 Закону України «Про оренду землі». Після закінчення строку дії договору орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше як за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, додавши до листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк проект договору.
Відповідно до пунктів 8,9,10,11,12,13 договору орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу», зі змінами, за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки, виданого управлінням забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на підставі рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу». Розмір орендної плати не є сталим і змінюється без внесення змін до цього Договору разі внесення змін до Податкового кодексу України та встановлення Криворізькою міською радою нового розміру ставок плати за землю.
Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до цього договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв'язку проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України.
Орендар самостійно здійснює індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, після чого самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.
Орендна плата вноситься Орендарем незалежно від результатів його діяльності на рахунок ГУК у Дніпропетровській області (Саксаганський район) UA228999980334179815000004650 банку Казначейства України, код класифікації доходів бюджету 18010900, код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155. Зміна банківських реквізитів не є зміною умов Договору, тому не потребує внесення змін до договору.
Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою. Строки платежу не є сталими і можуть змінюватись відповідно до вимог чинного законодавства України без внесення змін до договору у разі: - зміни умов господарювання, передбачених Договором; - зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; - зміни ставки орендної плати за землю на підставі рішення Криворізької міської; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; - в інших випадках, передбачених законом та цим договором.
У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: - у 10-денний строк після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов'язання сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; - стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Термін нарахування пені за прострочення сплати грошового зобов'язання не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, не обмежується і встановлюється від першого дня виникнення прострочення до дня погашення включно.
Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, розроблену Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя».
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік - 1,06, 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0, 2019 рік - 1,0, 2020 рік - 1,0 , 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), за 2022 рік - 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), за 2023 - 1,051, 2024 - 1,12.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:037:0001:
- у 2022 році становить 28.996.023,45 грн (35.046.043,74 грн за витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 27.082024 : 1,051 коефіцієнт індексації за 2023 рік: 1,15 коефіцієнт індексації за 2022 рік, які не підлягають врахуванню при здійснення розрахунку за 2022 рік);
- у 2023 році становить 33.345.426,96 грн (35.046.043,74 грн за витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 27.082024 : 1,051 коефіцієнт індексації за 2023 рік, який не підлягає врахуванню при здійсненні розрахунку за 2023 рік);
- у 2024 році становить 35.046.043,74 грн відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.08.2024.
Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу, яким установлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, та яке набрало чинності з 01.01.2022.
За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, та відповідно до 1, 15 договору оренди, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:06:037:0001 за цільовим призначенням віднесена до коду 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що становить:
1,2 % від нормативної грошової оцінки земель міста у 2022 та 2023 році (рядок 03.07 в додатку 2 до Рішення від 26.05.2021 №506),
0,9 % від нормативної грошової оцінки земель міста у 2024 році (рядок 03.07 в
додатку 2 до Рішення від 26.05.2021 №506, зі змінами внесеними рішенням від
27.06.2023 №2015).
Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради.
Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.
Відтак, за розрахунком позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за 2022 рік склав 347.952,28 грн (28.996.023,45 грн х 1,2 % = 347.952,28 грн - орендна плата за рік, де: 28.996 023,45 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.08.2024 без урахування коефіцієнту індексації за 2022 та 2023 рік; 1,2 % - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506).
Розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за 2023 рік склав 400.145,12 грн (33.345.426,96 грн. х 1,2 % = 400.145,12 грн. - орендна плата за рік, де: 33.345.426,96 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.08.2024 без урахування коефіцієнту індексації за 2023 рік; 1,2 % - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506).
Розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період 01.01.2024-10.09.2024 склав 152.584,75 грн (35.046.043,74 грн х 0,9 % = 315.414,39 грн. - орендна плата за рік, де: 35.046.043,74 грн.. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.08.2024; 0,9 % - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506, зі змінами; 315.414,39 грн : 12 = 26.284,53 грн місячна орендна плата, (26 284,53 грн. : 30 днів) х 10 днів = 8 761,51 грн. за вересень 2024року, (26284,53грн. х 8місяців) + 8 761,51 грн. = 219 037,75грн. всього підлягає сплаті 219.037,75 грн. - 66.453 грн. = 152 584, 75 грн).
Розрахунок заборгованості з орендної плати в період 11.09.2024-10.09.2024 склав 67.137,32 грн (35.046.043,74 грн х 0,9 % = 315.414,39 грн. - орендна плата за рік, де: 35.046.043,74 грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.08.2024; 0,9 % - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506, зі змінами; 315.414,39 грн. : 12 = 26.284,53 грн. місячна орендна плата, (26.284,53 грн. : 30 днів) х 20 днів = 17.523,02 грн. за вересень 2024 року, (26.284,53 грн. х 3 місяця) + 17.523,02 грн. = 96.376,64 грн. всього підлягає сплаті 96.376,64 грн. - 29.239,32 грн. = 67.137,32 грн).
Разом з тим, позивач зазначає, що за інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ФОП Христофоров С.В. в 2022 та 2023 роках податкові зобов'язання зі плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:037:0001 не визначав.
В 2024 році ним задекларовано 95.692,39 грн, в 2025 році -107.175,47 грн.
У період з 01.01.2022 по 30.09.2025 ним було сплачено 215.727,68 грн.
Також з листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.10.2025 вбачається, що за період з 01.01.2022 по 30.09.2025 ФОП Христофоровим С.В. було сплачено 215.727,68 грн, з них 47.629,04 грн у 2022 році.
Однак, як у позові зазначає позивач, врахувати означені 47.629,04 грн саме як плату за користування спірною земельною ділянкою в 2022 році неможливо за відсутності у відповідача відповідного податкового зобов'язання в цей період. Таким чином означені кошти в 2022 році мають статус надмірно сплачених та є джерелом сплати грошових зобов'язань, які у свою чергу відповідач задекларував у 2024 та 2025 роках, що у свою чергу відповідно до приписів статті 87 ПК України здійснюється без заяви останнього.
Як у позові зазначає позивач, відповідач у спірний період з 01.01.2022 по 10.09.2024 використовував земельну ділянку без будь-якого договірного врегулювання, а отже безпідставно зберіг у себе грошові кошти, які мали бути внесені до місцевого бюджету в якості орендної плати за використання земельної ділянки.
Разом з тим, 10.09.2024 між сторонами був укладений договір оренди спірної земельної ділянки, однак свої договірні зобов'язання відповідач не виконав та у період з 10.09.2024 по 31.12.2024 не сплатив орендну плату, у зв'язку з чим позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив стягнення 900.682,15 грн заборгованості за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:037:0001, 67.137,32 грн заборгованості з орендної плати за період 11.09.2024 до 31.12.2024, 7.776,31 грн пені.
Щодо стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розміщений, у період з 01.01.2022 до 10.09.2024, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу), а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності визначається обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата) (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".
У справі №904/6824/25 йдеться про безпідставне збереження відповідачем грошових коштів саме за рахунок несплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:037:0001 без укладення договорів оренди за загальний період користування з 01.01.2022 до 10.09.2024.
Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Отже, до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (наведену правову позицію викладено в пункті 94 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та пункті 20 Постанови Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №924/1147/19).
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (п. 30).
За змістом приписів глави 83 ЦК України для кондикційних зобов'язань характерним є приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Згідно з частиною першою статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Судом встановлено, що відповідно до інформації, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 406862212110 право власності на нерухоме майно за Христофоровим Сергієм Вікторовичем 22.12.2010 на праві приватної власності зареєстровано комплекс будівель та споруд тюнінг-центру, за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 8765595).
Статтею 120 ЗК України врегульовано питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 ЗК України).
Згідно з ч. 6 ст. 120 ЗК України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти, крім об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.
Отже, перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 ЗК України).
Як встановлено судом, право власності на об'єкт нерухомого майна відповідач набув 22.12.2010.
Варто відзначити, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна /в даному випадку відповідач/ стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати /тобто з 22.12.2010/ у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Позивач визначив період користування земельною ділянкою без укладення договору оренди з 01.01.2022 до 10.09.2024. Відповідач не надав суду доказів існування між сторонами у зазначений період договірних відносин.
Отже, суд доходить висновку, що відповідач як власник об'єкта нерухомого майна у спірний період (з 01.01.2022 до 10.09.2024) користувався земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи коштів за користування нею. Доказів зворотного відповідач суду не надав.
Позаяк відповідач є фактичним користувачем спірної земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок позивача - власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тому /відповідач/ зобов'язаний повернути ці кошти власникові земельної ділянки /позивачу/ на підставі положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно із ч. ч. 1-4, 9 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка за користування якою відповідач безпідставно зберіг грошові кошти, які мав внести до бюджету в якості орендної плати, є сформованим об'єктом цивільних прав, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-0002164642025 від 27.10.2025.
Суд зауважує, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі №922/3463/19).
Судом встановлено, що спірній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 1211000000:06:037:0001 і її площа становить 0,5157 га. Така земельна ділянка розташована за адресою: вулиця Вільна, будинок 22, у місті Кривий Ріг.
За вказаною адресою розташований об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 406862212110 право власності на нерухоме майно за Христофоровим Сергієм Вікторовичем 22.12.2010 на праві приватної власності зареєстровано комплекс будівель та споруд тюнінг-центру (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 8765595).
Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:037:0001, площа якої становить 0,5157 га - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07).
Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що спір у цій справі стосується сформованої земельної ділянки, а тому сумнівів щодо її розміру немає. Відповідач не надав доказів, які б спростували встановлені судом обставини. Відсутні докази і того, що відповідачем сформовано за спірною адресою земельну ділянку меншої чи більшої площі для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.
Суд зауважує, що у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19 (п. 27) та від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 (п. 7.10).
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 вказав, що одночасно із переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду до покупця (набувача) такого об'єкта нерухомості, розташованого на земельній ділянці комунальної власності, переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (за їх наявності). При цьому нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень статті 79-1 ЗК України не впливає ні на її розмір, ні на обов'язок власника будівлі (тобто відповідача) сплачувати за користування цією земельною ділянкою.
Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.
Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (ст. 13 Закону України "Про оцінку земель").
Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років (ст. 18 Закону України "Про оцінку земель").
Згідно із положеннями ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.
При цьому власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Так, технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об'єкта цивільних прав.
Водночас у п. 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру визначено відомості, які можуть бути надані державними кадастровими реєстраторами у формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.
Зважаючи на викладене, як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.
З огляду на те, що земельне законодавство і ПК України не обмежують можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98- 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20).
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, розроблену Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя».
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік - 1,06, 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0, 2019 рік - 1,0, 2020 рік - 1,0 , 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), за 2022 рік - 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), за 2023 - 1,051, 2024 - 1,12.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:037:0001:
- у 2022 році становить 28.996.023,45 грн (35.046.043,74 грн за витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 27.08.2024 : 1,051 коефіцієнт індексації за 2023 рік: 1,15 коефіцієнт індексації за 2022 рік, які не підлягають врахуванню при здійснення розрахунку за 2022 рік);
- у 2023 році становить 33.345.426,96 грн (35.046.043,74 грн за витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 27.08.2024 : 1,051 коефіцієнт індексації за 2023 рік, який не підлягає врахуванню при здійсненні розрахунку за 2023 рік);
- у 2024 році становить 35.046.043,74 грн відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.08.2024.
Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу, яким установлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, та яке набрало чинності з 01.01.2022.
За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:06:037:0001 за цільовим призначенням віднесена до коду 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що становить:
1,2 % від нормативної грошової оцінки земель міста у 2022 та 2023 році (рядок 03.07 в додатку 2 до Рішення від 26.05.2021 №506),
0,9 % від нормативної грошової оцінки земель міста у 2024 році (рядок 03.07 в
додатку 2 до Рішення від 26.05.2021 №506, зі змінами внесеними рішенням від
27.06.2023 №2015).
Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради.
Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.
Відтак, за розрахунком позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за 2022 рік склав 347.952,28 грн (28.996.023,45 грн х 1,2 % = 347.952,28 грн - орендна плата за рік, де: 28.996 023,45 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.08.2024 без урахування коефіцієнту індексації за 2022 та 2023 рік; 1,2 % - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506).
Розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за 2023 рік склав 400.145,12 грн (33.345.426,96 грн. х 1,2 % = 400.145,12 грн. - орендна плата за рік, де: 33.345.426,96 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.08.2024 без урахування коефіцієнту індексації за 2023 рік; 1,2 % - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506).
Розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період 01.01.2024-10.09.2024 склав 152.584,75 грн (35.046.043,74 грн х 0,9 % = 315.414,39 грн. - орендна плата за рік, де: 35.046.043,74 грн.. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.08.2024; 0,9 % - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506, зі змінами; 315.414,39 грн : 12 = 26.284,53 грн місячна орендна плата, (26 284,53 грн. : 30 днів) х 10 днів = 8 761,51 грн. за вересень 2024року, (26284,53грн. х 8місяців) + 8 761,51 грн. = 219 037,75грн. всього підлягає сплаті 219.037,75 грн. - 66.453 грн. = 152 584, 75 грн).
Разом з тим, позивач зазначає, що за інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ФОП Христофоров С.В. в 2022 та 2023 роках податкові зобов'язання зі плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:037:0001 не визначав.
В 2024 році відповідачем задекларовано 95.692,39 грн, в 2025 році -107.175,47 грн.
У період з 01.01.2022 по 30.09.2025 ним було сплачено 215.727,68 грн.
Також з листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.10.2025 вбачається, що за період з 01.01.2022 по 30.09.2025 ФОП Христофоровим С.В. було сплачено 215.727,68 грн, з них 47.629,04 грн у 2022 році. Однак, врахувати означені 47.629,04 грн саме як плату за користування спірною земельною ділянкою в 2022 році неможливо за відсутності у відповідача відповідного податкового зобов'язання в цей період.
В силу статті 143 Конституції України, статті 12 Податкового кодексу України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов'язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (стаття 10, підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Зазначені рішення міської ради №523 від 26.05.2021 та №506 від 26.05.2021 є нормативними актами, були офіційно оприлюднені у визначений податковим законодавством строк, є чинними, діючими у відповідному періоді, та не скасованими у передбаченому законом порядку, а тому підлягають, у відповідності до статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", обов'язковому виконанню та застосуванню на всій території міста Кривого Рогу при здійсненні розрахунку розміру плати за землю за відповідний рік (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.09.2022 у справі №904/4393/21).
Відповідач не заперечив проти арифметичної правильності здійсненого позивачем розрахунку, відзиву на позов не надав.
Суд надав оцінку наявним у справі доказам, підтвердив їх належність, встановив факт безпідставного збереження відповідачем грошових коштів, які мали бути внесені до бюджету в якості орендної плати за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 1211000000:06:037:0001) у період з 01.01.2022 до 10.09.2024 і дійшов висновку, що розрахунок розміру безпідставно збережених грошових коштів у вигляді орендної плати, який здійснив позивач є арифметично та методологічно правильним, а позовні вимоги про стягнення 900.682,15 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення орендної плати за період з 11.09.2024 до 31.12.2024 суд зазначає таке.
За приписами ст. 14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї) (ст. 2 Земельного кодексу України).
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Частиною першою ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
Положеннями ст. 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст.15 ЗУ "Про оренду землі").
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (ч. 1 ст. 96 ЗК України).
Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку (ст. 24 ЗУ "Про оренду землі").
Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (що діяв на час виникнення спірних відносин), зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до пунктів 8,9,10,11,12,13 договору орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу», зі змінами, за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки, виданого управлінням забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на підставі рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу». Розмір орендної плати не є сталим і змінюється без внесення змін до цього Договору разі внесення змін до Податкового кодексу України та встановлення Криворізькою міською радою нового розміру ставок плати за землю.
Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до цього договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв'язку проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України.
Орендар самостійно здійснює індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, після чого самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.
Орендна плата вноситься Орендарем незалежно від результатів його діяльності на рахунок ГУК у Дніпропетровській області (Саксаганський район) UA228999980334179815000004650 банку Казначейства України, код класифікації доходів бюджету 18010900, код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155. Зміна банківських реквізитів не є зміною умов Договору, тому не потребує внесення змін до договору.
Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою. Строки платежу не є сталими і можуть змінюватись відповідно до вимог чинного законодавства України без внесення змін до договору у разі: - зміни умов господарювання, передбачених Договором; - зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; - зміни ставки орендної плати за землю на підставі рішення Криворізької міської; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; - в інших випадках, передбачених законом та цим договором.
Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу, яким установлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, та яке набрало чинності з 01.01.2022.
За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, та відповідно до 1, 15 договору оренди, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:06:037:0001 за цільовим призначенням віднесена до коду 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що становить:
1,2 % від нормативної грошової оцінки земель міста у 2022 та 2023 році (рядок 03.07 в додатку 2 до Рішення від 26.05.2021 №506),
0,9 % від нормативної грошової оцінки земель міста у 2024 році (рядок 03.07 в
додатку 2 до Рішення від 26.05.2021 №506, зі змінами внесеними рішенням від
27.06.2023 №2015).
Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради.
Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.
Позивачем надано розрахунок заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки №2024523 від 11.09.2024, відповідно до якого за період 11.09.2024-10.09.2024 склала 67.137,32 грн (35.046.043,74 грн х 0,9 % = 315.414,39 грн. - орендна плата за рік, де: 35.046.043,74 грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.08.2024; 0,9 % - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506, зі змінами; 315.414,39 грн. : 12 = 26.284,53 грн. місячна орендна плата, (26.284,53 грн. : 30 днів) х 20 днів = 17.523,02 грн. за вересень 2024 року, (26.284,53 грн. х 3 місяця) + 17.523,02 грн. = 96.376,64 грн. всього підлягає сплаті 96.376,64 грн. - 29.239,32 грн. = 67.137,32 грн).
Разом з тим, позивач зазначає, що за інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ФОП Христофоров С.В. в 2024 році задекларовано 95.692,39 грн, в 2025 році -107.175,47 грн. У період з 01.01.2022 по 30.09.2025 ним було сплачено 215.727,68 грн. Також з листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.10.2025 вбачається, що за період з 01.01.2022 по 30.09.2025 ФОП Христофоровим С.В. було сплачено 215.727,68 грн, з них 47.629,04 грн у 2022 році.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 67.137,32 грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 67.137,32 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково у розмірі 67.137,32 грн.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
В пункті 13 сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, зокрема, стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Термін нарахування пені за прострочення сплати грошового зобов'язання не обмежується і встановлюється від першого дня виникнення прострочення до дня погашення включно.
Відтак, сторони у договорі передбачили сплату пені у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів земельної ділянки.
За прострочення виконання зобов'язання згідно ст.129 Податкового кодексу України та на підставі пункту 13 договору позивач нарахував пеню у розмірі 7.776,31 грн за період прострочки з 31.10.2024 до 31.08.2025.
Перевіркою розрахунку пені, зробленого позивачем, судом помилок не виявлено, арифметично розрахунок проведено вірно.
Отже, розрахунок пені, здійснений позивачем, визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 67.137,32 грн та пені у розмірі 7.776,31 грн.
За вказаних обставин позовні вимоги визнаються обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Відповідно до п. п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому частиною першою цієї статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Водночас, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8 для сплати судового збору у разі подання до суду документів у електронній формі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22 наголосила, що при поданні позову через Електронний суд судовий збір розраховується з понижуючим коефіцієнтом.
Аналогічні правові позиції містяться в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.01.2023 у справі №905/1977/21, постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №906/1091/23, постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №263/4787/15-ц.
Позовна заява у справі №904/6824/25 була сформована в системі «Електронний суд», а тому правомірним є застосування ставки судового збору з понижуючим коефіцієнтом 0,8, що становить 11.707,15 грн, який, з урахуванням положень ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Крім цього, господарський суд вважає за доцільне надати роз'яснення щодо повернення сплаченої суми судового збору за подання позовної заяви, у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином у позивача наявна можливість повернути судовий збір у загальному розмір 0,1 к. (11.707,16 грн - 11.707,15 грн).
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Христофорова Сергія Вікторовича ( АДРЕСА_2 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, ПЛОЩА МОЛОДІЖНА, будинок 1; ідентифікаційний код 33874388) 900.682,15 грн (дев'ятсот тисяч шістсот вісімдесят дві грн 15 к.) безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою за період з 01.01.2022 до 10.09.2024, 67.137,32 грн (шістдесят сім тисяч сто тридцять сім грн 32 к.) заборгованості з орендної плати за період з 11.09.2024 до 31.12.2024, 7.776,31 грн (сім тисяч сімсот сімдесят шість грн 31 к.) пені, 11.707,15 грн (одинадцять тисяч сімсот сім грн 15 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня його повного складення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк