вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
02.02.2026м. ДніпроСправа № 904/6271/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Савенко В.А.
за позовом ОСОБА_1 , Дніпропетровська область, м.Дніпро
до Садівничого товариства "Авіатор", Дніпропетровська область, с.Єлизаветівка
про визнання недійсними рішень
Представники:
від позивача: Щербина М.В.;
від відповідача: не з'явився;
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою до Садівничого товариства "Авіатор", в якому просить суд:
- визнати недійсним рішення правління Садівничого товариства "Авіатор", яке оформлене протоколом № 56 від 15.06.2024;
- визнати недійсним рішення загальних зборів членів Садівничого товариства «Авіатор», яке оформлене протоколом № 57 від 22.06.2024.
Суд ухвалою від 07.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху. Запропонував ОСОБА_1 усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: чеку та опису вкладення у цінний лист (оригіналів або належним чином засвідчених копій), які підтверджують факт відправлення відповідачу (на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) копії позовної заяви і доданих до неї документів; платіжного документу, який підтверджує факт сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі (доплатити 2422,40 грн) у строк до 21.11.2025.
12.11.2025 до господарського суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2025 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу, квитанцію № Е2А5-QQ81-MDLE від 12.11.2025 про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Суд ухвалою від 13.11.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та призначив підготовче засідання на 10.12.2025.
13.11.2025 позивач подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Суд ухвалою від 14.11.2025 задовольнив клопотання позивача.
В підготовче засідання 10.12.2025 з'явився представник позивача; представник відповідача в підготовче засідання не з'явився.
Суд ухвалою від 10.12.2025 відклав підготовче засідання на 09.01.2026.
В підготовче засідання 09.01.2026 з'явився представник позивача; представник відповідача в підготовче засідання не з'явився. В підготовчому засіданні 09.01.2026 представник позивача заявив усне клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Суд ухвалою від 09.01.2026 закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 02.02.2026. Постановив провести судове засідання у справі № 904/6271/25 з ОСОБА_1 (його представником) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судове засідання 02.02.2026 з'явився представник позивача; представник відповідача не з'явився.
В ухвалі від 13.11.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідачу було роз'яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Відповідач про відкриття провадження у справі та можливість подання заяв по суті справи повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
На адресу суду повернувся направлений відповідачеві конверт із копією ухвали суду від 13.11.2025.
Поштовому відправленню (ухвалі суду від 13.11.2025) на адресу відповідача, присвоєно штрихкодовий ідентифікатор R067045982219. За результатами пошуку за штрихкодовим ідентифікатором R067045982219 на WEB сторінці Укрпошти (http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku) вбачається, що відправлення за вищевказаним номером відправлення за вищевказаним номером повернено за зворотною адресоюз відміткою "закінчення встановленого терміну зберігання".
За ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Отже судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, а неподання ним до суду відзиву не можна визнати таким, що обумовлене поважними причинами.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За викладених обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено скорочене рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
Позивач зазначає, що починаючи із 10.03.2007 ОСОБА_1 є членом садівничого товариства «Авіатор», що підтверджується членською книгою № 7 (а.с. 9-10).
15.06.2024 було проведено засідання правління СТ «Авіатор», яке оформлене Протоколом № 56, на порядок денний якого було винесено два питання:
- питання порядку денного № 1: «у зв'язку з підвищенням тарифу на електроенергію з 01.06.2024 нових фіксованих цін для населення у розмірі - 4,32 грн за 1 кВт, нічний тариф - 2,16 грн за 1 кВт, були проведені розрахунку згідно з новим тарифом та встановити тариф за 1 кВт е/е на с/т «Авіатор», 4,8 грн за 1 кВт. Розрахунок додається. Проголосували одноголосно:»;
- питання порядку денного № 2: «Провести збори садівників с/т «Авіатор» 22.06.2024 і довести новий тариф згідно розрахунку. Проголосували одноголосно:».
Протоколом № 57 було оформлено загальні збори членів СТ «Авіатор» від 22.06.2024, порядок денний яких включав одне питання, а саме: «Встановлення єдиного тарифу ел/енергії для садівників с/т «Авіатор» з 01.06.2024. По першому питанню заслухали садівника ОСОБА_2 , який провів розрахунок по визначенню нового тарифу ел/енергії із врахуванням всіх складових і коефіцієнтів, при єдиному державному тарифі - 4,32 грн за 1 кВт та встановити тариф для с/т «Авіатор» - 4,8 грн. за 1 кВт. Голосували - одноголосно».
Позивач зазначає, що із послідовності проведення засідання правління СТ «Авіатор» та загальних зборів СТ «Авіатор» вбачається, що спочатку було проведено засідання правління по встановленню нового тарифу для членів СТ «Авіатор», а лише потім було проведено загальні збори, що суперечить Статуту та ЗУ «Про кооперацію». Відповідно до Статуту СТ «Авіатор» (далі Статут) від 2009 року, який був діючим на момент проведення засідання правління 15.06.2024 та проведення загальних зборів 22.06.2024, а саме п. 4.2 "Вищим органом управління садівничого Товариства є загальні збори». Зі змісту п. 4.2. статуту СТ «Авіатор» вбачається, що у товаристві створюється вищий, виконавчий та контрольний органи. Вищим органом товариства є загальні збори (збори уповноважених). Виконавчим органом товариства є правління. Контролюючим органом товариства є ревізійна комісія. Відповідно до вимог п. 4.2.12. збори уповноважених членів Товариства правомочні вирішувати питання, якщо на зборах присутні 2/3 усіх уповноважених членів Товариства. Відповідно до п.4.3 Статуту загальні збори Товариства правомочні вирішувати питання, якщо на зборах присутні більше половини усіх членів Товариства. Як зазначає позивач, СТ «Авіатор» нараховує 128 його садівників (членів).
Позивач зазначає, що статут має п. 4.5., який стосується повноважень правління СТ «Авіатор», в переліку яких відсутня можливість приймати рішення по зміні тарифу за електроенергію та інших питань, які стосуються комунальних послуг для членів СТ «Авіатор». Садове об'єднання - це лише юридична особа, яку садівники створили для того, щоб мати можливість забезпечити свої потреби в доступі до електроенергії, а керівництво такого колективу лише організовує та регулює процес доступу садівників до електричної енергії та адмініструє фінансові ресурси, що надходять від них, з метою здійснення своєчасних розрахунків з постачальником електричної енергії, а також для покриття інших витрат, пов'язаних з організацією такого доступу садівників до електрики. Члени СТ «Авіатор» повинні використовувати свої земельні ділянки для вирощування фруктів, ягід, овочів та іншої сільськогосподарської продукції, а СТ зобов'язане створювати їм для цього належні умови. Також СТ є неприбутковою організацією. Виходячи з вищевикладених положень, СТ не є учасником оптового ринку електроенергії, не має відповідної ліцензії, не має на меті продаж електричної енергії членам СТ, має створювати для членів СТ належні умови, є неприбутковою організацією. СТ «Авіатор» щодо членів СТ «Авіатор» не є постачальником електроенергії, оскільки здійснює доставку (а не постачання) закупленої за рахунок коштів членів СТ електричної енергії через свої повітряні або підземні кабельні лінії електропередач. Отже, СТ не є і не може бути енергопостачальником.
На підставі викладеного позивач просить суд:
- визнати недійсним рішення правління Садівничого товариства "Авіатор", яке оформлене протоколом № 56 від 15.06.2024;
- визнати недійсним рішення загальних зборів членів Садівничого товариства «Авіатор», яке оформлене протоколом № 57 від 22.06.2024.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України).
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 1 Закону України «Про кооперацію» кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.
За визначенням ст. 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.
Статтею 6 Закону України «Про кооперацію» визначено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про кооперацію» кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах.
Статтею 9 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що державна реєстрація кооперативу проводиться в порядку, передбаченому законом.
Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.
Садівничі товариства є обслуговуючими кооперативами і саме ця організаційно-правова форма більше відповідає меті створення садівничого товариства, спір у даній справі стосується реалізації прав члена кооперативу на управління кооперативом, а правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначає саме Закон України «Про кооперацію».
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
З аналізу наведених положень законодавства вбачається, що корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами. Відповідно члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Згідно з ч.1 ст.15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.
Частиною 2 ст.15 Закону України «Про кооперацію» визначено, що до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об'єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.
Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу (ч.3 ст.15 Закону України «Про кооперацію» ).
Відповідно до ч.4 ст.15 Закону України «Про кооперацію» чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.
Протоколом № 57 оформлено загальні збори членів СТ «Авіатор» від 22.06.2024, порядок денний яких включав одне питання, а саме: «Встановлення єдиного тарифу ел/енергії для садівників с/т «Авіатор» з 01.06.2024. По першому питанню заслухали садівника ОСОБА_2 , який провів розрахунок по визначенню нового тарифу ел/енергії із врахуванням всіх складових і коефіцієнтів, при єдиному державному тарифі - 4,32 грн за 1 кВт та встановити тариф для с/т «Авіатор» - 4,8 грн за 1 кВт. Голосували - одноголосно».
Господарський суд наголошує, що у позовній заяві позивач не вказує, яким чином оспорювані рішення порушують його права як члена СТ «Авіатор».
Рішення загальних зборів є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання правових актів індивідуальної дії (ненормативних актів) незаконними (недійсними) є невідповідність їх вимогам чинного на час його видання (затвердження) законодавства, в тому числі Конституції України, та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт.
Позивач зазначає, що СТ «Авіатор» нараховує 128 його садівників (членів), на підтвердження чого надав список садівників СТ «Авіатор» (а.с. 10-11).
Господарський суд наголошує, що протокол загальних зборів членів СТ «Авіатор» № 57 від 22.06.2024 не містить інформації щодо загальної кількості членів СТ «Авіатор», а також кількості присутніх членів на зборах. Вказаний протокол містить запис: «На зборах присутні: (список додається)».
Зазначений список присутніх на загальних зборах членів СТ «Авіатор» 22.06.2024 сторонами до суду не надано, у зв'язку із чим у суду відсутня можливість перевірити наявність/відсутність кворуму при проведенні загальних зборів членів СТ «Авіатор», оформлених протоколом № 57 від 22.06.2024.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (в даному випадку члена садівничого товариства - позивача). Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлений, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Оскаржувані рішення органів управління господарського товариства можуть бути визнані недійсними лише у разі, якщо вони прямо (а не опосередковано чи потенційно) впливають на права чи законні інтереси учасника та порушують їх та за умови, що буде дотримано справедливий баланс між індивідуальними та загальними інтересами, що залежить від всіх обставин у кожному окремому випадку. При цьому позивач повинен довести, що існує безпосередній зв'язок між стверджуваним порушенням та прийнятими оскаржуваними ним рішеннями органів управління господарського товариства.
Господарський суд зазначає, що позивачем не було доведено, що внаслідок проведених спірних загальних зборів для позивача настали будь-які обмеження, а іншим членам надані несправедливі переваги за рахунок позивача, отже за своїм змістом оскаржуване позивачем рішення не має ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів позивача.
За наведених обставин позивачем не доведено порушення його прав скликанням та проведенням оспорюваних загальних зборів СТ «Авіатор», оформлених протоколом № 57 від 22.06.2024, а також не доведено наявності негативних наслідків для позивача за фактом прийняття відповідних рішень.
З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Садівничого товариства «Авіатор», яке оформлене протоколом № 57 від 22.06.2024, задоволенню не підлягають.
Стосовно позовних вимог в частині визнання недійсним рішення правління Садівничого товариства "Авіатор", яке оформлене протоколом № 56 від 15.06.2024 господарський суд зазначає наступне.
Позивач зазначає, що до повноважень правління СТ «Авіатор» не входить можливість приймати рішення по зміні тарифу за електроенергію та інших питань, які стосуються комунальних послуг для членів СТ «Авіатор».
Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про кооперацію» визначено, що до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об'єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.
Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу (ч. 3 ст. 15 Закону України «Про кооперацію» ).
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про кооператив" виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу. У кооперативі, до складу якого входить менше ніж 10 членів, обирається лише голова кооперативу. Виконавчий орган кооперативу: здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладає угоди між кооперативом та іншими особами; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу. Виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про кооперацію» статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов'язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов'язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов'язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок повернення паю. Статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.
Відповідно до п. 4.2. Статуту СТ «Авіатор» вищим органом управління садівничого Товариства є загальні збори.
Загальні збори:
Затверджують статут товариства вносять в нього зміни та доповнення (п. 4.2.1. Статуту).
Обирають на 5 років голову Товариства, як гаранта і відповідального за кошти і майно Товариства, затверджують йому посадовий оклад (відповідно до кількості садівників у Товаристві) (п. 4.2.2. Статуту).
Затверджують на 5 років Правління з 5 осіб по поданню персональних кандидатур головою Товариства, які виконують свої обов'язки на громадських засадах (п. 4.2.3. Статуту).
Цей виконавчий орган і очолює голова Товариства (п. 4.2.4. Статуту).
Обирають на 5 років ревізійну комісію в кількості 3-х осіб (п. 4.2.5. Статуту).
Затверджують кошторис Товариства та штатний розклад (п. 4.2.6. Статуту).
Встановлюють на підставі затвердженого кошторису розмір щорічних членських, вступних та цільових внесків і строки їх внесення (п. 4.2.7. Статуту).
Заслуховують звіти Голови правління, ревізійної комісії про її діяльність, затверджують річні звіти та акти ревізії (п. 4.2.8. Статуту).
Розглядають скарги членів Товариства на рішення правління ревізійної комісії (п. 4.2.9. Статуту).
Достроково відкликають членів Правління та ревізійної комісії Товариства (п. 4.2.10. Статуту).
Вирішують питання реорганізації та припинення діяльності товариства, його вступу в спілку, товариство, (об'єднання) та виходу з них (п. 4.2.11. Статуту).
Відповідно до п. 4.5.1. Статуту правління Товариства є виконавчим органом, підзвітним у своїй роботі загальним зборам Товариства. Створює громадські комісії, які працюють під його керівництвом. Правління, як правило, працює на громадських засадах, але при зразковому виконанні своїх обов'язків по рішенню Голови Товариства вони можуть звільнятись від сплатити членських внесків або мати інші пільги.
Веде облік майна та грошових коштів Товариства (п. 4.5.2. Статуту).
Забезпечує виконання робіт згідно з «Проектом організації і забудови Товариства» (п. 4.5.3. Статуту).
Здійснює контроль за виконанням членами Товариства чинного законодавства та рішень відповідних органів щодо колективних садів, охорони природи, Статуту та Правил внутрішнього розпорядку Товариства (п. 4.5.4. Статуту).
Організує роботи по проведенню агротехнічних заходів, боротьбі з шкідниками та хворобами дерев, плодово-ягідних насаджень, проводить інші заходи, пов'язані з наданням послуг членам Товариства (п. 4.5.5. Статуту).
Організовує охорону будівель, насаджень та майна товариства та його членів (п. 4.5.6. Статуту).
Здійснює контроль за своєчасною оплатою членами Товариства встановлених внесків та платежів (п. 4.5.7. Статуту).
Господарський суд зазначає, що статут СТ «Авіатор» не містить заборони правлінню СТ «Авіатор» приймати рішення по зміні тарифу за електроенергію. Також зі статуту не вбачається, що прийняття рішення по зміні тарифу за електроенергію відноситься до виключної компетенції загальних зборів.
До того ж позивачем не доведено порушення його прав проведенням засідання правління СТ «Авіатор», яке оформлене Протоколом № 56 від 15.06.2024, а також не доведено наявності негативних наслідків для позивача за фактом прийняття відповідного рішення.
З огляду на викладене, господарський суд не вбачає достатніх правових підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним рішення правління Садівничого товариства "Авіатор", яке оформлене протоколом № 56 від 15.06.2024.
Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).
У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
У позовній заяві позивач просив витребувати у СТ «Авіатор» список присутніх осіб на загальних зборах 22.06.2024, оформлених протоколом № 57, та поіменний список садівників СТ «Авіатор» на момент проведення загальних зборів, а саме на 22.06.2024. Окрему заяву з посиланням на ст.81 ГПК України та належним обгрунтуванням позивач під час розгляду справи не подавав.
Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4)заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5)причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (ч. 3 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України).
Господарський суд зазначає, що позивачем до позовної заяви додано протокол засідання правління СТ «Авіатор» № 56 від 15.06.2024, протокол загальних зборів членів СТ «Авіатор» № 57 від 22.06.2024, а також статут СТ «Авіатор», в той же час підстави/причини неможливості самостійного отримання списку присутніх осіб на загальних зборах 22.06.2024 та поіменний список садівників СТ «Авіатор» позивачем не наведено та необґрунтовано, також заявником не зазначені заходи, яких він вжив для отримання зазначених доказів самостійно, докази вжиття таких заходів, тощо, що в свою чергу є порушенням вимог ч.2 ст.81 ГПК України та підставою для відмови у задоволенні клопотання.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у розмірі 4844,80 грн.
29.01.2025 позивач подав заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, позивачем подано для долучення до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги № 91 від 27.10.2025, укладений між позивачем та адвокатом Щербиною М.В., додаток від 27.10.2025 до договору про надання правничої допомоги № 91 від 27.10.2025, акт прийому-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 15.01.2026 на суму 25 000,00 грн, довідку від 15.01.2026 про отримання коштів у розмірі 23 500,00 грн, прибуткові касові ордери, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП № 002717 від 15.12.2020, ордер АР № 1272475 від 27.10.2025.
Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови у позові - на позивача (п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 03.02.2026.
Суддя І.В. Мілєва