Справа № 129/3757/25
Провадження у справі № 2/129/611/2026
"02" лютого 2026 р. м. Гайсин
Суддя Гайсинського районного суду Вінницької області Дєдов С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до г.т. Гайсинрембуд про припинення господарського товариства, -
Встановив:
Ухвалою судді від 05.11.2025 р. зазначена позовна заява залишена без руху, як така, що не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, позивачу надано для виправлення недоліків строк десять днів з часу отримання копії цієї ухвали, яку позивачі отримали 14.11.2025 р., що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з ухвалою суду.
У визначений строк позивачі не усунули недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, а саме:
- в порушення вимог ч.4 ст. 177 ЦПК України та ст.4 Закону України «Про судовий збір» до заяви не додано документи, що підтверджують сплату позивачами судового збору у повному розмірі у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- позовна заява не містить реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти сторін справи; позовна заява не містить повне найменування відповідача (для юридичних осіб) та його місцезнаходження (для юридичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також засоби зв'язку відповідача (п.2) ч.3 ст. 175 ЦПК України);
- позовна заява не містить повного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про припинення господарського товариства Гайсинрембуд; не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5) ч.3 ст. 175 ЦПК України);
- позовна заява не містить відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору (п.6) ч.3 ст. 175 ЦПК України);
- позовна заява не містить відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п.7) ч.3 ст. 175 ЦПК України);
- позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; (п.9) ч.3 ст. 175 ЦПК України);
- позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав (п.10) ч.3 ст. 175 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.4 ст. 43 ЦПК України за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
При цьому слід зазначити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи зміст заяви позивача про усунення недоліків, слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху з метою належного її оформлення у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу наглядним є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Оскільки зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху недоліки у визначений строк не усунуті, то дану позовну заяву із додатками, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Керуючись ч. 3 ст.185 ЦПК України, -
Постановив:
Позовну заяву із додатками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до г.т. Гайсинрембуд про припинення господарського товариства, вважати неподаною та повернути позивачам.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів до Вінницького апеляційного суду, з дня її проголошення.
Суддя: