Категорія №2.19.8
Іменем України
13 грудня 2010 року Справа № 2а-8038/10/1270
< Текст >
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді: Петросян К.Є.,
за участю секретаря: Ковіної І.В.,
сторін:
позивача: не прибув,
представника відповідача: Кадника М.В. (довіреність від 04.01.2010),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Сватівському районі Луганської області про зобов'язання повернути грошові кошти,-
25 жовтня 2010 року громадянин ОСОБА_2 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління Пенсійного фонду у Сватівському районі Луганської області, в обґрунтування якого вказав наступне.
Відповідно до листа начальника управління надходження доходів Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області Ісаєвої Л.О. позивач сплатив відповідачу доплату до мінімального страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за травень-вересень 2009 року у розмірі 874,48 грн.
Постановою окружного адміністративного суду м.Києва від 28.09.2009 року у адміністративній справі №2а-4456/09/2670 визнано незаконною та скасовано постанову Кабінету Міністрів України «Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування» №366 від 14.04.2009 року, відповідно до якої позивач був зобов'язаний сплачувати вище зазначену доплату до мінімального страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з моменту її прийняття.
Прохання позивача зарахувати надміру сплачену вище зазначену доплату до мінімального страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в рахунок наступних таких саме платежів задоволено не було. У зв'язку із чим, позивач вважає, що ним надміру сплачено страховий внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за травень-вересень 2009 року у розмірі 874,48 грн.
Крім того, зазначив, що ним було надміру сплачено страховий внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень і серпень 2010 року у розмірі 172,49 грн. Загальний розмір переплати страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складає 1046,97 грн. Зарахувати надміру сплачені позивачем страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в рахунок майбутніх платежів страхових внесків в дійсний час не актуально, оскільки він припинив свою підприємницьку діяльність.
На підставі викладеного, позивач просить суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Сватівському районі Луганської області повернути ОСОБА_2 1046,97 грн.
Позивач у судовому засіданні не був присутній, до початку розгляду справи звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача у судовому засіданні проти заявленого позову заперечував, надав суду пояснення, відповідно до яких зазначив, що ОСОБА_2 отримав свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця 20.08.2007 року, з 21.08.2007 року позивач підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню на підставі поданої ним заяви. Після зазначених дій ОСОБА_2 набув статусу застрахованої особи і одночасно страхувальника.
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники - це застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 ст.11 Закону №1058. ОСОБА_2, будучи страхувальником, добровільно сплачував страхові внески до УПФУ у Сватівському районі на протязі 2007-2010 років, і мав право відповідно до ч.13 ст.20 Закону №1058 вимагати сплати суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи. Разом з тим, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державного реєстратора Сватівської районної державної адміністрації, з 25.10.2010 року припинена підприємницька діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, тобто 25.10.2010 року ОСОБА_2 позбувся статусу страхувальника, і на даний час є застрахованою особою. Відповідно, на думку представника відповідача, позивач не має право згідно ч.13 ст.20 Закону №1058 вимагати сплати суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи, оскільки надміру сплачені чи помилково сплачені страхові внески до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду. На підставі викладеного, вважає, що сплачену суму страхових внесків страхувальником ОСОБА_2, неможливо повернути застрахованій особі ОСОБА_2
Суд, вислухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, позовні вимоги не обґрунтованими та не підлягаючими задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, організовує роботу з ведення персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та автоматизованого оброблення інформації у системі Пенсійного фонду України, проводить збирання, акумулювання та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.
Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Відповідно до ч. 3 ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вiд 09.07.2003 №1058-IV (Далі - Закон №1058), загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058, страхувальниками є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Відповідно до ст. 1 Закону №1058, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону № 1058, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно ст.2 Закону № 1058, система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів: перший рівень - солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом; другий рівень - накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом; третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.
Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Вказаним законом передбачено, що страхувальник зобов'язаний: подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до п. п. 5.3.1 п.5.3 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», визначення сум страхових внесків здійснюється на підставі: даних річних розрахунків про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків, отриманих від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів.
Згідно з п. п. 5.3.4 п.5.3. «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачуються ними за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), до 20 числа поточного місяця за попередній у фіксованому розмірі.
Відповідно до Постанови Кабінет Міністрів України № 366 від 14.04.2009 «Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування», фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні такими суб'єктами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, сплачують страхові внески в порядку, визначеному Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Сума страхового внеску визначається самостійно фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності як для себе так і зазначених членів його сім'ї.
Постановою окружного адміністративного суду м.Києва від 28.09.2009 року у адміністративній справі №2а-4456/09/2670 визнано незаконною та скасовано Постанову Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 року №366 «Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування» з моменту її прийняття. Постанова набрала законної сили.
Указом Президента України від 02.11.2009 року № 890/2009 зупинено дію вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України. Указ набрав чинності з дня його опублікування, тобто з 05.11.2009.
Тому, враховуючи норми вказаного Указу, платники фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах повинні в 2009 році сплачувати страхові внески починаючи з травня по жовтень включно.
Відповідно до ч.13 ст.20 Закону №1058, суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа - підприємець Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області 20.08.2007р. за номером 2 374 000 0000 001847, тобто з 21.08.2007 року він підлягє загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до вимог ч.3 ст.11 Закону №1058 і набув статусу страхувальника.
Позивачем були подані до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі звіти про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009 та 2010 роки. Згідно поданих звітів, позивачем самостійно встановлений фіксований розмір страхових внесків, які він сплачував до Управління Пенсійного фонду у Сватівському районі Луганської області у добровільному порядку.
Разом з тим, як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 25.10.2010 року державним реєстратором Сватівської районної державної адміністрації Луганської області за № 2 374 006 0003 001847 внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за її рішенням.
Відповідно до ч.11 ст.20 Закону №1058, суми надміру або помилково сплачених страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування, у тому числі сплачені із заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка працює за сумісництвом, що перевищує максимальну величину, передбачену частиною четвертою статті 19 цього Закону, повертаються цій застрахованій особі або за її бажанням залишаються в Накопичувальному фонді та обліковуються на накопичувальному пенсійному рахунку в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є другим рівнем системи пенсійного забезпечення в Україні, і базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки з 25.10.2010 року ОСОБА_2 позбувся статусу страхувальника, і на даний час має статус застрахованої особи, тому відповідно до вимог ч.13 ст.20 Закону №1058, позивач не має права на повернення сплачених ним страхових внесків до солідарної системи, оскільки згідно норм вказаного закону суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 необґрунтованими.
Згідно вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір підлягає стягненню з позивача.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 19, 70, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Сватівському районі Луганської області про зобов'язання повернути грошові кошти відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 10 грудня 2010 року.
< Текст >
Суддя К.Є. Петросян