вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"26" січня 2026 р. Cправа № 902/1070/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни
за участю секретаря судового засідання Багулової Є.О., за відсутності сторін
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Квартирно - експлуатаційного відділу міста Вінниця, 21015, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Стрілецька, будинок 87, ідентифікаційний код юридичної особи 08320218
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екострой-1", 33001, Рівненська обл., Рівненський р-н, місто Рівне, вул. Біла, будинок 5А, офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 37520097
про стягнення 34 514,84 гривень
До Господарського суду Вінницької області 01.08.2025 надійшла позовна заява (вх. № 1135/25 від 01.08.2025) Квартирно - експлуатаційного відділу міста Вінниця до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екострой-1" про стягнення штрафних санкцій за договором підряду № 7797 від 24.06.2024 у розмірі 34 514,84 гривень, з яких: 24 478,01 гривень пені та 10 036,83 гривень штрафу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2025 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою від 06.08.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 902/1070/25, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 02.09.2025 об 11:30 год.
20.08.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 20.08.2025 (вх. № 01-34/8778/25 від 20.08.2025) у якому останній щодо позову заперечив з підстав зазначених у відзиві, просив у задоволенні позову відмовити або зменшити розмір штрафних санкцій на 90 %.
26.08.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № б/н від 26.08.2025 (вх. № 01-34/8955/25 від 20.08.2025).
29.08.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив № б/н від 29.08.2025 (вх. № 01-34/9136/25 від 29.08.2025).
01.09.2025 до суду від відповідача надійшла заява № б/н від 01.09.2025 (вх. № 01-34/9161/25 від 01.09.2025) про відкладення розгляду справи.
Судове засідання 02.09.2025 не відбулось у зв'язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога" на території Вінницької області.
Ухвалою від 02.09.2025 судом повідомлено сторони про призначення судового засідання з розгляду справи № 902/1070/25 по суті на 16.09.2025 об 11:30 год.
12.09.2025 до суду від відповідача надійшла заява № б/н від 12.09.2025 (вх. № 01-34/9690/25 від 12.09.2025) про надання доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.
16.09.2025 до суду від позивача надійшли письмові пояснення № б/н від 15.09.2025 (вх. № 01-34/9820/25 від 16.09.2025).
16.09.2025 до суду від позивача надійшло клопотання № б/н від 16.09.2025 (вх. № 01-34/9844/25 від 16.09.2025) про долучення доказів.
У судовому засіданні 16.09.2025 суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/1070/25 по суті до 07.10.2025 о 14:30.
17.09.2025 до суду від позивача надійшло клопотання № б/н від 17.09.2025 (вх. № 01-34/9920/25 від 17.09.2025) із заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
01.10.2025 до суду від позивача надійшла заява про долучення документів належної якості до матеріалів справи № б/н від 01.10.2025 (вх. № 01-34/10508/25 від 01.10.2025).
06.10.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів № б/н від 06.10.2025 (вх. № 01-34/10740/25 від 01.10.2025).
07.10.2025 до суду від представника відповідача надійшла заява № б/н від 07.10.2025 (вх. № 01-34/10771/25 від 07.10.2025) у якій останній повідомив про припинення ним представництва інтересів відповідача.
07.10.2025 до суду від представника відповідача надійшла заява № б/н від 07.10.2025 (вх. № 01-34/10779/25 від 07.10.2025) у якій останній повідомив про здійснення адвокатом Крижанівським В.В. представництва інтересів відповідача.
За наслідком судового засідання 07.10.2025 суд постановив ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи № 902/1070/25 по суті на 10:00 год. 17.10.2025.
17.10.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання № б/н від 17.10.2025 (вх. № 01-34/11256/25) про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 17.10.2025 суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/1070/25 по суті до 30.10.2025 о 15:00.
28.10.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення № б/н від 28.10.2025 (вх. № 01-34/11661/25 від 28.10.2025).
30.10.2025 до суду від відповідача надійшла промова у судових дебатах № б/н від 30.10.2025 (вх. № 01-34/11759/25).
У судовому засіданні 30.10.2025 суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/1070/25 по суті до 25.11.2025 о 12:00.
У судовому засіданні 25.11.2025 суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/1070/25 по суті до 11.12.2025 о 14:00.
08.12.2025 до суду від відповідача надійшла заява № б/н від 08.12.2025 (вх. № 01-34/13201/25).
У судовому засіданні 11.12.2025 суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/1070/25 по суті до 12:30 25.12.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
24.12.2025 до суду від відповідача надійшла заява № б/н від 24.12.2025 (вх. № 01-34/13796/25 від 24.12.2025) про долучення доказів.
24.12.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення № б/н від 24.12.2025 (вх. № 01-34/13805/25 від 24.12.2025).
24.12.2025 до суду від позивача надійшло клопотання № б/н від 24.12.2025 (вх. № 01-34/13809/25 від 24.12.2025) про долучення доказів.
25.12.2025 до суду від позивача надійшло клопотання № б/н від 25.12.2025 (вх. № 01-34/13837/25 від 25.12.2025) про відкладення розгляду справи з посиланням на ведення між сторонами переговорів щодо мирного врегулювання спору.
25.12.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № б/н від 25.12.2025 (вх. № 01-34/13809/25 від 25.12.2025) у якому останній зауважив щодо проведення між сторонами переговорів про мирне врегулювання спору.
Ухвалою від 25.12.2025 судом відкладено судове засідання з розгляду справи №902/1070/25 по суті на 20.01.2026 об 11:30 год.
За результатами розгляду справи у судовому засіданні 20.01.2026 року суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення у справі № 902/1070/25 та відповідно до статті 219 ГПК України повідомив про відкладення ухвалення та проголошення вступної та резолютивної частин рішення на 26 січня 2026 року об 11:00 год.
На оголошення вступної та резолютивної частин рішення сторони не з'явилися, у зв'язку з чим вступна та резолютивна частини рішення долучена до матеріалів справи без його проголошення.
Суть спору:
Квартирно - експлуатаційний відділ міста Вінниця звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екострой-1" про стягнення штрафних санкцій за договором підряду № 7797 від 24.06.2024 у розмірі 34 514,84 гривень, з яких: 24 478,01 гривень пені та 10 036,83 гривень штрафу.
На обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 24.06.2024 між Квартирно - експлуатаційним відділом міста Вінниця та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екострой-1" укладено договір підряду № 7797 на виконання робіт з капітального ремонту покрівлі будівлі.
Позивач зазначив, що відповідно до календарного графіку виконання робіт, що є додатком 3 до договору підряду № 7797 від 24.06.2024 сторонами погоджено дату початку та дату закінчення кожного виду робіт, а саме окремі види робіт мали бути закінчені в термін до 20.07.2024 р., 25.07.2024 р.,05.08.2024 р., 10.08.2024 р., 15.08.2024 р., 20.08.2024 р., 22.08.2024 р., 25.08.2024 р., 30.08.2024 р.
Позивач стверджує, що частина робіт, які замовлялися позивачем за вказаним договором і на виконання яких погоджувався відповідач були виконані відповідачем із простроченням (що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 05.09.2024, № 2 від 09.10.2024 та № 3 від 24.12.2024).
Зважаючи на порушення строків виконання робіт, що засвідчується відповідними актами приймання-передачі виконаних робіт (поза межами узгоджених строків виконання), позивачем було здійснено розрахунок договірної неустойки (пені) за ставкою 0,2% від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожний день прострочення та штрафу у розмірі 7% вказаної вартості та подано позов до суду про стягнення 34 514,84 гривень неустойки у примусовому порядку.
Відповідач у відзиві проти позову заперечив, зазначив, що КЕВ м. Вінниця не було оформлено акту приймання-передачі будівельного майданчику, проектної документації на об'єкт, не передано фронт робіт ТОВ "Екострой-1", що вплинуло на строки виконання зобов'язань відповідачем.
Відповідач зауважив, що попри недодержання замовником свого обов'язку щодо передачі будівельного майданчика генпідряднику та щодо належного оформлення відповідної документації, ТОВ "Екострой-1" намагався виконати умови договору підряду, натомість 27.06.2024 року, 28.06.2024 р., 01.07.2024 р., 08.10.2024 року, 16.10.2024 р. працівникам підприємства не було забезпечено допуску до приміщень для виконання робіт за договором; генпідрядник звертався до КЕВ м. Вінниця з листами 27.06.2024 року, 28.06.2024 р., 01.07.2024 р., 08.10.2024 року, 16.10.2024 р., щодо надання дозволу на вхід робітників ТОВ "Екострой-1" для виконання робіт.
На переконання відповідача у зв'язку з відсутністю у договорі чітко визначених умов та зобов'язань щодо організації доступу працівників підрядника до території (режимного об'єкту) військової частини, а також неврегульованістю питання відповідальності сторін за забезпечення такого доступу, наявні об'єктивні перешкоди для своєчасного та повного виконання підрядником зобов'язань за договором, які не були належним чином усунені замовником.
Відповідач зазначив, що з огляду на настання події (підписання сторонами акту прийому-передачі будівельного майданчику та отримання від замовника проектної документації на об'єкт) з якою пов'язано початок виконання генпідрядником зобов'язання за договором так і не відбулося, то застосуванню у даному випадку підлягає п. 10.1 договору підряду № 7797 від 24.06.2024 року щодо його дії до 31.12.2025 року, а в частині розрахунків - до повного виконання його умов сторонами.
Відповідач стверджує, що вказані обставини унеможливлювали для генпідрядника виконання робіт у встановлені строки та в належному обсязі, однак попри неодноразові звернення до замовника з повідомленнями про наявність об'єктивних перешкод і проханнями їх усунути, жодних реальних дій для вирішення ситуації з його боку вжито не було.
У зв'язку з такими діями замовника на переконання відповідача у генпідрядника не виникло обов'язку щодо початку виконання будівельних робіт, а отже, не виникло і прострочення виконання зобов'язання, за яке сторона повинна нести відповідальність відповідно до п. 7.4 договору, відтак у задоволенні позову відповідач просив відмовити.
Також, з урахуванням наведених обставин та належної на переконання відповідача поведінки боржника направленої на виконання взятих на себе зобов'язань, необхідність несення витрат з оплати праці відповідач просив у разі коли суд прийде висновку про порушення строків виконання робіт саме з вини виконавця про зменшення сплати штрафних санкцій до 90% з метою забезпечення ефективної діяльності товариства і належного виконання взятих на себе зобов'язань перед іншими суб'єктами господарської діяльності та працівниками.
Позивач у відповіді на відзив проти зазначеного відповідачем у відзиві заперечив, зазначив, що відповідач 28.06.2024 був допущений до будівельного майданчика та мав можливість у виконанні робіт, такі ж записи містяться у зошиті чергового і 04.07.2024 р., 05.07.2024 р., 11.07.2024 р., 13.07.2024 р., 20.07.2024 р., 29.07.2024 р., 20.08.2024 р., 23.08.2024 р., 27.08.2024 р., 14.10.2024 р., 25.11.2024 р., 22.12.2024 р., 23.12.2024 р.
Крім того, за твердженням позивача листом №1025/139/1694/пс від 27.06.2025 року військовою частиною повідомлено, що будівельний майданчик для виконання ТОВ "Екострой-1" робіт, військовою частиною передано відразу після підписання сторонами договору №7797 від 24.06.2024 р. та організовано допуск працівників відповідача до будівельного майданчика. Відразу після підписання договору ТОВ "Екострой-1" розпочав виконувати роботи, товариство не зверталося до військової частини про неможливість доступу до будівельного майданчика та наявності перешкод у виконанні робіт; жодних перешкод у виконанні ТОВ "Екострой-1" робіт не створювалось; сприяли у виконанні робіт. ТОВ "Екострой-1" порушувались строки виконання робіт за договором, що становило ризик підтоплення будівлі, про що директору повідомлялось.
Позивач зазначив, що сторонами підписано Акти №1, №2 та №3 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, які підтверджують обставину виконання робіт (отже, відповідач мав доступ до об'єкта); належне виконання обов'язків за договором з боку замовника в частині передачі об'єкта для надання послуг та суперечить твердженню відповідача щодо не передання об'єкта.
Позивач зауважив, що протягом усього строку виконання договору генпідрядник не звертався із вимогами внести зміни до договору в частині строків або умов через нібито відсутність доступу до будівельного майданчика, хоча мав право на це відповідно до умов договору.
Позивач стверджує, що КЕВ м. Вінниця надіслано ТОВ "Екострой-1" лист від 05.08.2024 р. №573/1981 та від 04.09.2024 р. №573/2307 про надання інформації щодо стану виконання робіт за договором, натомість відповіді на вказані листи від ТОВ "Екострой-1" до КЕВ м. Вінниця не надходило.
Щодо листів із зверненням про надання дозволу на вхід працівників для виконання будівельних робіт позивач зауважив, що листи не містять жодних заперечень щодо передачі об'єкта, відсутні скарги на відмову чи перешкоди, не повідомлялось про необхідність в продовженні строку виконання робіт. Натомість листи підтверджують, що відповідач вважав, що об'єкт передано, і лише уточнював формальності доступу. На листи відповідача №18/5 від 27 червня 2024 р., №18/7 від 28 червня 2024 р., №19/1 від 01 липня 2024 р., №08/6-10/24 від 08 жовтня 2024 р., №16/6-10/24 від 16 жовтня 2024 р. військовою частиною відразу організовано допуск на територію військової частини, що підтверджуються робочим зошитом чергового КПП №2.
На переконання позивача наявність доказів наданих військовою частиною про надання доступу без будь-яких перешкод, підписані акти виконаних робіт, відсутність скарг відповідача про не передачу об'єкта, а також інші документи однозначно підтверджують факт надання доступу та належне виконання зобов'язань позивачем. Генпідрядник, у свою чергу, не ініціюючи змін до договору, фактично визнав передачу майданчика і можливість виконання робіт.
Також у відповіді на відзив позивач заперечив щодо зменшення неустойки.
На обгрунтування своїх правових позицій сторонами подавалися заперечення на відповідь на відзив, доповнення, пояснення щодо обставин справи та спірних правовідносин.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
24 червня 2024 року між Квартирно - експлуатаційним відділом міста Вінниця (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екострой-1" (далі - генпідрядник, відповідач) за результатом відкритих торгів укладено договір підряду №7797 "Капітальний ремонт крівлі будівлі (ремонт покрівлі)" (за адресою зазначеною у договорі) (ДК 021:2015; 45260000-7 - Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) (далі - договір) (т. 1 а.с. 16-36).
Відповідно до пункту 1.1. договору предметом договору підряду є виконання робіт з "Капітального ремонту крівлі будівлі (ремонт покрівлі)" (за адресою зазначеною у договорі) (ДК 021:2015; 45260000-7 - Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи), (далі - об'єкт), що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт викладено у додатку №4 (дефектний акт) до договору.
За умовами пункту 1.2. договору генпідрядник на свій ризик власними і залученими силами та засобами зобов'язується своєчасно виконати та здати роботи згідно договірної ціни (додаток №1), календарного графіку виконання робіт (додаток 3), дефектного акту (додаток 4), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані роботи.
Згідно з пунктом 2.1. договору генпідрядник зобов'язаний виконати передбачені договором роботи, якість яких повинна відповідати вимогам нормативно-правових актів, якими регламентовано відносини у сфері будівництва, проектно-кошторисній документації, умовам договору та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до пункту 3.1. договору договірна ціна становить 1 900 000,00 гри. (один мільйон дев'ятсот тисяч гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 316 666,67 грн. (триста шістнадцять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок).
Оплата виконаних робіт буде здійснюватися із Державного бюджету в сумі 1 900 000,00 гривень (один мільйон дев'ятсот тисяч гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 316 666,67 гривень (триста шістнадцять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок), при наявності відповідних кошторисних призначень за загальним та спеціальним фондом, та коштів на казначейському рахунку.
За змістом пункту 5.1.1. договору строк виконання робіт на об'єкті визначається відповідно до календарного графіку виконання робіт (додаток №3), але не пізніше 14.04.2025 року, в тому числі: проведення будівельних робіт згідно дефектного акту та календарного графіку; наведення порядку на об'єкті та прилеглій території (вивіз усього будівельного сміття, очищення конструкцій об'єкті від бруду та пилу тощо); підготовка до передачі виконаних робіт замовнику (передача виконавчої, технічної та іншої документації на об'єкті, будівельні матеріали та конструкції, що використовувались при його будівництві); усунення недоліків, виявлених замовником при прийнятті об'єкті.
У пункті 5.1.2. договору сторони визначили місце виконання робіт.
Пунктом 5.1.3. договору сторони передбачили, що будівельний майданчик (фронт робіт) надається генпідряднику замовником протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання даного договору і оформлюється відповідним актом прийому-передачі будівельного майданчику (фронту робіт).
Згідно з пунктом 5.1.4. договору генпідрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт за договором протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня підписання сторонами акту прийому-передачі будівельного майданчику (фронту робіт) та отримання від замовника проектної документації на об'єкт.
Відповідно до пункту 5.1.5. договору генпідрядник зобов'язаний завершити виконання робіт, передати виконані роботи замовнику відповідно до умов договору не пізніше 14.04.2025 року з виконавчою документацією по об'єкті (загальний журнал робіт; спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюється в проекті організації будівництва в залежності від видів робіт; журнал авторського нагляду та звітна документація щодо виконання робіт з науково-технічного супроводу (за наявності на об'єкті будівництва науково-технічного супроводу) відповідно до ДБН В. 1.2-5; акти на закриття прихованих робіт; акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій; виконавчі схеми відповідно до ДБН В. 1.3-2; документи щодо випробувань та лабораторного контролю матеріалів та конструкцій; акти випробування устаткування, інженерних систем, мереж та обладнання; сертифікати якостей матеріалів; інша документація, передбачена нормативними документами на виконання конкретного виду будівельних робіт), у тому числі "Акти приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" за формою КБ-3.
Згідно з пунктом 5.1.6. договору генпідрядник зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів після завершення виконання робіт і передачі виконавчої документації, передати замовнику будівельний майданчик згідно акту прийому-передачі будівельного майданчику.
Пунктом 5.1.8. договору сторони визначили, що перегляд строків виконання робіт та їх передачі замовнику може здійснюватися за умови підписання сторонами відповідної додаткової угоди до договору (з обґрунтуванням обставин, що його спричинили).
За умовами пункту 5.1.9. договору обставинами, які перешкоджають дотриманню визначених договором строків виконання робіт, які не залежать від генпідрядника і дають останньому право вимагати від замовника перегляду цих строків у разі, якщо генпідрядник протягом 3 (трьох) днів письмово сповістив замовника про їх появу можуть бути:
- обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини);
- обставини, за які відповідає замовник, зокрема: відсутність коштів на фінансування будівництва об'єкта, незабезпечення будівництва/реконструкції об'єкта затвердженою проектно - кошторисною чи дозвільною документацією, затримка у виконанні замовником інших взятих ним на себе за договором зобов'язань, необхідність виконання додаткових робіт, тощо;
- внесення замовником змін до проектно-кошторисної документації;
Відповідно до пункту 5.1.10. договору замовник може у разі необхідності прийняти рішення про уповільнення, зупинення або прискорення темпів виконання робіт з капітального ремонту об'єкта, про що повідомляє генпідрядника протягом 3-х робочих днів. Таке рішення замовника є підставою для укладення сторонами додаткової угоди, в тому числі внесення змін до календарного графіку виконання робіт (додаток № 3), договірної ціни в бік зменшення, плану фінансування (за необхідності), тощо.
У пункті 5.2. договору сторони визначили порядок приймання-передачі виконаних робіт.
Згідно з пунктом 5.2.1. договору приймання-передача виконаних робіт по об'єкту здійснюється сторонами на підставі проектно-кошторисної документації, вимог державних стандартів, будівельних норм і правил.
Відповідно до пункту 5.2.2. договору, якщо при виконанні робіт, виникнуть зауваження до стану (якості) об'єкта, сторони зобов'язані скласти Акт виявлених недоліків та дефектів з переліком і кількісним визначенням виявлених недоліків (недоробок і порушень) та строків щодо їх усунення. Для необхідності складання Акту виявлених недоліків та дефектів. Замовник надсилає на поштову або адресу електронної пошти генпідрядника (що зазначена у розділі 13 даного договору) письмове повідомлення про виявлення цих недоліків. Генпідрядник зобов'язаний прибути у встановлений в повідомленні термін. Якщо генпідрядник не прибув у встановлений в повідомленні термін або відмовився взяти участь у складанні чи підписанні вказаного акту. Замовник має право скласти цей акт за участю своїх представників, що мають відповідну кваліфікацію або із залученням особи яка здійснює технічний нагляд за даним договором (сертифікат інженера технічного нагляду, що відповідає класу наслідків об'єкта). Визначені у цьому акті зауваження щодо недоліків, недоробок або порушень (якщо такі будуть виявлені) та терміни їх усунення (виправлення) будуть обов'язковими до виконання генпідрядником, а також будуть підставами для накладення на генпідрядника відповідних штрафних санкцій, стягнення грошового забезпечення, виплати генпідрядником замовнику визначених договором штрафних санкцій та відшкодування завданих замовнику внаслідок порушення умов договору збитків.
Згідно з пунктом 5.3.1. договору забезпечення робіт по об'єкту проектно-кошторисною документацією здійснюється замовником.
Відповідно до пункту 5.3.2. договору передача некомплектної проектно-кошторисної документації, а також проектно - кошторисної документації, що не відповідає державним будівельним нормам та державним стандартам України не дозволяється.
Згідно з пунктом 5.3.4. договору генпідрядник зобов'язаний забезпечувати виконання робіт по об'єкту необхідними матеріально-технічними (зокрема - будівельними матеріалами, обладнанням, устаткуванням, виробами, механізмами та конструкціями тощо) та енергетичними ресурсами.
Відповідно до пункту 5.6.1. договору генпідрядник забезпечує охорону (огородження, освітлення, тощо) об'єкта, можливість доступу до нього представників замовника, осіб, які виконують технічний та авторський нагляд та контроль за виконанням робіт, а також субпідрядників, залучених до виконання робіт згідно з умовами договору, до прийняття замовником закінчених робіт.
Відповідно до пункту 7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством.
Згідно з пунктом 7.2. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань за договором генпідрядник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у відповідності з пунктом 7.4. договору, а також понад штрафні санкції, відшкодовує завдані замовнику збитки.
Пунктом 7.4. договору сторони визначили види порушень та штрафні санкції, які застосовуються до генпідрядника за договором, зокрема:
- за порушення терміну початку виконання робіт по договору, генпідрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % договірної ціни за кожний день нерозпочатої роботи. У разі якщо генпідрядник не розпочав роботу протягом 20 (двадцяти) календарних днів, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши генпідрядника письмово;
- за порушення строків виконання робіт по будь-якому із етапів, визначеному у п. 5.1.1 договору та календарному графіку виконання робіт (додаток № 3 до даного договору), стягується пеня у розмірі 0,2 % від вартості робіт, з яких допущено прострочення невиконання за кожний день прострочення, а за прострочення виконання робіт понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості таких робіт.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2025 року, а в частині розрахунків - до повного виконання його умов сторонами (пункт 10.1. договору).
За змістом пункту 10.2. договору закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Пунктом 11.6. договору сторони визначили, що за взаємною згодою сторін, будь-які зміни до договору оформляються шляхом письмового укладання сторонами відповідних додаткових угод із наданням проекту додаткової угоди ініціюючою стороною.
Пропозицію щодо внесення змін до договору може зробити кожна зі сторін договору.
Пропозиція щодо внесення змін до договору має бути направлена цінним листом із описом вкладенням, надісланого на юридичну адресу сторони, зазначену в розділі 13 договору або вручена стороні під розписку.
Сторона, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції письмово повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Додаткові угоди до цього договору підписані сторонами протягом терміну його дії, є невід'ємними частинами цього договору.
Згідно з пунктом 12.1. договору невід'ємними частини договору є: договірна ціна (у формі цінової пропозиції додаток № 1) (пункт 12.1.1. договору); графік фінансування будівництва (додаток 2) (пункт 12.1.2. договору); календарний графік виконання робіт (додаток № 3) (пункт 12.1.3. договору); дефектні акти (додаток №4) (пункт 12.1.4. договору).
Відповідно до пункту 12.2. договору додатки до договору № 1, 2, 3, 4, набувають чинності у якості договірних документів разом з договором тільки за умови спільного узгодження і підписання їх сторонами після підписання договору.
Договір підряду підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений печатками сторін.
Сторонами за договором підряду № 7797 від 24.06.2024 погоджені та підписані додаток 1 - "Договірна ціна", додаток 2 - "Графік фінансування будівництва"; додаток 3 - "Календарний графік виконання робіт", а також додаток 4 - "Дефектні акти" (т. 1 а.с. 25-31).
Згідно додатку 3 "Календарний графік виконання робіт" сторонами погоджено дату початку та дату закінчення кожного виду робіт та визначено, що окремі види робіт за договором підряду № № 7797 від 24.06.2024 мали бути закінчені в термін до 20.07.2024 року, 25.07.2024 року, 05.08.2024 року, 10.08.2024 року, 15.08.2024 року, 20.08.2024 року, 22.08.2024 року, 25.08.2024 року, 30.08.2024 року.
На виконання робіт за договором було складено локальні кошториси на будівельні роботи, зокрема локальний кошторис на будівельні роботи 02-01-01 на демонтажні роботи, локальний кошторис на будівельні роботи 02-01-02 на загальнобудівельні роботи, локальний кошторис на будівельні роботи 02-01-03 на вогнезахист дерев'яних конструкцій (т. 1 а.с. 32-36).
27 червня 2024 позивач надіслав військовій частині, на території якої знаходиться об'єкт за договором, лист №573/1612 про необхідність надання доступу до будівельного майданчика працівникам ТОВ "Екострой-1" для виконання робіт (т. 1 а.с. 43).
24 липня 2024 між Квартирно - експлуатаційним відділом міста Вінниця як замовником та Фізичною особою підприємцем Кліріченко М.О. як виконавцем укладено договір № 7847 про здійснення технічного нагляду, за змістом пункту 1.1. якого предметом договору є надання послуг, пов'язаних зі здійсненням технічного нагляду (код за ДК 021:2015 71520000-9 - Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт) (далі - послуги) за виконанням будівельних робіт на об'єкті "Капітальний ремонт крівлі будівлі за аресою зазначеною у договорі (ремонт покрівлі)", (далі - об'єкт), які виконуються за договором підряду від 24.06.2024 року № 7797, що укладений між замовником та ТОВ "Екострой-1" (далі - підрядник) (т. 1 а.с. 37-40).
Відповідно до пункту 1.3. договору про здійснення технічного нагляду технічний нагляд полягає у здійсненні контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни об'єкта, а також доручень замовника, пов'язаних зі здійсненням технічного нагляду на об'єкті.
Згідно з пунктом 2.1. договору про здійснення технічного нагляду надання послуг здійснюється з дати підписання договору, початку виконання підрядником будівельних робіт на об'єкті та виконання замовником зобов'язань щодо надання доступу до об'єкту, передачі документації, яка визначена в додатку 3 до договору, виконавцю і до дати завершення строку дії договору.
Пунктом 2.2. договору про здійснення технічного нагляду визначено, що початок та закінчення надання послуг визначається календарним планом надання послуг зі здійснення технічного нагляду (додаток 1), який є невід'ємною частиною договору.
Цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2025 р., але в будь- якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 8.1. договору про здійснення технічного нагляду).
Між сторонами 24.07.2024 підписано також додатки до цього договору, які згідно розділу 11 договору є невід'ємними частинами договору про здійснення технічного нагляду (т. 1 а.с. 40 зворот - 42).
Відповідно до додатку 1 "Календарний план надання послуг зі здійснення технічного нагляду" сторонами погоджено здійснення технічного нагляду за виконанням будівельних робіт (не менше 8 днів у 2024 році, не менше 2 днів у 2025 році); строк надання послуг - дата початку 24.07.2024, дата завершення - дата завершення робіт за договором підряду № 7797 від 24.06.2024.
Згідно додатку 3 "Перелік документації, яку замовник надає виконавцю" документація, яка надається до початку реалізації проекту капітального ремонту - робочий проект (том 1-3) 1 прим.
Як зазначено відповідачем генпідрядник звертався до КЕВ м. Вінниця з листами 27.06.2024 року, 28.06.2024 року, 01.07.2024 року, 08.10.2024 року, 16.10.2024 року щодо надання дозволів на вхід робітників ТОВ "Екострой-1" для виконання робіт на об'єкті: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 82-83, 84 зворот, 85 зворот).
Згідно наявного у справі робочого зошита чергового КПП Військової частини працівникам ТОВ "Екострой-1" надавався доступ до об'єкту для виконання робіт за договором (т. 1 а.с. 118-127).
05.08.2024 року КЕВ м. Вінниця надіслано ТОВ "Екострой-1" лист №573/1981 про надання у строк до 09.08.2024 інформації щодо стану виконання робіт за договором підряду № 7797 від 24.06.2024року (т. 1 а.с. 44).
Листами № 14, № 16 та № 20 від 14.08.2024 ТОВ "Екострой-1" клопотало про погодження заміни матеріалу у зв'язку з відсутністю на ринку (т. 1 а.с. 83 зворот, 84).
Листом № 573/2191 від 21.08.2024 позивачем повідомлено ТОВ "Екострой-1", що КЕВ м. Вінниця не заперечує щодо заміни матеріалу софіту та водостічної системи на еквівалентну, якщо дані матеріали будуть відповідати еквівалентним запроектованим (т. 1 а.с. 128, 129).
04.09.2024 року КЕВ м. Вінниця надіслано ТОВ "Екострой-1" лист №573/2307 про надання у строк до 16.09.2024 інформації щодо стану виконання робіт за договором підряду № 7797 від 24.06.2024року (т. 1 а.с. 46).
Відповідно до акту КБ-2в від 05.09.2024 № 1 приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, платіжної інструкції № 1479 від 20.09.2024, на виконання робіт та умов договору підряду № 7797 від 24.06.2024 підрядником було виконано, а замовником прийнято та оплачено вартість будівельних робіт на суму 607 739,32 гривень (т. 1 а.с. 47-49).
Згідно з актом КБ-2в від 09.10.2024 № 2 приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, платіжної інструкції № 1773 від 21.10.2024, на виконання робіт та умов договору підряду № 7797 від 24.06.2024 підрядником було виконано, а замовником прийнято та оплачено вартість будівельних робіт на суму 683 116,04 гривень (т. 1 а.с. 50-52).
26 листопада 2024 року КЕВ м. Вінниця за вихідним №573/3180 від 26.11.2024р. на адресу ТОВ "Екострой-1" надіслано претензію №1 по договору підряду №7797 від 24.06.2024 (т. 1 а.с. 53-56).
У вказаній претензії позивач зазначив, що з метою контролю за своєчасністю виконання робіт за договором, комісією у складі представників КЕВ м. Вінниця, представника технічного нагляду М. Кліріченка, 21 листопада 2024 року було здійснено виїзд на об'єкт, складено Акт огляду та встановлено, що на момент огляду об'єкту станом на 21.11.2024 року генпідрядником не виконані роботи які мали бути ним виконані в термін до 15.08.2024, 20.08.2024, 15.10.2024, 30.10.2024, 15.11.2024 у відповідності до календарного графіку виконання робіт (додаток 3 до договору) та зазначено, що у разі подальшого порушення умов договору та невиконання робіт, розмір штрафних санкцій буде збільшуватись.
З урахуванням наведеного КЕВ м. Вінниця у претензії заявлено вимогу про термінове виконання робіт, надання Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), сплати на користь КЕВ м. Вінниця штрафних санкцій за порушення термінів виконання робіт.
Відповіді на претензію матеріали справи не містять.
Листом № 10-12/24 від 10.12.2024 ТОВ "Екострой-1" клопотало про необхідність у коригуванні проектно-кошторисної документації, зокрема і за спірним договором (т. 1 а.с. 85).
За змістом акту КБ-2в від 24.12.2024 № 3 приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, платіжної інструкції № 2757 від 25.12.2024, на виконання робіт та умов договору підряду № 7797 від 24.06.2024 підрядником було виконано, а замовником прийнято та оплачено вартість будівельних робіт на суму 159 144,64 гривень (т. 1 а.с. 57-60).
Спір у цій справі виник у зв'язку із порушенням відповідачем строків виконання робіт за договором підряду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Предметом спору є матеріально - правова вимога позивача до відповідача про стягнення неустойки нарахованої у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами договору підряду № 7797 від 24.06.2024 у розмірі 34 514,84 гривень, з яких: 24 478,01 гривень пені та 10 036,83 гривень штрафу.
Предметом доказування у цій справі є обставини щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за порушення підрядником строків виконання робіт за договором підряду.
Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.
Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Здійснюючи правову кваліфікацію спірних правовідносин та вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах цієї справи позовних вимог, судом враховано таке.
Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 цього Кодексу).
Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.
Істотним умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Однією із істотних умов договору, що визначає мету, зміст зобов'язань сторін та кінцевий результат виконання договору є предмет договору.
Предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору та не можуть виникати зобов'язання; предмет договору має відображати сутність договору такого виду.
У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов'язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату.
При цьому, значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду, до регулювання правовідносин якого застосовуються відповідні положення глави 61 ЦК України (підряд).
Згідно статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Відповідно до пункту 4.1.1. договору розрахунки за виконані роботи по об'єкту проводяться на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 протягом 90 робочих днів після їх підписання замовником (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок замовника) та надання генпідрядником проміжного пакету документів, а саме товарно-матеріальних накладних, проміжних актів прихованих робіт підписаних інженером технічного нагляду. Вартість устаткування, включена до актів вартості устаткування та "Актів приймання виконаних будівельних робіт" за формою № КБ-2в повинна бути підтверджена копіями фінансових документів на їх придбання.
Пунктом 4.1.2. договору визначено, що після виконання генпідрядником робіт одного або декількох видів із завершеним технологічним циклом, визначених в календарному графіку виконання робіт (додаток 3) до договору та надання замовнику документів, зазначених в пп. 4.1.1 договору, замовник встановленим порядком приймає ці роботи, якщо вони повністю відповідають визначеним умовам договору, вимогам щодо якості та об'єму, в іншому випадку акти повертаються генпідряднику для усунення зауважень та коригування.
В окремих випадках замовник має право оплатити генпідряднику за частину фактично виконаних робіт одного або декількох видів з повним завершенням технологічного циклу, визначених в календарному графіку виконання робіт до договору (відповідно до форми КБ-2в "Акту приймання виконаних будівельних робіт" та форми № КБ-3 "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат").
За змістом пункту 5.1.1. договору строк виконання робіт на об'єкті визначається відповідно до календарного графіку виконання робіт (додаток №3), але не пізніше 14.04.2025 року, в тому числі: проведення будівельних робіт згідно дефектного акту та календарного графіку; наведення порядку на об'єкті та прилеглій території (вивіз усього будівельного сміття, очищення конструкцій об'єкті від бруду та пилу тощо); підготовка до передачі виконаних робіт замовнику (передача виконавчої, технічної та іншої документації на об'єкті, будівельні матеріали та конструкції, що використовувались при його будівництві); усунення недоліків, виявлених замовником при прийнятті об'єкті.
Згідно додатку № 3 "Календарний графік виконання робіт" по об'єкту будівництва за договором підряду № 7797 від 24.06.2024 сторонами визначено такі види робіт та строки виконання цих робіт:
- за локальним кошторисом на будівельні роботи 02-01-01 на демонтажні роботи: за видом робіт (розбирання коньків, примикань, єндов з листової сталі) сторонами визначено такі строки виконання робіт - дата початку виконання робіт - 10.07.2024, дата закінчення виконання робіт - 20.07.2024; за видом робіт (розбирання слухових вікон прямокутних на двосхилих покрівлях) - дата початку виконання робіт - 15.07.2024, дата закінчення виконання робіт - 25.07.2024; за видом робіт (розбирання покриттів покрівлі з хвилястих азбестоцементних листів) - дата початку виконання робіт - 20.07.2024, дата закінчення виконання робіт - 05.08.2024; за видом робіт (розбирання лат [решетування] з дощок з прозорами) - дата початку виконання робіт - 25.07.2024, дата закінчення виконання робіт - 10.08.2024; за видами робіт (демонтаж дверних коробок в кам'яних стінах з відбиванням штукатурки в укосах; розбирання ізоляції з плит сегментних та шкаралуп не діатомітових) - дата початку виконання робіт - 15.08.2024, дата закінчення виконання робіт - 20.08.2024; за видами робіт (навантаження сміття вручну; перевезення сміття до 23 км) - дата початку виконання робіт - 20.08.2024, дата закінчення виконання робіт - 22.08.2024;
- за локальним кошторисом на будівельні роботи 02-01-02 на загальнобудівельні роботи: за видами робіт (укріплення кроквяних ніг розшиванням дошками з двох боків; заміна мауерлатів) - дата початку виконання робіт - 20.08.2024, дата закінчення виконання робіт - 25.08.2024; за видами робіт (улаштування лат [решетування] з прозорами із дощок і брусків під покрівлю з листової сталі; улаштування покриття з рулонних матеріалів насухо без промазування кромок) - дата початку виконання робіт - 25.08.2024, дата закінчення виконання робіт - 25.09.2024; за видом робіт (монтаж покрівельного покриття з профільованого листа при висоті будівлі до 25 м (1091 м2)) - дата початку виконання робіт - 20.09.2024, дата закінчення виконання робіт - 20.10.2024; за видами робіт (улаштування з листової сталі поясків, сандриків, підвіконних відливів; улаштування з листової сталі розжолобків; улаштування з листової сталі карнизних звисів; улаштування з листової сталі поясків, сандриків, підвіконних відливів; монтаж дрібних металоконструкції вагою до 0,1 т) - дата початку виконання робіт - 20.10.2024, дата закінчення виконання робіт - 15.11.2024; за видом робіт (навішування водостічних труб, колін, відливів і лійок з готових елементів) - дата початку виконання робіт - 15.03.2025, дата закінчення виконання робіт - 10.04.2025; за видами робіт (улаштування слухових вікон; улаштування покриття з рулонних матеріалів насухо без промазування кромок; улаштування лат [решетування] з прозорами із дощок і брусків під покрівлю з листової сталі) - дата початку виконання робіт - 25.08.2024, дата закінчення виконання робіт - 25.09.2024; за видом робіт (монтаж покрівельного покриття з профільованого листа при висоті будівлі до 25 м (10 м2)) - дата початку виконання робіт - 20.09.2024, дата закінчення виконання робіт - 20.10.2024; за видами робіт (установлення залізних виробів віконних (вікно слухове жалюзійне); улаштування з листової сталі фартухів до слухових вікон) - дата початку виконання робіт - 10.10.2024, дата закінчення виконання робіт - 30.10.2024; за видами робіт (установлення металевих дверних коробок із навішуванням дверних полотен; забивання щілин монтажною піною, площа перерізу щілини 20 см2) - дата початку виконання робіт - 10.08.2024, дата закінчення виконання робіт - 15.08.2024; за видом робіт (ремонт штукатурки внутрішніх стін по каменю та бетону вапняним розчином, площа до 5 м2, товщина шару 20 мм) - дата початку виконання робіт - 10.08.2024, дата закінчення виконання робіт - 20.08.2024; за видом робіт (ізоляція трубопроводів діаметром 219 мм циліндрами з мінеральної вати на синтетичному зв'язувальному, товщина ізоляційного шару 80 мм) - дата початку виконання робіт - 15.08.2024, дата закінчення виконання робіт - 20.08.2024; за видами робіт (огородження покрівель перилами; навантаження сміття вручну; перевезення сміття до 23 км) - дата початку виконання робіт - 20.11.2024, дата закінчення виконання робіт - 20.12.2024;
- за локальним кошторисом на будівельні роботи 02-01-03 на вогнезахист дерев'яних конструкцій: за видами робіт (вогнезахист дерев'яних конструкцій ферм, арок, балок, крокв, майерлатів; вогнезахист дерев'яних конструкцій лат піж покрівлю, покриттів та настилів по фермах) - дата початку виконання робіт - 20.08.2024; дата закінчення виконання робіт - 30.08.2024.
Суд зауважує, що за змістом пункту 7.4. договору сторони визначили види порушень та штрафні санкції, які застосовуються до генпідрядника за договором, зокрема:
- за порушення терміну початку виконання робіт по договору, генпідрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % договірної ціни за кожний день нерозпочатої роботи. У разі якщо генпідрядник не розпочав роботу протягом 20 (двадцяти) календарних днів, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши генпідрядника письмово;
- за порушення строків виконання робіт по будь-якому із етапів, визначеному у п. 5.1.1 договору та календарному графіку виконання робіт (додаток № 3 до даного договору), стягується пеня у розмірі 0,2 % від вартості робіт, з яких допущено прострочення невиконання за кожний день прострочення, а за прострочення виконання робіт понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості таких робіт.
Відповідно до статті 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
За правилами частини 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно з пунктом 5.1.1 договору сторонами погоджено строк виконання робіт на об'єкті, який визначається відповідно до календарного графіку виконання робіт, але не пізніше 14.04.2025.
Водночас, за умовами пунктів 5.1.3, 5.1.4 договору підряду № № 7797 від 24.06.2024 щодо початку виконання робіт за договором сторонами передбачено, що замовник надає генпідряднику будівельний майданчик (фронт робіт) протягом 3 робочих днів з моменту підписання даного договору, оформивши акт прийому - передачі такого будівельного майданчику. Генпідрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт за договором протягом 5 календарних днів з дня підписання сторонами вищевказаного акту прийому-передачі та отримання від замовника проектної документації на об'єкт.
За твердженням відповідача, для виконання вказаних умов договору, позивач протягом 3-х робочих днів з моменту підписання договору мав надати будівельний майданчик, підписавши акт прийому-передачі, а відповідач протягом 5 календарних днів з дня підписання вищевказаного акту та отримання від замовника проектної документації на об'єкт, мав розпочати виконання робіт за договором.
Як убачається з матеріалів справи, акту прийому-передачі будівельного майданчика (фронту робіт) між сторонами підписано не було.
Надаючи оцінку наведеній обставині, судом враховано таке.
Відповідно до вимог частин 1, 4 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Частинами 1-2 статті 613 ЦК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Стаття 614 ЦК України передбачає, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 31.01.2020 у справі № 922/610/19 та підтримані у постанові від 28.02.2024 у справі № 910/15043/22, від 04.06.2024 у справі № 911/211/23.
Також у постанові від 28.05.2020 у справі № 910/6217/19 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів підряду як зі сторони замовника, так і підрядника, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами підрядного зобов'язання діям на його виконання у їх сукупності.
За змістом пунктів 17-19 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668 (далі - Загальні умови) строки виконання робіт (будівництва об'єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід'ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду.
Установлення сторонами у договорі підряду строків виконання робіт (будівництва об'єкта) може пов'язуватися з виконанням замовником певних зобов'язань (надання підряднику будівельного майданчика (фронту робіт), передача проектної документації, відкриття фінансування, сплата авансу тощо).
Датою закінчення робіт (будівництва об'єкта) вважається дата їх прийняття замовником. Виконання робіт (будівництво об'єкта) може бути закінчено достроково тільки за згодою замовника.
Строки виконання робіт (будівництва об'єкта) можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у договір підряду в разі:
виникнення обставин непереборної сили;
невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов'язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної документації, ресурсів тощо);
внесення змін до проектної документації;
дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами;
виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт (будівництва об'єкта).
Відповідно до пунктів 69, 71 Загальних умов будівельний майданчик (фронт робіт) надається підряднику замовником в порядку, визначеному договором підряду, і оформлюється відповідним актом. Організація виконання робіт повинна відповідати проектно-технологічній документації (проект організації будівництва та проект виконання робіт), склад і зміст якої визначається будівельними нормами.
Підрядник забезпечує охорону (огородження, освітлення тощо) будівельного майданчика (фронту робіт), можливість доступу до нього замовника, інших підрядників, субпідрядників, залучених до виконання робіт згідно з умовами договору підряду, до прийняття закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовником, якщо інше не передбачено договором підряду.
Положеннями пункту 72 Загальних умов передбачено, що у разі коли відсутня можливість вільного доступу до будівельного майданчика (фронту робіт), зокрема коли роботи виконуються на діючому об'єкті, у договорі підряду визначається порядок доступу підрядника до будівельного майданчика (фронту робіт). У такому випадку замовник забезпечує охорону (огородження, освітлення тощо) будівельного майданчика (фронту робіт), можливість доступу до нього підрядника.
За змістом пункту 2 частини I Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення в системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 № 448 військова частина - орган військового управління, з'єднання, вищий військовий навчальний заклад, військовий навчальний підрозділ закладу вищої освіти, установа та організація, у тому числі орган управління, бригада, полк, окремі батальйони, навчальний центр, заклад, підприємство та установа Держспецтрансслужби.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року по всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та був чинним на час виконання робіт за договором підряду.
Згідно статті 16 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року № 389-VIII за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Частиною 1 Указу Президента України "Про використання Збройних Сил України та інших військових формувань" №66/2022 від 24.02.2022 схваленим Законом України від 03.03.2022 року № 2106-ІХ "Про схвалення Указу Президента України "Про використання Збройних Сил України та інших військових формувань" визначено застосувати Збройні Сили України, інші військові формування, утворені відповідно до законів України, для відсічі збройній агресії проти України.
Судом взято до уваги, що предметом договору є виконання робіт з ремонту покрівлі на території військової частини.
Отже, передача підряднику фронту робіт (будівельного майданчика) має відбуватися з урахуванням тієї обставини, що територія діючої військової частини є територією з обмеженим доступом, фактичне функціонування якої не припиняється, що унеможливлює передачу в цілому будівельного майданчика під повну відповідальність та охорону підрядника.
Відповідно до положень частини 1 статті 850 ЦК України, замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесення строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.
Згідно з положеннями статті 851 ЦК України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.
Отже, наведені вище положення свідчать про те, що в залежності від обставин неналежного виконання замовником обов'язку щодо сприяння підряднику у виконанні роботи, підрядник має право на обрання певного варіанту захисту своїх прав та інтересів у процесі виконання договору.
За умовами пункту 5.3.3. договору генпідрядник зобов'язаний до початку виконання робіт ознайомитися з проектно - кошторисною документацією на відповідність видів та обсягів робіт діючим будівельним нормам, стандартам та іншим нормативно-правовим актам. У разі виявлення невідповідності, терміново письмово повідомити замовника про виявлені факти.
Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що відповідач не звертався до замовника щодо призупинення виконання робіт у зв'язку із не передачею за актом будівельного майданчика та проектної документації.
Доказів звернення ТОВ "Екострой-1" до позивача про неможливість виконання будівельних робіт через не передання за актом будівельного майданчику та відсутність проектної документації на об'єкт, яка згідно пункту 5.1.4 договору повинна була бути йому передана, матеріали справи не містять.
Згідно пункту 73 Загальних умов підрядник зобов'язаний у визначеному договором підряду порядку інформувати замовника, зокрема про хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо).
Пунктом 5.6.2. договору сторони передбачили, що генпідрядник зобов'язаний щомісячного до 20 (двадцятого) числа наступного місяця письмово інформувати замовника про: а) хід виконання робіт, у тому числі про порушення календарного графіку виконання робіт (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо); б) забезпечення виконання робіт матеріальними ресурсами; в) залучення до виконання робіт працівників відповідної кваліфікації; г) результати здійснення контролю за якістю виконуваних робіт, використання матеріальних ресурсів; д) загрозу невиконання або несвоєчасного виконання договору з вини замовника; е) випадки пошкодження або знищення об'єкту або майна замовника.
Водночас, доказів письмового інформування замовника про хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіку їх виконання, зокрема з підстав прострочення з боку замовника, наявність обставин невиконання або несвоєчасного виконання договору з вини замовника відповідачем суду не надано, як і не надано доказів звернення до позивача щодо перенесення строків виконання робіт.
Під час розгляду справи по суті на запитання головуючого: «Коли підрядник фактично приступив до виконання робіт?» керівник підприємства зазначив, що не може надати відповідь на це питання.
Згідно пункту 3 Загальних умов, документи про виконання договору підряду - документи про хід виконання договору підряду, відповідність робіт і матеріальних ресурсів нормативним вимогам та здійснення контролю за виконанням договірних зобов'язань (журнали виконання робіт, акти та довідки про виконані роботи, акти на приховані роботи та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування устаткування, журнали авторського нагляду, матеріали перевірок тощо).
Положеннями пункту 5.2.3. договору сторони передбачили, що передача виконаних робіт по об'єкту генпідрядником і приймання їх замовником оформлюється Актом приймання виконаних будівельних робіт та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та втрати (форма КБ-2В, КБ-3) з обов'язковим попереднім оформленням виконавчої документації (загальний журнал робіт; спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюється в проекті організації будівництва в залежності від видів робіт; журнал авторського нагляду та звітна документація щодо виконання робіт з науково-технічного супроводу (за наявності на об'єкті будівництва науково-технічного супроводу) відповідно до ДБН В. 1.2-5; акти на закриття прихованих робіт; акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій; виконавчі схеми відповідно до ДБН В. 1.3-2; документи щодо випробувань та лабораторного контролю матеріалів та конструкцій; акти випробування устаткування, інженерних систем, мереж та обладнання; сертифікати якостей матеріалів; інша документація, передбачена нормативними документами на виконання конкретного виду будівельних робіт).
Пунктом 74 Загальних умов передбачено, що підрядник у порядку, визначеному договором підряду, веде і передає замовнику після завершення робіт документи про виконання договору підряду.
Відповідно до положень викладених у додатку «А» (обов'язковий) ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва", затвердженого Наказом Мінрегіону України від 05.05.2016 р. № 115 загальний журнал робіт є основним первинним виробничим документом, який відтворює технологічну послідовність, терміни, якість і умови виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва.
Згідно вимог ДБН відомості про виконання робіт (з початку і до їх завершення), що включаються в таблицю А.5, є основною частиною журналу.
Ця частина журналу містить відомості про початок і закінчення роботи і відображає перебіг її виконання.
Опис робіт повинен проводитись по конструктивних елементах об'єкта будівництва з зазначенням осей, позначок, поверхів, ярусів, секцій і приміщень, де роботи виконуються. Наводяться стислі відомості про методи виконання робіт, застосовані матеріали, готові вироби і конструкції, вимушені простої будівельних машин (із зазначенням вжитих заходів), випробування устаткування, систем, мереж і вимушені простої (випробування вхолосту або під навантаженням, подача електроенергії, випробування на міцність і герметичність тощо), відхилення від робочих креслень (із зазначенням причин) і їх погодження, зміни розміщення охоронних, захисних і сигнальних огорож, переноси транспортних і пожежних мереж, прокладання, перекладання, розбирання тимчасових інженерних мереж, наявність і виконання схем операційного контролю якості, виправлення і переробку виконання робіт (із зазначенням винних), а також метеорологічні та інші особливі умови виконання робіт.
Загальний журнал повинен бути пронумерований, прошнурований, оформлений усіма підписами на титульному аркуші і скріплений печаткою будівельної організації, яка його видала.
Під час здачі завершеного будівництвом об'єкта загальний і спеціальні журнали робіт передаються замовнику.
Водночас доказів передачі замовнику документів про виконання договору підряду, зокрема загального журналу робіт, відповідачем суду не надано. Також відповідачем не надано загальний журнал виконання робіт ні в копії, ні в оригіналі для огляду суду.
За відсутності загального журналу робіт у якому повинні міститися відомості про фактичний початок і завершення виконання відповідного етапу (виду) робіт та відсутності доказів звернення відповідача до замовника з приводу не передачі будівельного майданчика та проектної документації, враховуючи, що відповідачу було надано доступ до об'єкта робіт та відповідач виконував взяті на себе зобов'язання, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі виконаних робіт, твердження відповідача, що прострочення у виконанні робіт є наслідком прострочення з боку замовника, суд відхиляє, оскільки відповідачем не доведено обставини, коли підрядник фактично приступив до виконання робіт та відповідно не доведено період прострочення, який мав місце з боку замовника - позивача у справі.
Разом з тим, обставину щодо фактичного виконання відповідачем будівельних робіт та дати їх завершення підтверджено підписаними сторонами актами приймання-передачі виконаних робіт (№ 1 від 05.09.2024, № 2 від 09.10.2024 та № 3 від 24.12.2024) на загальну суму 607 739,32 гривень, 683 116,04 гривень та 159 144,64 гривень відповідно.
Суд зауважує, що наразі штрафні санкції за порушення терміну початку виконання робіт по договору не є предметом розгляду у справі № 902/1070/25.
В силу положень пункту 5.1.8. договору перегляд строків виконання робіт та їх передачі замовнику може здійснюватися за умови підписання сторонами відповідної додаткової угоди до договору (з обґрунтуванням обставин, що його спричинили).
Доказів звернення відповідача до позивача щодо перегляду строків виконання робіт та їх передачі замовнику визначених сторонами у додатку № 3 "Календарний графік виконання робіт" по об'єкту будівництва за договором підряду № 7797 від 24.06.2024 у частині виконання робіт за локальним кошторисом на будівельні роботи 02-01-01 на демонтажні роботи, за локальним кошторисом на будівельні роботи 02-01-02 на загальнобудівельні роботи, за локальним кошторисом на будівельні роботи 02-01-03 на вогнезахист дерев'яних конструкцій, зокрема з підстав невчасного надання будівельного майданчику (фронту робіт) чи проектної документації; підписання між сторонами відповідної додаткової угоди до договору щодо строків виконання робіт матеріали справи не містять.
Відповідно до частини 1 статті 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
З урахуванням досліджених у сукупності доказів, які містяться у матеріалах справи та пояснень сторін, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано загальний період прострочення виконання робіт по кожному з етапів робіт визначених графіком виконання робіт.
З огляду на погоджені сторонами строки виконання робіт за договором підряду № 7797 від 24.06.2024 та дати їх фактичного виконання (передання) замовнику згідно актів приймання-передачі виконаних робіт (№ 1 від 05.09.2024№ 2 від 09.10.2024 та № 3 від 24.12.2024), суд дійшов висновку, що обставина прострочення відповідачем строків виконання робіт за укладеним договором підряду підтверджена належними доказами.
Твердження відповідача про наявність об'єктивних перешкод для належного виконання та дотримання строків виконання робіт за укладеним договором з огляду на недопуск працівників товариства на об'єкт, про що зазначено у відповідних листах відповідача щодо надання дозволу на вхід працівників та директора ТОВ "Екострой-1" для виконання робіт, суд оцінює критично.
Судом враховано, що об'єкт, на якому здійснювались будівельні роботи знаходиться на території військової частини, вхід до якої забезпечено відповідним пропускним режимом. Згідно наявних у матеріалах справи копіях робочого зошиту чергового КПП працівникам ТОВ "Екострой-1" надавався доступ до об'єкта будівництва.
Про виконання робіт за договором за адресою місцезнаходження об'єкта свідчить також підписаний відповідачем та представником технічного нагляду акт на закриття прихованих робіт.
Згідно наявного у матеріалах справи листа Військової частини № 1025/139/1694 від 27.06.2025 останньою не підтверджуються факти ненадання нею допуску працівників відповідача до об'єкта, чи інших обставин, які б свідчили про таке обмеження.
Щодо посилань відповідача на неможливість вчасного виконання робіт з огляду на повітряні тривоги, суд зауважує, що реагування на сигнали повітряних тривог є обов'язковою умовою збереження життя людей.
Водночас, з урахуванням тієї обставини, що відповідачем не надано загального журналу робіт, суд позбавлений можливості здійснити оцінку впливу часу повітряних тривог на загальний час виконання відповідного етапу робіт з урахуванням періоду (відповідних днів виконання), які мали бути відображені у такому журналі. Свого розрахунку впливу часу повітряних тривог на загальний строк виконання кожного з етапу робіт відповідачем суду не надано.
Таким чином, обставини, на які посилається позивач у позові, відповідач під час розгляду справи належними доказами не спростував.
Згідно приписів пункту 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Судом установлено, що окрім підписаних сторонами актів, інших доказів, які би свідчили про фактичне виконання робіт у інший строк відповідачем суду не надано як і погодження сторонами інших строків виконання умов договору.
Доказів, які б підтверджували об'єктивні перешкоди для належного виконання зобов'язання за спірним договором підряду відповідачем суду не надано.
За змістом статі 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об'єктивно оцінювати ситуацію, а стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини (постанови Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/17876/19, від 31.03.2021 у справі №910/17881/19, від 08.12.2021 у справі №910/5953/17, від 15.12.2021 у справі №910/4908/21 тощо).
Відповідно до статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
Одним із аспектів змісту добросовісності є заборона суперечливої поведінки.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) викладено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц, постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 30.11.2021 у справі №910/4224/21).
Застосовуючи принцип добросовісності та принцип заборони суперечливої поведінки, суд вважає, що відповідач, який взяв участь у закупівлі, погодився на умови укладеного між сторонами договору та таким чином підтвердив свою відповідність усім заявленим вимогам, у тому числі щодо виконання робіт у обсязі та у строк визначений договором, зголосився на всі умови договору підряду, у тому числі щодо графіку виконання робіт, підписавши договір підряду, додатки до договору у погодженій сторонами редакції, приступив до виконання робіт за договором, не заявив про не передачу за актом будівельного майданчику та проектної документації, не звертався до замовника щодо зупинення виконання робіт та/або необхідності перегляду строків виконання робіт, у тому числі з підстав прострочення кредитора, не може надалі посилатися на відсутність його вини у простроченні виконання робіт з підстав не передання за актом будівельного майданчику, відсутності проектної документації, оскільки така поведінка суперечить його попереднім діям під час виконання договору.
Статтями 525, 526 і 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частини 2 статті 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Судом враховано, що умовами пункту 7.4. договору підряду сторони визначили, що за порушення строків виконання робіт по будь-якому із етапів, визначеному у п. 5.1.1 договору та календарному графіку виконання робіт (додаток № 3 до даного договору), стягується пеня у розмірі 0,2 % від вартості робіт, з яких допущено прострочення невиконання за кожний день прострочення, а за прострочення виконання робіт понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості таких робіт.
Під час розгляду справи відповідачем не доведено наявність об'єктивних обставин, що унеможливили своєчасне виконання взятих на себе зобов'язань за спірним договором та які є підставою для звільнення його від відповідальності, передбаченої договором.
Доводи відповідача про відсутність підстав для стягнення з відповідача неустойки у зв'язку із відсутністю в його діях вини щодо прострочення зобов'язання не спростовують висновків суду щодо порушення відповідачем строків виконання робіт за договором.
Між сторонами у справі виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Керуючись свободою договору та майновою самостійністю вибору контрагента відповідач, уклавши з позивачем договір погодився з його умовами, у тому числі щодо об'ємів та строків виконання робіт.
Із матеріалів справи вбачається, що у строк передбачений спірним договором роботи підрядником виконані не були, що не спростовано відповідачем, у зв'язку з чим застосування позивачем до відповідача неустойки відповідає умовам договору та чинному законодавству.
Як убачається з розрахунку пені та штрафу за договором підряду, такий розрахунок здійснений позивачем з урахуванням вартості невиконаних у строк робіт зазначених у актах.
Вартість несвоєчасно виконаних робіт за договором підряду, що є базою для нарахування неустойки та періоду прострочення відповідачем не спростовано, контррозрахунку заявлених до стягнення пені та штрафу відповідачем суду не надано.
Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем робіт, у тому числі понад 30 (тридцять) календарних днів вимога про стягнення пені у розмірі 0,2 % від вартості робіт, з яких допущено прострочення невиконання за кожний день прострочення та штрафу у розмірі 7 % від вартості таких робіт відповідає чинному законодавству, положенням договору та заявлена правомірно.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу у межах визначеного позивачем строку прострочення виконання робіт, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є вірним, а відтак позовні вимоги про стягнення за договором підряду 34 514,84 гривень, з яких: 24 478,01 гривень пені та 10 036,83 гривень штрафу є обгрунтованими.
Відповідач у відзиві клопотав про зменшення розміру нарахованих пені та штрафу, які підлягають стягненню з відповідача на 90% відсотків.
Визначаючись щодо підстав для стягнення неустойки (пені та штрафу) у заявленому позивачем розмірі, судом враховано таке.
Відповідно до частини 3 статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За змістом зазначених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню зі сторони, яка порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
У рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
При цьому, слід враховувати, що правила статті 551 ЦК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.
Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статті 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.
Чинним законодавством не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме статті 551 ЦК України та 233 ГК України, неодноразово послідовно викладався Верховним Судом у постановах, зокрема, але не виключно, від 10.02.2020 у справі № 910/1175/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1303/19, від 26.02.2020 у справі № 925/605/18, від 17.03.2020 № 925/597/19, від 18.06.2020 у справі № 904/3491/19.
Вирішуючи питання щодо можливості зменшення судом розміру неустойки, що підлягає стягненню з боржника за прострочення виконання зобов'язання, суд звертається до правових висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року під час розгляду справи № 902/417/18.
У пунктах 8.20.-8.22 цієї постанови Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.
У пунктах 8.33, 8.35.-8.36 цієї постанови зазначено, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 викладено висновок про те, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки, що підлягає стягненню за порушення зобов'язання, а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.
Зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її у конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно і апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями, як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об'єктивний стан сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки.
При цьому слід звернути увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд з цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.
Судом установлено, що розмір заявлених до стягнення пені та штрафу складається із 24 478,01 гривень пені та 10 036,83 гривень штрафу.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зменшення розміру неустойки (пені та штрафу) за спірним договором підряду суд враховує, що роботи за цим договором за локальним кошторисом на будівельні роботи 02-01-01 на демонтажні роботи, за локальним кошторисом на будівельні роботи 02-01-02 на загальнобудівельні роботи, за локальним кошторисом на будівельні роботи 02-01-03 на вогнезахист дерев'яних конструкцій є виконаними відповідачем у повному обсязі.
Суд зазначає, що позивачем не подано доказів, які би свідчили про ускладнення в господарській діяльності та підтверджували факт понесення позивачем збитків у зв'язку з простроченням виконання робіт за договором підряду № 7797 від 24.06.2024 та їх розміру.
Суд також враховує, що неустойка є санкцією за невиконання зобов'язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі.
Враховуючи у сукупності встановлені судом обставини та докази, які містяться у матеріалах справи, відсутність доказів понесення позивачем збитків та інших негативних наслідків порушення зобов'язання відповідачем, суд з урахуванням засад справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності, дійшов висновку про зменшення розміру неустойки (пені та штрафу) нарахованої за договором підряду № 7797 від 24.06.2024, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на 50%, що є співмірним у контексті балансу інтересів обох сторін та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для обох сторін спору.
Щодо клопотання відповідача про зменшення нарахованих штрафних санкцій до 90% суд звертає увагу, що інститут зменшення судом неустойки не є тотожним звільненню від відповідальності.
Зменшення розміру неустойки до 90% нівелюватиме саме значення неустойки як компенсації за порушення строку виконання зобов'язання та порушуватиме справедливий баланс інтересів сторін у спірних правовідносинах, що виключає задоволення клопотання відповідача про зменшення неустойки у такому розмірі.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 15.06.2022 у справі №922/2141/21.
Приймаючи до уваги, що судом визнано обгрунтованим нарахування за договором підряду № 7797 від 24.06.2024 пені у розмірі 24 478,01 гривень та штрафу у розмірі 10 036,83 гривень, з урахуванням зменшення судом розміру пені та штрафу на 50%, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 12 239,01 гривень та штраф у розмірі 5 018,42 гривень.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені та штрафу підлягають задоволенню частково у сумі 12 239,01 гривень пені та 5 018,42 гривень штрафу, у стягненні решти пені та штрафу слід відмовити з підстав її зменшення судом.
Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Судом розглянуто справу у розумний строк, який був об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав та обов'язків.
Під час розгляду справи, судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи викладене, суд не надає детальної відповіді на кожний аргумент та довід учасників справи, оскільки такі доводи та аргументи не впливають на висновки суду у цій справі.
Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, судом встановлено, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 12 239,01 гривень пені та 5 018,42 гривень штрафу, у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат судом враховано таке.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 245 від 25.06.2025 сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В частині зменшення судом суми неустойки витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача у повному обсязі відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України, так як спір виник внаслідок неправильних дій відповідача та зменшення судом неустойки не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, від 10.03.2021 у справі № 904/5702/19, від 14.06.2022 у справі № 905/2135/19, від 19.12.2024 у справі № 922/1248/24, у яких Верховний Суд виснував, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково з підстав зменшення судом неустойки, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 гривень покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екострой-1" (33001, Рівненська обл., Рівненський р-н, місто Рівне, вул. Біла, будинок 5А, офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 37520097) на користь Квартирно - експлуатаційного відділу міста Вінниця (21015, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Стрілецька, будинок 87, ідентифікаційний код юридичної особи 08320218) за договором підряду № 7797 від 24.06.2024 пеню у розмірі 12 239,01 гривень, штраф у розмірі 5 018,42 гривень та 2 422,40 гривень cудових витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник рішення направити сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Повне рішення складено 02 лютого 2026 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2,3 - позивачу, відповідачу до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.