вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" січня 2026 р. Справа№ 910/3548/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Ткаченка Б.О.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.
представників сторін:
від позивача-1: Фоменко Д.А.
від позивача-2: Фоменко Д.А.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б»
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2025, повний текст якого складений 01.09.2025,
та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2025
у справі № 910/3548/25 (суддя Князьков В.В.)
за позовом 1.Фірми Culkon LTD в особі представництва «Кулкон ЛТД»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6»
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-Сервіс 1»
про визнання недійсним рішень загальних зборів
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2025 року Фірма Culkon LTD, Кіпр в особі представництва «Колкун ЛТД (далі-позивач-1) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 6» (далі-позивач-2) звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єнання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» (далі-відповідач) про:
- визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом № « 1/2024» позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», проведених 17 вересня 2024 року;
- визнання недійсним рішення правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом № 05- 11/2024 від 05.11.2024 засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б»;
- скасування держаної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (реєстраційну дію) - номер запису: 1000701070004063822 від 12.12.2024, здійснену щодо Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що загальні збори співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» були проведені без належного повідомлення і участі більшості власників житлових та нежитлових приміщень в будинку. Водночас, що призвело до того, що участь у зборах прийняли участь співвласники, яким належать квартири й нежитлові приміщення загальною площею 23 062,2 кв.м., що становить лише 48,71% від загальної площі квартир та нежитлових приміщень, що на думку позивачів, вказує на відсутність кворуму під час загальних зборів 17.09.2024. Позивачами наголошено, що недійсність протоколу №« 1/2024» від 17.09.2024 позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» свідчить про незаконність обрання правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Оскільки рішення позачергових загальних зборів, оформлене протоколом №« 1/2024» від 17.09.2024, яким було обрано новий склад правління ОСББ є недійсним, тому прийняте правлінням рішення, оформлене протоколом №05-11/2024 від 05.11.2024, також є недійсним. Згідно із протоколом №« 1/2024» позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» від 17.09.2024, за результатом розгляду питання № « 4» порядку денного загальних зборів, було прийнято рішення, щодо обрання форми управління будинком та підземним паркінгом ОСББ "Лесі Українки 7-Б".
На підставі вищевказаних рішень, Головою правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» ОСОБА_5 було направлено на адресу позивача-2 повідомлення від 25.02.2025 про відмову від продовження договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 05.04.2021; про здійснення з 02.04.2025 управління багатоквартирним будинком та підземним паркінгом за адресою: 01133, АДРЕСА_1, самостійно ОСББ; про заборону направляти працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» для обслуговування будинку; про надання вільного доступу до місць загального користування, передачу товарно-матеріальних цінностей, які використовувались позивачем 2 для обслуговування будинку; передачу технічної документації на будинок та звільнення всіх приміщень, які займає Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 6», тощо. Також позивачами вказано, що підземний паркінг за адресою: АДРЕСА_1, є окремим об'єктом нерухомого майна (окремою спорудою), що не відноситься до нежилих приміщень багатоквартирного будинку. Вказані обставини підтверджуює сам відповідач в оскаржуваному протоколі №« 1/2024» від 17.09.2024, зокрема вказує, що машино-місця (гаражі) не можна вважати нежитловими приміщеннями, а власники не мають право голосу на загальних зборах відповідно до законодавства, тому їх площа не врахована. Отже, позивачі вважають, що оскаржуваним рішенням загальних зборів ОСББ, фактично в односторонньому порядку вирішено питання щодо управління паркінгом, без згоди та відома власників нерухомого майна - машино- місць (гаражів) в підземному паркінгу, серед яких є ті, які не мешкають в цьому багатоквартирному будинку, отже не є членами ОСББ, що свідчить про незаконність оскаржуваних рішень. Водночас, діяльність з технічного обслуговування і утримання підземного паркінгу за адресою: АДРЕСА_1, здійснює - Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-Сервіс 1».
Короткий зміст рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви їх прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 позовні вимоги Фірми Culkon LTD, Кіпр в особі представництва «Кулкон ЛТД» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом №1/2024 позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», проведених 17 вересня 2024 року, визнання недійсним рішення правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом № 05-11/2024 від 05.11.2024 засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», скасування держаної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (реєстраційну дію) - номер запису: 1000701070004063822 від 12.12.2024, здійснену щодо Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», задоволено повністю.
Визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом №1/2024 позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», проведених 17.09.2024.
Визнано недійсним рішення правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом № 05-11/2024 від 05.11.2024 засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».
Скасовано державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, змін до відомостей про юридичну особу (реєстраційну дію) - номер запису: 1000701070004063822 від 12.12.2024, здійснену щодо Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».
Відмовлено повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом № « 1/2024» позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», проведених 17.09.2024.
Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» на користь Фірми Culkon LTD в особі представництва «Кулкон ЛТД» судовий збір в сумі 9084 грн.
Задовольняючи позовні вимоги позивача-1 суд дійшов висновку, що відсутні підстави вважати, що у позачергових загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», які було проведено 17.09.2024, прийняли участь та голосували за прийняття спірних рішень власники квартир та нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позачергові загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», результати яких оформлені протоколом №1/2024 від 17.09.2024, проведено за відсутності кворуму, що є беззаперечною підставою для визнання рішень позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом №1/2024 позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», проведених 17.09.2024, недійсними.
Також враховуючи, що засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке було проведено 05.11.2024, не було повноважним, суд дійшов висновку, що і рішення, яке було прийнято також підлягає визнанню недійсним.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді скасування держаної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, змін до відомостей про юридичну особу (реєстраційну дію) - номер запису: 1000701070004063822 від 12.12.2024, здійснену щодо Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», є ефективним та призведе до реального відновлення прав позивача 1 як співвласника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення в повному обсязі позовних вимог Фірми Culkon LTD, Кіпр в особі представництва «Кулкон ЛТД» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».
Крім того, суд зазначив, що листом від 25.02.2025 головою правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» було повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 6» про відмову у продовженні договору від 05.04.2021 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком та про те, що з 02.04.2025 управління багатоквартирним будинком з комплектом об'єктів громадського обслуговування та критими автостоянками буде здійснюватись правлінням Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».
У даному випадку, суд зазначив, що у разі непогодження позивача-2 із діями відповідача з його достроковим припиненням повноважень стосовно управління будинком, належним та ефективними способам захисту його прав та законних інтересів є оскарження одностороннього правочину Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».
При цьому, суд зауважив, що задоволення його позову ніяким чином не призвело б до відновлення його прав та законних інтересів, що виникли з договору, оскільки вказаним правочином (п.29) передбачено порядок його продовження.
Таким чином, суд відмовив у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом № « 1/2024» позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», проведених 17 вересня 2024 року.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» на користь Фірми Culkon LTD в особі представництва «Кулкон ЛТД» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.
Задовольняючи заяву позивача-1, суд першої інстанції вважав її доказово обґрунтованою, та з урахуванням задоволення позовних вимог позивача-1 повністю, витрати якого на професійну правничу допомогу поклав на відповідача в повному обсязі у розмірі 20 00,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі № 910/3548/25 в частині задоволення позовних вимог Фірми Culkon LTD, Кіпр в особі представництва «Кулкон ЛТД» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Фірми Culkon LTD, Кіпр в особі представництва «Кулкон ЛТД» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» відмовити. В іншій частині рішення залишити без змін. А також скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 у справі №910/3548/25 щодо витрат на професійну правничу допомогу у смі 20 000,00 грн та прийняти нове рішення, яким у задоволенні витрат позивача на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн відмовити.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Апелянт вказує, що на спірних загальних зборах був наявним кворум, оскільки за даними актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта за адресою: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 7-Б, загальна площа житлових та нежитлових приміщень складає 43 296,6 кв.м, водночас, участь у загальних зборах та письмовому опитуванні прийняли співвласники, яким належать квартири та нежитлові приміщення загальною площею 23 062,2 кв.м, що складає більшість (53,28%). Таким чином, на думку скаржника, рішення було прийнято з урахуванням голосів, поданих на позачергових загальних зборах співвласників і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування, відповідно до бюлетенів голосування та листків опитування, які заповнено відповідно до вимог абз.4 ч.8 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Також апелянт наголошує, що співвласників квартир та нежитлових приміщень було повідомлено про проведення загальних зборів шляхом розміщення повідомлення про проведення загальних зборів за 14 календарних днів у загальнодоступному місці при виході до кожного під'їзду, а також у домовому чаті у месенжері Viber.
Крім того, апелянт вважає, що підлягає скасуванню додаткове рішення, оскільки прийнято із грубим порушення норм процесуального права. Так, апелянт зазначає, про прийняття заяви позивача-1 від 01.09.2025 щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн, він взагалі був не обізнаний, внаслідок чого, відповідач був позбавлений права щодо надання відповідних заперечень. Скаржник вважає вказаний розмір у сумі 20 000,00 грн необгрутованим та таким, що не пілягає стягненню, оскільки він не відповідає засадам співмірності та розумності, а також критерію реальності цих витрат, їхньої дійсності та необхідності, виходячи з конкретних обставин справи.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, Фірма Culkon LTD в особі представництва «Кулкон ЛТД» у своєму відзиві, наданому до суду 16.10.2025, просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 у справі № 910/3548/25 залишити без змін.
Позивач -1 зазначає, що відповідач не надав суду доказів проведення письмового опитування, зокрема не надав листків письмового опитування, відтак не довів, що в письмовому опитуванні взяли участь співвласники в кількості 93 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 16 838,3 кв.м.
Крім того, позивач-1 вказує, що наявними в матеріалах справи належними, допустимими і достовірними доказами, підтверджується, що загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень в секціях «А», «Б», «В», «Г», «Д», «Е» багатоквартирного будинку за адресою: 01133, АДРЕСА_1, становить 47 304,3 кв.м, а не 43 293,6 кв.м, як стверджує апелянт.
Отже, позивач-1 зазначає, що половина від загальної площі квартир та нежитлових приміщень 47 304,3 кв.м становить 23 652,15 кв.м. Беручі до уваги, що в позачергових загальних зборах ОСББ «Лесі Українки 7-Б», проведених 17.09.2024, взяли участь співвласники, яким належать квартири і нежитлові приміщення площею 23 062,2 кв.м, що становить лише 48,75% від загальної площі квартир і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, тобто менше половини від 47 304,3 кв.м. Вищевказані обставини, на думку позивача-1, свідчать про відсутність кворуму для прийняття рішень на позачергових загальних зборах ОСББ «Лесі Українки 7-Б» від 17.09.2024, що у свою чергу свідчить про обгрунтованість висновку суду першої інстанції стосовно наявності підстав для визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом №1/2024 позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», проведених 17.09.2024.
Позивач-1 також зауважує, що обставини щодо відсутності кворуму підтверджуються технічним паспортом на багатоквартирний будинок за адресою: 01133, АДРЕСА_1, та договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 05.04.2021 (додаток 2 «Загальні відомості про будинок»), згідно яких загальна площа квартир і нежитлових приміщень будинку становить 47 324 кв.м. (39 522 кв.м. (площа квартир) + 7 802 кв.м. (площа нежитлових приміщень) = 47 324 кв.м.). Отже, безпідставними є твердження апелянта стосовно того, що суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність кворуму лише на підставі аналізу договору від 05.04.2021.
Крім того, позивач-1 зазначає, що оскільки задоволено позовні вимоги позивача-1, тому суд першої інстанції правомірно стягнув додатковим рішенням від 11.09.2025 з відповідача на користь позивача витрати з оплати судового збору в сумі 2 684,00 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» у своєму відзиві, наданому до суду 16.10.2025, просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 у справі № 910/3548/25 залишити без змін.
Доводи позивача-2 у відзиві на апеляційну скаргу є аналогічними доводам позивача-1, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2025 для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Ткаченко Б.О., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 у справі № 910/3548/25 залишено без руху.
03.10.2025 від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» на адресу Півнінчного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків з доказами оплати судового збру у розмірі 10 900,80 грн (платіжна інструкція №161 від 28.09.2025) та доказами надсилання копії апеляційної скарги позивачам, а також доказами зареєстрованого кабінету у підсистемі «Електронний суд».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 у справі № 910/3548/25 та призначено її розгляд на 10.11.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 у справі № 910/3548/25 на 17.12.2025.
Судове засідання 17.12.2025 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О. у період з 15.12.2025 по 25.12.2025 на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2025 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 у справі № 910/3548/25 на 26.01.2026.
Явка представників сторін
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 26.01.2026 не з'явилися, про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Судова колегія, з урахуванням положень ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідача та третьої особи, оскільки явка учасників провадження обов'язковою не визнавалась та їх неявка не є перешкодою для прийняття судового рішення.
Позиції учасників справи
Представник позивачів у судовому засіданні апеляційної інстанції 26.01.2026 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 у справі № 910/3548/25 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 7-Б, було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», державну реєстрацію якого проведено 29.06.2016.
Згідно з інформаційними довідками №417723645 від 13.03.2025 та №417724074 від 13.03.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Фірма Culkon LTD є власником нежитлових приміщень, загальною площею 1028,4 кв.м., у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1.
05.04.2021 затверджено нову редакцію статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яким, зокрема, визначено порядок скликання та проведення загальних зборів, періодичність проведення зборів, порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
05.04.2021 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рада 6» (управитель) укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, за умовами п.1 якого управитель зобов'язується надати співвласникам послуг з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
17.09.2024 відбулись позачергові загальні збори співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» на яких, серед іншого, були прийняті рішення про:
- обрання головою позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» ОСОБА_1 , представника власника квартири НОМЕР_1 та секретаря позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» ОСОБА_3, власника квартири НОМЕР_2 ;
- обрання членів правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» у складі чотирьох осіб;
- обрання ревізійної комісії Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» у складі 2 осіб;
- обрання форми управління будинком та підземним паркінгом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б»;
- вилучення запису з ЄДРПОУ щодо ОСОБА_2 , яка без обмежень може вчиняти дії від імені Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б»;
- надання повноважень представнику позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» щодо державної реєстрації змін до відомостей про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».
05.11.2024 було проведено засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», на якому було прийнято рішення про:
- обрання головуючого засідання правління та секретаря засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б»;
- припинення повноважень голови правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» ОСОБА_4 з 28.01.2024;
- призначення на посаду голови правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» ОСОБА_5 та на посаду заступника голови правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» ОСОБА_1 з 06.11.2024;
- виключення з переліку підписантів фізичних осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, в тому числі, підписувати договори тощо без обмежень Лопатинську Світлану Іванівну;
- уповноваження нового голови правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» здійснити всі необхідні дії для державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
12.12.2024 приватним нотаріусом Легкобіт С.О. було здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», а саме щодо зміни керівника та фізичних осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі, підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 1000701070004063822 від 12.12.2024).
Листом від 25.02.2025 головою правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» було повідмолено Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 6» про відмову у продовженні договору від 05.04.2021 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком та про те, що з 02.04.2025 управління багатоквартирним будинком з комплектом об'єктів громадського обслуговування та критими автостоянками буде здійснюватись правлінням Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».
На думку позивачів, загальні збори співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» були проведені без належного повідомлення та участі більшості власників житлових та нежитлових приміщень в будинку, внаслідок чого, участь у зборах прийняли співвласники, яким належать квартири й нежитлові приміщення загальною площею 23 062,2 кв.м., що становить лише 48,71% від загальної площі квартир та нежитлових приміщень. Зазначене вказує на відсутність кворуму під час загальних зборів 17.09.2024. Позивачами наголошено, що недійсність протоколу № « 1/2024» від 17.09.2024 позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» свідчить про незаконність обрання правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Оскільки рішення позачергових загальних зборів, оформлене протоколом №« 1/2024» від 17.09.2024, яким було обрано новий склад правління ОСББ є недійсним, тому прийняте правлінням рішення, оформлене протоколом №05-11/2024 від 05.11.2024, також є недійсним. Крім того, позивачами у позовній заяві вказано, що підземний паркінг за адресою: АДРЕСА_1, є окремим об'єктом нерухомого майна (окремою спорудою), що не відноситься до нежилих приміщень багатоквартирного будинку. Позивачі зазначили, що вказані обставини підтверджує сам відповідач в оскаржуваному протоколі №« 1/2024» від 17.09.2024, зокрема вказує, що машино-місця (гаражі) не можна вважати нежитловими приміщеннями, а власники не мають право голосу на загальних зборах відповідно до законодавства, тому їх площа не врахована. Отже, оскаржуваним рішенням загальних зборів ОСББ, фактично в односторонньому порядку, вирішено питання щодо управління паркінгом, без згоди та відома власників нерухомого майна - машино- місць (гаражів) в підземному паркінгу, серед яких є ті, які не мешкають в цьому багатоквартирному будинку, отже не є членами ОСББ, що свідчить про незаконність оскаржуваних рішень. Водночас, діяльність з технічного обслуговування і утримання підземного паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює - Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-Сервіс 1». Означені обставини, на думку позивачів, стали підставою для їх звернення до суду із даним позовом.
При цьому, судом враховано, що у позовній заяві наголошено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Рада 6» заявляються саме вимоги до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом № « 1/2024» позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», проведених 17.09.2024.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно із ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Верховним Судом у постанові від 19.01.2022 у справі №924/316/21 вказано, що наведена норма визначає об'єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому, позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову. Аналогічний правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 10.11.2021 у справі №910/8060/19.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначаються Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ст. 1 Закону про ОСББ).
Статтею 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
За ст. ст. 6, 7, 10, 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласники багатоквартирного будинку створюють ОСББ, затверджують статут такого об'єднання, мають право знайомитися з рішеннями загальних зборів та оскаржувати їх в судовому порядку, брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства.
Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно з законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021р. у справі №906/1308/19).
Статтею 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» унормовано, що Статут об'єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У статуті має бути визначено таке: назва і місцезнаходження об'єднання; мета створення, завдання та предмет діяльності об'єднання; статутні органи об'єднання, їхні повноваження та порядок формування; порядок скликання та проведення загальних зборів; періодичність проведення зборів; порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них; перелік питань, для вирішення яких потрібна кваліфікована більшість голосів; джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об'єднання; порядок прийняття кошторису, створення та використання фондів об'єднання, включаючи резервні, а також порядок оплати спільних витрат; перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників; права і обов'язки співвласників; відповідальність за порушення статуту та рішень статутних органів; порядок внесення змін до статуту; підстави та порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділу) об'єднання і вирішення майнових питань, пов'язаних з цим. Статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об'єднання та не суперечать вимогам законодавства. Включення до статуту відомостей про склад співвласників не є обов'язковим.
Частинами 1-3 ст.10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
У статті 10 вказаного нормативно-правового акту також вказано, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Порядок скликання та проведення установчих зборів об'єднання визначається ст. 6 Закону про ОСББ, відповідно до якого повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Указана норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов'язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).
Статутом об'єднання може бути встановлений інший порядок скликання та проведення загальних зборів ОСББ.
Згідно із п.3.1 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, збори представників співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об'єднання.
У п.3.2 Статуту вказано, що вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Загальні збори скликаються не рідше одною разу на рік.
Відповідно до п.3.5 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з-не менш як трьох співвласників. Правління (Ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні, про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах (п.3.7 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б»).
У п.3.8 Статуту відповідача вказано, що рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення з усіх питань вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників, пропорційно до загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
Відповідно до п.3.9 Статуту, якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або Ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.
Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування (п.3.10 статуту відповідача).
Тобто, нормою ст.6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та положеннями статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» визначено чіткий порядок повідомлення співвласників про проведення загальних зборів, а саме шляхом вручення кожному співвласнику під розписку або направлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмового повідомлення про проведення загальних зборів.
Проте, як вказує позивач-1, останнього про проведення загальних зборів повідомлено не було, чим позбавлено права приймати участь в управлінні об'єднанням через діяльність у вищому органі управління - загальних зборах.
Заперечуючи проти доводів позивача-1 відповідачем наголошено, що співвласників квартир та нежитлових приміщень було повідомлено про проведення загальних зборів шляхом розміщення повідомлення про проведення загальних зборів за 14 календарних днів у загальнодоступному місці при виході до кожного під'їзду, а також у домовому чаті у месенжері Viber, що фактично не відповідає порядку, що визначений нормами Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» та ст.6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Тобто, з наведеного вбачається, що відповідачем було допущено порушення порядку повідомлення позивача-1, як співвласника багатоквартирного будинку, про проведення 17.09.2024 загальних зборів.
Водночас, судом враховано, що Верховний Суд у постанові від 06.09.2021 у справі №916/3074/20 за позовом співвласників будинку до ОСББ про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ зазначив, що встановлюючи порушення порядку повідомлення позивачів, апеляційному суду слід було враховувати, що встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Суд, розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.
Одним із гарантованих прав співвласника є його участь в управлінні об'єднанням через діяльність у вищому органі управління - загальних зборах.
Неповідомлення члена ОСББ про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку порушує права позивача, встановлені законом та Статутом відповідача, позивач був позбавлений права бути обізнаним про загальні збори, їх проведення, питання порядку денного, позбавлений права на участь у голосуванні на зборах.
Судом першої інстанції вірно враховано, що вплив співвласника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Зокрема, у разі своєчасного повідомлення позивач мав би можливість реалізувати своє право на участь у зборах, в обговоренні питань порядку денного, на внесення пропозицій до питань порядку денного чи щодо проектів рішень за наслідками обговорення питань тощо.
Подібні висновки щодо застосування вимог ст. 6 Закону про ОСББ в частині повідомлення співвласників про скликання зборів, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, відповідно до яких недотримання порядку повідомлення всіх співвласників про скликання загальних зборів, встановленого ст. 6 Закону про ОСББ, є порушенням їх прав на управління об'єднанням, а тому доводи відповідача про те, що права позивача не порушуються та у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині є помилковими.
Разом з тим, порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів, оскільки безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.
Верховний Суд в постанові від 21.10.2021 у справі №910/15071/20 за позовом співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів зазначив, що у той же час виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.
У статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
Пунктом 3.8 Статуту відповідача встановлено, що рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення з усіх питань вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників, пропорційно до загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
Відповідно до п.3.9 Статуту, якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або Ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.
У протоколі №1/2024 від 17.09.2024 позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» вказано, що загальна кількість співвласників будинку (власників квартир та нежитлових приміщень) складає 391 особу. Відповідно актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є житловий будинок з комплексом об'єктів громадського обслуговування та критими автостоянками. Загальна площа житлових та нежитлових приміщень складає 43 293,6 кв м, з яких секції «А», «Б», «В» складає 23 403,6 кв.м (акт від 15.12.2008), секції «Г», «Д» складає 13 477 кв.м (акт від 30.03.2004), секція «Е» складає 6 413 кв.м (акт від 17.07.2012). Також в протоколі вказано, що машино-місця не можна вважати нежитловими приміщеннями, їх власники не мають права голосу на загальних зборах. У протоколі вказано, що участь у позачергових зборах взяли особисто/або через представників співвласники в кількості 48 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 6 223,9 кв.м. У письмовому опитуванні позачергових зборів взяли участь особиста або через представників співвласники у кількості 93 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 16 838,3 кв м. Загалом у позачергових загальних зборах ОСББ взяли участь особисто або через представників співвласники шляхом голосування та письмового опитування у кількості 141 особа, яким належать квартири та нежитлові приміщення у будинку загальною площею 23 062,2 кв м, що складає більшість від 43 293,6 кв м. Також вказано, що результати поіменного голосування співвласників з усіх питань порядку денного позачергових зборів викладені у додатках, в бюлетенях голосування, а також листках письмового опитування, які є невід'ємними додатками до цього протоколу.
Водночас, обґрунтовуючи позовні вимоги позивачами зазначено, що загальні збори було проведено без належного повідомлення та участі більшості власників житлових та нежитлових приміщень в будинку, що призвело до того, що участь у зборах прийняли співвласники, яким належать квартири й нежитлові приміщення загальною площею 23 062,2 кв.м., що становить лише 48,71% від загальної площі квартир та нежитлових приміщень, яка загалом становить 47 341,9 кв.м згідно з даними актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
У ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У ст.77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
у контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Колегія суддів зауважує, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Наразі, в матеріалах справи наявні акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 15.12.2008 на житловий будинок з комплексом об'єктів громадського обслуговування та критими автостоянками - секції «А», «Б», «В» першої черги будівництва. Згідно із змістом вказаного акту загальна площа квартир ставить 23 403,6 кв м площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень становить 4 010,7 кв.м.
Згідно із долученого до матеріалів справи акту про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта житловий будинок з комплексом об'єктів громадського обслуговування та критими автостоянками - секції «Г» та «Д» , загальна площа квартир становить 10726 кв м, вбудовані приміщення (офісні приміщення) 1 поверх - 780 кв м, 2 поверх - 1021 кв м, 3 поверх - 950 кв м, нежитлове приміщення - 37,6 кв м.
Відповідно до акту готовності об'єкта до експлуатації від 17.07.2012 на житловий будинок з комплексом об'єктів громадського обслуговування та критими автостоянками - секція «Е» загальна площа квартир становить 5 402,3 кв м, площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень (магазини непродовольчих товарів) 1 010,7 кв м.
Тобто, з системного аналізу змісту вказаних актів вбачається, що при розрахунку площі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 7-Б, їх розмір становить 47 341,9 кв м, а не 43 293,6 кв м, як вказано в протоколі загальних зборів та зазначається відповідачем.
Водночас, колегія суддів критично ставиться до посилань відповідача на те, що не враховані приміщення є площами вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень, які вказані в акті державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 15.12.2008, оскільки фактично приміщення із такими характеристиками вказані і в інших двох актах, проте, враховані відповідачем.
Колегія суддів також звертає увагу відповідача на те, що добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 11.08.2021 у справі № 909/436/20, від 28.09.2021 у справі № 918/1045/20, від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20).
Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Поведінка є такою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, якщо вона не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона правовідносин розумно покладалася на ці заяви чи попередню поведінку. Доцільність застосування вказаної доктрини при оцінці доказів також підтверджено Верховним Судом у постановах від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, від 07.11.2019 у справі № 910/124484/18, від 14.05.2020 у справі № 910/7515/19, від 19.02.2020 у справі № 915/411/19, від 31.03.2021 по справі №923/875/19, від 29.03.2023 по справі № 910/14105/21.
Як було зазначено вище, 05.04.2021 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рада 6» (управитель) було укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, за умовами п.1 якого управитель зобов'язується надати співвласникам послуг з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 7Б, а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
У додатку №1 до договору визначено список співвласників будинку «Лесі Українки 7-Б» у формі таблиці із наведенням прізвища, ім'я та по-батькові власника, а також розмір загальної площі житлового та нежитлового приміщення у кв.м.
Після здійснення перерахунку визначених у додатку до договору, який було укладено Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», судом першої інстанції встановлено, що загальна площа квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку значно перевищує площу, що вказана відповідачем у протоколі, та становить 46 769,2 кв м.
Жодного доказу на спростування вказаних обставин відповідачем до матеріалів справи не представлено. Суд акцентує увагу, що принцип змагальності полягає у спростуванні доказовим шляхом доводів іншого учасника судового процесу, а не лише висловлення непогоджень із ними.
За таких обставин, враховуючи наведене вище у сукупності, суд першої інстанції правильно встановив, що відсутні підстави вважати, що у позачергових загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», які булі проведені 17.09.2024, прийняли участь та голосували за прийняття спірних рішень власники квартир та нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позачергові загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», результати яких оформлені протоколом №1/2024 від 17.09.2024, проведено за відсутності кворуму, що є беззаперечною підставою для визнання рішень позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом №1/2024 позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», проведених 17.09.2024, недійсними.
Водночас, як було зазначено вище, позачерговими загальними зборами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», результати яких оформлені протоколом №1/2024 від 17.09.2024, були прийняті рішення, в тому числі, про обрання членів правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» у складі чотирьох осіб; вилучення запису з ЄДРПОУ щодо ОСОБА_2 , яка без обмежень маже вчиняти дії від імені Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б»; надання повноважень представнику позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» щодо державної реєстрації змін до відомостей про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».
Отже, враховуючи висновки суду щодо визнання недійсними вказаних рішень, засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке було проведено 05.11.2024 , не було повноважним, а отже і рішення, які було прийнято також підлягають визнанню недійсними.
Щодо вимог про скасування держаної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, змін до відомостей про юридичну особу (реєстраційну дію) - номер запису: 1000701070004063822 від 12.12.2024, здійсненої щодо Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» колегія суддів зазначає таке.
Згідно з п.2 ч.1 ст.25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону "Про виконавче провадження" щодо, зокрема: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; скасування реєстраційної дії / запису в Єдиному державному реєстрі.
Практика Верховного Суду щодо скасування реєстраційних дій / записів, вчинених на підставі недійсного рішення загальних зборів товариства, є усталеною.
Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі №926/365/19 зазначив, що вимоги щодо про визнання положень статуту Товариства щодо складу учасників та скасування реєстраційної дії, призведе до реально відновлення корпоративного права позивачки та свідчить про ефективність обраного способу захисту в цій частині.
Верховний Суд у п.47 постанови від 03.03.2020 у справі №922/2120/19 дійшов висновку про наявність підстав для задоволення похідної позовної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, встановивши наявність підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.
Вимога про визнання неправомірними дій державного реєстратора з внесення в ЄДР відомостей, щодо достовірності яких виник корпоративний спір, має похідний характер від корпоративного спору та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту у ефективний спосіб (п.7.23. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №904/5857/17).
На підставі рішення правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом № 05-11/2024 від 05.11.2024 засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», 12.12.1024 приватним нотаріусом Легкобіт С.О. було здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», а саме щодо зміни керівника та фізичних осіб, які маються право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі, підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 1000701070004063822 від 12.12.2024).
Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді скасування держаної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, змін до відомостей про юридичну особу (реєстраційну дію) - номер запису: 1000701070004063822 від 12.12.2024, здійснену щодо Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», є ефективним та призведе до реального відновлення прав позивача 1 як співвласника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції щодо задоволення у повному обсязі позовних вимог Фірми Culkon LTD, Кіпр в особі представництва «Кулкон ЛТД» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».
Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом № « 1/2024» позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», проведених 17 вересня 2024 року, колегія суддів зазначає таке.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 10.11.2021 у справі №910/8060/19.
Встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Виходячи зі змісту ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством - ефективність), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Як було зазначено судом, 05.04.2021 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рада 6» (управитель) було укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, за умовами п.1 якого управитель зобов'язується надати співвласникам послуг з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 7Б, а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
Тобто, правовідносини між позивачем-2 та відповідачем є господарськими та виникли з договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, які фактично не надають позивачу-2 права втручатись у діяльність та управляння Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».
17.09.2024 відбулись позачергові загальні збори співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» на яких, серед іншого, були прийняті рішення, в тому числі, про обрання форми управління будинком та підземним паркінгом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б»
Листом від 25.02.2025 головою правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» було повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 6» про відмову у продовженні договору від 05.04.2021 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком та про те, що з 02.04.2025 управління багатоквартирним будинком з комплектом об'єктів громадського обслуговування та критими автостоянками буде здійснюватись правлінням Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».
У даному випадку, захист прав позивача-2, як контрагента відповідача, повинен здійснюватись у площині господарських правовідносин, а саме припинення договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. У разі непогодження позивача-2 із діями відповідача за його достроковому припиненню належним та ефективними способам захисту його прав та законних інтересів є оскарження одностороннього правочину Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що задоволення позову позивача- 2 ніяким чином не призвело б до відновлення його прав та законних інтересів, що виникли з договору, оскільки вказаним правочином (п.29) передбачено порядок його продовження.
Отже, враховуючи наведене вище у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом № « 1/2024» позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», проведених 17.09.2024.
З огляду на вищевикладене, інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, не спростовують встановлені висновки суду першої інстанції, а тому відхиляються колегією суддів як необґрунтовані, зроблені з невірним правозастосуванням, без врахування релевантної практики Верховного Суду та спростовуються викладеним вище.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено суду достовірності своїх доводів, які покладені в основу апеляційної скарги.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача-1 є необґрунтованими та підлягають задоволенню, а у задоволенні позовних вимог позивача-2 слід відмовити.
Крім того, відповідач в апеляційній скарзі просив скасувати додаткове рішення, оскільки вважає вказаний розмір у сумі 20 000,00 грн необгрутованим та таким, що не пілягає стягненню, оскільки він не відповідає засадам співмірності та розумності, а також критерію реальності цих витрат, їхньої дійсності та необхідності, виходячи з конкретних обставин справи.
Згідно з частиною третьою статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, та чи була їх сума обґрунтованою.
Колегія суддів зазначає, що зі змісту статті 129 Господарського процесуального кодексу України випливає, що судові витрати підлягають відшкодуванню за умови надання стороною належних доказів, що їх підтверджують.
Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000 грн позивач-1 надав суду:
- ордер на надання правової допомоги №1047076 від 20.03.2025;
- договір про надання правничої допомоги від 05.03.2025, укладений між Фірмою Culkon LTD в особі представництва «Кулкон ЛТД» та адвокатом Фоменком Денисом Андрійовичем;
- додаткову угоду №1 від 07.03.2025 до договору про надання правничої допомоги від 05.03.2025, згідно п.1.1 якої сторони погодили, що гонорар адвоката за послуги з професійної правничої допомоги, а саме: представництво, захист прав та інтересів клієнта в Господарському суді міста Києва у справі за позовом CULKON LTD («Кулкон ЛТД») в особі Представництва «Кулкон ЛТД» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» про визнання недійсними недійсним рішення позачергових загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом №« 1/2024» від 17.09.2024; визнання недійсним рішення правління ОСББ, оформленого протоколом № 05-11/2024 від 05.11.2024 та скасування державної реєстрації номер запису: 1000701070004063822 від 12.12.2024, а також надання інших видів правничої допомоги, пов'язаних зі справою, включаючи збір доказів; підготовку позовної заяви, відповіді на відзив, заперечень, клопотань, заяв, письмових пояснень, участі в судових засідання тощо, становить фіксовану суму 20 000 та не залежить від обсягу наданих послуг і часу витраченого адвокатом;
- акт №1 від 29.08.2025 до договору про надання правничої допомоги від 05.03.2025, згідно змісту якого адвокат надав, а клієнт прийняв послуги з професійної правничої допомоги, а саме: послуги з представництва, захисту прав та інтересів клієнта в Господарському суді міста Києва у справі № 910/3548/25 за позовом фірма CULKON LTD в особі Представництва «Кулкон ЛТД» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7- Б» про визнання недійсними рішень та скасування державної реєстрації.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
З урахуванням наведеного не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Колегія суддів зазначає, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Як було зазначено судом першої інстанції, відповідачем обґрунтованої заяви про зменшення таких витрат подано не було, про завищення їх розміру не заявлено.
Колегією суддів під час оцінки обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу враховано рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатами документів, доцільність та необхідність виконання даних робіт (надання послуг), тому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заявлена сума у розмірі 20 000,00 грн відповідає критеріям співрозмірності та розумності.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір витрат на правову допомогу, визначений в акті приймання-передачі наданих адвокатських послуг відповідає визначеним ч. 5 ст.129 ГПК України критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, з урахуванням характеру спору, складності справи, кількості та обсягу підготовлених адвокатом документів, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, а також що обґрунтованими є витрати на правову допомогу у даній справі у розмірі 20 000,00 грн.
Доводи відповідача про те, що заявою позивача-1 від 01.09.2025 про ухвалення додаткового рішення, він не був обізнаний, внаслідок чого був позбавлений права щодо надання відповідних заперечень, колегією суддів відхиляються, оскільки заява про ухвалення додаткового рішення з доданими до неї документами, була доставлена до Електронного кабінету представника відповідача Саєнко Владлена Володимировича 01.09.2025 о 15:26, що підтверджується квитанцією №4365376 про доставку документа ( а.с.239 т.3) та він не скористався своїм правом надати заперечення щодо наданої заяви. Крім того, колегія суддів зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат та судового збору» за № 4508-IX від 18.06.2025, який набрав чинності з 16.07.2025, визначено ч. 2 ст. 221 ГПК України у новій редакції, а саме: «у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.».
Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду попередньої інстанції.
На переконання суду апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 у справі № 910/3548/25 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 у справі № 910/3548/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 у справі № 910/3548/25 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/3548/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 03.02.2026.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді Б.О. Ткаченко
В.В. Сулім