вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" січня 2026 р. Справа№ 910/14915/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Майданевича А.Г.
Демидової А.М.
при секретарі судового засідання: Шевченко Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Ковалик В.В. ;
від відповідачів: 1) не з'явились;
2) Кудрявцев П.М.;
3) не з'явились;
4) не з'явились;
5) не з'явились;
6) не з'явились;
7) не з'явились;
8) не з'явились;
9) не з'явились;
10) не з'явились;
11) не з'явились;
12) не з'явились;
13) Кудрявцев П.М. ;
14) Книш Н.І. ;
15) не з'явились;
16) не з'явились;
17) не з'явились;
18) не з'явились;
19) не з'явились;
20) не з'явились;
21) Кудрявцев П.М. ;
22) не з'явились;
23) не з'явились;
24) не з'явились;
25) не з'явились;
26) не з'явились;
27) Гаврилова О.Ю. ;
28) Аветян А.Г. ;
29) не з'явились;
30) не з'явились;
31) не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2025
у справі №910/14915/24 (судді - О.В. Гумега)
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до 1) ОСОБА_6 ;
2) ОСОБА_7 ,
3) ОСОБА_8 ,
4) ОСОБА_9 ,
5) ОСОБА_10 ,
6) ОСОБА_11 ,
7) ОСОБА_12 ,
8) ОСОБА_13 ,
9) ОСОБА_14 ,
10) ОСОБА_15 ,
11) ОСОБА_16 ,
12) ОСОБА_17 ,
13) ОСОБА_18 ,
14) ОСОБА_19 ,
15) ОСОБА_20 ,
16) ОСОБА_21 ,
17) ОСОБА_22 ,
18) ОСОБА_23 ,
19) ОСОБА_24 ,
20) ОСОБА_25 ,
21) ОСОБА_26 ,
22) ОСОБА_27 ,
23) ОСОБА_28 ,
24) ОСОБА_29 ,
25) ОСОБА_30 ,
26) ОСОБА_31 ,
27) ОСОБА_32 ,
28) ОСОБА_33 ,
29) ОСОБА_34 ( ОСОБА_52 ),
30) ОСОБА_36
31) ОСОБА_37
про стягнення 2 485 880 739,63 грн,-
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - позивач, Фонд) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою від 27.11.2024 № 46-12114/24 до 1) ОСОБА_6 , 2) ОСОБА_7 , 3) ОСОБА_8 , 4) ОСОБА_9 , 5) ОСОБА_10 , 6) ОСОБА_11 , 7) ОСОБА_12 , 8) ОСОБА_13 , 9) ОСОБА_14 , 10) ОСОБА_15 , 11) ОСОБА_16 , 12) ОСОБА_17 , 13) ОСОБА_18 , 14) ОСОБА_19 , 15) ОСОБА_20 , 16) ОСОБА_21 , 17) ОСОБА_22 , 18) ОСОБА_23 , 19) ОСОБА_24 , 20) ОСОБА_25 , 21) ОСОБА_26 , 22) ОСОБА_27 , 23) ОСОБА_28 , 24) ОСОБА_29 , 25) ОСОБА_38 , 26) ОСОБА_39 , 27) ОСОБА_40 , 28) ОСОБА_41 , 29) ОСОБА_42 , 30) ОСОБА_43 , 31) ОСОБА_44 ( ОСОБА_52 ), 32) ОСОБА_45 33) ОСОБА_46 (далі - відповідачі) про стягнення з відповідачів солідарно шкоди, завданої ними ПАТ «КБ «НАДРА» (далі - Банк).
Позов пред'явлено Фондом, як ліквідатором неплатоспроможного Банку, до колишнього керівництва Банку, членів комітетів Банку з вимогами про відшкодування заподіяної шкоди в порядку частини п'ятої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тобто до пов'язаних з неплатоспроможним банком осіб у розумінні частини першої статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Позовні вимоги обгрунтовано обставинами завдання ПАТ «КБ «НАДРА» та його кредиторам матеріальних збитків внаслідок протиправних дій та рішень колишніх посадових осіб Банку, а також їхньої бездіяльності, метою яких було виведення високоліквідних активів (грошових коштів) на користь юридичних осіб з сумнівною господарською діяльністю без належного забезпечення, шляхом здійснення надмірно ризикових та економічно необгрунтованих операцій, свідомо приховуючи при цьому дійсний фінансовий стан ПАТ «КБ «НАДРА» перед регулятором та не вживши адекватних та своєчасних заходів задля недопущення неплатоспроможності банківської установи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справі № 910/14915/24 залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи та мотиви апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.
Так, скаржник зазначає, що приписами ч. 10 ст. 176 ГПК України передбачено, що якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Отже, господарський процесуальний кодекс України чітко визначає, що за відсутності у суду інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, така особа викликається через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України і таке повідомлення є достатнім для висновку про належне повідомлення судом відповідача у справі.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та призначено до розгляду на 21.10.2025.
10.10.2025 від ОСОБА_7 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній зазначив, що згідно із ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.
Проте, не дивлячись на положення Закону щодо реєстрації місця проживання (перебування) іноземця, позивач у позові не зазначив місце проживання чи перебування ОСОБА_47 та ОСОБА_12 , а вказані адреси відповідачів 7, 31, відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна не є належними відомостями у розумінні вказаних положень Закону та ст. 162 ГПК України.
14.10.2025 від ОСОБА_41 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він зазначив, що за інформацією, розміщеною на офіційних сайтах банківських установ, реєстрів юридичних осіб ОСОБА_52 є членом Наглядової Ради AS «Regionala investiciju banka», що має місцезнаходження в Латвії та є керівником у Bank Strategy Limited, що має місцезнаходження у Великій Британії. Також, в мережі інтернет наявна інформація про те, що ОСОБА_49 наразі очолює посаду замісника Голови правління Голова ризикменеджменту АО «Народный банк Казахстана». Тобто Фонд гарантування вкладів фізичних осіб мав можливість дізнатися та надати докази щодо адреси проживання чи перебування відповідачів 7, 29, 31.
Також 14.10.2025 від ОСОБА_19 надійшов відзив на апеляційну скарга, відповідно до якого вона зазначила, що суд не може порушувати рівність сторін справи, бо допомога позивачу з розшуком відповідача, коли позивач сам нікого не шукав, свідчить про порушення диспозитивності. Задоволення апеляційної скарги матиме наслідком формальний підхід до повідомлення трьох осіб іноземців, що призведе до неможливості застосувати відносно таких осіб виклику за Гаазькими конвенціями через невідомість їх адреси.
16.10.2025 від ОСОБА_50 надійшов відзив на апеляційну скаргу. ОСОБА_33 зазначив, що повідомлення відповідачів 7, 29, 31 про дату та час слухання по справі лише через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, як на цьому наполягає позивач, хоча і закріплене на законодавчому рівні (ч. 10 ст. 176 ГПК України), але враховуючи обставини даної справи, не вважається належним, оскільки розміщення інформації саме в такий спосіб не є передбачуваним для відповідачів 7, 29, 31, не створює можливості для відповідачів 7, 29, 31 дізнатися про рішення, яке потенційно може впливати на їх права.
Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/2357/25 від 21.10.2025, у зв'язку перебуванням судді Ткаченка Б.О. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.22., 2.3.43. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/14915/24.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2025 сформовано колегію суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Коротун О.М., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 справу № 910/14915/24 прийнято до розгляду вищезазначеною колегією суддів.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
03.12.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_19 надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, оскільки відповідач - 16 - ОСОБА_21 перебуває у складі Збройних Сил України.
04.12.2025 від ОСОБА_29 до суду надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких останній зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідачів - 7, 29, 31 зв'язку із Україною (відсутні відомості про реєстрацію в Україні, підприємницької діяльності в Україні або працевлаштування в Україні), а отже повідомлення відповідачів -7, 29, 31 про дату та час слухання справи лише через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України не є належним, оскільки розміщення інформації саме в такий спосіб не є передбачуваним для вказаних відповідачів, не створює можливості для відповідачів - 7, 29, 31 дізнатися про рішення суду, яке потенційно може вплинути на їх права.
04.12.2025 до Північного апеляційного господарського суду на судове засідання з'явились представники позивача та відповідачів - 1, 2, 14, 21, 27, 28, 30. Однак, судове засідання не відбулося у зв'язку із збоєм підсистеми відеоконференцзв'язку (ВКЗ), що супроводжувався помилкою, що призвело до неможливості здійснення технічної фіксації судового засідання, що підтверджується відповідним актом Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2025 призначено розгляд справи № 910/14915/24 на 22.12.2025.
У судовому засіданні 21.12.2025 суддя Коротун О.М. заявила про самовідвід від розгляду справи № 910/14915/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2025 задоволено заяву судді Коротун О.М. від розгляду справи № 910/14915/24.
Матеріали справи №910/14915/24 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 ГПК України.
Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/2722/25 від 24.12.2025, у зв'язку з задоволенням заяви судді Коротун О.М. про самовідвід від розгляду справи №910/14915/24, відповідно до підпунктів 2.3.22, 2.3.43 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/14915/24.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025 визначено наступний склад колегії суддів: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2025 справу № 910/14915/24 до свого провадження та призначено до розгляду на 28.01.2026.
У судовому засіданні 28.01.2026 представник відповідача - 14 підтримав клопотання про зупинення провадження у справі до зупинення перебування ОСОБА_21 (відповідача - 16) у складі Збройних Сил України.
Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.
Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, колегія суддів відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Водночас, зупинення провадження у справі у зв'язку з мобілізацією в Україні є обов'язковим, якщо сторона (військовослужбовець) перебуває у складі ЗСУ або інших військових формувань, переведених на воєнний стан, за умови, що це перешкоджає її участі у справі, і якщо військовослужбовець не висловлює прямої волі на продовження розгляду без його участі, що підтверджується судовою практикою Верховного Суду. Для зупинення потрібні докази участі у бойових діях або виконання завдань, що перешкоджають суду, і суд має враховувати волю військового, щоб уникнути порушення права на справедливий суд (ухвали ВС від 14.12.2022 по справі № 757/5240/16-ц, від 29.08.2022 по справі № 461/5209/19, від 29.08.2022 року в справі № 461/5209/19).
Колегією суддів встановлено, що до клопотання про зупинення провадження у справі додана довідка № 7243 від 07.11.2025, відповідно до якої зазначено, що ОСОБА_21 з 13.10.2025 по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 оперативно-тактичного з'єднання - 1 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Однак, доказів участі останнього в бойових діях або виконання завдань, які перешкоджають участі у судових засіданнях до матеріалів справи не додано.
Враховуючи зазначене, колегія суддів не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі.
Представник позивача у судовому засіданні 28.01.2026 підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представники відповідачів - 2, 13, 14, 21, 27, 28 у судовому засіданні 28.01.2026 заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Представники відповідачів - 1, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 30 у судове засідання 28.01.2026 не з'явилися, однак про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представники відповідачів - 7, 29, 31 у судове засідання не з'явилися, однак про час та місце розгляду справи повідомлялися шляхом направлення кореспонденції за відомими суду адресами. Крім того, інформація про розгляд справи опубліковувалася на сайті Судової влади України.
Враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов'язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідачів - 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31 у судовому засіданні 28.01.2026.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржниками доводи та вимоги апеляційних скарг, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - позивач, Фонд) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою від 27.11.2024 № 46-12114/24 до 1) ОСОБА_6 , 2) ОСОБА_7 , 3) ОСОБА_8 , 4) ОСОБА_9 , 5) ОСОБА_10 , 6) ОСОБА_11 , 7) ОСОБА_12 , 8) ОСОБА_13 , 9) ОСОБА_14 , 10) ОСОБА_15 , 11) ОСОБА_16 , 12) ОСОБА_17 , 13) ОСОБА_18 , 14) ОСОБА_19 , 15) ОСОБА_20 , 16) ОСОБА_21 , 17) ОСОБА_22 , 18) ОСОБА_23 , 19) ОСОБА_24 , 20) ОСОБА_25 , 21) ОСОБА_26 , 22) ОСОБА_27 , 23) ОСОБА_28 , 24) ОСОБА_29 , 25) ОСОБА_38 , 26) ОСОБА_39 , 27) ОСОБА_40 , 28) ОСОБА_41 , 29) ОСОБА_42 , 30) ОСОБА_43 , 31) ОСОБА_44 ( ОСОБА_52 ), 32) ОСОБА_45 33) ОСОБА_46 (далі - відповідачі) про стягнення з відповідачів солідарно шкоди, завданої ними ПАТ «КБ «НАДРА».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2024 позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
19.12.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із доданими до неї документами, у тому числі позовною заявою Фонду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2025 позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2025 апеляційну скаргу Фонду на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.01.2025 у справі №910/14915/24 задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.01.2025 у справі №910/14915/24 скасовано. Справу №910/14915/24 передано до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2025 позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без руху, встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання оригіналу позовної заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 46-12114/24 від 27.11.2024 разом із додатками до цієї позовної заяви.
03.03.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду від 26.02.2025 у справі № 910/14915/24, у якості додатку до якої додано оригінал позовної заяви разом із доданими до неї документами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 постановлено, зокрема звернутися до Відділу (центру) надання адміністративних послуг Козинської селищної ради з запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_12 ; звернутися до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації з запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_46 .
12.03.2025 до суду від Козинської селищної ради Обухівського району Київської області надійшла інформація на запит суду, згідно якої повідомлено суд про відсутність в реєстрі територіальної громади інформації щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_12 (відповідач-7) на території населених пунктів Козинської селищної територіальної громади.
31.03.2025 до суду від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла інформація на запит суду, згідно якої повідомлено суд, що відповідно до Реєстру територіальної громади м. Києва інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_46 (відповідач-33) відсутня.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, судом враховано, що в матеріалах справи наявна позовна заява Фонду від 16.12.2024 № 46-12756/24 (уточнена із врахуванням вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 10.12.2024) (т. 1 а.с. 125-197 т. 1) (далі - уточнена позовна заява). Дана позовна заява містить зазначення вірних адрес місця проживання/перебування відповідачів-1, 2, 4, 5, 6, 11, 13, 15, 17, 19, 22, 27, 28, 30 з урахуванням відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до наявних в матеріалах справи відомостей, наданих на запит суду, підтверджується настання смерті фізичних осіб ОСОБА_39 (відповідач-26) та ОСОБА_42 (відповідач-29), до яких пред'явлено позовні вимоги згідно поданого позивачем позову.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, які б свідчили, що спірні правовідносини допускають правонаступництво в частині позовних вимог до відповідача-26 та відповідача-29, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_39 та ОСОБА_42 .
Відповідно, суд визначив зазначених у позовній заяві відповідачів 27, 28, 30, 31, 32, 33 відповідачами 26, 27, 28, 29, 30, 31.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині вимог до ОСОБА_39 та ОСОБА_42 . В іншій частині позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та визначено відповідачів у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, зважаючи на приписи ч. 10 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку здійснювати подальший виклик відповідачів 7, 24 та 31 через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
23.05.2025 до суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про звернення із судовим дорученням та зупинення провадження у справі.
Наведене клопотання представника відповідача-2 обгрунтоване тим, що у даній справі три відповідачі є іноземними громадянами (відповідач-7 ОСОБА_12 є громадянином Російської Федерації, відповідач-31 ОСОБА_37 є громадянином Республіки Польща, відповідач-29 ОСОБА_44 є громадянкою Сполучених Штатів Америки), а тому їх має бути належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання шляхом вручення виклику до суду, оскільки дана справа стосується їх прав, інтересів та обов'язків.
26.05.2025 до суду від представника відповідача-23 та відповідача-24 надійшло клопотання щодо повідомлення відповідача-29 та зупинення провадження у справі.
Наведене клопотання представника відповідача-23 та відповідача-24 обгрунтоване тим, що відповідач-29 ОСОБА_44 ( ОСОБА_52 ) не є резидентом України, є громадянкою США, країною її проживання є США, з матеріалів справи не вбачається, що остання має станом на даний час на території України постійне місце проживання чи уповноваженого представника, тому відповідача-29 належить повідомити про час та місце розгляду даної справи у порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965.
Суд першої інстанції протокольною ухвалою від 26.05.2025 зобов'язав позивача надати докази, які підтверджують офіційне громадянство відповідача-7, відповідача-29 та відповідача-31 та докази на підтвердження зареєстрованого місця проживання відповідача-7, відповідача-29 та відповідача-31.
Місцевий господарський суд встановив, що станом на 05.09.2025 позивач не виконав вимоги протокольної ухвали суду від 26.05.2025, а саме не надав докази, які підтверджують офіційне громадянство відповідача-7, відповідача-29 та відповідача-31 та докази на підтвердження зареєстрованого місця проживання відповідача-7, відповідача-29 та відповідача-31.
Враховуючи наведене, ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2025 позовну заяву у справі № 910/14915/24 залишено без руху, встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- зазначити українською мовою вірне ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) відповідача-29;
- зазначити належне місце проживання чи перебування відповідачів-7, 29, 31 ( ОСОБА_12 , ОСОБА_44 ( ОСОБА_52 ), ОСОБА_37 );
- надати докази на підтвердження належного місця проживання чи перебування відповідачів-7, 29, 31 ( ОСОБА_12 , ОСОБА_44 ( ОСОБА_52 ), ОСОБА_37 );
- надати докази направлення копій позовної заяви і доданих до неї документів відповідачам -7, 29, 31 ( ОСОБА_12 , ОСОБА_44 ( ОСОБА_52 ), ОСОБА_37 ) на належну адресу їх місця проживання чи перебування.
05.09.2025 до суду від позивача надійшла заява щодо виконання протокольної ухвали суду від 26.05.2025 та ухвали суду від 22.07.2025 згідно наведеної заяви позивач повідомив суд, що:
- на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 10.12.2024 позивачем було надано до суду копію паспорту відповідача ОСОБА_44 , та копію листа Національного банку України від 19.12.2023 на підтвердження адреси даного відповідача (а.с. 211-214 т. 1);
- позивачем було надано копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджує останню відому адресу проживання відповідача - ОСОБА_12 (а.с. 217-220 т. 1), копію витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, в якому містилася остання відома для Фонду адреса місця проживання відповідача - ОСОБА_47 (а.с. 237-238 т. 1);
- позивач вважає, що під час подання позовної заяви у справі № 910/14915/24 ним було дотримано вимоги ст. 162 ГПК України, вказана стаття та інші норми ГПК України не зобов'язують позивача зазначати в позові громадянство відповідачів - фізичних осіб;
- позивач вважає, що за відсутності відомостей про належне місце проживання чи перебування відповідачів фізичних осіб, суд має викликати (повідомити) їх про дату та час слухання по справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України;
- з метою виконання протокольної ухвали суду від 26.05.2025, позивач звернувся до Державної міграційної служби України із запитом від 11.06.2025 на отримання інформації щодо громадянства та місця проживання (реєстрації) відповідачів у справі №910/14915/24 ОСОБА_49 , ОСОБА_44 ( ОСОБА_52 ), ОСОБА_12 , однак Державна міграційна служба України відмовила Фонду у наданні такої інформації листом від 27.06.2025 (а.с. 117, 118 т. 26);
- враховуючи той факт, що Фонд не є органом, який збирає та зберігає інформацію про громадянство та зареєстроване місце проживання фізичних осіб, а Державна міграційна служба України відмовила Фонду у наданні такої інформації, позивач зазначив, що не має можливості надати інші, ніж вже надані при поданні позову докази, які підтверджують офіційне громадянство відповідача-7, відповідача-29 та відповідача-31 та докази на підтвердження зареєстрованого місця проживання відповідача-7, відповідача-29 та відповідача-31.
10.09.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду від 05.09.2025.
У наведеній заяві про усунення недоліків позовної заяви позивач зазначив, що надав суду позовну заяву із вірним зазначенням ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) відповідача-29 ( ОСОБА_34 ) з доказами направлення її копії сторонам по справі та докази направлення позовної заяви в новій редакції з доданими до неї документами відповідачам-7, 29, 31, а саме: відповідачу-7 ОСОБА_12 на адресу: АДРЕСА_1 ; відповідачу-29 ОСОБА_34 ( ОСОБА_52 ) на адресу: АДРЕСА_2 , відповідачу-31 ОСОБА_49 на адресу: АДРЕСА_3 ).
Позивач зазначив, що наявні у позивача документи, які підтверджують останнє відоме позивачу місце проживання чи перебування відповідачів-7, 29, 31 ( ОСОБА_12 , ОСОБА_34 ( ОСОБА_52 ), ОСОБА_37 ) вже надані суду та залучені до матеріалів справи.
В іншій частині заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, подана до суду 10.09.2025, повністю повторює зміст заяви позивача щодо виконання протокольної ухвали суду від 26.05.2025 та ухвали суду від 22.07.2025. У заяві про усунення недоліків позовної заяви, позивач наголошує, що не має можливості надати інші, ніж вже надані при поданні позову докази, які підтверджують місця проживання чи перебування відповідачів-7, 29, 31.
Проаналізувавши зміст поданої позивачем заяви про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду від 05.09.2025 та доданих до неї документів, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2025, в такій частині:
- зазначити належне місце проживання чи перебування відповідачів-7, 29, 31 ( ОСОБА_12 , ОСОБА_44 ( ОСОБА_52 ), ОСОБА_37 );
- надати докази на підтвердження належного місця проживання чи перебування відповідачів-7, 29, 31 ( ОСОБА_12 , ОСОБА_44 ( ОСОБА_52 ), ОСОБА_37 );
- надати докази направлення копій позовної заяви і доданих до неї документів відповідачам -7, 29, 31 ( ОСОБА_12 , ОСОБА_44 ( ОСОБА_52 ), ОСОБА_37 ) на належну адресу їх місця проживання чи перебування.
Враховуючи те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд першої інстанції ухвалою від 18.09.2025 залишив позовну заяву без розгляду.
Звертаючись до суду із апеляційної скаргою, позивач зазначає, що приписами п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Оскільки, ст. 162 ГПК України не містить конкретних вимог і вичерпного переліку доказів, які повинні надаватися позивачем з метою підтвердження останньої відомої йому адреси проживання (перебування) відповідачів у справі, то позивач вважає, що ним були дотримані всі вимоги вказаної норми господарського процесуального кодексу України.
При цьому, позивач вважає, що за відсутності у суду інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, така особа викликається, як відповідач у справі, через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України і таке повідомлення є достатнім для висновку про належне повідомлення судом відповідача у справі.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні порядку пред'явлення позову до відповідача-нерезидента суд застосовує «закон суду», тобто процесуальне законодавство держави, до якої належить суд, який розглядає відповідну справу.
Чинне процесуальне законодавство України допускає пред'явлення позову до відповідача, місце проживання чи знаходження якого не відомо.
Так, відповідно до ч.3 ст.162 ГПК позовна заява щодо фізичних осіб відповідачів повинна містити:
- ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) сторін та інших учасників справи;
- їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Зі змісту зазначеної норми випливає, що позивачу можуть бути невідомі відомості про місце проживання чи перебування відповідача, засоби зв'язку з ним та адреса електронної пошти. ГПК покладає на нього обов'язок зазначати лише відомі йому відомості. У такому випадку подальші дії суду визначає ст.176 ГПК, на яку посилається скаржник.
У ч.6 цієї статті вказано, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду (ч.7).
Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (ч.8).
Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.10).
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що належне повідомлення учасника справи, відповідача має суттєве значення для забезпечення справедливого процесу, ухвалення законного та обґрунтованого рішення та у разі задоволення позову - його належного виконання.
Верховний Суд у постановах від 29.04.2022 у справі №905/830/21 та від 21.12.2022 у справі №905/947/21 зазначав, що відсутність формального повідомлення відповідачів-нерезидентів створює ризики подальшого скасування рішення або може стати підставою для відмові у визнанні та примусовому виконанні таких рішень за кордоном. Якщо суд, керуючись національним законодавством, певними міркуваннями та доводами, не дотримається встановленого Конвенцією формального порядку повідомлення всіх відповідачів, це може призвести до неможливості визнання та примусового виконання рішення суду за кордоном (у країні місцезнаходження відповідача чи його майна).
Отже, позивач має докласти розумних зусиль для пошуку місця проживання/перебування відповідача - нерезидента на момент звернення з позовом (його актуальної адреси), а не просто констатувати, що йому невідомо це місцезнаходження.
Якщо таке місцезнаходження відомо іншим відповідачам, які разом працювали тривалий період часу, то вони мають повідомити його суду в силу принципу добросовісності та свого обов'язку сприяти суду у розгляді справи (який вбачається з положень ст.2 ГПК).
Так, відповідно до частин 1, 2 ст.2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, обов'язковість судового рішення, неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч.3 ст.2 ГПК).
Верховний Суд неодноразово зазначав, що добросовісність є однією із основоположних засад цивільного законодавства (п.6 ст.3 Цивільного кодексу України). Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Дії учасників цивільних відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
Законодавство та судова практика інших країн, які дозволяють повідомлення відповідача, місце проживання чи місцезнаходження якого позивачу невідоме, шляхом публікації оголошення, тим не менше покладають на позивача попередній (мінімальний) обов'язок виконати певні дії з пошуку актуальної адреси відповідача, зокрема, звернутися з запитом до посольства чи інших компетентних органів відповідної країни, громадянином якої є відповідач, звернутися до роботодавця відповідача, опитати членів родини та знайомих відповідача (тобто осіб, яким може бути відома його поточна адреса), здійснити пошук у публічних державних реєстрах певної країни, де може знаходитися відповідач, в соціальних мережах (Facebook, LinkedIn та інших), у мережі Інтернет (зокрема у Google), спеціалізованих сайтах з пошуку осіб тощо.
Чинне процесуальне законодавство України не містить таких вимог, але тим не менше, керуючись завданнями господарського судочинства, принципом добросовісності, Фонд, звертаючись з позовом в січні 2025 року, тобто через більш як 16 років після вчинених відповідачами дій, якими, на думку Фонду, завдано збитки у розмірі 2 485 880 739,63 грн, мав докласти розумних зусиль для встановлення актуальної адреси відповідачів-нерезидентів.
Так, колегією суддів встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачі, зокрема відповідач - 2, повідомляли, що за інформацією, розміщеною на офіційних сайтах банківських установ, реєстрів юридичних осіб ОСОБА_52 є членом наглядової ради AS «Regionala investiciju banka», що має місцезнаходження в Латвії та є керівником у Bank Strategy Limited, що має місцезнаходження у Великій Британії.
Також, в мережі інтернет наявна інформація про те, що ОСОБА_49 наразі очолює посаду - замісник Голови Правління, Голова ризикменеджменту АО «Народный Банк Казахстана».
Водночас, колегією суддів встановлено, що після постановлення судом першої інстанції ухвали від 05.09.2025, якою було зобов'язано позивача: зазначити належне місце проживання чи перебування відповідачів-7, 29, 31 ( ОСОБА_12 , ОСОБА_44 ( ОСОБА_52 ), ОСОБА_37 ); надати докази на підтвердження належного місця проживання чи перебування відповідачів-7, 29, 31 ( ОСОБА_12 , ОСОБА_44 ( ОСОБА_52 ), ОСОБА_37 ); надати докази направлення копій позовної заяви і доданих до неї документів відповідачам -7, 29, 31 ( ОСОБА_12 , ОСОБА_44 ( ОСОБА_52 ), ОСОБА_37 ) на належну адресу їх місця проживання чи перебування, позивач фактично не зробив жодних дій щодо перевірки інформації розміщеної на офіційних сайтах банківських установ щодо фізичних осіб - ОСОБА_44 ( ОСОБА_52 ) та ОСОБА_46 , а лише зазначив, що наявні у позивача документи, які підтверджують останнє відоме позивачу місце проживання чи перебування відповідачів-7, 29, 31 ( ОСОБА_12 , ОСОБА_34 ( ОСОБА_52 ), ОСОБА_37 ) вже надані суду та залучені до матеріалів справи.
Апелянт зазначає, що згідно з ч.1 ст.122 ГПК у справах про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, та про визнання торговельної марки (знака для товарів і послуг) добре відомою підлягають оприлюдненню судом на офіційному веб-порталі судової влади України ухвала про відкриття провадження у справі та інформація про відкладення розгляду справи або оголошення перерви в засіданні.
Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи (ч.4 ст.122 ГПК).
Отже, діючи за цим алгоритмом, суд першої інстанції відкриває провадження у справі, не вимагаючи дотримання позивачем приписів ст.162 ГПК, а подальші повідомлення відповідачів, -7, 29, 31 повинен здійснювати на офіційному веб-порталі судової влади України.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 24.09.2025 у справі № 910/716/25.
Колегія суддів зауважує, що дійсно Верховний Суд в постанові № 910/716/25 від 24.09.2025 зазначив, що якщо місцепроживання (місцезнаходження) особи невідоме, остання викликається до суду через повідомлення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Однак, у вказаній постанові Верховний Суд також виснував, що позивач має докласти розумних зусиль для пошуку місця проживання/перебування - відповідача - нерезидента на момент звернення з позовом (його актуальної адреси), а не просто констатувати, що йому невідомо це місцезнаходження.
Зокрема, постановою від 24.09.2025 у справі № 910/716/25, Верховний Суд скасував ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 зазначивши, що суди не надали належної оцінки доводам позивача про неможливість встановлення місця проживання відповідача за кордоном, так і доводам відповідачів про те, що Фонд свідомо не доклав цих зусиль, що відповідач - нерезидент є відомою особою, є керівником банку, через пошук у мережі інтернет знаходиться інформація про його офіційне місце роботи у Казахстані.
Отже, як слідує з наведеного та підтверджується правовими висновками Верховного Суду, позивач мав докласти зусиль для пошуку місця проживання/перебування відповідачів - нерезидентів на момент звернення із позовом (їх актуальних адрес), зокрема направлення листів/запитів до AS «Regionala investiciju banka, Bank Strategy Limited та АО «Народный Банк Казахстана», а не просто констатувати, що йому невідоме, їх місцезнаходження.
Щодо посилання апелянта на справу № 910/14332/24, яка є також подібною до даної справи, то колегія суддів зазначає, що обставини у вказані справі не є тотожними до справи № 910/14915/24.
Так, в постанові Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 у справі № 910/14332/24 зазначено, що «за повідомленням Фонду, у травні 2025 року йому стало відомо, що ОСОБА_51 на даний час працює в іноземній компанії, що зареєстрована та знаходиться на території іншої держави.
За даними офіційного сайту Акціонерного товариства «Народний Банк Казахстану» (Республіка Казахстан, А26М3К5, м. Алмати, пр. Аль-Фараби, буд. 40, e-mail: info@halykbank.kz), розміщена інформація про те, що ОСОБА_49 є Членом Правління, заступником Голови Правління, та Головою ризик-менеджменту названого банку.
12.05.2025 Фонд направив до Акціонерного товариства «Народний Банк Казахстану» лист, згідно якого просив вжити заходів щодо інформування ОСОБА_47 про розгляд судових справ (на розгляді в Господарському суді міста Києва перебувають 4 справи у яких відповідачем є ОСОБА_49 ), з метою його подальшої участі (представництва) в судових засіданнях та можливості здійснити захист своїх прав та інтересів в суді.
У відповідь на вказаний лист Акціонерне товариство «Народний Банк Казахстану» повідомило, що законодавство республіки Казахстану не зобов'язує роботодавців повідомляти своїх працівників по зверненнях іноземних організацій щодо участі в розгляді судових справ в іноземній держав. Звернення Фонду залишено товариством без розгляду».
Натомість, в матеріалах даної справи відсутні докази здійснення позивачем дій щодо встановлення місцезнаходження/перебування відповідачів -7, 29, 31.
Таким чином, колегія суддів погоджується із доводами відповідачів, що позивач не приклав достатніх та розумних зусиль для виконання вимоги суду першої інстанції про залишення позову без руху щодо надання інформації, яка належним чином підтверджена, щодо місця проживання чи перебування відповідачів 7, 29, 31, з огляду на що місцевий господарський суд прийшов до обгрунтованого висновку про залишення позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Враховуючи викладене вище, доводи, викладені в апеляційній скарзі, судом відхиляються як необґрунтовані та такі, що не відповідають нормам процесуального законодавства.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала прийнята відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 у справі № 910/14915/24 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 у справі № 910/14915/24 слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 у справі № 910/14915/24 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 у справі № 910/14915/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/14915/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді А.Г. Майданевич
А.М. Демидова
Дата підписання 03.02.2026